Рішення

від 04.06.2014 по справі 925/678/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року Справа № 925/678/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Гури І.І., при секретарі - Мирошниченко Б.В., за участю представника відповідача - ОСОБА_1 власник, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства "Оболонь", м. Київ до приватного підприємства "Іркліївське виробничо-спеціалізоване підприємство "Інтерспецназ", с. Іркліїв Чорнобаївського району Черкаської області про стягнення 61 713,15 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача: заборгованість за договором №48-ОПК купівлі-продажу дробини пивної сухої від 01.01.2011 в сумі 43974,00 грн., пеню в сумі 14 017,15, три проценти річних - 2215,57 грн., інфляційне збільшення заборгованості - 1506,43 грн., всього: 61713,15 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно п. 3.4. договору, укладеного між сторонами оплата за товар - 100% попередня не пізніше 30 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури. Позивач поставив товар на загальну суму 105174,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 152 від 06.04.2011, №376 від 02.07.2011, однак відповідач оплатив частково в сумі 61200,00 грн., оплата здійснювалась частково, останній перерахунок був здійснений відповідачем 10.08.2012, що підтверджується бухгалтерською довідкою-розрахунком. 04.03.2014 позивач надіслав відповідачу претензію №625/0/2-14, проте відповідь не отримав, борг погашений також не був.

Відповідач у письмових запереченнях просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного: п. 2.2. договору передбачена 100 % попередня оплата; порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (п. 5.1. договору). Виходячи, з умов даного договору, покупець отримав товар, здійснивши 100% попередню оплату, чим не порушив зобов'язання. Згідно технологічної характеристики термін зберігання товару по договору - 6 місяців, відповідач направив лист позивачу №10-12 від 11.10.12 , у якому було надано можливість повернути продукцію зі складу, термін зберігання якої закінчився, відповіді на лист не отримав.

У додаткових поясненнях до позовної заяви, позивач, ознайомившись з відзивом відповідача, заперечує факт того, що відповідачем була здійснена попередня оплата за отриманий товар, позивач поставив товар, пішовши на поступки, до здійснення відповідачем 100% попередньої оплати, твердження про те, що попередня оплата була здійснена суперечить наявним у справі матеріалам, зокрема тому, що після отримання товару, відповідачем був здійснений частковий розрахунок за нього; посилається на ст. 538 ЦК України, позивач, не одержавши від відповідача попередню оплату, набув право вимагати від відповідача оплати фактично поставленого товару; звертає увагу, що після здійснення поставки товару, відповідач перерахував грошові кошти частково в сумі 61 200,00 грн., що свідчить про визнання ним своєї заборгованості; щодо листа відповідача №10-12 від 11.10.2012, то ні Договором, ні листуванням не передбачені запропоновані варіанти розрахунку за товар, пропозиції про повернення нереалізованої продукції після закінчення терміну зберігання або сплата коштів після її реалізації суперечать порядку розрахунків, передбачених Договором; щодо того, що одна видаткова накладна не підписана відповідачем, то довіреність на одержання цінностей разом з видатковою накладною підтверджують факт прийняття покупцем товару та є підставою для проведення розрахунків, при цьому строк оплати має визначатись, виходячи з ч. 1 ст. 692 ЦК України, посилається на ч. 4 ст. 538 ЦК України; зазначає, що 04.03.2014 позивач надіслав відповідачу претензію вих. №625/0/2-14, що вручена відповідачу; посилання відповідача на те, що позивач проводив реалізацію продукції, минаючи "зерновий склад" відповідача, то позивач поставляв товар у відповідності з умовами договору, в пункт поставки.

У письмових пояснення відповідач звернув увагу, що згідно п. 2.2. Договору, оплата - 100% попередня. Порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов. встановлених змістом зобов'язання (п. 5.1. Договору). Відповідно до ст. 33 ГПК України позивачем не надано належних доказів, що підтверджують отримання товару відповідачем, також відсутня довіреність на отримання товару в порушення наказу № 99 "Про затвердження інструкцій про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", Позивач так і не зміг надати двохстороннього акту звірки, так як він не складався сторонами за відсутності предмету складання. Також відсутня видаткова накладна, хоча згідно п. 2.2. Договору датою поставки вважається дата підписання уповноваженими на те представниками сторін видаткової накладної, що є невід'ємною частиною договору. Все це підтверджує, що відповідач не отримував продукцію згідно Договору, про яку йдеться в позові.

До початку судового засідання до суду надійшли такі документи:

- додаткові пояснення до позовної заяви щодо нарахування штрафних санкцій згідно Договору, у яких вказано, що розрахунок 3% річних, інфляційного збільшення заборгованості та пені здійснювався з врахуванням того, що відповідач здійснював оплату товару частинами, тобто в позовній заяві заявлений період нарахування трьох процентів річних, інфляційного збільшення та пені розпочинається з наступного дня останнього перерахунку коштів відповідачем за поставлений товар за договором, тобто з 11.08.2012, так як останній платіж відповідач здійснив 10.08.2012, що підтверджується бухгалтерською довідкою-розрахунком. Закінчується період нарахування штрафних санкцій, визначений в позові, днем написання позовної заяви та подання позову до суду - 15.04.2014. З врахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою. Оскільки відповідач здійснював оплату частинами, та частково погасив заборгованість, здійснивши останній платіж 10.08.2012, то саме з 11.08.2012 мало місце невиконання зобов'язання відповідача за договором, тому час прострочення слід рахувати з вищезазначеної дати.

- клопотання представника позивача про розгляд справи без присутності представника позивача у зв'язку з неможливістю бути присутнім на розгляді.

Суд вважає підлягаючим задоволенню клопотання представника позивача.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях та письмових поясненнях.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

01 січня 2011 року між публічним акціонерним товариством "Оболонь" (постачальник за договором, позивач у справі) та приватним підприємством "Іркліївське виробничо-спеціалізоване підприємство "Інтерспецназ" (покупець за договором, відповідач у справі) укладено договір № 48-ОПК купівлі-продажу дробини пивної сухої (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором , передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його в термін і в розмірі, що передбачені цим договором (п. 1.2. Договору).

У Договорі сторони, зокрема, передбачили:

- постачальник зобов'язується передати товар, зазначений в розділі 1 даного Договору на підставі погодженого замовлення, не пізніше ніж через 10 днів з моменту отримання 100% попередньої оплати (п. 2.2.);

- датою поставки вважається дата підписання уповноваженими на те представниками сторін видаткової накладної, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.3.);

- разом з товаром постачальник передає покупцю посвідчення якості, видаткову накладну та податкову накладну (п. 2.4.);

- сторони домовились, що поставка товару може здійснюватися на підставі замовлення (усного або письмового) покупця та згідно видатковою накладною без оформлення специфікації. В цьому випадку приймання покупцем товару в асортименті, кількості та по цінам, вказаним у видатковій накладній, є згодою покупця на покупку цього товару (п. 2.6.);

- право власності на товар і ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження товару переходить від постачальника до покупця в момент приймання-передачі товару в пункті поставки, при підписання уповноваженими на те представниками сторін видаткової накладної (п. 2.7.);

- вартість однієї тонни дробини пивної сухої - зазначається сторонами в прейскуранті постачальника, який може змінювати протягом дії даного договору (п. 3.1.);

- оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування безготівкових коштів в розмірі, встановленому в п. 3.1. цього договору, на поточний рахунок постачальника як 100% попередня оплата не пізніше 30 банківських днів з моменту отримання від постачальника рахунку-фактури (п. 3.4.);

- оплата вважається здійсненою після надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.5.);

- у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором і діючим законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (п. 5.1.);

- у випадку порушення строків поставки товару чи його оплати, встановлених в цьому договорі, винна сторона сплачує неустойку (штраф, пеню) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент нарахування неустойки (штрафу, пені), від суми заборгованості, за кожен день прострочення виконання зобов'язання за цим договором (п. 5.2.);

- умови оплати можуть змінюватися за погодженням сторін (п. 8.3.);

- умови цього договору можуть бути змінені або доповнені з обов'язковим складанням додаткових угод до цього договору (п. 8.5.);

- зміни і доповнення, додаткові угоди і додатки до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу, якщо вони виконані письмово і підписані уповноваженими представниками сторін (п. 8.6.).

Позивач, відступивши від умов Договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 105174,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №152 від 06.04.2011 на суму 51408,00 грн., видатковою накладною №376 від 02.07.2011 на суму 53766,00 грн., довіреностями на отримання товару: серія ЯНА №178981 від 28 червня 2011 року, дійсна до 1 липня 2011 року, серія ААВ №077921 від 6 квітня 2011 року , дійсна до 16 квітня 2011 року, податковими накладними: №152 від 06.04.2011, на суму 51408,00 грн. , №376 від 02.07.2011 на суму 53766,00 грн., якісними посвідченнями № 62 та №144 на дробину пивну суху, рахунками-фактурами № 1 від 20.04.2011 на суму 51408,00 грн. та № 2 від 02.07.2011 на суму 53766,00 грн.

Відповідач у письмових запереченнях, вказав, що з умов даного договору, покупець отримав товар, здійснивши 100% попередню оплату, чим не порушив зобов'язання. А у письмових поясненнях, відповідач, повідомив, що позивачем не надано належних доказів, що підтверджують отримання товару відповідачем, а саме: відсутня довіреність на отримання товару та відсутня видаткова накладна, це підтверджує, що відповідач не отримував продукцію згідно Договору, про яку йдеться в позові. У судовому засіданні представник відповідача просив суд звернути увагу на те, що видаткова накладна від 06.04.2011 №152 відповідачем в графі -одержав- не підписана.

Відповідач частково розрахувався за товар згідно видаткових накладних № 152 від 06.04.2011 та №376 від 02.07.2011, що підтверджується бухгалтерською довідкою-розрахунком позивача з відвантаження та сплати продукції між сторонами згідно Договору , оплати були здійснені відповідачем платіжними дорученнями 27.05.2011 № 12 на суму 10 000,00 грн., 15.06.2011 № 16 на суму 10 000,00 грн., 20.06.2011 № 17 на суму 10 000,00 грн., 30.06.2011 № 18 на суму 10 000,00 грн., 15.08.2011 № 1 на суму 10 000,00 грн., № 5 на суму 1200,00 грн., 10.08.2012 № 3-08 на суму 10 000,00 грн.

Частково неоплаченим в загальній сумі 43974,00 грн. залишився товар, який був переданий відповідачу.

Щодо посилань відповідача на те, що видаткова накладна № 152 від 06.04.2011 не підписана відповідачем, то це дійсно так. На видатковій накладній відсутній підпис відповідача та печатка про отримання товару. Однак, виходячи з інших доказів у справі, зокрема податкова накладна від 06.04.2011 № 152, довіреність відповідача серії ААВ № 067921 від 06.04.2011 на отримання товару - дробини сухої від позивача; часткова оплата за товар позивачу ( на суму, яка перевищує вартість поставленого товару: поставлено першого разу на суму 51408.00 грн., а сплачено всього 61 200.00 грн.) підтверджує факт отримання відповідачем товару за вказаною видатковою накладною № 152 від 06.04.2011, як і за накладною № 376 від 02.07.2011.

08 квітня 2013 року, за вих. № 39-1932 відповідач направив позивачу гарантійний лист, у якому вказав, що борг ним визнається повністю, в обумовлений договором строк розрахуватися за отриманий товар підприємство не мало можливості у зв'язку із несприятливими фінансово-економічними умовами, тому зобов'язується розрахуватись до 1 травня 2013 року.

29 квітня 2013 року за вих.№01-П/13 позивач направив відповідачу претензію, у якій вказав на наявність заборгованості в сумі 28883,00 грн. та вимагав сплатити вказану заборгованість протягом 7 днів з моменту отримання претензії. Претензія направлена Кур'єрською службою доставки, однак не вручена відповідачу, у зв'язку із тим, що підприємство по вказаній адресі не знайдено.

У листі № 10-12 від 11.10.2012 відповідач доводить до відома позивача, що він частково реалізував та оплатив кошти за продукцію позивача - дробину пивну суху, а частина продукції знаходить з на складі за вказаною адресою, а тому відповідач може повернути позивачу нереалізовану продукцію, або сплатити кошти після її реалізації.

06.03.2014 позивач надіслав відповідачу претензію від 04.03.2014 №625/0/2-14 на суму 43974 грн., повідомивши що у разі незадоволення претензії протягом місяця з моменту отримання, постачальник змушений буде звернутися до суду з позовом. Претензія була отримання відповідачем 12.03.2014, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення та описом вкладення у цінний лист.

Відповідач відповідь на претензію не надав, борг перед позивачем не погасив.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення грошової суми боргу з оплати за поставлений товар, договірної пені та три проценти річних, інфляційних, нарахованих за порушення грошового зобов'язання.

Сторони правовідносин являються юридичними особами, суб'єктами господарювання у розумінні ст.ст.2, 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч.1 ст.175 ГК України). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч.1 ст.193 ГК України).

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

У Договорі сторони встановили обов'язок покупця сплатити 100% вартості товару у якості попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що незважаючи на відсутність 100% попередньої оплати з боку відповідача, позивач здійснив поставку товару відповідачу. При цьому, визначаючи строки оплати за відвантажений без попередньої оплати товар, позивач застосував положення ст. 692 ЦК України, якою встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару .

Зважаючи на умови Договору, суд вважає хибним застосування позивачем до спірних правовідносин ст.692 ЦК України і вважає, що до цих правовідносин підлягають застосуванню положення ст.693 ЦК України, якою регулюється попередня оплата, і якою передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитись від його виконання повністю або в повному обсязі.

Таким чином, наслідком невиконання покупцем (відповідач у справі) своїх зобов'язань по попередній оплаті товару можуть бути лише дії постачальника (позивач), які стосуються збереження частково своїх договірних зобов'язань (в межах часткової оплати) або відмови від виконання зобов'язань з поверненням отриманих коштів. При попередній оплаті за договором поставки чинне законодавство не надає право постачальнику вимагати від іншої сторони виконання грошового зобов'язання.

З фактичних обставин справи вбачається, що позивач, незважаючи на відсутність попередньої оплати, передав товар, який відповідач прийняв.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У п. 5.2. договору сторони встановили, що у випадку порушення строків поставки товару чи його оплати, встановлених в цьому договорі, винна сторона сплачує неустойку (штраф, пеню) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент нарахування неустойки (штрафу, пені), від суми заборгованості, за кожен день прострочення виконання зобов'язання за цим договором (п. 5.2.);

Пеня в сумі 14017,15 грн. нарахована відповідачем у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 11.08.2012 по 15.04.2014.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У Договорі сторони не встановили інший розмір процентів річних, тому позивачем нараховані три проценти річних в сумі 2215,57 грн. за період з 11.08.2012 по 15.04.2014, інфляційні в сумі 1506,43 грн. за період з 11.08.2012 по 15.04.2014.

Суд вважає не підлягаючими задоволенню позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені, три проценти річних та інфляційних.

Дійсно у п. 5.2. Договору встановлено, що у випадку порушення строків поставки товару чи його оплати, встановлених в цьому договорі, винна сторона сплачує неустойку (штраф, пеню) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент нарахування неустойки (штрафу, пені), від суми заборгованості, за кожен день прострочення виконання зобов'язання за цим договором.

Однак, у договорі передбачена 100 % попередня оплата відповідача за товар (п. 2.2. Договору), позивач відійшов від умов Договору, поставивши відповідачу товар без отримання попередньої оплати за нього, тому не можна вважати, що відповідачем порушений строк оплати товару, що встановлений у договорі, що вказано у п. 5.2. Договору як підстава для застосування пені. Щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних, то суд також виходить з того, що за Договором відповідачем не було допущено прострочення зобов'язання з оплати,

З огляду на вищенаведені норми законодавства та докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 43974,00 грн. основного боргу. В іншій частині позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконані договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Іркліївське виробничо-спеціалізоване підприємство "Інтерспецназ", Черкаська область. Чорнобаївський район, с. Іркліїв, вул. Леніна, 10А, ідентифікаційний код 31782238 на користь публічного акціонерного товариства "Оболонь", м. Київ, вул. Богатирська, 3, ідентифікаційний код 05391057 - 43974,00 грн. основного боргу та 1301,83 грн. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 05.06.2014.

Суддя І.І. Гура