Постанова

від 29.05.2014 по справі 813/1056/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2014 року Справа № 813/1056/14

11 год. 20 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.

за участю представників сторін:

від позивача - Шимборська О.А.

від відповідача - Кіт О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ТзОВ «Альянс Орбіта СВК» до Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення від 23.08.2013 року №209000003/2013/000018/2 та скасування рішення від №9/40-5917 від 01.11.2013 року , -

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Альянс Орбіта СВК» звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23.08.2013 року № 209000003/2013/000018/2 та скасування рішення від №9/40-5917 від 01.11.2013 року про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів № 9/40-5917 від 01.11.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що для митного оформлення товару позивачем було подало митному органу документи, які відповідали вимогам ч. 2 ст. 53 Митного кодексу Україна. Львівською митницею було надіслано позивачу електронне повідомлення - вимогу про надання додаткових документів, однак підстав для подання додаткових документів не були вказані у повідомленні - вимозі митного органу, як і не було вказано про наявність розбіжностей чи неточностей у документах, що потребують пояснення. Позивач вказує, на те, що рішення про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/000018/2 від 23.08.2013 року та рішення від №9/40-5917 від 01.11.2013 року про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів № 9/40-5917 від 01.11.2013 року є необґрунтованими, оскільки декларантом представлено всі необхідні документи, що дають можливість відповідачу визначити митну вартість товарів, що передбачена положеннями Митним кодексом України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, наведених у позові, просить позов задоволити.

Позиція відповідача викладена у письмовому запереченні на позов та обґрунтовується тим, що в зв'язку із ненаданням декларантом повного пакету додаткових підтверджуючих документів, наявності сумнівів щодо достовірності поданих документів та відсутністю даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів від 23.08.2013 року № 209000003/2013/000018/2.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

22 серпня 2014 року позивачем подано до митного органу декларацію №209040000/2013/005242 з метою здійснення митного оформлення товарів від компанії «St-Majewski Spolka Akcyjna SKA» згідно інвойсу (S) FSE -16/2013/DEX від 19 серпня 2013 року, а саме «зошити шкільні для писання та малювання з кольоровими обкладинками, без записів, в клітинку, лінійку та косу лінійку в асортименті: зошит 12 аркушів в клітинку Кейт Кімберлін 30331 4820145127365-14800 шт, зошит 12 аркушів в клітинку Кейт Кімберлін 30330 4820145127365- 15375 шт.. зошит 12 аркушів в клітинку Кейт Кімберлін 30332 4820145127372 -12400 шт., зошит 12 аркушів в лінію Кейт Кімберлін 30334».

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів та інше.

Судом встановлено, що при здійсненні контролю поданих до митного оформлення документів посадовими особами Львівської митниці були виявлено наступні розбіжності, а саме номер інвойсу в платіжному документі не відповідає поданому до митного оформлення, відсутній рахунок - проформа, договір-заявка (на ТЕО), умови оплати транспортно-експедиційних послуг у рахунку-факнтурі №1 не відповідають вказаним у договорі 01-19/08/13. Відповідно до договору транспортного експедирування № 01-19/08/13 від 19.08.2013 року ціна транспортно - експедиційних послуг, яка складається з провізних (транзитних) платежів та винагороди експедитора, встановлюється сторонами у договорі - заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору. Крім того передбачено, що порядок і форми оплати за транспортно - експедиційні послуги визначаються в кожному конкретному випадку відповідно до погодженої договору - заявки. Документ №01-16/08/13 вказаний у графі. 44 МД до митного оформлення декларантом не подавався. Умови оплати транспортно - експедиційних послуг у рахунку - фактурі № 1 не відповідають вказаним у договорі 01-19/08/13. Зокрема, співпадає лише кількість вказаних днів 5, однак в рахунку - фактурі від 20.08.2013 року вказана протягом 5 днів з моменту отримання оригіналів документів, а в договорі від 19.08.2013 року зазначено, що рахунків експедитора здійснюються протягом 5 робочих днів з дня їх отримання, якщо інше не передбачено у заявці.

Оскільки, відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, декларанту запропоновано надати додаткові документи відповідно статті 53 Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, при митному оформлені зазначеного товару декларанту було запропоновано надати додаткові документи.

Декларанту був наданий перелік додаткових документів, на підставі яких митна вартість може бути визнана, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталог, прейскурант виробника товару (прайс-лист), висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Дану вимогу було відіслано на електронну скриньку декларанта, згідно з вимогами нормативних документів щодо електронного декларування.

Як зазначає представник відповідача, у наданих позивачем додаткових документах містяться наступні розбіжності у калькуляціях відсутні підписи представників виробника, експертний висновок посилається на документи, які не надані та зміст яких перевірити неможливо, у каталозі виробника відсутня інформація, що стосується оцінюваних товарів, що також підтверджується листом-роз'ясненням фірми-виробника.

23.08.2013 Львівською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за № 209000003/2013/000018/2 .

Відповідно до Рішення про коригування митної вартості товару від 23.08.2013 р. №209000003/2013/000018/2 митна вартість визначена митним органом із застосуванням резервного методу. При цьому джерелом визначення митної вартості товару слугувала цінова база даних ЄАІС ДМСУ ПІК «Цінова інформація про визначення митної вартості».

ТзОВ "Альянс Орбіта СВК" зверталось із заявою від 23.10.2013 р. до Львівської митниці з проханням прийняти рішення про визнання заявленої ТОВ «Альянс Орбіта СВК» митної вартості товарів згідно митної декларації № 209040000/2013/005242 від 22.08.2013 року та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/000018/2 від 23.08.2013 року.

У відповідь листом від 01.11.2013 р. Львівська митниця повідомила ТзОВ "Альянс Орбіта СВК" про те, що «За результатами розгляду Вашого листа від 23.10.13 №37/2013 (вх. ЛМ Міндоходів № 9265 від 25.10.13) повідомляємо наступне. Єдиним документом, що розглядався Вінницькою торгово-промисловою палатою та слугував підставою для винесення експертного висновку №0053 від 21.08.13, і який не був наданий заявником - ТзОВ "Альянс Орбіта СВК", є "лист-відповідь компанії St-Majewski Spolka Akcyjna S.K.A. (Польща) на запит ВТПП". Однак, вказаний лист-відповідь до висновку не додавався. Таким чином, Львівська митниця Міндоходів не може переконатися у правильності зроблених висновків, що суперечить п.1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України. Щодо надісланих калькуляцій слід зауважити наступне. У калькуляції собівартості 12-аркушового зошита задекларована фабрична ціна складає 257,47 польських злотих, або 83,05 дол. США (0,083 дол. США за одиницю). Прибуток визначений у розмірі 7,5 польських злотих, що складає 2,9% від фабричної ціни. Продажна ціна виробу, зазначена у інвойсі, складає 0,08 дол. США, тобто заокруглена у менший бік на 0,003 дол. США. Це складає 3,6% від вартості. Тобто продаж товару здійснюється за ціною, що не забезпечує підприємству-виробникові прибутку. Аналогічна ситуація склалася для 18-аркушевих зошитів».

Відповідно до статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Згідно зі ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати).

Статтями 4 9, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 та 5 статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч. 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Таким чином, МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Фактичними підставами для прийняття оскаржуваних рішень стали неможливість визначити митну вартість товару за основним методом за ціною договору через відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та розбіжностей в документах, наданих для митного оформлення товару.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи. Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, Львівська митниця пропонувала декларанту надати додаткові документи на підставі яких може бути перевірена та визначена митна вартість товару, що ним ввозився - виписку з бухгалтерської документації, каталог, прейскурант виробника товару (прайс-лист), висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Однак у поданих декларантом додаткових документах, містяться наступні розбіжності у калькуляціях відсутні підписи представників виробника, експертний висновок посилається на документи, які не надані та зміст яких перевірити неможливо, у каталозі виробника відсутня інформація, що стосується оцінюваних товарів, що також підтверджується листом-роз'ясненням фірми-виробника.

Відповідно до ст. 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

На момент процедури митного оформлення товару, ввезеного ТзОВ "Альянс орбіта СВК", були відсутні митні оформлення ідентичних товарів, які б співпадали по асортименту, не відомі та документально не підтверджені їх фізичні характеристики, якість та репутація товару на ринку від виробника за час максимально наближений до моменту прийняття рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ст. 60 МК України, яка регламентує застосування методу визначення митної вартості № 2б - у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Як пояснив представник Львівської митниці, даний метод також не міг бути застосований, так як на момент визначення заявленої декларантом митної вартості були відсутні митні оформлення подібних товарів які б співпадали по асортименту продукції, не відомі та документально не підтверджені їх якість та репутація даної продукції на ринку від виробника за час максимально наближений до моменту прийняття рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Стосовно не застосування Львівською митницею при перевірці заявленої митної вартості методів № 2в та № 2г суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 62 МК України, яка регламентує застосування методу визначення митної вартості на основі віднімання вартості, методу № 2 - у разі якщо ні оцінювані, ні ідентичні чи подібні (аналогічні) товари не продаються в Україні одночасно або в час, максимально наближений до дати ввезення оцінюваних товарів в Україну, митна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиниці товару, за якою відповідно оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) з оцінюваними товари продаються в Україні в кількості, достатній для встановлення ціни за одиницю такого товару, у такому ж стані, в якому вони були ввезені, на найбільш ранню дату після ввезення товарів, які оцінюються, але до сплину 90-денного строку.

У разі відсутності випадків продажу оцінюваних, ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів у такому ж стані, в якому вони перебували на день ввезення в Україну, на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи митна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиниці товару, за якою зазначені товари продаються в Україні після подальшої обробки (переробки) найбільшою партією особам, не пов'язаним з особами, у яких вони купують такі товари. При цьому робляться відповідні поправки на вартість, додану такою обробкою (переробкою), та вирахування, передбачені пунктами 1 - 3 частини другої цієї статті.

Вирахування вартості, доданої подальшою обробкою (переробкою), повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості такої роботи. За основу для обчислень беруться прийняті промислові формули, рецепти, методи будівництва та інша галузева практика.

Як пояснив представник Львівської митниці, даний метод також не міг бути застосований, так як на момент визначення заявленої позивачем митної вартості було відсутнє документальне підтвердження про ціну одиниці товару, що були продані на території України.

Відповідно до ст. 63 МК України, яка регламентує застосування методу визначення митної вартості на основі віднімання вартості, методу № 2 г - для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум: 1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; 2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; 3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.

Посадова особа органу доходів і зборів не може вимагати або примушувати будь-яку особу, яка не є резидентом, надавати для вивчення або дозволяти доступ до будь-якого рахунка чи інших записів для цілей визначення обчисленої вартості. Інформація, подана виробником товарів для цілей визначення митної вартості згідно з положеннями цієї статті, може бути перевірена в країні - виробникові товарів уповноваженими органами України за згодою виробника і за умови повідомлення заздалегідь уряду країни - виробника товарів та за відсутності заперечень проти такої перевірки.

Як пояснив представник Львівської митниці, даний метод також не міг бути застосований, оскільки відсутнє документальне підтвердження щодо витрат, які включаються в ціну товарів відповідно до ст.63 МК України.

Відтак, з урахування наведених вище норм та фактичних обставин, Львівська митниця мала передбачені законом підстави для перевірки правильності визначення митної вартості товару декларантом та застосування при цьому шостого (резервного) методу визначення митної вартості, оскільки застосувати інші методи виявилось не можливим.

Відповідно до ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Відповідно до п.2 «а» статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару. Відповідно до п..2 «б» статті під «дійсною вартістю» повинна розумітись ціна за якою такий або аналогічний товар продається або продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Якщо дійсна вартість може бути визначена відповідно до пункту «б», оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватись на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений. Відповідно до додатка 1 до статті VII формування формування пунктів «а», «б» дозволяє стороні, що домовляється одноманітно визначати вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера на імпортний товар або на підставі загального рівня цін на подібний (аналогічний) товар.

Як зазначалось вище, крім неможливості визначити митну вартість товару за ціною договору, митницею були встановлені розбіжності в документах, а саме номер інвойсу в платіжному документі не відповідає поданому до митного оформлення, відсутній рахунок - проформа, договір-заявка (на ТЕО), умови оплати транспортно-експедиційних послуг у рахунку-фактурі №1 не відповідають вказаним у договорі 01-19/08/13. Відповідно до договору транспортного експедирування № 01-19/08/13 від 19.08.2013 року ціна транспортно - експедиційних послуг, яка складається з провізних (транзитних) платежів та винагороди експедитора, встановлюється сторонами у договорі - заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору. Крім того передбачено, що порядок і форми оплати за транспортно - експедиційні послуги визначаються в кожному конкретному випадку відповідно до погодженої договора - заявки. Документ № 01-16/08/13 вказаний у графі. 44 МД до митного оформлення декларантом не подавався. Умови оплати транспортно - експедиційних послуг у рахунку - фактурі № 1 не відповідають вказаним у договорі 01-19/08/13. Зокрема, співпадає лише кількість вказаних днів 5, однак в рахунку - фактурі від 20.08.2013 року вказана протягом 5 днів з моменту отримання оригіналів документів, а в договорі від 19.08.2013 року зазначено, що рахунків експедитора здійснюються протягом 5 робочих днів з дня їх отримання, якщо інше не передбачено у заявці. Крім того, в поданих декларантом додаткових документах містяться розбіжності.

Таким чином, зазначені розбіжності у документах, наданих для митного оформлення товару наявні і митний орган не мав можливості у зв'язку з цим визнати правильною заявлену декларантом митну вартість.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

З огляду на те, що позивачем не спростовано вказаних висновків ані поясненнями, ані належними та допустимими доказами, відтак суд вважає такі висновки правомірними.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення.

Судом беруться до уваги пояснення відповідача про те, що єдиним документом, що розглядався Вінницькою торгово - промисловою палатою та слугував підставою для винесення експертного висновку №0053 від 25.10.2013 року і не був наданий позивачем є лист - відповідь компанії St-Majewski Spolka Akcyjna S.K.A. (Польща) на запит ВТПП , який до висновку не додавався, відтак Львівська митниця Міндоходів не могла переконатись у правильності зроблених висновків, що суперечить п.1 ч.4 ст.54 МК України.

Відтак, докази, надані позивачем, не підтвердили підставність позовних вимог.

Таким чином, суд, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, вважає, що правових підстав для скасування рішення Львівської митниці Міндоходів від 23.08.2013 року № 209000003/2013/000018/2 про коригування митної вартості та рішення від №9/40-5917 від 01.11.2013 року про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів № 9/40-5917 від 01.11.2013 року. - немає.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог і вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України та ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з тим, що судове рішення ухвалене не на користь позивача, з нього слід стягнути решта суми судового збору з врахуванням розміру майнових вимог. Враховуючи сплату позивачем при поданні позову судового збору в розмірі 182,70 грн., відтак стягненню підлягає ще судовий збір у розмірі 1644,30 грн.

Керуючись ст. ст. 7-14, 71, 86, 94 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Орбіта СВК» (01103, м. Київ, вул. Чорногорська, 17/14, код ЄДРПОУ 35634453) до бюджету 1644,30 грн., судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 04 червня 2014 року.