Ухвала

від 19.05.2014 по справі 2а-754/11/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2014 р. Справа № 41874/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу комунального підприємства «Івано-Франківськліфт» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року у справі за позовом державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську до комунального підприємства «Івано-Франківськліфт» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція в м.Івано-Франківську 02 березня 2011 року звернулася з адміністративним позовом до КП «Івано-Франківськліфт» про стягнення податкового боргу в сумі 703 530,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що в порушення вимог п.п. 5.3.1, п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.16.1.4., ст.57.1 Податкового кодексу України КП «Івано-Франківськліфт» допущено заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на додану вартість, в тому числі штрафних санкцій та пені, що станом на 23.12.2010 року становить 703530,01грн., а саме: внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань по поданих деклараціях за період з 20.03.2009 року по 16.11.2010 року в сумі 462157 грн. основного платежу, 26431 грн. штрафних санкцій за несплату узгоджених податкових зобов'язань та 37437,21 грн. пені за період з 04.02.2009 року по 24.12.2010 року, що обліковується в картці особового рахунку і 177504,80 грн. пені, нарахованої на суму несплаченого податкового боргу.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року позов задоволено. Суд виходив із того, що на адресу відповідача скеровано першу та другу податкову вимоги і в порядку адміністративного узгодження винесено податкове повідомлення-рішення, яке відповідачем не оскаржено та добровільно борг не погашено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи просить його скасувати та в задоволенні позову відмовити.

У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ДПІ в м. Івано-Франківську проведено перевірку щодо своєчасності сплати КП «Івано-Франківськліфт» податків, що відображена в акті перевірки №7511/15-2 131524654 від 23.06.2009 року, встановлено порушення відповідачем вимог податкового законодавства, яким допущено заборгованість по податковому зобов'язанню з податку на додану вартість в розмірі 703 530,01 грн., яка утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань згідно поданих декларацій з ПДВ на суму 462 157грн., штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 26431 грн., та пені, що обліковується в картці особового рахунку в розмірі 37437,21 грн., і пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в розмірі 177504, 80грн., на підставі податкового повідомлення-рішення № 0004751502/0 від 24.06.09 року.

Згідно п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 року, чинного на момент виникнення спірних правовідносин у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.п.16.4.1. п.16.4 ст.16 згаданого Закону, на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно із п.5.1 ст.5 вказаного Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. ст.6 Закону №2181 передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (п.п.6.2.2. п.6.2 ст.6 Закону №2181).

Відповідно до п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону №2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, здійснивши системний аналіз вищенаведених правових норм, колегія суддів приходить до висновку про те, що податкове зобов'язання відповідача є узгодженим, оскільки податкові повідомлення-рішення не оскаржувались, відтак твердження апелянта щодо узгодження сум є безпідставними.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Івано-Франківськліфт» залишити без задоволення, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року по справі № 2а-754/11/0970, без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

суддів Н.Г. Левицька

В.П. Сапіга