Рішення

від 03.06.2014 по справі 914/1143/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2014 р. Справа № 914/1143/14

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Драгус розглянула справу

за позовом: Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Львівського відділення Українського держфонду підтримки фермерських господарств, м. Львів

до відповідача: Фермерського господарства "УКРАЇНОЧКА", с. Борщів Перемишлянського району

про: стягнення 102401,59 грн.

За участю представників:

Прокурор: Леонтьєва Н.Т.(посвідчення №005508);

Від позивача: Задорожнюк О.Н. - представник;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Прокурор Галицького району м. Львова звернувся до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Львівського відділення Українського держфонду підтримки фермерських господарств до відповідача Фермерського господарства "УКРАЇНОЧКА" про стягнення 102401,59 грн.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що 28.07.2008 року між сторонами укладено договір про надання фінансової підтримки фермерському господарству, згідно якого Позивач зобов'язується надати на зворотній основі відповідачу фінансову допомогу у розмірі 100000,00 грн, а відповідач у свою чергу зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути у визначений законом строк, а саме згідно встановленого п. 3.4.2 Договору графіку: до 01.11.2010 року в сумі 20000 грн., до 01.11.2011 року в сумі 20000 грн., до 01.07.2012 року в сумі 30000 грн., до 28.07.2012 року в сумі 30000 грн. Позивачем взяті на себе зобов'язання виконано в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №11 від 30.07.2008 року.

Проте, Відповідач станом на 06.03.2014 року не повернув частину наданих йому коштів на суму 96 200,00 грн., що є порушенням умов Договору.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 07.04.2014 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 29.04.2014року.

Ухвалами суду від 29.04.2014р. та 13.05.2014 р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.

В судове засідання 03.06.2014р. з'явився прокурор та представник позивача. Відповідач та третя особа не забезпечили явки уповноважених представників в судове засідання, причин неявки не повідомили, вимог ухвал суду не виконали, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

На органи прокуратури відповідно до ст. 121 Конституції України покладено представництво інтересів держави в суді у випадках визначених законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до господарського суду в інтересах держави передбачено п.6 ст. 20 ЗУ „Про прокуратуру" та ч.2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України.

Як встановлено судом, 28.07.2008 року між сторонами укладено договір про надання фінансової підтримки фермерському господарству, згідно п. 1 якого Позивач зобов'язується надати на зворотній основі відповідачу фінансову допомогу у розмірі 100000,00грн, а відповідач у свою чергу зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути у визначений законом строк. Відповідно до п. 3.4.2 Договору фермерське господарство зобов'язане повернути кошти фінансової підтримки на поворотній основі Львівському відділенню Українського державного фонду підтримки фермерських господарств згідно встановленого графіку: до 01.11.2010 року в сумі 20 000,00 грн., до 01.11.2011 року в сумі 20 000, грн., до 01.07.2012 року в сумі 30 000,00 грн., до 28.07.2013 року в сумі 30 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач взяті на себе зобов'язання виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №11 від 30.07.2008 року, та надав відповідачу поворотну фінансову допомогу в розмірі 100 000,00 грн.

Проте, як стверджує прокурор та вбачається з розрахунку заборгованості № 162 від 06.03.2014 року за Договором станом на 06.03.2014 року Відповідач не повернув частину наданих йому коштів на суму 96 200,00 грн.

Позивачем надіслано Відповідачу Претензію за №24 07.03.2013 року та Претензію за №94 від 19.07.2013 року про необхідність повернення отриманої фінансової допомоги, проте, як стверджує позивач, Відповідачем жодних дій по сплаті вказаної заборгованості не вчинено та відповіді на претензію не надано.

Відповідно до п.5.2. Договору за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) Відповідач сплачує Позивачу пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

Прокурор нарахував відповідачу пеню в розмірі 6201, 59 грн пені. Суд перевірив розрахунок розміру пені та дійшов до висновку, що пеня підлягає до стягнення у повному обсязі.

Згідно ст. 230 та ч.2 ст. 343 ГКУ штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання; платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про фермерське господарство» Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України.

Згідно ст. 11 Закону України «Про фермерське господарство» та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. №1102 Фонд надає фермерським господарствам, за рахунок коштів державного бюджету, фінансову підтримку на поворотній основі.

Також згідно з ст. 2 Статуту Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України за № 61 від 06.06.06р., Укрдержфонд є правонаступником Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств, утвореного відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 червня 1991 року № 83 та Постанови Кабінету Міністрів України від 14 березня 1992 року № 133 «Про деякі питання розвитку селянських (фермерських) господарств», і належить до сфери управління Міністерства аграрної політики України.

Відповідно до ст. 8 Статуту Укрдержфонду має регіональні відділення в Автономній республіці Крим та областях, які не мають статусу юридичної особи, мають окремі баланси, відокремлене майно, реєстраційні рахунки в органах Держказначейства, печатку з ідентифікаційним кодом, бланки з власною назвою і діють на підставі положення, затвердженого Укрдержфондом.

Позивач надає безпроцентну фінансову допомогу фермерським господарствам для розвитку та підтримки сільськогосподарського виробництва, поліпшення умов господарювання, що забезпечує реалізацію державної політики підтримки фермерських господарств, створення стабільних фінансових умов для становлення приватного селянського сектора економіки України. Для даних цілей залучаються кошти з Державного бюджету згідно Закону України «Про Державний бюджет України».

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до задоволення повністю в сумі 96200,00 грн основного боргу та 6201,59 грн пені.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України суд покладає на винну сторону відповідача в сумі 2048,03 грн.

Керуючись 526 ЦК України, 193, 230, ч.2 ст. 343 ГК України, ст. 11 Закону України «Про фермерське господарство» ст. ст. 28, 33 ,43, 44, 48, 49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Україночка» (81232, с. Борщів, Перемишлянського району Львівської області, код ЄДРПОУ 35988551) на користь Львівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (79000, м.Львів, вул. Технічна, 1, код ЄДРПОУ 13817211) 96 200,00 грн. заборгованості та 6201,59 грн пені.

3. Стягнути з Фермерського господарства «Україночка» (81232, с. Борщів, Перемишлянського району Львівської області, код ЄДРПОУ 35988551) в дохід Державного бюджету України 2048,03 грн. судового збору.

4. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.06.2014р.

Суддя Запотічняк О.Д.