Рішення

від 28.05.2014 по справі 910/1946/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1946/14 28.05.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АРТ СТУДІЯ ДРУКУ» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Колегія ХХІ» простягнення 25 600,50 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Огулькова А.М. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТ СТУДІЯ ДРУКУ» (надалі - ТОВ «АРТ СТУДІЯ ДРУКУ») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колегія ХХІ» (надалі - ТОВ «Колегія ХХІ») про стягнення 25 600,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач згідно видаткових накладних №СД-000303 від 25.10.2011 р., №СД-0000016 від 16.01.2012 р., №СД-0000179 від 26.03.2012 р. та №СД-0000476 від 31.07.2012 р. надав послуги, а відповідач в свою чергу не оплатив надані позивачем послуги, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 25 600,50 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 2 500,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 12.03.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2014 р. розгляд справи відкладено на 31.03.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 31.03.2014 р. справу передано для розгляду судді Васильченко Т.В. у зв'язку з перебуванням судді Босого В.П. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2014 р. справу прийнято до свого провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено до розгляду на 05.05.2014 р.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 05.05.2014 р. справу передано для розгляду судді Босому В.П., у зв'язку з його поверненням з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2014 р. справу прийнято до свого провадження суддею Босим В.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2014 р. розгляд справи відкладено до 28.05.2014 р. у зв'язку із неявкою відповідача в судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду.

Представник позивача в судове засідання з'явилася, на виконання вимог ухвал суду надала документи та пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02175, м. Київ, Харківське шосе, 55, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №17540032 від 11.11.2013 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 25.10.2011 р. по 31.07.2012 р. згідно видаткових накладних №СД-000303 від 25.10.2011 р., №СД-0000016 від 16.01.2012 р., №СД-0000179 від 26.03.2012 р. та №СД-0000476 від 31.07.2012 р. ТОВ «АРТ СТУДІЯ ДРУКУ» надавало, а ТОВ «Колегія ХХІ» приймало послуги з виготовлення журналу «Транспорт і логістика».

Видаткові накладні №СД-000303 від 25.10.2011 р., №СД-0000016 від 16.01.2012 р. та №СД-0000179 від 26.03.2012 р. містять номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, найменування послуг та їх вартість, містять підпис представників позивача та відповідача.

Із матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що договір надання послуг у формі єдиного документу не складався.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами укладено договір (шляхом оформлення видаткових накладних), а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глав 54 та 63 Цивільного кодексу України.

Відповідачем частково було оплачено надані послуги за вказаними накладними на загальну суму 15 000,00 грн., що підтверджується довідкою позивача за період з 01.11.2010 р. по 31.08.2013 р.

22.11.2013 р. на адресу відповідача позивачем було направлено вимогу №23 від 22.11.2012 р. про сплату заборгованості у розмірі 25 600,50 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 25 600,50 грн.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою договором надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно видаткових накладних №СД-000303 від 25.10.2011 р., №СД-0000016 від 16.01.2012 р. та №СД-0000179 від 26.03.2012 р. ТОВ «АРТ СТУДІЯ ДРУКУ» надало, а ТОВ «Колегія ХХІ» прийняло послуги на загальну суму 38 600,10 грн.

В той же час суд відзначає, що в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, видаткова накладна є первинним обліковим документом у та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин.

При цьому, видаткова накладна №СД-0000476 від 31.07.2012 р. на суму 2 000,40 грн. не містить підпису уповноваженої особи та відбитку печатки відповідача, відтак суд приходить до висновку, що вказана накладна не є належним доказом надання позивачем послуг відповідачу, а тому підстави для подальшого врахування судом даної видаткової накладної при розгляді справи відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами не було визначено строків виконання зобов'язання, оскільки видаткові накладні, якими оформлено правочин, не містять строку виконання грошового зобов'язання.

Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

22.11.2013 р. на адресу відповідача позивачем було направлено вимогу №23 від 22.11.2012 р. про сплату заборгованості у розмірі 25 600,50 грн.

Відповідачем частково було оплачено надані послуги за вказаними накладними на загальну суму 15 000,00 грн., що підтверджується довідкою позивача за період з 01.11.2010 р. по 31.08.2013 р.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 23 600,10 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченого грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 23 600,10 грн. за надані послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Колегія ХХІ» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «АРТ СТУДІЯ ДРУКУ» про стягнення з ТОВ «Колегія ХХІ» заборгованості у розмірі 23 600,10 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в цій частині.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 2 000,40 грн. необхідно відмовити з огляду на недоведеність позивачем факту надання послуг на підставі видаткової накладної №СД-0000476 від 31.07.2012 р.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стосовно заявлених позивачем до відшкодування витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2 500,00 грн. суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

08.11.2013 р. між адвокатом Огульковою Анною Миколаївною (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4657 від 27.09.2011 р.) та ТОВ «АРТ СТУДІЯ ДРУКУ» (клієнт) було укладено договір про надання адвокатом правової допомоги №08-11/1, відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Зокрема, пунктом 2 вказаного договору до правової допомогу в розумінні договору відноситься, зокрема, представництво інтересів клієнта, пов'язаних зі стягнення належних клієнту грошових коштів з ТОВ «Колегія ХХІ».

Позивачем було оплачено вартість наданих згідно договору про надання адвокатом правової допомоги №08-11/1 від 08.11.2013 р. послуг, що підтверджується видатковим касовим ордером від 17.02.2014 р.

Суд відзначає, що адвокат Огулькова А.М. підготувала позовну заяву №6 від 07.02.2014 р. та подала її до суду, а також надавала документи по справі, пояснення по суті спору, та брала участь в судових засіданнях 12.03.2014 р. та 28.05.2014 р., а відтак виконала зобов'язання передбачені договором про надання адвокатом правової допомоги №08-11/1 від 08.11.2013 р.

За таких обставин суд приходить до висновку, що витрати позивача на оплату послуг адвоката співрозмірні та адекватні ціні позову та складності справи, а з урахуванням часткового задоволення судом позовних вимог ТОВ «Аквалайф-Україна», такі витрати підлягають покладенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ СТУДІЯ ДРУКУ» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колегія ХХІ» ( 02175, м. Київ, Харківське шосе, 55 ; ідентифікаційний код 30855142) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ СТУДІЯ ДРУКУ» (01033, м. Київ, вул. Короленківська, 4; ідентифікаційний код 37250375) заборгованість у розмірі 23 600 (двадцять три тисячі шістсот) грн. 10 коп., судовий збір у розмірі 1 684 (одна тисяча шістсот вісімдесят чотири) грн. 24 грн. та витрати на оплачу послуг адвоката у розмірі 2 304 (дві тисячі триста чотири) грн. 65 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.06.2014 р.

Суддя В.П. Босий