Рішення

від 02.06.2014 по справі 702/380/14-ц

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 702/380/14-ц

Провадження № 2/702/167/14

Номер рядка звіту 36

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2014 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді: Мазай Н. В.,

при секретарі: Подолянюк Н.В.

сторони : не з"явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Теолинської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: відділ Держземагенства у Монастирищенському районі Черкаської обалсті про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на земельні ділянки посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 06.08.2013 року. Відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України вона є спадкоємцем 1 черги за законом. Інших спадкоємців до шостого ступеня споріднення немає. Після смерті батька залишилось спадкове майно, в тому числі: 1/2 земельної ділянки площею 2,7110 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території с. Теолин Монастирищенського району Черкаської області, та земельна ділянка площею 0,321 га, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території АДРЕСА_1. Вказані земельні ділянки її батько отримав в спадщину від своєї померлої матері ОСОБА_6, які належали їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР, виданого згідно рішення Теолинської сільської ради за № 18-1 від 24.05.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю від 26.05.2001 року за № 18. Після створення єдиної системи нумерації земельних ділянок для ведення єдиного державного земельного кадастру в Монастирищенському районі, кадастровий номер земельної ділянки згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №0309971 площею 2,7110, що належав ОСОБА_6, згідно витягу з державного земельного кадастру слід вважати 7123486800:02:001:0398. Друга земельна ділянка, їй належала згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №926869, виданого на підставі рішення Теолинської сільської ради за № 23-1 від 12.11.2009 року зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 20.11.2009 року за №010979100057, кадастровий номер якої 7123486800:001:0062. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.12.2011 року, за реєстром № 3503, ОСОБА_5 належить 1/2 земельної ділянки площею 2,7110 га. Вартість спадкового майна (1/2 частки земельної ділянки ) становить 16630 грн. При видачі свідоцтва нотаріусом було зроблено відмітку на державному акті на право власності на земельну ділянку про те, що право власності на 1/2 даної земельної ділянки переходить до ОСОБА_5. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.12.2011 року за реєстром № 3505, ОСОБА_5 належить земельна ділянка площею 0,3211 га. Згідно витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки її вартість становить 16634,55 грн. При видачі вказаного свідоцтва, нотаріусом було зроблено відмітку на державному акті на право власності на земельну ділянку про те, що право власності даної земельної ділянки переходить до ОСОБА_5. Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Однак за життя, ОСОБА_5 не звернувся до відділу Держкомагенства у Монастирищенському районі Черкаської області для реєстрації свого права власності та не отримав на своє ім'я державних актів на право власності на вказані земельні ділянки. За відсутності реєстрації його права власності на земльні ділянки в оформленні спадщини на вказане майно приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 21.01.2014 року їй було відмовлено. За даних обставин вона вимушена звернутись до суду з позовом про визнання за нею права власності на вказані земельні ділянки, розташовані на території с. Теолин Монастирищенського району Черкаської області, які прийняв у свій час у спадщину ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6. Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення. Згідно ст. 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на землю на підставі цивільно-правових угод чи прийняття спадщини. Просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 2,7110 га, яка розташована на території с. Теолин Монастирищенського району Черкаської області та право власності на земельну ділянку площею 0,3211 га, розташовану на території АДРЕСА_1, що належали на праві свідоцтва на садщину за законом ОСОБА_5, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою суду від 20.05.2014 року до участі у справі в якості співвідповідачів залучено ОСОБА_4, ОСОБА_3.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з"явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. На адресу суду надала нотаріально посвідчену заяву від 26.05.2014 року, про розгляд справи у її відсутність ( а.с. 64).

В судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з"явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. На адресу суду надала нотаріально посвідчену заяву від 26.05.2014 року, про розгляд справи у її відсутність. Позов визнає повністю та не заперечує проти його задоволення. ( а.с. 65).

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з"явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. На адресу суду надала заяву від 02.06.2014 року, про розгляд справи у її відсутність ( а.с. 68).

В судове засідання представники відповідача Теолинської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області не з"явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. На адресу суду надали заяву від 19.05.2014 року, про розгляд справи у відсутність їх представника. Позов визнають повністю, не заперечують проти його задоволення ( а.с. 46).

В судове засідання представники третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відділ Держземагенства у Монастирищенському районі Черкаської області не з"явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. На адресу суду надали лист № 21 від 02.06.2014 року, про розгляд справи у відсутність їх представника ( а.с. 67).

Враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ч. 3. ст. 11, ч. ч. 1, 3, 4 ст. 60, ч. 1-3 ст. 212 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що повністю узгоджується з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі".

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ( серія НОМЕР_2 від 06.08.2013 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції )( а.с. 7).

У відповідності до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Право на спадкування після померлого ОСОБА_5 у позивача ОСОБА_1 підтверджено її свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 10.06.1983 року, виданого Соснівським відділом ЗАГС м. Черкаси, де в графі батько записаний " ОСОБА_5" ( а.с. 50).

Згідно ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Той факт, що позивач у встановленому законом порядку, прийняла спадщину після померлого ОСОБА_5 підтверджується відповіддю нотаріуса № 5/01/16 від 21.01.2014 року ( а.с. 24).

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.12.2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3503, спадкоємцем ? частини земельної ділянки, площею 2,711 га, розташованої на території с. Теолин Теолинської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, належної спадкодавцю ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР, виданого на підставі рішення Теолинської сільської ради Монастирищенського району за № 18-1 від 24.05.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 26.05.2001 року за номером 18, кадастровий номер якої - 7123486800:02:001:0398, є син - ОСОБА_5 ( а.с. 8) та згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.12.2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3505, спадкоємцем земельної ділянки, площею 0,3211 га, розташованої на території АДРЕСА_1, належної спадкодавцю ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 926869, виданого на підставі рішення Теолинської сільської ради Монастирищенського району за № 23-1 від 12.11.2009 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 20.11.2009 року за номером 010979100067, кадастровий номер якої - 7123486800:01:001:0062, є її син - ОСОБА_5 ( а.с. 11), що також підтверджується і витягами про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 29013952 від 09.12.2011 року та № 29014091 від 09.12.2011 року ( а.с. 9,12).

В лівому верхньому куті Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 926869 від 24.11.2009 року, земельна ділянка площею 0,3211 га, приватним нотаріусом Монастирищенського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_8 зроблено запис про реєстрацію свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_5 ( а.с. 20), в копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР, б/н від 2001 року, земельна ділянка площею 2,711 га, приватним нотаріусом Монастирищенського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_8 зроблено запис про реєстрацію свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_5 та ОСОБА_9 ( а.с. 22).

Відповідно до ч. 4 ст. 3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі Закон) права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Статтею 182 ЦК передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 1299 ЦК ( яка діяла на момент видачі спадкодавцю ОСОБА_5 Свідоцтв про право на спадщину за законом, а саме 09.12.2011 року) встановлено, що якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Відповідно до ст. 125 ЗК України ( стаття 125 ЗК України в редакції Закону № 1066-VI від 05 березня 2009 року) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 ЗК України (далі Кодекс) (у редакції до 01 січня 2013 року) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину.

При набутті права власності на земельну ділянку на підставі цивільно-правової угоди щодо відчуження земельної ділянки чи свідоцтва про право на спадщину, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки.

На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід.

Відповідно до пункту 14 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021 (втратив чинність з 01 січня 2013 року), у разі здійснення нотаріусом у встановленому законом порядку відмітки про перехід права власності на земельну ділянку на підставі цивільно-правового договору або свідоцтва про право на спадщину вносяться відомості до розділу 3 Поземельної книги "Земельна ділянка. Права власності, постійного користування". Дата внесення відомостей є датою державної реєстрації переходу права власності на земельну ділянку.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону до 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводилась територіальними органами земельних ресурсів.

Позивачем не надано суду доказів того, що спадкодавець ОСОБА_5 у встановленому законом порядку зареєстрував право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 2,711 га, розташованої на території с. Теолин Теолинської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, належної спадкодавцю ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР, виданого на підставі рішення Теолинської сільської ради Монастирищенського району за № 18-1 від 24.05.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 26.05.2001 року за номером 18, кадастровий номер якої - 7123486800:02:001:0398 та на земельну ділянку площею 0,3211 га, розташованої на території АДРЕСА_1, належної спадкодавцю ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 926869, виданого на підставі рішення Теолинської сільської ради Монастирищенського району за № 23-1 від 12.11.2009 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 20.11.2009 року за номером 010979100067, кадастровий номер якої - 7123486800:01:001:0062.

Право власності на вищезазначені земельні ділянки станом на день постановлення рішення, за доказами наданими позивачем, рахується за ОСОБА_6, що підтверджується довідкою відділу Держземагенства у Монастирищенському районі Черкаської області № 329 від 31.03.2014 року ( а.с. 23), Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7101304822014 від 31.03.2014 року ( а.с. 13), Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7101304952014 від 31.03.2014 року ( а.с. 16).

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року " Про судову практику у справах про спадкування" відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно витягу з узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 " Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" зазначено, що умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Враховуючи вище викладене, суд повно, всебічно та об'єктивно дослідивши всі зібрані у справі докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та не доведені позивачем, яким не надано суду доказів того, що спадкодавець ОСОБА_11 у встановленому законом порядку набув право власності на спірні земельні ділянки ( зареєстрував його), а тому за даних обставин суд вважає, що оскільки спадкодавцем не дотримано зазначену вимогу ( реєстрація права власності) - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, а у позивача в даному випадку виникає майнове право на спадщину, а не право власності на земельні ділянки ( частину земельної ділянки).

Враховуючи те, що суд відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, тому в задоволенні позовних вимог позивачу з підстав описаних вище слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного ст. ст. 182, 242, 334, 1216, 1217, 1223, 1225, 1261-1265, 1268, 1270, 1297, 1299, ЦК України, ст. 126 Земельного Кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004 року ( зі змінами та доповненнями), Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року " Про судову практику у справах про спадкування" та керуючись ст. ст. 3, 5-8, 10, 11, 14, 60, 88, 197, 208, 209, 213-215, 223, 294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Теолинської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на предмет спору : відділ Держземагенства у Монастирищенському районі Черкаської обалсті про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя:Н. В. Мазай