Рішення

від 02.06.2014 по справі 913/1284/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

02 червня 2014 року Справа № 913/1284/14

Провадження №4/913/1284/14

За позовом

Приватного акціонерного товариства « Луганськкомуншляхбуд», м.Луганськ

до відповідача Департаменту забезпечення життєдіяльності міста Луганської міської ради, м. Луганськ

про стягнення 315322 грн. 12 коп.

Суддя Старкова Г.М.

Секретар судового засідання Мартинцева Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - Грибанова Ю.П., довіреність № 1 від 08.01.2014;

від відповідача - представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь боргу за договором на виконання робіт з капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг м. Луганська, вул. Фрунзе №722 від 13.11.2012 в сумі 315322 грн. 12 коп., з яких: заборгованість за виконані роботи в сумі 292733 грн. 52 коп. - сума основного богу, 3% річних в сумі 12342 грн. 93коп., інфляційні нарахування в сумі 10245 грн. 67 коп.

Представник відповідача відзив на позовну заяву суду не надав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вірна назва відповідача Департамент забезпечення життєдіяльності міста Луганської міської ради, квартал Дымытрова,30, м. Луганськ, код ЭДРПОУ 23484377.

На підставі викладеного, відповідачем у справі слід вважати Департамент забезпечення життєдіяльності міста Луганської міської ради.

Представник позивача подав суду 02.06.2014 пояснення у справі, яким зазначив, що відповідач 28.05.2014 погасив основну заборгованість за виконані роботи відповідно до договору на виконання робіт з капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг м. Луганська, вул. Фрунзе №722 від 13.11.2012 у розмірі 292733 грн. 52 коп., що підтверджено платіжним дорученням №17 від 05.05.2014. Вказане пояснення судом розглянуте та долучене до матеріалів справи з наданими до нього документами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає наступне.

Між Приватним акціонерним товариством «Луганськкомуншляхбуд» (надалі- Підрядник, позивач) та Управлінням житлово-комунального господарства Луганської міської ради (на теперішній час-Департамент забезпечення життєдіяльності міста Луганської міської ради (надалі-Замовник, відповідач) було укладено договір на виконання робіт з капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг м. Луганська, вул. Фрунзе № 722 від 13.11.2012 (надалі - Договір), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язався виконати капітальний ремонт внутрішньоквартальних доріг м. Луганська, вул. Фрунзе, а Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити виконані роботи на умовах договору(п.1.1 та п.1.2 Договору).

Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити роботи Підряднику на підставі актів приймання виконаних робіт (форми №КБ-2В) та довідки (форми №КБ-3) протягом 3-х робочих днів після надходження коштів з місцевого бюджету(п.1.2 Договору).

Згідно п. 2.1 Договору сторонами була узгоджена договірна ціна у розмірі 292734 грн. 48 коп., з урахуванням ПДВ.

Згідно п. 2.3 Договору остаточний розрахунок проводиться тільки за роботи, виконані якісно та у відповідності з технологією виробництва, прийняті Замовником згідно акту виконаних робіт (КБ-2В) та довідки (КБ-3).

На виконання умов Договору позивачем було виконано та передано, а відповідачем прийнято роботи згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2012 року форми №КБ-2в на суму 292733 грн. 52 коп.

Відповідачем виконані роботи у встановлений Договором строк в повному обсязі оплачені не були, у зв'язку з чим, за відповідачем перед позивачем утворилась заборгованість за виконані роботи в сумі 292733 грн. 52 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь.

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу 3% річних в сумі 3% річних в сумі 12342 грн. 93коп. за період з 04.12.2012 по 30.04.2014, інфляційні нарахування в сумі 10245 грн. 67 коп. за період грудень 2012 року по березень 2014 року.

Оскільки відповідач заборгованість за виконані роботи в добровільному порядку не сплатив, позивач звернувся до суду із даним позовом, який обґрунтовує посиланням на умови договору на виконання робіт з капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг м. Луганська, вул. Фрунзе № 722 від 13.11.2012 та положення ст. ст. 526 ,625, 854 ЦК України.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є законність.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк /термін/ виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, між Приватним акціонерним товариством «Луганськкомуншляхбуд» (надалі-Підрядник, позивач) та Управлінням житлово- комунального господарства Луганської міської ради (на теперішній час-Департамент забезпечення життєдіяльності міста Луганської міської ради (надалі-Замовник, відповідач) було укладено договір на виконання робіт з капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг м. Луганська, вул. Фрунзе № 722 від 13.11.2012 (надалі - Договір)(а.с.6-7).

За умовами вказаного Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язався виконати капітальний ремонт внутрішньоквартальних доріг м. Луганська, вул. Фрунзе, а Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити виконані роботи на умовах договору (п.1.1 та п.1.2 Договору).

Так, ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити роботи Підряднику на підставі актів приймання виконаних робіт (форми №КБ-2В) та довідки (форми №КБ-3) протягом 3-х робочих днів після надходження коштів з місцевого бюджету(п.1.2 Договору).

Згідно п. 2.1 Договору сторонами була узгоджена договірна ціна у розмірі 292734 грн. 48 коп., з урахуванням ПДВ.

Згідно п. 2.3 Договору остаточний розрахунок проводиться тільки за роботи, виконані якісно та у відповідності з технологією виробництва, прийняті Замовником згідно акту виконаних робіт (КБ-2В) та довідки (КБ-3).

На виконання умов Договору позивачем було виконано та передано, а відповідачем прийнято роботи згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2012 року форми №КБ-2в та довідки вартості виконаних будівельних робіт форми №КБ-3 за листопад 2012 року на суму 292733 грн. 52 коп., які підписані сторонами за договором без доповнень та зауважень, скріплені печатками їх підприємств (а.с.16-18) .

За своєю правовою природою договір на виконання робіт з капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг м. Луганська, вул. Фрунзе № 722 від 13.11.2012 є договором підряду.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заяви про них підряднику.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписань акта визнані судом обґрунтованими.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Так, відповідач як Замовник прийняв відповідні роботи та підписав акт, але оплату вартості виконаних підрядних робіт не здійснив.

Наведеними вище обставинами та матеріалами справи підтверджено та визнано, відповідачем, що позивачем було виконано підрядних робіт на загальну суму 292733 грн. 52 коп. і вказана сума відповідачем оплачена.

Як вбачається з матеріалів справи, на день її розгляду, відповідач, відповідно до платіжного доручення № 17 від 05.05.2014 на суму 292733 грн. 52 коп. (сума проведена банком 28.05.2014), повністю провів оплату заборгованості за виконані роботи згідно умов Договору.

За таких підстав, провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в сумі 292733 грн. 52 коп., слід припинити, на підставі ч.1 п.1.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 12342 грн. 93коп. за період з 04.12.2012 по 30.04.2014, інфляційні нарахування в сумі 10245 грн. 67 коп. за період грудень 2012 року по березень 2014 року слід зазначити наступне.

Пункт 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) відповідно до ст. 625 ЦК України не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Як було вказано вище, за умовами п. 2.3 Договору остаточний розрахунок проводиться тільки за роботи, виконані якісно та у відповідності з технологією виробництва, прийняті Замовником згідно акту виконаних робіт (КБ-2В) та довідки (КБ-3).

Відповідно до акту приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2012 року відповідач підтвердив факт виконання позивачем відповідних робіт та їх вартість. При цьому, відповідачем розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, здійснений позивачем, не оспорений та власного розрахунку зазначених нарахувань відповідачем не надано.

Виходячи з наведених норм чинного законодавства, слід визначити, що нарахування позивачем 3% річних та інфляційні нарахування за вказаний період у зв'язку із простроченням сплати грошового зобов'язання, яке було припущено відповідачем, є правомірним, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 12342 грн. 93 коп. за період з 04.12.2012 по 30.04.2014, інфляційні нарахування в сумі 10245 грн. 67 коп. за період грудень 2012 року по березень 2014 року слід задовольнити.

Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 12342 грн. 93 коп., інфляційні нарахування в сумі 10245 грн. 67 коп., такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи та відповідачем не оспорені.

У судовому засіданні 02.06.2014 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 6306 грн. 44 коп. покладаються на відповідача, оскільки часткова сплата заборгованості за виконані роботи відбулась відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 49, 75, ч.1 п. 1.1. ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Луганськкомуншляхбуд» до Департаменту забезпечення життєдіяльності міста Луганської міської ради про стягнення 315322 грн. 12 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Департаменту забезпечення життєдіяльності міста Луганської міської ради, квартал Дімітрова,30, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 23484377 на користь Приватного акціонерного товариства «Луганськкомуншляхбуд», пров. Краснодонський,1, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 03329611, 3% річних в сумі 12342 грн. 93 коп., інфляційні нарахування в сумі 10245 грн. 67 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 6306 грн. 44 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті вимог щодо стягнення заборгованості за виконані роботи в суму 292733 грн.52 коп. провадження у справі припинити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 05.06.2014.

Суддя Г.М. Старкова