Ухвала

від 29.05.2014 по справі 826/2523/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2523/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

29 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Горячевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські оптичні системи» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.14р. у справі №826/2523/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські оптичні системи» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 17.02.14р. №0001212207 та №0001202207.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.14р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що господарські операції позивача з ТОВ «Аларесим ДС» були спрямовані на реальне настання правових наслідків з метою отримання позивачем прибутку від реалізації продукції на корись інших суб'єктів господарювання.

У судовому засідання представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка має правові відносини з платником податків ТОВ «Аларесим ДС» за період з 01.07.13р. по 31.07.13р., за результатами якої складено акт від 05.02.14р. №39/1-22-07-33883130.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 17.02.14р.:

№0001212207, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 169 659 грн., в т.ч. основний платіж - 113 106 грн., штрафні (фінансові) санкції - 56 553 грн.;

№0001202207, яким завищено від'ємне значення з ПДВ за липень 2013 року на суму 10 043 грн.

Підставою для прийняття спірних повідомлень - рішень слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог: п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ всього у сумі 110 106 грн., в т.ч. за липень 2013 року на суму 113 106 грн. та встановлено завищення від'ємного значення різниці поточного (звітного) періоду (р.20.2 декларації) всього у сумі 10 043 грн. за липень 2013 року.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що актом ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Аларесим ДС» з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності обчислення об'єкту оподаткування з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за період з 01.02.12р. по 21.10.13р.» від 02.12.13р. №218/10-13-22-01/38085028 встановлено відсутність ТОВ «Аларесим ДС» за місцезнаходженням, згідно інформаційно-аналітичної системи підприємство має стан - 9 (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням).

Так, гр. ОСОБА_2, який є засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Аларесим ДС» будучи допитаним пояснив, що погодився стати керівником вказаного підприємства за грошову винагороду. Він оформлився керівником вказаного підприємства без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, а з метою отримання разової грошової винагороди. Чим реально займалось вказане підприємство - йому невідомо. Фактично діяльністю товариства він не займався, первинних бухгалтерських документів не підписував, печатку товариства не замовляв, не володів нею, податкову звітність не складав та до ДПІ за місцем реєстрації не подавав.

Крім того, видаткові накладні №РН-0000100 від 23.07.13р. та №РН-0000111 від 30.07.13р. складені з порушенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХIV, а саме: у них не зазначено представника отримувача товару та місце складення містить тільки назву міста, без зазначення юридичної адреси, що також на думку податкового органу свідчить про фіктивність господарської операції.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що документи підписані від імені ТОВ «Аларесим ДС» не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому формування бухгалтерського обліку на підставі таких документів є безпідставним; позивачем не доведено здійснення будь-яких фактичних дій щодо придбання продукції, первинні документи складені з порушенням вимог Закону № 996-ХIV.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Аларесим ДС» було укладено договір поставки №2006-ІІ від 20.06.13р., згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію. Під терміном «продукція» розуміються комплекти ліцензійного програмного забезпечення (комп'ютерні програми).

Договір та первинні документи від імені ТОВ «Аларесим ДС» підписані гр. ОСОБА_2

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п. 1 та 2 ст. 9 Закону № 996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи повинні містити такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції .

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пунктах 1 та 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіна від 01.11.11р. № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (чинного у період складання податкової накладної) , усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 1.

Отже, для надання податковій накладній юридичної сили обов'язковим реквізитом є підпис особи, уповноваженої платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та відтиск печатки такого платника податку.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, будучи допитаним гр. ОСОБА_2, який рахувався засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Аларесим ДС» пояснив, що погодився стати керівником вказаного підприємства за грошову винагороду. Він оформився керівником вказаного підприємства без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, а з метою отримання разової грошової винагороди. Чим реально займалось вказане підприємство - йому невідомо. Фактично діяльністю товариства він не займався, первинних бухгалтерських документів не підписував, печатку товариства не замовляв, не володів нею, податкову звітність не складав та до ДПІ за місцем реєстрації не подавав.

У наданих позивачем видаткових накладених №РН-0000100 від 23.07.13р. та №РН-0000111 від 30.07.13р. відсутня інформація щодо особи, яка отримала продукцію та не конкретизовано місце складення накладеної, а лише вказано назву міста, а відтак в силу податкового законодавства такі документи не є належно оформленими первинними документами.

Позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вищевказаних обставин, такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Така правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05.03.2012 року, у якій ВСУ зазначено, що сама лише наявність у платника податків податкових накладних, виписаних від імені його контрагентів, не є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, якщо особи, від імені яких складено такі документи заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальнее виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлена правочином продукція поставлена саме цим контрагентом, у зв'язку з чим колегією суддів не приймаються доводи позивача щодо подальшої реалізації придбаної продукції на користь третіх осіб.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські оптичні системи» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.14р. у справі №826/2523/14 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.14р. у справі №826/2523/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 02.06.14р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.