Справа № 182/8899/13-ц
Провадження № 2/0182/276/2014
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
13.05.2014 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Рунчевої О.В.
секретаря - Снєгульської В.М.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Полянської О.М.
третьої особи - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Маринопільський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради, Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», третя особа: ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, який неодноразово уточнював (а.с.72-73) та просив стягнути з Комунального закладу «Маринопільський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» (далі по тексту - КЗ «Маринопільський психоневрологічний інтернат» ДОР») матеріальні збитки у розмірі 8 551,01 грн., витрати на лікування в сумі 1 256,40 грн., а всього суму у розмірі 9 807,41 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Крім того, просив стягнути з Приватного Акціонерного Товариства « ПРОСТО - страхування» суму у розмірі 1 034,14 грн. у якості відшкодування додаткових витрат на лікування, посилаючись на такі обставини.
29 грудня 2011 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин в районі будинку № 10 по вулиці Центральна в с. Павлопілля Нікопольського району Дніпропетровської області відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів, ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_1, яким керував, на підставі наказу № 08-0 від 04.05.2011 року ОСОБА_4 та ВАЗ 2103 державний номер НОМЕР_2 під його керуванням.
Пригода відбулася з вини - ОСОБА_4, який керував автомобілем ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_1, що належав відповідачу - КЗ „Маринопільський психоневрологічний інтернат" ДОР.
Зазначене підтверджується вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.04.2012 року у справі 0426/4144/2012.
Транспортним засобом ВАЗ 2103, державний номер НОМЕР_2 він володіє на підставі нотаріально посвідченої Довіреності від 22.09.2010 року.
При дорожньо-транспортній пригоді його автомобіль ВАЗ 2103, державний номер НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження, а він тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, через що, перебував на лікуванні в лікарні.
Матеріальні збитки за наслідками пригоди складають:
- вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 2103, державний номер НОМЕР_2 - 8551 грн. 01 коп.; витрати на лікування в сумі 1256, 40 грн; в 2013 році він, додатково змушений був лікуватися в лікарні, наслідки тілесних ушкоджень отриманих в ДТП. А тому поніс витрати на лікування в розмірі 1 034 грн. 14 коп. Крім того він зазнав моральної шкоди яку оцінює в 5000 грн.
Позивач та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні просили позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди - залишити без розгляду, а вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди підтримали та просили їх задовольнити.
Представник КЗ„Маринопільський психоневрологічний інтернат» ДОР" - Полянська О.М. позовні вимоги позивача визнала частково. Не оспорювала той факт, що 29 грудня 2011 року відбулося ДТП з вини водія ОСОБА_4 який керував автомобілем ВАЗ 21099 державний номер НОМЕР_1, та перебував з КЗ „Маринопільський психоневрологічний інтернат» ДОР" у трудових відносинах. Вважає, що вимоги стосовно стягнення витрат на лікування не підлягають задоволенню. Зазначила, що сума матеріальної шкоди визначена позивачем, нічим, крім висновку експерта не підтверджується.
Третя особа - ОСОБА_4 вину свою та позовні вимоги визнав.
Також ОСОБА_4 показав, що він працював на посаді водія автомобіля ВАЗ 21099 державний номер НОМЕР_1 КЗ „Маринопільський психоневрологічний інтернат» ДОР", яке знаходиться у Нікопольському районі, с. Маринопіль.
Від представника Приватного Акціонерного Товариства « ПРОСТО-страхування » до суду надійшла заява розглядати справу у його відсутність та при ухваленні рішення прийняти до уваги заперечення на позов.
Заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і т.д.) транспортними засобами, що володіє, механізмом, іншим об'єктом, використання, збереження і зміст якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Як встановлено судом, 29 грудня 2011 року близько 20-00 год., в районі будинку № 10 по вул. Центральна в с. Павлопілля Нікопольського району Дніпропетровської області відбулася дорожньо- транспортна пригода , яка відбулася з вини третьої особи - ОСОБА_4, який керував автомобілем ВАЗ 21099 державний номер НОМЕР_1, що належав відповідачу КЗ „Маринопільський психоневрологічний інтернат» ДОР". В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а позивач отримав тілесні ушкодження середнього ступеня.
Водій ОСОБА_4 перебував в трудових відносинах з КЗ „Маринопільський психоневрологічний інтернат» ДОР " та під час ДТП виконував свої трудові обов'язки водія.
Зазначене підтверджується вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.04.2012 року у справі 0426/4144/2012 та поясненнями сторін (а.с.6,7).
До того ж, вироком Нікопольського міськрайонного суду від 09.04.2012 року ОСОБА_4 визнаний виним в скоєнні злочину, передбаченого за ст. 286 ч. 1 КК України та засуджений до одного року обмеження волі із застосуванням ст. 76 КК України (а.с.6-7).
Відповідно до вимог ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанова суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою та не підлягають доказуванню.
Відповідно до п . 2 постанови Пленуму Верховного Суду від 27 березня 1992 року № 6 (з подальшими змінами) „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умовами, що дії останньої були неправомірними. Між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи.
Згідно положень ст. 1192 ЦК України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 № 6 (з подальшими змінами), коли відшкодування шкоди в натурі неможливо, потерпілому відшкодовується в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи ушкодженого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити ушкоджене майно і усунути інші негативні наслідки у результаті заподіяної шкоди.
Постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Згідно висновку № 439 експертного товарознавчого дослідження з визначенням величини матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу в наслідок ДТП від 24 травня 2013 року автомобіль ВАЗ 2103 державний номер НОМЕР_2 1976 року випуску, що належить позивачеві на підставі доручення, отримав механічні ушкодження, пошкоджено - скло вітрове, дзеркало зовнішнє ліве, капот, фари головного світла, ліхтарі габаритні передні, панель передка у зборі зі складовими, радіатор охолодження, акумуляторна батарея, бачок склоомивача, крило ліве переднє у зборі зі складовими, кермове колесо, двері ліві передні, скло дверей лівих передніх та вартість матеріального збитку становить 8 551,01 грн. (а.с.11-15).
У судовому засіданні встановлено, що цивільна відповідальність КЗ „Маринопільський психоневрологічний інтернат» ДОР " на момент ДТП, а саме 29.12.2011 року, була застрахована Приватним акціонерним товариством „ПРОСТО-Страхування".
Відповідно до поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/1093198 від 03.02.2011 року страхувальником є КЗ „Маринопільський психоневрологічний інтернат» ДОР", а застрахованим транспортним засобом є вищезазначений автомобіль ВАЗ 21099, н/з НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4 (а.с.34-36).
Відповідно до ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд вважає, що позовні вимоги позивача до Приватного акціонерного товариства „ПРОСТО-Страхування" про відшкодування витрат на лікування у розмірі 1034 грн.14 коп. підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В той же час, доказів які б спростовували позовні вимоги позивача та доводили заперечення представника КЗ „Маринопільський психоневрологічний інтернат» ДОР" Полянської О.М., останньою суду не надані.
Судом не встановлені обставини, які звільняють КЗ „Маринопільський психоневрологічний інтернат" ДОР" від відповідальності за заподіяну шкоду відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України, у зв'язку з чим, з КЗ „Маринопільський психоневрологічний інтернат" ДОР" на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 9 807, 41 коп.
Розмір матеріальної шкоди, який підлягає стягненню, визначений з такого розрахунку: (8 551, 01 грн. (величина матеріального збитку за висновком № 439 від 24.05.2013 року) (а.с.11-15), сума сплачена позивачем на лікування у розмірі 1 256,40 коп. (а.с.10).
З урахуванням викладених обставин та керуючись ст.ст. 10 , 11 ,57, 60 , 61, 209 , 212-215 , 218 ЦПК України , ст.ст. 1187 , 1172 , 1192 ЦК України , ст.ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» п. 2, п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 № 6 (з подальшими змінами), суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу «Маринопільський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради, Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», третя особа: ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з Комунального закладу «Маринопільський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради ( код ЄДРПОУ 03188346; 53251, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Маринопіль, вулиця Центральна, буд. 36) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 8 551 (вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят одна) гривень 01 копійок, витрати на лікування в розмірі 1256 (одна тисяча двісті п'ятдесят шість) гривень 40 коп., а всього 9 807 (дев'ять тисяч вісімсот сім) гривень 41 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (КОД ЄДРПОУ 24745673; 04050, м. Київ, вул. Герцена, 10) на користь ОСОБА_1 витрати на лікування у розмірі 1034 (одна тисяча тридцять чотири) гривень 14 коп.
На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення через Нікопольський міськрайонний суд.
Суддя: О. В. Рунчева
Суд | Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2014 |
Оприлюднено | 10.06.2014 |
Номер документу | 39066052 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Рунчева О. В.
Цивільне
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Рунчева О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні