Рішення

від 02.06.2014 по справі 908/1054/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/33/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2014 Справа № 908/1054/14

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Коцар А.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал - Паксервіс", селищна рада Таїровська, Овідіопольський район, Одеська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Металпром", м. Запоріжжя

про стягнення 486 860, 42 грн.

ВСТАНОВИВ:

31.03.2014р. з Господарського суду Одеської області за підсудністю, згідно зі ст. 17 ГПК України, до господарського суду Запорізької області передана позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал -Паксервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Металпром" про стягнення 487622, 94 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 03.01.2012р. між ТОВ "Метал-Паксервіс" та ТОВ "ТПГ "Металпром" було укладено договір поставки № 06-О, на виконання умов якого позивач передав у власність відповідачу товар загальною вартістю 537 625,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, однак відповідач не виконав належним чином умов договору в частині повної оплати вартості поставленого товару, здійснивши лише часткову оплату вартості поставленого товару в сумі 150 000,00 грн., вартість несплаченого товару склала 387625 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить суд стягнути з відповідача 387625, 00 грн. основного боргу; 26223, 88 грн. - пені; 4651, 50 грн. інфляційних нарахувань; 5862, 16 грн. три відсотки річних; 63 260, 40 грн. збитків, спричинених зміною курсу покупки та продажу доларів США по відношенню до гривні та сплачений судовий збір.

31.03.2014р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 02.04.2014р. судом порушено провадження у справі № 908/1054/14 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/33/14. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 15.04.2014р. о/об 12 год. 30 хв.

14.04.2014р. через канцелярію господарського суду Запорізької області представник позивача надав до суду оригінали документів, доданих до позовної заяви на огляд суду; клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, а саме - лист ТОВ "Метал-Паксервіс" від 18.11.2013. вих.. № 18/11-5 та надав письмові пояснення, в яких зазначає, що свої позовні вимоги, викладені у позовній заяві, вважає законними та обґрунтованими і наполягає на їх задоволенні.

У судовому засіданні 15.04.2014р. представники відповідача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

В зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконання останнім вимог ухвали суду від 02.04.2014р., розгляд справи було відкладено на 20.05.2014р.

В судовому засіданні 20.05.2014р. представники позивача підтримали позовні вимоги на підставах, викладених в позові, а також заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів в підтвердження своїх позовних вимог в частині стягнення збитків.

Представник відповідача вдруге в судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду від 02.04.2014р. та 15.04.2014р. не виконав, відзив на позовну заяву не надав, про причини неможливості з'явитись в судове засідання суд не повідомив.

Задовольняючи клопотання позивача про відкладення розгляду справи та враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, ухвалою суду від 20.05.2014р. розгляд справи було відкладено на 02.06.2014р.

28.05.2014р. через канцелярію господарського суду від позивача надійшло уточнення позовних вимог, відповідно до яких останнім уточнюються вимоги в частині стягнення пені, в зв'язку з технічною помилкою, яка була допущена при нарахуванні пені. Просить стягнути пеню в розмірі 25461,36 грн. В іншій частині позову вимоги не змінилися. Таким чином, остаточно позивач просить стягнути 486860,42 грн., з яких: 387625, 00 грн. основного боргу; 25461,36 грн. - пені; 4651, 50 грн. інфляційних нарахувань; 5862, 16 грн. три відсотки річних; 63 260, 40 грн. збитків, спричинених зміною курсу покупки та продажу доларів США по відношенню до гривні та сплачений судовий збір.

28.05.2014р. через канцелярію господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній, на підтвердження того факту, що зазнав збитків, внаслідок невиконання умов договору поставки Відповідачем, оскільки змушений був купувати долари США для ведення своєї господарської діяльності за курсом вищим, ніж був курс купівлі та продажу доларів США на той час, коли мала відбутися оплата Товару за Договором поставки Відповідачем, зазначив, що між (Позивач) та STARGLOBE LIMITED, Lugano Branch, Швейцарія, 22.03.2012р. був укладений Контракт NО/SGL/MTP-04/12, згідно умов якого STARGLOBE LIMITED, Lugano Branch передає, а ТОВ «МЕТАЛ-ПАКСЕРВІС» приймає металопродукцію у кількості та в асортименті у відповідності до підписаних специфікації (п. 1.1 ст. Контракту). Згідно п. 6.1. ст.6 Контракту оплата у розмірі 100 % вартості Товару здійснюється у доларах США. В підтвердження понесення збитків надає - розпорядження від 24.04.2013 р., комерційний рахунок від 24.04.2013 р., специфікація № 157 від 24.04.2013 р. до контракту NО/SGL/MTP-04/12 від 22.03.2012 року, в яких вказано, що STARGLOBE LIMITED, Lugano Branch передає, а ТОВ "Метал-Паксервіс" приймає Товар та ТОВ «МЕТАЛ-ПАКСЕРВІС», в свою чергу, зобов'язується здійснити розрахунок за вищезазначену поставку Товару. Однак, як наполягає позивач, в зв'язку із невиконання умов договору поставки Відповідачем, щодо оплати за Товар згідно Договору поставки, Позивач був змушений порушити умови виконання Контракту та прострочити виконання свого зобов'язання за контрактом NО/SGL/MTP-04/12 від 22.03.2012 року, та здійснити зазначені вище розрахунків у інший термін та за іншим (підвищеним) курсом. В підтвердження вищезазначеного факту надає виписку, у якій зазначено, що купівля валюти була здійснена за курсом 11.0500. Позивач вважає, що внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем за Договором поставки, ТОВ "Метал - Паксервіс" був позбавлений можливості придбати іноземну валюту (долари США) для розрахунків за вищезазначеним Контрактом, тепер змушений купувати іноземну валюту (долари США) за новим вищим курсом, тобто на думку Позивача, він поніс збитки.

В судовому засіданні судом розглянуті уточнення, надані позивачем та встановлено, що вони подані відповідно до вимог ГПК України, а тому приймаються судом. Справа розглядається з урахуванням зроблених уточнень.

В судове засідання 02.06.2014р. представник позивача не з'явився, проте 28.05.2014р. через канцелярію господарського суду надав клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника на підставі наявних у справі документів.

В судове засідання 02.06.2014р. представник відповідача втретє не з'явився, вимоги ухвал суду від 02.04.2014р., 15.04.2014р. та 20.05.2014р. не виконав, відзив та витребувані документи не надав.

Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Поважності причин неможливості виконання вимог суду відповідачем суду не надано, про будь-які об'єктивні обставини, що зумовлюють неможливість надати витребувані документи та докази відповідач суду не довів.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців були направлені ухвали про порушення провадження у справі від 02.04.2014р. та ухвали про відкладення розгляду справи від 15.04.2014р. та 20.05.2014р. Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 908/1054/14 відповідач повідомлявся належним чином, тобто судом вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За заявами представника позивача від 15.04.2014р., 20.05.2014р. справа розглядалась без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

На підставі викладеного, а також враховуючи клопотання позивача, суд вважає, що наявних матеріалів достатньо для вирішення спору по суті, без участі представників сторін, а тому справа розглянута, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, документи, надані позивачем додатково, судом встановлено наступне.

03.01.2012р. між ТОВ "Метал-Паксервіс" (далі - постачальник) та "ТПГ "Металпром" (далі - покупець) було укладено договір поставки № 06-О (далі - договір)

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 договору постачальник зобов'язався поставляти покупцю металопрокат в асортименті, лакований та / або літографований металопрокат в асортименті, найменування та характеристики якого узгоджуються в специфікаціях, що укладаються на кожну партію товару та які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Ціна товару та порядок розрахунку за нього сторонами узгоджені в 2 розділі договору.

Так, договором встановлено, що ціна за одиницю товару визначається в гривнях, з урахуванням НДС, узгоджується сторонами в специфікаціях та зазначається в накладних та інших товаросупровідних документах. Загальна сума договору відповідає сумі всіх поставок, здійсненних у період дії цього договору поставки та підтверджених накладними та іншими товаросупровідними документами. Оплата товару здійснюється на умовах відстрочення, кількість днів відстрочення платежу узгоджується сторонами в специфікації.

Сторони договору передбачили, що у разі, якщо в день оплати товару міжбанківський середньоарифметичний курс покупки та продажу доларів США по відношенню до гривні (за останніми даними комерційних курсів трьох банків - АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «ПриватБанк», ПАТ «УКРСОЦБАНК»), змінився більш ніж на 1,5 %, по відношенню до міжбанківського середньоарифметичного курсу покупки та продажу доларів США ( за останніми даними комерційних курсів трьох банків - АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «ПриватБанк», ПАТ «УКРСОЦБАНК») у день узгодження Специфікації, Сторони зобов'язуються пропорційно (на той самий %) змінити ціну Товару, при цьому підписав Специфікацію у новій редакції.

На виконання умов Договору поставки, специфікаціями №1 від 12 червня 2013 р. та №2 від 10 липня 2013 р. сторони узгодили найменування, кількість, суму товару, строк відвантаження та строк оплати товару (а.с. 24,25). Будь - яких інших специфікацій, в яких зазначені інші ціни на відвантажений товар, які були змінені відповідно до умов п. 2.1 Договору, в зв'язку зі змінами курсу покупки та продажу доларів США по відношенню до гривні, в матеріалах справи відсутні та позивачем не надані.

В договорі сторони домовились, що товар постачається партіями. Строк поставки кожної партій узгоджується в специфікаціях. Оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу та узгоджується сторонами в специфікаціях (п.2.6, 3.1 договору).

Специфікацією № 1 від 12.06.2013р. сторони узгодили, що строк відвантаження товару є 13 червня 2013р., а оплата товару проводиться протягом чотирнадцяти календарних днів з дати відвантаження товару покупцеві.

Згідно із специфікацією № 2 від 10.07.2013р. строк відвантаження товару встановлений 11-29 липня 2013р., а оплата товару проводиться також протягом чотирнадцяти календарних днів з дати відвантаження товару покупцеві.

Згідно з видатковою накладною № 99 від 13.06.2013р. на суму 125867,50 грн.; видатковою накладною № 120 від 11.07.2013р. на суму 143071,50 грн. та видатковою накладною № 133 від 29.07.2013р. на суму 268686 грн., Постачальником було поставлено, а Покупцем отримано товар. Всього товару було отримано на загальну вартість 537625 грн. 00 коп.

Позивачем були виставлені рахунки на оплату № 93 від 13.06.2013р. на суму 125867,50 грн., № 113 від 11.07.2013р. на суму 143071,50 грн., № 126 від 29.07.2013р. на суму 268686 грн.

Платіжними дорученнями № 68 від 19.07.2013р. та № 88 від 02.08.2013р. відповідачем сплачено 150000 грн. - згідно рахунку № 93 від 13.06.2013р. за товар отриманий за видатковою накладною від 13.06.2013р. та часткову оплату згідно рахунку №113 від 11.07.2013р за товар, отриманий за видатковою накладною від 11.07.2013р. Інших платежів відповідачем здійснено не було, що призвело до утворення заборгованості перед позивачем в розмірі 387625 грн.

18.11.2013р. на адресу відповідача позивачем була направлена претензія вих. № 18/11-5, в якій позивач повідомляє відповідача про наявну суму основної заборгованості в розмірі 387625 грн., з пропозицією скласти графік погашення заборгованості та сплатити її найближчим часом. Крім того, вказана претензія містила попередження, що у разі несплати суми основного боргу ТОВ "Метал-Паксервіс" змушене буде звернутися до суду для стягнення суми основного боргу та штрафних санкцій з покладанням на ТОВ "ТПГ "Металпром" всіх судових витрат. Відповідачем вказана претензія отримана 19.11.2013р., про що свідчить наявний на ній підпис та печатка ТОВ "ТПГ "Металпром".

Проте претензію відповідач залишив без відповіді, оплату не здійснив, що стало підставою для позивача звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України зазначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт наявності заборгованості в сумі 387625 грн. ТОВ "ТПГ "Металпром" перед ТОВ "Метал-Паксервіс" підтверджений належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи, поясненнями представника позивача в судовому засіданні 15.04.2014р. та 20.05.2014р., а також актом звірки взаємних розрахунків за 4 квартал 2013р. та актом звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2013р. - 15.04.2014р., які підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 387625 грн. законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що при порушенні зобов'язання настають правові наслідки, які встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пені, штрафу).

Частиною 1 статі 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, завдатком та інше.

Частиною 1 статі 230 Господарського кодексу України встановлено, що у випадку порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарських обов'язків, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.1 договору, за прострочення виконання грошового зобов'язання, покупець сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від несвоєчасно перерахованої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оплата продукції повинна була бути здійснена протягом 14 календарних днів з дати відвантаження товару покупцеві.

Дата відвантаження товару відображена в видаткових накладних. Оскільки оплата за поставлений товар у визначені терміни здійснена не була, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, позивачем була нарахована пеня в загальній сумі 25461,36 грн. :

- на несплачену суму заборгованості 118939 грн. за видатковою накладною № 120 від 11.07.2013р. за період заборгованості з 26.07.2013р. по 24.03.2013р. - пеня в розмірі 7853,23 грн.

- на суму заборгованості 268686 грн. за видатковою накладною № 133 від 29.07.2013р. за період заборгованості з 13.08.2013р. по 12.03.2014р. - пеня в розмірі 17608,13 грн.

Виходячи з вищевикладеного, суд, перевіривши розмір нарахованої позивачем пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені в загальній сумі 25461,36 грн. законні, обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, в зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань за поставлений товар, нараховано інфляційні витрати в розмірі 4651,50 грн. та 3 % річних в сумі 5862,16 грн.

Право вимоги про сплату 3% річних та інфляційних витрат є правовими наслідками прострочення боржником грошового зобов'язання, способом захисту майнового права та інтересу позивача, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Перевіривши розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних витрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», судом встановлено що розрахунок здійснений вірно, а тому інфляційні витрати в розмірі 4651,50 грн. та 3 % річних в сумі 5862,16 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується вимог позивача в частині стягнення 63260, 40 грн. збитків, спричинених зміною курсу покупки та продажу доларів США по відношенню до гривні, суд відмовляє в їх задоволенні виходячи з наступного.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частиною 2 цієї ж статті зазначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 623 Цивільного кодексу України передбачає відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання. Так, частинами 1 та 2 встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Позивачем на підтвердження факту, що він зазнав збитків, внаслідок невиконання умов договору поставки Відповідачем, оскільки змушений був купувати долари США для ведення своєї господарської діяльності за курсом вищим, ніж був курс купівлі та продажу доларів США на той час, коли мала відбутися оплата Товару за Договором поставки, надає - Контракт NО.SGL/MTP-04/12 укладений між ТОВ "Метал-Паксервіс" та STARGLOBE LIMITED, Lugano Branch, Швейцарія; розпорядження від 24.04.2013 р., комерційний рахунок від 24.04.2013 р., специфікація № 157 від 24.04.2013 р. до контракту NО.SGL/MTP-04/12 від 22.03.2012 року, в яких вказано, що STARGLOBE LIMITED, Lugano Branch передає, а ТОВ "Метал-Паксервіс" приймає Товар та ТОВ «МЕТАЛ-ПАКСЕРВІС», в свою чергу, зобов'язується здійснити розрахунок за вищезазначену поставку Товару та пояснює, що основою господарської діяльності Позивача є купівля товарів у нерезидентів в доларах США і продаж їх резидентам України у гривні, з подальшою конвертацією гривні в долар США для покупки інших товарів.

Внаслідок несвоєчасної оплати товару відповідачем за Договором поставки № 06-О від 03.01.2012р., ТОВ "Метал-Паксервіс" був позбавлений можливості придбати іноземну валюту (долари США) для розрахунків за Контрактом NО.SGL/MTP-04/12 від 22.03.2012 р., та змушений купувати іноземну валюту (долари США) за новим вищим курсом.

Проте, при вивченні доказів, наданих позивачем в підтвердження понесених ним збитків, судом було встановлено, що п. 6.1 Контракту NО.SGL/MTP-04/12 від 22.03.2012р. сторони узгодили, оплата в розмірі 100% вартості товару проводиться в доларах США шляхом банківського переказу на рахунок продавця відповідно до строків платежу, зазначених в комерційному рахунку, який виставлений покупцем. Наданий позивачем комерційний рахунок від 24.04.2013р. містить такі умови платежу: дата валютування до 24.05.2013р. Таким чином, виходячи зі змісту договору та наданого до суду комерційного рахунку - строк оплати за отриманий ТОВ "Метал-Паксервіс" від STARGLOBE LIMITED, Lugano Branch, Швейцарія товар по Контракту NО.SGL/MTP-04/12 від 22.03.2012р. встановлений до 24.05.2013р.

Предметом позову у справі № 908/1054/14 є несвоєчасна оплата ТОВ "ТПГ "Металпром" товару за видатковими накладними № 113 від 11.07.2013р., № 126 від 29.07.2013р. строк оплати яких мав становити 25.07.2013р. та 12.08.2013р. відповідно.

Таким чином, на момент настання строку оплати ТОВ "Метал-Паксервіс" по Контракту NО.SGL/MTP-04/12 строк оплати ТОВ "ТПГ "Металпром" за видатковими накладними № 113 від 11.07.2013р., № 126 від 29.07.2013р. - ще не настав. Це ж стосується й видаткової накладної № 99 від 13.06.2013р., оплата за якою була проведена з порушення строку.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наданими до суду доказами позивачем не доведені збитки, які він отримав внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань.

Інших доказів, в підтвердження того, що збитки, які спричинені зміною курсу покупки та продажу доларів США по відношенню у гривні в розмірі 63260,40 грн., що могли бути та повинні були бути реально отримані та в подальшому мали бути використанні для здійснення своєї підприємницької діяльності з метою отримання прибутку і тільки неправомірні дії відповідача, що виразилися в несвоєчасній оплаті товару, стали єдиною та достатньою причиною, що позбавила позивача отримати прибуток - позивачем не надано. Таким чином, на підставі викладеного, враховуючи, що судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті товару за договором поставки № 06-О від 03.01.2012р., вимоги позивача про стягнення основного боргу в розмірі 387625 грн., 3 процентів річних в сумі 5862,16 грн., пені в розмірі 25461,36 грн. та 4651,50 грн. інфляційних витрат, суд вважає законними, обґрунтованими, документально підтвердженими, в зв'язку з чим в цій частині позов підлягає задоволенню. В задоволенні інших частин позовних вимог - суд відмовляє.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Металпром", 69057 м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 72 кв. 15 ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 32680423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал - Паксервіс", 65496 селищна рада Таїровська, Овідіопольський район, Одеська область вул. Ак. Вільямса, буд. 93 (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 36612509) основний борг в розмірі 387625 (триста вісімдесят сім тисяч шістсот двадцять п'ять) грн., 3 процентів річних в сумі 5862 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 16 коп., пеню в розмірі 25461 (двадцять п'ять тисяч чотириста шістдесят одна) грн. 36 коп., 4651 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят одна) грн. 50 коп. інфляційних витрат та 8472 (вісім тисяч чотириста сімдесят дві) грн. судового збору. Видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 05.06.2014 р.

Суддя О.А. Топчій