Рішення

від 03.06.2014 по справі 911/1658/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2014 р. справа № 911/1658/14

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Івбудсервіс», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантжитло», Київська обл., м. Ірпінь

про стягнення 61 685,59 гривень

за участю представників:

від позивача: Білоус-Литвиненко Л.О. (довіреність №1 від 19.05.2014)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.04.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Івбудсервіс» (далі-ТОВ «Івбудсервіс»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантжитло» (далі-ТОВ «Гарантжитло»/відповідач) про стягнення 61 685,59 грн., з яких: 56 968,95 грн. заборгованості за договором поставки №0103-п від 01.03.2013, 2 422,56 грн. пені, 1 735,03 грн. інфляційних втрат та 559,05 грн. 3% річних.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.05.2014 порушено провадження у справі №911/1658/14 та призначено справу до розгляду на 20.05.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2014 розгляд даної справи було відкладено на 03.06.2014.

В судові засідання 20.05.2014 та 03.06.2014 представник відповідача не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2013 між ТОВ «Івбудсервіс» (далі-постачальник) та ТОВ «Гарантжитло» (далі-покупець) було укладено договір поставки №0103-п (далі-договір), відповідно до якого постачальник зобов'язався передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013. у будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 11.1 договору).

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за договором виконав належним чином, здійснивши протягом грудня 2013 року поставку товару загальною вартістю 107 002,20 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на накладних:

- №ИВ-0000322 від 04.12.2013 на суму 52 990,43 грн.,

- №ИВ-0000324 від 05.12.2013 на суму 1 105,50 грн.,

- №ИВ-0000330 від 12.12.2013 на суму 40 033,07 грн.,

- №ИВ-0000347 від 23.12.2013 на суму 12 874,20 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за договором в частині оплати вартості поставленого товару згідно вищезазначених накладених належним чином не виконав, сплативши лише 50 033,25 грн., внаслідок чого за ним утворилось 56 968,95 грн. заборгованості.

Факт сплати відповідачем 50 033,25 грн. за спірними накладними підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з поточного рахунку позивача за спірний період, а також довідкою ПАТ «ВТБ Банк» №385/123-2 від 16.05.2014. Зазначені ж у вказаній довідці додаткові оплати у розмірі 602 546,430 грн., у відповідності до наданих суду пояснень, були зараховані позивачем в рахунок оплати попередніх накладних, що не охоплюють спірні.

Наявність 56 968,95 грн. заборгованості відповідача за договором підтверджується наданою суду довідкою ТОВ «Івбудсервіс» №31 від 23.04.2014, підписаною директором і скріпленою відбитком печатки товариства.

З метою досудового врегулювання даного спору, 24.03.2014 позивачем було надіслано відповідачу претензію №25, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості за договором та вимагав її погашення.

Посилаючись на те, що відповідач на вказану претензію не відповів, як і не провів остаточні розрахунки за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 56 968,95 грн. заборгованості по оплаті вартості товару, поставленого за накладними №ИВ-0000322 від 04.12.2013, №ИВ-0000324 від 05.12.2013, №ИВ-0000330 від 12.12.2013, №ИВ-0000347 від 23.12.2013 згідно договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів та/або документів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статей 173, 265, 193 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами статей 712, 692 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що остаточна оплата здійснюється не пізніше 7 банківських днів з моменту отримання товару.

З огляду наведеного, підписання відповідачем накладних №ИВ-0000322 від 04.12.2013, №ИВ-0000324 від 05.12.2013, №ИВ-0000330 від 12.12.2013, №ИВ-0000347 від 23.12.2013 без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару та, відповідно, породжує в останнього обов'язок по його оплаті у повному обсязі, згідно п. 4.3 договору, до 14.12.2013, 17.12.2013, 24.12.2013 та 03.01.2014 відповідно.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи те, що станом на день прийняття рішення відповідач поставлений позивачем товар оплатив частково, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 56 968,95 грн. заборгованості по оплаті вартості товару, поставленого за накладними №ИВ-0000322 від 04.12.2013, №ИВ-0000324 від 05.12.2013, №ИВ-0000330 від 12.12.2013, №ИВ-0000347 від 23.12.2013 згідно договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з першого, зокрема, 2 422,56 грн. пені, нарахованої на суму заборгованості за спірними накладними зростаючим підсумком за періоди:

з 14.12.2013 по 16.12.2013 на 2 957,18 грн.,

з 17.12.2013 по 23.12.2013 на 4 061,68 грн.,

з 24.12.2013 по 02.01.2014 на 44 094,75 грн.,

з 03.01.2014 по 23.04.2014 на 56 968,95 грн.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 9.2 договору передбачено, що за порушення строків оплати товару, покупець несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 2 506,85 грн., а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2 422,56 грн. пені підлягає задоволенню.

Крім того, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару, позивач просить суд стягнути з першого 1 735,03 грн. інфляційних втрат та 559,05 грн. 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за спірними накладними зростаючим підсумком за періоди:

з 14.12.2013 по 16.12.2013 на 2 957,18 грн.,

з 17.12.2013 по 23.12.2013 на 4 061,68 грн.,

з 24.12.2013 по 02.01.2014 на 44 094,75 грн.,

з 03.01.2014 по 23.04.2014 на 56 968,95 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 3 660,80 грн., а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1 735,03 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Водночас, оскільки порядок обрахунку 3% річних, заявлених позивачем до стягнення, відповідає вимогам вищезазначених норм Закону та положенням договору, а їх розмір є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 559,05 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 236 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантжитло» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. 3-го Інтернаціоналу, 1Б, ідентифікаційний код 37547792) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Івбудсервіс» (04108, м. Київ, просп. Правди, 62, ідентифікаційний код 38537188) 56 968 (п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 95 коп. заборгованості, 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 56 коп. пені, 1 735 (одну тисячу сімсот тридцять п'ять) грн. 03 коп. інфляційних втрат, 559 (п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 05 коп. 3% річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 04.06.2014

Суддя В.А. Ярема