Постанова

від 30.04.2014 по справі 808/1060/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року 12 год 45 хв. Справа № 808/1060/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Р.В. Сацького,

при секретарі судового засідання А.С. Ярошенко,

за участю представників сторін :

від позивача: Польнікова Н.В.;

від відповідача: Гавриленко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000582500, №0000592500 та №0000602500 від 16.09.2013

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якій Позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000582500, 0000592500 та 0000602500 в повному обсязі.

В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на припущеннях та суперечать вимогам чинного законодавства. Вказує, що Загальним мотивом для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за зазначені вище податкові періоди є претензії податкового органу до по ланцюгу до 4 постачальників Позивача та їх контрагентів. Претензії податкового органу до такого ланцюга господарюючих суб'єктів, перелік яких наведено в акті, стало приводом винесення оскаржуваних ППР щодо АТ «МОТОР СІЧ», які ґрунтуються начебто на протиправності включення Позивачем до складу податкового кредиту податкових накладних з придбання товарів та послуг від таких контрагентів, які на думку представників податкового органу виступають «транзитерами» з залученням «вигодо формуючих» підприємств, якими не задекларовано податкові зобов'язання. Разом з тим перелічені у акті підприємства є постачальниками ВАТ «Мотор Січ», які забезпечують потреби Позивача у основних матеріалах (металопродукція), а також надають послуги щодо розробки та технічного обслуговування програмного забезпечення, а також поставляють сировину для підприємства харчування, що є відокремленим господарюючим структурним підрозділом.

Єдиною претензією до Позивача, яка викладена в акті перевірки, є відсутність (ненадання) товаротранспортних документів, які відповідають первинному документу. Так в якості єдиного документу, який на думку податкового органу здатен підтвердити факт здійснення господарської операції є товаротранспортна накладна і тільки за умови, що постачальник продукції переконає податковий орган в своїй спроможності вести господарську діяльність. При цьому відповідальність за будь-які порушення правил господарювання покладаються саме на Позивача без доказів його причетності до цих порушень.

Так, податковий орган доводячи відсутність поставок товару та надання послуг на користь Позивача, наводить інформацію про діяльність по ланцюгу постачальників АТ «МОТОР СІЧ» та їх контрагентів з викладенням наступних претензій до них:

1) наявність протоколів допиту засновників та директорів контрагентів в ланцюзі, які до діяльності Позивача взагалі не мають жодного відношення. Зазначені особи начебто свідчать про те, що вони не реєстрували на своє ім'я таких юридичних осіб, та не підписувала від такого підприємства первинні документи;

2) наявність щодо деяких контрагентів в ланцюзі висновків почеркознавчих експертиз, якими встановлено про невизначеність особи, що підписувала документи;

4) наявність щодо деяких контрагентів в ланцюзі відкритих кримінальних справ, по яким на момент проведення перевірки, відсутні вироки судів, та які жодного відношення до Позивача та його посадових осіб не мають;

5) ненадання деякими контрагентами в ланцюзі документів для перевірки;

6) відсутність у деяких контрагентів в ланцюзі зареєстрованих об'єктів нерухомості і транспортних засобів, відсутність основних фондів, складських приміщень, земельних ділянок і т.і.

7) неможливість проведення податковим органом перевірки деяких контрагентів в ланцюзі (наприклад, відсутність платника податків за місцем знаходження) в усіх випадках використовується Відповідачем як підстава для застосування положень п.44.6 ст.44 ПК України - у разі якщо до закінчення перевірки або платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку; документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

При цьому Відповідач окрім всього використовує як підставу звинувачень власні електронні системи баз, які не містять даних щодо податкової звітності певних господарюючих суб'єктів без зазначення причин відсутності такої звітності (ненадання такої звітності платником податку чи її неприйняття податковим органом).

З зазначених підстав податковий орган робить висновок про відсутність правових наслідків укладених Позивачем угод з переліченими в акті підприємствами та відсутність фактичного виконання поставок та надання послуг. Позивач наголошує, що такі висновки зроблені виключно на підставі інформації, отриманої від інших підрозділів податкового органу із викладенням загальних фраз про отримання Позивачем від операцій з контрагентами податкової вигоди - відшкодування ПДВ. При цьому Відповідач не звертає уваги на те, що Позивачем фактично такий ПДВ був сплачений в складі ціни придбання товарів та наданих послуг (виконаних робіт). Більш того, такі висновки зроблені в умовах відсутності належно проведеної на підприємстві перевірки для можливості встановлення наявності чи відсутності залишків придбаних товарів на складах, що, власне, і підтвердило б дійсний рух товару.

Наводячи в акті претензії до ланцюга господарюючих суб'єктів податковий орган не надає докази того що, по-перше, ці особи, вчиняючи порушення діяли в інтересах Позивача чи його посадових осіб, а, по-друге, що Позивачеві було відомо про обставини створення та особливості управління наведених в акті контрагентів.

Отже, Позивач зазначає, що вимушений заперечити щодо відповідності доказів, наданих Відповідачем, а саме протоколів допиту, бесід, пояснень, телефонних переговорів, як, власне і викладення претензій по ланцюгу до інших суб'єктів господарювання, ознакам належності та допустимості, а отже можливості на їх підставі притягати підприємство до податкової відповідальності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві, та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях та просив в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування письмового заперечення зазначає, що СДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку AT «Мотор Січ», з питання дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з TOB «НВП «Ариана» за лютий 2012 року - вересень 2012 року, ПП «Ювел» за червень 2011 року, TOB «AT Инжиниринг» за лютий 2012 року, ТОВ «Спецфрезінструмент» за березень, червень, липень та серпень 2012 року.

За результатами перевірки встановлено порушення:

- п. 138.2 ст. 138. пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 711 689,00 грн.;

- на порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198. п. 200.1, п. 200.3 абз. «а» п. 200.4 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями АТ «Мотор Січ» завищено суму бюджетного відшкодування у сумі 672 651,00 грн.;

- на порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 абз. «б» п. 200.4 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями АТ «Мотор Січ» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації вересня 2012 року) всього на суму 3 795, 00 грн.

Щодо заниження підприємством податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 711 689,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 672 651,00 грн. При проведенні перевірки податкового кредиту встановлено, що АТ «Мотор Січ» мало взаємовідносини з контрагентами, по яким встановлено нереальність господарських операцій та відсутність поставок товарів, послуг.

ПП «Ювел» знаходиться на обліку Житомирській ОДНІ ГУ Міндоходів. Основний вид діяльності: неспеціалізована оптова торгівля. Згідно договору підприємством реалізовано метачорукави Н8ДО (договір наведено у додатку № 3 до акту перевірки).

Від Житомирської ОДПІ ГУ Міндоходів отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Ювел».

В ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) ПП «Ювел» контрагентам - покупцям, а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів дія транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

У договорі від 20.10.2010 № 1 (УЗ), укладеному між AT «Мотор Січ» (покупець) та ПП «Ювел» (постачальник), зазначено, що заводом виробником, товару, який поставляється є ФГУП УАП «Гидравлика», м. Уфа, РФ.

AT «Мотор Січ» до перевірки не надано сертифікатів відповідності (декларацій про відповідність, паспортів якості), у зв'язку з чим неможливо встановити виробника. Крім того, відповідно до АС «Податковий блок» у ПП «Ювел» відсутні імпортні операції.

AT «Мотор Січ» до перевірки не було надано товарно-транспортних накладних або подорожніх листів на перевезення товару від ПП «Ювел».

На думку відповідача, перевіркою не підтверджено, що продукція, отримана від ПП «Ювел», була в дійсності реалізована зазначеним підприємством на адресу AT «Мотор Січ».

TOB «AT Инжиниринг» знаходиться на обліку ДПІ в Орджонекідзевському р-ні м. Запоріжжя ГУ Міндоходів. Основний вид діяльності: діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. Згідно договору, підприємством надано послуги післягарантійного обслуговування і технічного супроводження програмного забезпечення (договір наведено в додатку № 3 до акту перевірки).

Від ДПІ Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області отримано акт від 15.07.2013 № 84/08-29-22-1353/37407915 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «АT ИНЖИНИРИНГ».

В ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг)ТОВ «AT Инжиниринг» контрагентам - покупцям, а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій в зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Перевіркою не підтверджено, що послуги, нібито надані TOB «AT Инжиниринг», були в дійсності виконані зазначеним підприємством для АТ «Мотор Січ».

ТОВ «НВП Ариана» знаходиться на обліку у ДНІ у Шевченківському р-ні м.Запоріжжя ГУ Міндоходів. Основний вид діяльності: неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами. Згідно договору підприємством реалізовано продовольчі товари (договір наведено у додатку № 3 до акту перевірки).

Від ДПІ Шевченківському р-ні м. Запоріжжя ГУ Міндоходів Запорізької області отримано акт від 10.07.2013 № 15/22-1 1/33610095 про неможливість проведення зустрічної звірки суб 'єкта господарювання TOB «НВП «АРІАНА».

В ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) ТОВ «НВП Ариана» контрагентам - покупцям, а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

ТОВ «Спецфрезінструмент» знаходиться на обліку у ДПІ у Шевченківському р-ні м. Запоріжжя ГУ міндоходів. Основний вид діяльності: комп'ютерне програмування. Згідно договору підприємством надано послуги по обслуговуванню програмного забезпечення (договір наведено у додатку № 3 до акту перевірки).

Від ДПІ у Шевченківському р-ні м. Запоріжжя ГУ Міндоходів Запорізької області отримано акт від 03.07.2013 №3/08-30-22-11/36802740 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «СНЕЦФРЕЗІНСТРУМЕНТ».

TOB «Лігран» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

За юридичною адресою TOB «Спецфрезінструмент» не знаходиться, отже немає можливості встановити факт виписки податкових накладних від TOB «Спецфрезінструмент» на контрагентів-покупців.

Інформація про виробничі потужності відсутня, первинні документи, які підтверджують правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємства необхідні для здійснення будь-якого виду діяльності, на запит органів доходів і зборів до перевірки не надані.

В ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг ) ТОВ «Спецфрезінструмент» контрагентам - покупцям.

Щодо завищення підприємством залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації вересня 2012 р.) на суму 3 795,00 грн.

Перевіркою повноти визначення суми податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню встановлено її завищення всього у сумі 672 651,00 грн.

Відповідно до матеріалів позапланової виїзної перевірки AT «Мотор Січ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2012 року (акт від 06.08.2012 №272/25-2/14307794) встановлено, що:

- сума ПДВ у розмірі 3 795,00 грн. по податковим накладним, отриманим від TOB «НВП Аріна» та включена до податкового кредиту травня 2012 року не приймає

- участь в розрахунку бюджетного відшкодування;

- сума ПДВ у розмірі 37 048,00 грн. по податковим накладним, отриманим від TOB «НВП Аріна» приймає участь в розрахунку бюджетного відшкодування.

Таким чином суми ПДВ, які не приймають участь в розрахунках бюджетного відшкодування, вплинули на завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації вересня 2012р.) на порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 абз. «б» п. 200.4 ст.200 Податкового Кодексу України AT «Мотор Січ» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації вересня 2012 року) всього на суму 3 795,00 грн. в тому числі: травень 2012 року 3 795,00 грн.

На підставі викладеного представник Відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні 30.04.2014, відповідно до ст. 160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухавши пояснення представників сторін, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив, що відділом податкового супроводження підприємств машинобудівної галузі СДПІ по роботі з ВПП в м. Запоріжжя ДПС було проведено позапланову виїзну перевірку з питання дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з окремими контрагентами за періоди березень, червень, липень та серпень 2012 року, за результатами якої складено акт № 102/25-20/14307794 від 30.08.2013. В акті перевірки зазначено про порушення підприємством п. 198.1. п. 198.3, ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, абз. «а» п. 200.4 ст.200 Податкового Кодексу України в частині включення до податкового кредиту податкових накладних та п.138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в частині відображення витрат з метою зменшення оподатковуваного податком прибутку по операціям з контрагентами, яких сам податковий орган призначив «транзитерами», АТ «МОТОР СІЧ» визначив «вигодонабувачем», а угоди між ними визнав фіктивними та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 ЦК України).

За наслідком складення акту прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 16.09.2013 № 0000592500, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 672 651,00 грн. та нараховані штрафні санкції на суму 336 325,50 грн.;

- від 16.09.2013 № 0000602500, яким зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ в сумі 3 795,00 грн.;

- від 16.09.2013 № 0000582500, яким донараховано зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 711 689,00 грн. та нараховані штрафні санкції на суму 347 684,50 грн.

Дослідивши законодавчі приписи щодо особливостей формування податкового кредиту, суд прийшов до наступних висновків.

Правила формування податкового кредиту закріплені статтею 198 Податкового кодексу України, пунктами якої визначено наступне:

Пунктом 198.1. передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, Податковим кодексом України в п. 198.2 ст. 198 закріплено, що дата виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту обумовлено однією з двох подій, що сталася раніше: або подією списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг або подією отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. При цьому, відповідно вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними. Таким чином, формування платником податку податкового кредиту буде визнано правомірним в тому випадку, коли і подія списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг і подія отримання платником податку товарів/послуг, будуть підтверджені податковими накладними.

Статтею 70 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Предметом доказування в даній адміністративній справі є встановлення факту порушення саме Позивачем норм податкового законодавства при вчиненні господарських операцій з 31 постачальником, перелік яких наведено в акті перевірки.

Отже, протоколи допитів, пояснень, бесід певної особи, так само як і кримінальні справи та висновки почеркознавчих експертиз та інші можливі порушення третіх осіб, що наведені в акті перевірки - не мають відношення до АТ «МОТОР СІЧ» та його посадових осіб, та не визначають встановлення ознак жодного злочину в їх діях, не доводять порушення Позивачем вимог податкового законодавства при вчиненні господарських операцій з безпосереднім постачальником.

Виходячи з тексту акту перевірки, необхідно зазначити, що Відповідачем взагалі не досліджувалася інформація про наявність або відсутність фактичного руху товару між Позивачем та його постачальником.

Більш того, покази, кримінальні справи, висновки експертиз щодо підписів на первинних документах, інформаційні системи баз податкового органу на які посилається Відповідач, не містять встановленого факту про те, що посадовим особам АТ «МОТОР СІЧ» було відомо про підписання з боку контрагентів постачальника Позивача фінансово-господарських документів неповноважною особою.

Таким чином, у Позивача не було та не має відомостей щодо відсутності повноважень певної особи на підписання фінансово-господарських документів від імені юридичної особи.

Крім того, матеріали кримінальної справи не можуть слугувати належним та допустимим доказом в адміністративній справі, до набрання законної сили обвинувального вироку суду по кримінальній справі.

Так, частиною третьою статті 92 ЦК України зазначено, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Це положення, як зазначено в пункті 42 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», є гарантією стабільності майнового обороту і загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема відповідно до Першої директиви 68/151/ЄЕС Ради Європейських співтовариств від 09.03.1968.

В постанові від 16.03.2010 Верховний Суд України зазначив про необхідність обов'язкового встановлення факту обізнаності третьої особи стосовно наявності чи відсутності обмеження повноважень представника юридичної особи.

Обізнаність третьої особи з обсягом повноважень представника (директора), який підписав спірні фінансово-господарські документи доводиться виходячи з положень статтей 17 та 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 № 755-ІV «якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними».

Отже, про необхідність встановлення факту обізнаності третьої особи (в даному разі Позивача) в обмеженні спеціальної податкової правосуб'єктності своїх постачальників для можливості притягнення платника податків до податкової відповідальності, зазначає в листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України: «При цьому для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість».

Відповідачем в акті перевірки не спростовується факт наявності в Єдиному державному реєстрі даних про реєстрацію наведених господарюючих суб'єктів та їх керівників, а також факт наявності у них свідоцтв платників податку на додану вартість при вчиненні господарських операцій з Позивачем. Окрім того, згідно даних з офіційного сайту ДПС України, на момент вчинення господарських операцій з такими постачальниками, вони мали свідоцтво платника ПДВ.

Отже, Відповідачем не надаються докази обізнаності Позивача в тому, що з боку контрагента постачальника АТ «МОТОР СІЧ» підписання документів виконувала невідома особа, що видавала себе за керівника, а отже не мала повноважень на вчинення таких дій.

Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 зазначив наступне, що відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.

Згідно із ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Не передбачено Податковим кодексом України й обмеження платника податку - покупця щодо використання податкових накладних, виданих продавцем, для формування податкового кредиту у разі встановлення податковим органом фактів підписання первинних документів неналежною особою від продавця або його контрагента.

Окрім того, суд зазначає, що зазначений акт перевірки неприпустимо використовувати в якості носія доказової інформації про порушення податкового законодавства та підстави прийняття рішень щодо притягнення до відповідальності підприємства та його посадових осіб. Така неможливість обумовлена відсутністю в акті достовірної інформації про формування витрат та податкового кредиту по операціях із контрагентами Позивача.

Встановлення фактів отримання товарно-матеріальних цінностей за відсутності ТТН можливо при дослідженні технологічного процесу, документів складського обліку (обов'язковість яких встановлена компетентним у цій сфері органом) та проведенні інвентаризації.

В акті перевірки інформація про рух товару, його оприбуткування, використання чи реалізацію відсутня. Суми визначених працівниками податкового органу валових витрат Позивача за операціями з вибірковими контрагентами можна вважати недостовірними та недоведеними, оскільки в акті перевірки відсутній опис порядку та особливостей визначення податкових зобов'язань АТ «Мотор Січ» з податку на прибуток в 2012 році.

Взагалі грубим викривленням фактів є визначення податковим органом сум «податкових» витрат Позивача за 2012 рік за фактом придбання товарів (робіт, послуг) за датами видаткових документів та передавальних актів.

Так, відповідно положень п.138.4 та 138.5 Податкового кодексу України «... витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг... Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку...». А з урахуванням положень п. 152.11 ПК України та п.17 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу, якими зокрема встановлюються особливості обліку доходів та витрат платників податку пільгової категорії та надаються пільги зі сплати цього податку підприємствам літакобудівної галузі, дослідженню підлягало питання саме використання придбаних товарів, робіт та послуг в основній пільговій діяльності Позивача, чи в неосновних видах діяльності, які оподатковуються на загальних підставах. Та у разі встановлення фактів використання придбаних товарів (робіт, послуг) в основній діяльності, по якій підприємству надано пільгу з оплати податку на прибуток у розмірі 0%, чи у операціях, що не відносяться до складу витрат у податковій звітності питання щодо намірів отримання вигоди у вигляді приховування податкових зобов'язань взагалі становиться неактуальним. Однак такого аналізу та розподілення витрат представниками податкового органу проведено не було.

Суд зазначає, що позивач мав правовідносини з господарюючим суб'єктом, який є самостійною дієздатною юридичною особою - платником податків та відповідно інформації, що міститься в базі даних ДПА України і розміщена на її офіційному сайті, є діючим та не відноситься до категорії проблемних платників податків.

Облік операцій з безпосередніми постачальниками здійснювався на підставі первинних документів, що підтверджують придбання товару, сплату на користь зазначеного підприємства коштів (з урахуванням податку), та отриманих податкових накладних.

Щодо посилання податкового органу в акті перевірки на відсутність перевізних документів між позивачем та його контрагентами суд вважає за потрібне зазначити наступне.

Пунктом 11.1 розділу 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Водночас, застосування вказаних Правил перевезення, що затверджені наказом №363, повинно відбуватись з врахуванням сфери, на врегулювання якої вони видані. Так, відповідно преамбулі наказу № 363 затверджені ним правила видані на виконання Програми заходів щодо забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадань і безпеки пасажирів на транспорті, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1995 №710. Програма розроблена відповідно до Державної програми боротьби зі злочинністю, затвердженої Постановою ВРУ від 25.06.1993 на виконання рішення Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю від 18.02.1994.

Отже, суд звертає увагу на те, що сфера застосування Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, не пов'язана з визначенням правил ведення платником податку свого податкового та бухгалтерського обліку в частині прийняття - передачі ТМЦ.

Таким чином, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій за наявності інших підтверджуючих документів; відсутність саме товарно-транспортних накладних не є підставою для не включення вартості придбаних товарів до валових витрат та сум податку на додану вартість до податкового кредиту покупця.

При цьому, наявність чи відсутність ТТН не може бути єдиною та вирішальною підставою для сумніву в реальності вчинених правочинів. Тому суд перевіряє надані як позивачем так і відповідачем докази фактичного здійснення господарських операцій у їх сукупності.

Отже, претензії Відповідача про відсутність або недоліки деяких первинних документів Позивача, в зв'язку з чим платник податку притягається до податкової відповідальності, суперечать висновкам Вищого адміністративного суду України, що викладені з цього приводу в інформаційному листі № 1936/11/13-11 від 01.11.2011, а саме: «Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних встановлено, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце».

Отже, фактично у власному капіталі та зобов'язаннях АТ «Мотор Січ» мали місце зміни у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності з суб'єктами господарювання, переліченими в акті перевірки.

Так, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Операції придбання товарів та послуг у зазначених суб'єктів господарювання викликала зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі Позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Під час проведення перевірки, ревізорам були надані всі первинні документи по всім контрагентам стосовно оприбуткування, використання та реалізації товарів, а саме: оборотні відомості руху матеріальних цінностей по центральній кладовій та по цехам, інвентаризаційні описи товарно-матеріальних цінностей та інші. У позивача в наявності є (і це не заперечується у акті перевірки) видаткові та податкові накладні, розрахункові та платіжні документи, приходні ордери, акти виконаних робіт, тобто в наявності є всі первинні бухгалтерські документи, які викликають зміну у зобов'язаннях підприємства та структурі його активів і капіталу.

Позивачем до матеріалів справи надані первинні документи як докази наявності фактичного руху придбаного товару, а також докази зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях Позивача у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, що була предметом податкової перевірки Відповідача.

Отже дії податкового органу у випадку донарахування АТ «Мотор Січ» податкових зобов'язань не мають об'єктивного підґрунтя та суперечать основним засадам правового устрою в Україні, а саме таким приписам Конституції:

Згідно із ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Постановами Верховного Суду України від 26.09.2006, від 21.11.2006, від 13.02.2007, в яких ВСУ чітко зазначені межі відповідальності платника податків діяльністю такого платника податків без покладання на нього відповідальності за діяльність та вчинки інших осіб. Окрім того, Верховний Суд України неодноразово у своїх рішеннях та оглядових листах зазначав, що при вирішенні питань про правомірність відображення платником податків ПДВ у складі податкового кредиту та валових витрат на підставі документів, виданих особою, реєстрація якої в подальшому була скасована за ініціативою податкового органу, необхідно керуватись наявністю економічно обґрунтованих цілей здійснення господарських операцій, наявністю фактичного руху товару, фізичними можливостями здійснення таких операцій.

Судом встановлено, що підприємство не лише відображало в податковому обліку документи, а й фактично отримувало та використовувало товар та послуги в своїй господарській діяльності та своєчасно сплачувало податки та збори до бюджету.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000582500, 0000592500, 0000602500 від 16.09.2013 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи зазначене, та керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000582500, 0000592500, 0000602500 від 16.09.2013.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» витрати на сплату судового збору у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький