Рішення

від 03.06.2014 по справі 927/511/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

м. Чернігів, пр. Миру, 20 Тел. 69-81-66

03 червня 2014 року справа № 927/511/14

Позивач: Асоціація «Дім авторів музики в Україні»

04050 м. Київ, вул. Мельникова, 12

Поштова адреса 01021 м. Київ, вул. Шовковична, 10 оф. 28

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю

«Кабельний телевізійний центр м. Чернігова»

14000 м. Чернігів, вул. Котляревського, 25

Предмет спору: про стягнення 8053,50 грн.

Суддя Фетисова І.А.

Представники сторін:

від позивача: Якимець О.О. д. б/н від 08.04.2014

від відповідача: Андрєєва Г.Л. д. № 1 від 16.04.2014

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 7650 грн. авторської винагороди по договору № Ч-01/01 від 01.01.2007 р., 247,04 грн. пені, 57,01 грн. 3 % річних та 99,45 грн. індексу інфляції.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про невизнання позовних вимог.

Позивачем подано заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 247,04 грн., 3 % річних в сумі 57,01 грн. та індексу інфляції в сумі 99,45 грн., просить прийняти відмову від частини цих вимог на суму 403,50 грн. та припинити провадження по справі в цій частині. Просить стягнути решту заявлених позовних вимог на суму 7650 грн.

Позивачем подано клопотання про покладення судових витрат на відповідача, а саме 1875 грн. витрат пов'язаних з явкою представника позивача до суду.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

Прийняти подану позивачем заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 247,04 грн., 3 % річних в сумі 57,01 грн. та індексу інфляції в сумі 99,45 грн., оскільки це не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України, припинити провадження по справі в частині стягнення пені в сумі 247,04 грн., 3 % річних в сумі 57,01 грн. та індексу інфляції в сумі 99,45 грн. на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України в зв'язку з відмовою позивача.

Прийняти до розгляду подане позивачем клопотання про покладення судових витрат на відповідача, а саме 1875 грн. витрат пов'язаних з явкою представника позивача до суду, оскільки це не суперечить вимогам ст. 44 ГПК України.

01.01.2007 р. між сторонами укладено договір № Ч-01/01.

Відповідно до умов договору Асоціація «Дім авторів музики в Україні» (ДАМвУ) надає користувачеві (Товариству з обмеженою відповідальністю «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова» на умовах визначених цим договором і на весь строк дії договору невиключне право на публічне сповіщення творів (повторне публічне сповіщення) шляхом трансляції і ретрансляції творів, у передачах кабельного телебачення на території м. Чернігова, а користувач зобов'язується сплачувати винагороду за використання творів згідно з умовами договору. ДАМвУ зобов'язується збирати винагороду за використання творів та розподіляти і виплачувати зібрану винагороду суб'єктам авторського права в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до п. 5.1 договору договір вступає в дію з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2007 р., при цьому пункти 2.5, 2.6, 2.7, 2.8 та п. 4.1 договору залишаються в силі до повного виконання зобов'язань сторонами, що виникли під час дії договору. Цей договір автоматично пролонгується на тих же умовах і на той же строк, якщо жодна зі сторін не заперечить це в письмовій формі за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії договору.

Відповідно до п. 5.2 договору договір може бути розірваний за ініціативою однієї з сторін, з обов'язковим повідомленням іншої сторони за 30 календарних днів.

Одним з заперечень заявленого позову відповідач зазначає про відсутність обов'язку по оплаті винагороди, в зв'язку з розірвання договору за ініціативою відповідача з 01.09.2013 року шляхом направленням позивачу листів та додаткової угоди на підписання.

В зв'язку з цим суд здійснює оцінку наданих сторонами доказів на підтвердження та спростування факту розірвання договору за ініціативою відповідача.

Відповідач листом № 127 від 30.05.2013 р. з проханням розглянути питання про припинення дії договору та зменшення розміру авторської винагороди.

Позивач листом № 43/2013 від 10.06.2013 р. повідомив про готовність розглянути питання про зменшення розміру авторської винагороди.

З листа відповідача №127 не вбачається чіткого визначення дати припинення або розірвання договору, в зв'язку з чим, суд приходить до висновку що наведений лист відповідача носить інформативний характер лише про подальші наміри вчинення дій по розірванню договору та зменшенню розміру винагороди.

Відповідач звернувся до позивача листом № 220 від 31.07.2013 р., яким повідомив що бажає припинити дію договору починаючи з 01.08.2013 р. та надсилає додаткову угоду № 1 до договору від 01.08.2013 року.

З тексту додаткової угоди до договору вбачається визначення дати припинення дії договору з 01.09.2013 року.

Позивачем надано відповідь № 60/2013 від 15.08.2013 р. про відхилення пропозиції оскільки вона не відповідає вимогам п. 5.2 договору.

Таким чином, заявлена відповідачем пропозиція не була прийнята позивачем, оскільки додаткова угода до договору підписана не була.

Відповідач листом № 246 від 20.08.2013 р. повідомив, що надісланою на адресу позивача додатковою угодою № 1 до договору передбачено припинити дію договору з 01.09.2013 р. в зв'язку з чим не порушено вимоги п. 2.5 договору.

Позивач листом № 103/2013 від 20.11.2013 р. на лист № 297 від 18.10.2013 р. зазначив що листом № 60/2013 від 15.08.2013 р. відповідача було повідомлено про відхилення пропозиції про дострокове припинення дії договору в зв'язку з недотриманням п. 5.2 договору.

Відповідач листом № 383 від 24.12.2013 р. на лист № 103/2013 від 20.11.2013 р. наполягає на припиненні дії договору з 01.09.2013 р.

Позивач листом № 9/2014 від 25.02.2014 р. повідомив що Асоціація вважає що договір є чинним і обов'язковим до виконання. Зазначив, що мається заборгованість за третій та четвертий квартал 2013 р. та просить її сплатити.

Відповідач листом № 104 від 18.03.2014 р. вважає що дія договору припинена з 01.09.2013 р. з огляду на надіслану додаткову угоду.

Таким чином, між сторона не була досягнута домовленість щодо дострокового розірвання договору з 01.09.2013 року.

Відповідно до ч.1-4 ст.188 ГК України , зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Позивачем , як вбачається з описаних вище листів, не вбачається погодження дострокового розірвання договору з 01.09.2013 року.

З матеріалів справи, наданих відповідачем доказів та усних пояснень не вбачається використання ним права про передачу спору про дострокове розірвання договору на вирішення суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що договір №Ч-01/01 від 01.01.2007 року сторонами не був достроково розірваний з 01.09.2013 року, а правовідносини між сторонами продовжують існувати на час розгляду справи.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається формування відповідачем позиції про припинення договору з 31.12.2013 року за умови дотримання сторонами правил поведінки по направленню в письмовій формі за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії договору заперечень про автоматичну пролонгацію договору за приписами п.5.1. договору.

Приписами ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають з правовочинів.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами з моменту укладення договору 01.01.02007 року умови надання послуг та їх оплата виконувались, а саме відповідачем складались звіти про використані твори, сторонами підписувались акти про виплату винагороди та надання звіту, відповідачем здійснювались оплати позивачу винагороди.

Предметом заявленого позову є стягнення винагороди за 3-4 квартал 2013 року та 1 квартал 2014 року.

В матеріалах справи відсутні докази невиконання своїх обов'язків по договору позивачем, такі докази відповідачем суду не надані.

Відповідно до п. 2.4 договору авторська винагорода (роялті) визначена сторонами становить 5 % від доходів користувача, але не менш ніж 850 грн. в місяць.

Відповідно до п. 2.6 договору користувач перераховує на поточний рахунок ДАМвУ винагороду у розмірі, визначеному п. 2.4 договору на підставі рахунку, виставленого ДАМвУ не пізніше ніж 1 числа місяця наступного за звітним.

Позивач просить стягнути з відповідача авторську винагороду за період з 01.07.2013 р. по 31.03.2014 р. в сумі 850 грн. х 9 міс. = 7650 грн. по рахункам № 125 від 01.10.2013 р. та № 149 від 11.03.2014 р.

Приписами ч.1 ст. 35 ГПК України встановлено, що обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватись перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Факт отримання відповідачем рахунків підтверджується відповідачем, що вбачається з письмових пояснень від 20.05.14 року, наданих доказів та усних пояснень занесених до протоколу судового засідання від 13.05.2014 року .

З урахуванням зробленого судом висновку про існуванням правовідносин між сторонами на підставі договору №Ч-01/01 від 01.01.2007 року в період з 01.07.2013 р. по 31.03.2014 р., отримання відповідачем рахунків позивача на оплату винагороди, відсутності доказів їх оплати, суд приходить до висновку про наявність заборгованість відповідача на суму 7650 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів повної оплати винагороди суду не надав.

З урахуванням зробленого вище судом висновку, відсутності доказів дострокового розірвання договору та оплати винагороди, приписів ст.193 ГК України, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, суд вважає, що відповідачем порушені грошові зобов'язання.

Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк.

Оскільки відповідач, в порушення ст. 525,526,615 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов'язання по оплаті своєчасно не виконав, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 7650 грн. винагороди, в частині стягнення пені в сумі 247,04 грн., 3 % річних в сумі 57,01 грн. та індексу інфляції в сумі 99,45 грн. на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відмовою позивача, провадження у справі підлягає припиненню.

Заявлені відповідачем всі інші заперечення та надані докази не спростовують вище зроблені висновки суду, а тому судом до уваги не приймаються.

Позивачем надані докази понесених витрати, пов'язані з розглядом справи, що підтверджується кошторисами витрат на відрядження, посвідченнями про відрядження, звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, видатковими касовими ордерами та надано розрахунок даних витрат, згідно якого транспортні послуги визначено 135 грн., добові 240 грн., всього 375 грн. за кожну явку представника позивача до суду, а саме 06.05.2014 р., 13.05.2014 р., 20.05.2014 р., 27.05.2014 р., 03.06.2014 р., всього загальна сума 1875 грн. Заявлено клопотання про відшкодування таких витрат як судових.

Ст. 44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 Постанови №7 від 21.02.2013 року Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України» судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою. Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України , не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків.

З матеріалів справи вбачається відсутність викладених в Ухвалах суду про порушення провадження у справі та Ухвалах про відкладення розгляду справи вимог про обов'язкову явку представника позивача чи відповідача, а тому заявлене клопотання про покладення на відповідача суми 1875 грн. як судових витрат є не правомірним та така сума 1875 грн. є господарськими витратами позивача сплачена на здійснення представницьких функцій в суді.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 615 Цивільного кодексу України, ст.193 ГК України, ст.ст. 1,22,33,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження по справі в частині стягнення пені в сумі 247,04 грн., 3 % річних в сумі 57,01 грн. та індексу інфляції в сумі 99,45 грн. на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України в зв'язку з відмовою позивача.

2. Позовні вимоги задовольнити

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабельний телевізійний центр м. Чернігова» (14000 м. Чернігів, вул. Котляревського, 25 код 22822808 р/р 26001301830387 у філії Чернігівського центрального відділення «Промінвестбанку» МФО 353456)) на користь Асоціації «Дім авторів музики в Україні» (04050 м. Київ, вул. Мельникова, 12 поштова адреса 01021 м. Київ вул. Шовковична, 10 оф. 28 код 33239342 р/р 2600601303410 в Київському відділенні центральної філії ПАТ «Кредобанк» МФО 325365) 7650 грн. винагороди та 1827 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.06.2014 року

Суддя І.А.Фетисова