Рішення

від 03.06.2014 по справі 902/608/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 червня 2014 р. Справа № 902/608/14

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П. ,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом : приватного підприємства "Будспецтех" (код ЄДРПОУ 38394127, 23310, м. Гнівань, вул. Островського, 73, Тиврівський район, Вінницька область)

до : дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 32054743, 21100, м. Вінниця, вул. 40-річчя Перемоги, 27)

про стягнення 237 117,32 грн. заборгованості

представники сторін:

від позивача : Лавренчук С. К. - за довіреністю

від відповідача : Сидорюк Д. А. - за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Будспецтех" 07.05.2014 року звернулося в господарський суд Вінницької області з позовом до дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення 237 117,32 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 08.05.2014 року порушено провадження за вказаним позовом у справі № 902/608/14 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 20.05.2014 року.

16.05.2014 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач визнає позовні вимоги повністю та вказує, що згідно договору поставки № 01/14-1 було отримано товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 237 600,00 грн.. Розрахунки з позивачем не проводились в зв'язку з браком оборотних коштів. Згідно платіжного доручення № 4 від 11.02.2014 року відповідачем було перераховано позивачу 100 000,00 грн. за договором № 01-08/13 від 02.09.2013 року, зобов'язання по якому закрито повністю, а залишок в сумі 482,68 грн. позивачем зараховано по оспорюваному договору. На теперішній час, заборгованість згідно даних бухгалтерії становить 237 117,32 грн., яка буде погашена в повній мірі при відновленні фінансування підприємства.

З огляду на викладене, відповідач пропонує позивачу у відзиві укласти мирову угоду.

В зв'язку з клопотанням представника відповідача щодо можливості укладення мирової угоди на необхідністю витребування нових доказів, ухвалою суду від 20.05.2014 року відкладено розгляд справи на 03.06.2014 року

На визначену дату в судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

В ході розгляду справи по суті, представник позивача, підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові. Представник відповідача, позов визнав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував наступне.

08.01.2014 року між приватним підприємством "Будспецтех" (продавець) та дочірнім підприємством "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (покупець) укладено договір № 08-01/14-1 на таких умовах.

Продавець продає покупцю автомобільні причепи (в подальшому - товар), а покупець приймає товар та сплачує його вартість на умовах даного договору (п. 1.1).

Кількість, асортимент та вартість товару зазначені у Специфікаціях (додаток №1 до договору), які є невід'ємними частинами даного договору (п. 1.2).

Відповідно до Специфікації (додаток №1 до договору) загальна орієнтовна вартість товару становить 300 000,00 грн., в тому числі ПДВ на один календарний рік (п. 3.1).

До вартості товару, зазначеної в п. 3.1 договору, входить вартість тари, упаковки і маркування товару (п. 3.2).

Оплата за поставлений товар здійснюється на умовах відстрочення платежу до 30 банківських днів з дати отримання узгодженої партії товару (п. 3.3).

Оплата товару здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця (п. 3.4).

Поставка товару здійснюється на умовах базису ІНКОТЕРМС - 2010 (ЕХW - склад продавця) - адреса складу: м. Гнівань, вул. Островського, 73 (п. 4.1).

Право власності на товар, а також усі ризики, пов'язані з ним, переходять від продавця до покупця в момент отримання останнім товару (п. 4.4).

Зобов'язання продавця з продажу товару вважаються виконаними з моменту отримання його покупцем, а зобов'язання покупця - після оплати ним товару (п. 4.5).

Продавець зобов'язаний: поставити товар протягом 5-ти (п'яти) календарних днів з дати підписання Специфікації до договору, яке є його невід'ємною частиною. Передати товар в упаковці, яка забезпечує його збереження під час транспортування та промаркована відповідно до державних стандартів (п. п. 5.1, 5.1.1, 5.1.2).

Покупець зобов'язаний: прийняти товар належної якості; оплатити товар в порядку та строки, визначені п. 3.3 договору (п. п. 5.3, 5.3.1, 5.3.2).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін і діє до " 31 " грудня 2014 року, але у будь - якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 12.1).

Додатком № 1 до договору № 08-01/14-1 від 08.01.2014 року, позивач та відповідач оформили Специфікацію в якій зазначили найменування товару : автомобільний причіп ПГМФ 8302; кількістю 25 шт.; ціна за одиницю 9 900,00 грн. загальною вартістю з ПДВ 297 000,00 грн. (п. 1).

Дана специфікація складена в двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін та є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу № 08-01/14-1 від 08.01.2014 року (п. 4).

На виконання умов вказаного договору позивачем поставлено відповідачу автомобільні причепи ПГМФ 8302 на загальну суму 237 600,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме :

- № 4 від 05.02.2014 року на суму 11 880,00 грн.;

- № 5 від 05.02.2014 року на суму 11 880,00 грн.;

- № 6 від 05.02.2014 року на суму 11 880,00 грн.;

- № 7 від 05.02.2014 року на суму 11 880,00 грн.;

- № 8 від 05.02.2014 року на суму 11 880,00 грн.;

- № 9 від 05.02.2014 року на суму 11 880,00 грн.;

- № 10 від 05.02.2014 року на суму 11 880,00 грн.;

- № 11 від 05.02.2014 року на суму 11 880,00 грн.;

- № 12 від 05.02.2014 року на суму 11880,00 грн.;

- № 13 від 05.02.2014 року на суму 11 880,00 грн.;

- № 15 від 19.02.2014 року на суму 11 880,00 грн.;

- № 16 від 19.02.2014 року на суму 11 880,00 грн.;

- № 17 від 19.02.2014 року на суму 11 880,00 грн.;

- № 18 від 19.02.2014 року на суму 11 880,00 грн.;

- № 19 від 19.02.2014 року на суму 11 880,00 грн.;

- № 20 від 19.02.2014 року на суму 11 880,00 грн.;

- № 21 від 19.02.2014 року на суму 11 880,00 грн.;

- № 22 від 19.02.2014 року на суму 11 880,00 грн.;

- № 23 від 19.02.2014 року на суму 11 880,00 грн.;

- № 24 від 19.02.2014 року на суму 11 880,00 грн..

В даних видаткових накладних наявне посилання на договір № 08-01/14-1 від 08.01.2014 року, які підписані представниками сторін щодо поставки та отримання товару.

Також передача вказаних автомобільних причепів підтверджується підписаними та скріпленими печатками позивача і відповідача актами приймання-передачі, а саме : № 4 від 05.02.2014 року; № 5 від 05.02.2014 року; № 6 від 05.02.2014 року; № 7 від 05.02.2014 року; № 8 від 05.02.2014 року; № 9 від 05.02.2014 року; № 10 від 05.02.2014 року; № 11 від 05.02.2014 року; № 12 від 05.02.2014 року; № 13 від 05.02.2014 року; № 15 від 19.02.2014 року; № 16 від 19.02.2014 року; № 17 від 19.02.2014 року; № 18 від 19.02.2014 року; № 19 від 19.02.2014 року; № 20 від 19.02.2014 року; № 21 від 19.02.2014 року; № 22 від 19.02.2014 року; № 23 від 19.02.2014 року; № 24 від 19.02.2014 року.

В цих актах приймання-передачі сторони зазначили, що директор ПП "Будспецтех" та директор ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" склали дані акти про те, що продавець передав, а покупець прийняв згідно умов договору № 08-01/14-1 від 08.01.2014 року автомобільні причепи ПГМФ 8302 вартістю 11 880,00 грн. за 1 шт..

Крім того, відповідачем було видано наступні довіреності на отримання від позивача причепів ПГМФ 8302 : № 8 від 05.02.2014 року; № 12 від 05.02.2014 року; № 15 від 05.02.2014 року (2 шт.); № 17 від 05.02.2014 року; № 21 від 05.02.2014 року; № 10 від 06.02.2014 року; № 11 від 06.02.2014 року; № 5 від 07.02.2014 року; № 18 від 07.02.2014 року; № 5 від 18.02.2014 року; № 10 від 18.02.2014 року; № 11 від 18.02.2014 року; № 14 від 18.02.2014 року (2 шт.); № 123931 14 від 18.02.2014 року; № 15 від 18.02.2014 року; № 011 від 18.02.2014 року; № 16 від 18.02.2014 року; № 18 від 19.02.2014 року.

В подальшому, за платіжним дорученням № 4 від 11.02.2014 року, відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 100 000,00 грн., які проведені ПАТ "Креді Агріколь Банк" 12.02.2014 року із призначенням платежу : за причепи автомобільні згідно договору № 01-08/13 від 02.09.2013 року.

04.04.2014 року відповідач звернувся до позивача із листом № 426 в якому просить перераховані кошти 12.02.2014 року по платіжному дорученню № 4 в сумі 100 000,00 грн. зарахувати по договорам, зокрема, по договору № 08-01/14-1 від 08.01.2014 року в сумі 482,68 грн..

Згідно обопільно підписаного між позивачем та відповідачем акту звіряння взаємних розрахунків за період з 08.01.2014 року - 31.03.2014 року, сума заборгованості за договором № 08-01/14-1 від 08.01.2014 року становить 237 117,32 грн.. При цьому, в даному акті звіряння відображена господарська операція щодо зарахування коштів в сумі 482,68 грн. за платіжним дорученням № 4 від 12.02.2014 року.

10.04.2014 року позивач звернувся до відповідача із претензією № 1 щодо оплати заборгованості у сумі 237 117,32 грн., яка виникла за договором № 08-01/14-1 від 08.01.2014 року.

У відповідь на вказану претензію, відповідач надав позивачу лист № 458 від 14.04.2014 року в якому повідомляється, що в зв'язку із недостатнім фінансуванням та затримкою фінансування на початку 2014 року в ДП "Вінницький облавтодор" виникла заборгованість перед ПП "Будспецтех" в сумі 237 117,32 грн., яка буде погашена в найближчий термін.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

В силу п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо купівлі-продажу товару.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Приписами ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України вказує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В силу п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17 грудня 2013 року, грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію , виконану роботу чи надану послугу в грошах , а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Як встановлено судом, 08.01.2014 року між приватним підприємством "Будспецтех" та дочірнім підприємством "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" укладено договір № 08-01/14-1, згідно якого позивачем передано відповідачу автомобільні причепи ПГМФ 8302 на загальну суму 237 600,00 грн., що підтверджується вказаними вище видатковими накладними, актами приймання-передачі товару та довіреностями.

При цьому, на підставі листа відповідача № 426 від 04.04.2014 року було зараховано в рахунок погашення боргу за договором № 08-01/14-1 від 08.01.2014 року кошти в сумі 482,68 грн., із суми яка була перерахована 12.02.2014 року по платіжному дорученню № 4 в розмірі 100 000,00 грн..

З огляду на викладене утворилася заборгованість по даному договору в сумі 237117,32 грн. (237 600,00 грн. - 482,68 грн.), яку просить стягнути позивач з відповідача.

Вказане зарахування коштів та борг в сумі 237 117,32 грн. підтверджується обопільно підписаним між позивачем та відповідачем актом звіряння взаємних розрахунків за період з 08.01.2014 року - 31.03.2014 року за договором № 08-01/14-1 від 08.01.2014 року.

Крім того, вказана заборгованість та встановлені обставини підтверджується відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідачем доказів щодо повного проведення розрахунків з позивачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача про стягнення основного боргу з відповідача в розмірі 237 117,32 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами наявними у матеріалах справи.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-2 - 4-4, 32 - 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 32054743, 21100, м. Вінниця, вул. 40-річчя Перемоги, 27, р/р 26007023036204 в ЦВ ПАТ "ВТБ Банк", м. Київ, МФО 321767 ) на користь приватного підприємства "Будспецтех" (код ЄДРПОУ 38394127, 23310, м. Гнівань, вул. Островського, 73, Тиврівський район, Вінницька область, р/р 26002060935945 в ВФ КБ "Приватбанк", м. Гнівань, МФО 302689) 237 117,32 грн. - основного боргу та 4 742,36 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05 червня 2014 р.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.: 1 - до справи