Постанова

від 03.06.2014 по справі 812/3302/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.4.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 червня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3302/14

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Лагутін А.А., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Вугілля" про припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2014 року Антрацитівська об'єднання державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - Позивач) звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить припинити юридичну особу - товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Вігілля" (код ЄДРПОУ 34100801) (далі - Відповідач), у зв'язку з тим, що в порушення вимог податкового законодавства, підприємство не надає документи фінансової звітності до податкового органу протягом року.

Відповідач повідомлений належним чином про відкриття провадження у скороченому провадженні, однак на адресу суду були повернуті поштові відправлення із позначкою «організація вибула»(аркуш справи 20).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю «Софія-Вугілля» (код ЄДРПОУ 34100801), зареєстроване виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради 22.07.2008 року, номер запису про державну реєстрацію № 13621020000000727 за адресою: 94670, Луганська область, Антрацитівський район, с. Краснолуцький, вул. Радянська, буд. 17 (аркуші справи 3,6,8-9). Відповідача з 23.07.2008 року за № 8612 взято на податковий облік в Антрацитівській об'єднанні державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Згідно довідки Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мндоходів у Луганській області від 04.05.2011місцезнаходження платника податків ТОВ «Софія-Вугілля» не встановлено (аркуш справи 13).

Відповідно до висновку Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мндоходів у Луганській області від 14.04.2014 відповідач не подає податкову звітність з 2009 року.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 16.1.11. ст.16 встановлено, що платники податків зобов'язані, зокрема, повідомляти контролюючи органи про зміну місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з пунктом 67.2 статті 67 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:

- припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

- відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

- скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

У відповідності із частиною 2 статті 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (що діяв до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI ) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

-провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

-невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

-неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

-наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані своєчасно надавати податковим органамдекларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів.

Згідно з п. 1 ст. 33 та п. 2 ст. 38 Закону України від 15.05.2003р. № 755 - IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV юридична особа щорічно, починаючи з наступного року з дати державної її реєстрації, протягом одного місяця зобов'язана подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо реєстраційна картка про підтвердження відомостей про юридичну особу не була надана юридичною особою в установлений цією частиною строк, та у разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою виділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно зі ст. 33 п. 1 та ст. 38 п. 2 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Згідно з пунктом 17 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 8.6 розділу 8 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 року № 552) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за № 172/2612, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації платника податків, постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Зазначені повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця на підставі Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», оскільки відповідно до прикінцевих положень зазначеного Закону, який набрав чинності з 01 липня 2004 року, закони та нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону.

Оскільки відповідач не подає до органів державної податкової служби податкову звітність більше року, то це є підставою припинення його юридичної особи.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України від 06 жовтня 2011 року № 3828-VI «Про судовий збір» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Вугілля" про припинення юридичної особи задовольнити повністю.

Припинити юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "Софія-Вугілля" (код ЄДРПОУ 34100801, місцезнаходження: 94670, Луганська область, Антрацитівський район, с. Краснолуцький, вул. Радянська, буд. 17, зареєстроване виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради 22 липня 2007 року, номер запису про державну реєстрацію № 13621020000000727.

У день набрання постановою законної сили направити її копію державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Вугілля" (Реєстраційна служба Антрацитівського міського управління юстиції, 94600, м. Антрацит, вул. Петровського, 57/18) для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Вугілля".

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя А.А. Лагутін