Рішення

від 08.04.2014 по справі 908/685/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/17/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2014 Справа № 908/685/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІД - Консалтинг" (юр.адр.: 69068, м. Запоріжжя, вул. Деповська, б. 78-А; пошт.адр.: 69035, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, б. 60, кв. 43)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Зазінвестбуд" (юр.адр.: 69118, м. Запоріжжя, вул. Луначарського, 11-Б; 69063, м. Запоріжжя , вул. Комсомольська, б. 1)

про стягнення суми 31914,43 грн.

Суддя Боєва О.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 (адвокат, посвідч. № НОМЕР_1 від 30.07.08, догов. № б/н від 10.02.14); Гриценко В.В. (директор, контракт № б/н від 01.07.11)

Від відповідача: Головач І.Я. (дов. № 26 від 21.02.14)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 31914,43 грн., з яких сума 16118,40 - основний борг за договором субпідряду № 193сп/12 від 22.11.2012р., сума 15796,03 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.03.2014р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/685/14, судове засідання призначено на 25.03.2014р. Ухвалою суду від 25.03.2014р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 08.04.2014р.

08.04.2014р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, зазначивши, зокрема, про наступне. 22.11.2012р. між сторонами був укладений договір субпідряду № 193сп/12, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався виконати ремонт покрівлі та цегляної кладки зовнішніх стін насосної станції ПАТ «ЗАЗ». В липні 2013р. позивач виконав роботи на суму 16118,40 грн. Відповідач, в свою чергу, свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт не здійснив. У зв'язку з чим, станом на 12.02.2014р. у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 16118,40 грн. Також в судовому засіданні 08.04.2014р. представник позивача в усній формі пояснив, що сума заявлена ним до стягнення не є збитками, як-то зазначено у позові. У зв'язку з чим, позивач просить на підставі ст.ст. 193, 230 ГК України, ст.ст. 526, 530, 549, 837, 838, 875, ЦК України стягнути з відповідача суму 31914,43 грн., з якої: сума 16118,40 - основний борг, сума 15796,03 грн. - пеня.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що станом на 07.04.2014р. заборгованість відповідача перед позивачем за договором субпідряду № 193сп/12 від 22.11.2012р. становить 15118,40 грн., оскільки 17.02.2014р. відповідачем було сплачено 1000 грн. Також відповідач зазначив, що позивач позовні вимоги обґрунтовує умовами договору субпідряду та не вказує про закінчення дії договору з 31.12.2012р. (згідно з п. 12.1.). Вважає, що розрахунки мали б підраховуватися на підставі законодавства, а не на підставі недійсного договору. Просить в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

22.11.2012р. між ТОВ "ВІД - Консалтинг" (субпідрядник, позивач у справі) та ТОВ "Зазінвестбуд" (підрядник, відповідач у справі) був укладений договір субпідряду № 193сп/12, відповідно до умов якого, субпідрядник зобов'язався на власний ризик виконати ремонт покрівлі та цегляної кладки зовнішніх стін на об'єкті насосної станції пожежогасіння ПАТ «ЗАЗ», а підрядник - прийняти та оплатити виконану роботу відповідно до умов даного договору (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Пунктом 12.1. договору встановлено, що останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання обома сторонами своїх зобов'язань за ним, але не пізніше 31.12.2012р.

Згідно з п. 3.1. договору договірна ціна визначається на підставі положень ДБН Д.1.1-1-2000, являється динамічною, коректується в процесі виконання робіт по факту. Орієнтовна сума договору становить 8000 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 3.3. договору оплата субпідряднику здійснюється за фактично виконані об'єми робіт у порядку передбаченому п. 5.1. договору.

Згідно з п. 5.1. договору підрядник приймає від субпідрядника виконані роботи шляхом підписання акту приймання виконаних субпідрядних робіт (Форма КБ-2в) не пізніше останнього числа закриваємого по формі місяця. З цього моменту для підрядника настає обов'язок на протязі 10-ти днів сплатити вартість виконаних субпідрядних робіт, підтверджених довідкою про вартість підрядних робіт (Форма КБ-3).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем в липні 2013р. було виконано роботи з ремонту покрівлі та цегляної кладки зовнішніх стін на об'єкті насосної станції пожежогасіння ПАТ «ЗАЗ» на суму 16118,40 грн., про що свідчать підписані обома сторонами акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013р. форми КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2013р. форми КБ-3 на суму 16118,40 грн.

Однак вказана в акті приймання виконаних підрядних робіт та довідці про вартість виконаних підрядних робіт сума, в установлений договором строк, відповідачем сплачена не була.

З матеріалів справи також вбачається, що 17.02.2014р. ТОВ "Зазінвестбуд" здійснив часткове погашення заборгованості в сумі 1000 грн., що підтверджується випискою АТ «ОТП Банк» від 14.02.2014р.

Таким чином, станом на день слухання справи, заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи становить 15118,40 грн.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно ж до ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності заборгованості у ТОВ "Зазінвестбуд" перед ТОВ "ВІД - Консалтинг" за виконані роботи в розмірі 15118,40 грн. підтверджується матеріалами справи.

Відповідач доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу суми заборгованості в розмірі 15118,40 грн. не надав.

Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути суму основного боргу в розмірі 15118,40 грн.

Враховуючи, що суму 1000 грн. в якості погашення заборгованості відповідач перерахував позивачу 17.02.2014р., тобто до подання позову до суду, і дана проплата позивачем врахована не була, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Із змісту п. 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вбачається, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Доповнення позову новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин, зміна посилання на норми права, посилання суду в рішенні на інші, ніж зазначено позивачем, норми права, не є зміною підстав позову. Послання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 15796,03 грн. за період з 01.08.2013р. по 12.02.2014р.

Пунктом 9.1. договору сторони визначили, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, враховуючи Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. № 543/96-ВР.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 5.1. договору підрядник приймає від субпідрядника виконані роботи шляхом підписання акту приймання виконаних субпідрядних робіт (Форма КБ-2в) не пізніше останнього числа закриваємого по формі місяця . З цього моменту для підрядника настає обов'язок на протязі 10-ти днів сплатити вартість виконаних субпідрядних робіт, підтверджених довідкою про вартість підрядних робіт (Форма КБ-3).

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 253 ЦК України початок перебігу строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Нарахування позивачем пені є обґрунтованим та законним, однак перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає за необхідне скорегувати його в частині визначення періоду, враховуючи граничний строк оплати - 10.08.2013р. (п. 5.1. договору), з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України та ст. 253 ЦК України. Отже пеня повинна нараховуватися за період з 11.08.2013р. по 11.02.2014р. Суд також корегує розмір пені, застосовуючи при розрахунку пені розмір подвійної облікової ставки НБУ.

Так, пеня за період з 11.08.2013р. по 11.02.2014р. становить суму 1062,93 грн.

Таким чином до стягнення підлягає сума 1062,93 грн. пені.

Отже в цілому позовні вимоги задовольняються частково.

Доводи відповідача, викладені у відзиві, спростовуються наведеним вище.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, в т.ч., витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.

Як слідує із матеріалів справи, судові витрати у розмірі 2000 грн. на оплату послуг адвоката заявлені оскільки для захисту своїх порушених прав та майнових інтересів позивач був вимушений звернутися за послугами до адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1 від 30.07.2008р.). У підтвердження цих витрат надано договір про надання юридичної допомоги від 10.02.2014р. та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 12.02.2014р. на суму 2000 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати, зокрема, складаються з судового збору, оплати послуг адвоката.

За приписами п. 6.3 Постанови Пленуму вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, згідно зі ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору та витрати на оплату послуг адвоката покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зазінвестбуд" (юр.адр.: 69118, м. Запоріжжя, вул. Луначарського, 11-Б; 69063, м. Запоріжжя , вул. Комсомольська, б. 1; код ЄДРПОУ 33836562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІД-Консалтинг" (юр.адр.: 69068, м. Запоріжжя, вул. Деповська, б. 78-А; пошт.адр.: 69035, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, б. 60, кв. 43; код ЄДРПОУ 23847130) суму 15118 (п'ятнадцять тисяч сто вісімнадцять) грн. 40 коп. основного боргу, суму 1062 (одна тисяча шістдесят дві) грн. 93 коп. пені, суму 1014 (одна тисяча чотирнадцять) грн. 04 коп. витрат на оплату послуг адвоката, суму 926 (дев'ятсот двадцять шість) грн. 33 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 14.04.2014р.