Ухвала

від 29.05.2014 по справі 826/236/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/236/14 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

29 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя : Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання Горячевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Турбота» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.14р. у праві №826/236/14 за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Приватного акціонерного товариства «Турбота» про стягнення штрафу

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення штрафу у розмірі 17 000 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.14р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про залишення адміністративного позову без розгляду.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем подано позов з порушенням строків звернення до суду встановлений ст. 99 КАС України, а причини пропуску такого строку як-то відсутність коштів для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки згідно інформації отриманої на запит, на рахунках позивача були наявні кошти для сплати судового збору.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України у редакції Закону України № 2453-VI від 07.07.2010, чинній з 30.07.2010 року, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк , який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №474-ЦА-УП-Е, на підставі якої заявлено позов про стягнення прийнята 15.05.13р.

Відповідно до п.2 р. XVIII Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.10.12р. №1470, штраф має бути сплачений юридичною особою не пізніше ніж через 15 днів з дати отримання ним постанови.

Згідно ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» у разі несплати штрафу протягом 15 днів примусове стягнення штрафів здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Комісії.

З матеріалів справи вбачається, що постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №474-ЦА-УП-Е була направлена на адресу відповідача 18.05.13р., та орієнтовано отримана ним, з врахуванням строків пересилання встановлених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку, від 12.12.07р. № 1149 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів» - 20.05.13р. - 21.05.13р.

Водночас, з позовом до суду Комісія звернулась 08.01.14р., що підтверджується відтиском штампу поштового зв'язку на конверті, тобто з порушенням встановленого ст. 99 КАС України строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Таких доказів матеріали справи не містять.

Покликання позивача на те, що підставою для несвоєчасного звернення до суду була відсутність коштів на рахунках Комісії, що позбавило можливості позивача сплатити судовий збір при подачі позовної заяви, не беруться колегією суддів до уваги, з огляду на те, що згідно отриманої уповноваженим представником відповідача інформації на запит, на рахунку Комісії за бюджетною програмою 6151010 «Керівництво та управлення у сфері фондового ринку» за кодом економічної класифікації видатків 2800 «Інші поточні видатки» за період з 01.09.13р. по 30.11.13р. були наявні кошти, зокрема: станом на 01.09.13р. - 9 071,57 грн., станом на 01.10.13р. - 2 703 грн., станом на 01.11.13р. - 8 690,89 грн., станом на 30.11.13р. - 2 284,44 грн.

Крім того, позивач при подачі позовної заяви, у разі скрутного матеріального становище не був позбавлений можливості звернутися до суду з клопотання у відповідності до ст. 88 КАС України про розстрочення або відстрочення судових витрат.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі від 13.10.10р. № 1425/11/13-10, суд апеляційної інстанції повинен перевіряти висновки суду першої інстанції про наявність поважних причин пропуску звернення до суду, які зроблені після відкриття провадження у справі за адміністративним позовом, поданим із порушенням строку звернення до адміністративного суду.

Якщо апеляційним адміністративним судом буде встановлено необґрунтованість висновків місцевого суду про наявність поважних причин для поновлення строку звернення до адміністративного суду, апеляційний адміністративний суд повинен скасувати постанову суду першої інстанції і залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п.4 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати постанову суду і, зокрема, залишити позовну заяву без розгляду.

Подання позовної заяви з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, за відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, відповідно до п.9. ст.155 КАС України є підставою для залишення позову без розгляду.

За наведених обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позов - залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.4 ст.198, ст..203, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Турбота» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.14р. у праві №826/236/14 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.14р. у праві №826/236/14 - скасувати та прийняти нову ухвалу, якою адміністративний позов Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Приватного акціонерного товариства «Турбота» про стягнення штрафу - залишити без розгляду.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 02.06.14р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.