Постанова

від 27.05.2014 по справі 805/5254/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2014 р. Справа № 805/5254/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МВЕ ДОНБАС» м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 4123,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у Пролетарському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МВЕ ДОНБАС» м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 4123,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначив, що за відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «МВЕ ДОНБАС» обліковується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємства у розмірі 4123,30 грн., що виник у зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань. Просив суд стягнути заборгованість в сумі 4123,30 грн.

14 травня 2014 року представник позивача надав через канцелярію суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до яких просив суд прийняти уточнення реквізитів для зарахування заборгованості відповідача.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач до судового засідання не з'явився, заперечення до позовної заяви не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи у письмовому провадженні за наявними в справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 41.1.1. п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є, зокрема органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 41.15 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Таким чином, позивач, Державна податкова інспекція у Пролетарському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому, зокрема, Податковим кодексом України.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «МВЕ Донбас» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.02.2009 року за №32578, включене до ЄДРПОУ за №36380730, знаходиться на податковому обліку Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області з 19.02.2009 року за №2082, є платником податку на додану вартість.

За приписами пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами п. 46.1. ст. 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до статті 15.1. Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Податковий борг з податку на прибуток у сумі 4123,30 грн. виник в наслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань.

Так, підприємством було подано до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька ГУ Міндоходів податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №9090587917 від 24.02.2014 року, якою самостійно визначено суму податку у розмірі 4128 грн. терміном сплати 11.03.2014 року;

З урахуванням зменшення податкового зобов'язання за рахунок переплати у сумі 4,70 грн., сума податкового боргу з податку на прибуток підприємства за підприємством станом на час розгляду справи становить 4123,30 грн.

Згідно п.п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Визначена у податковій декларації сума податку відповідачем у встановлені строки та в повному обсязі не сплачена.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом підприємству була направлена податкова вимога форми «Ю» від 31 січня 2014 року №3-15, що була отримана боржником 31.01.2014 року та у судовому чи адміністративному порядку не оскаржена.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Підпункт 14.1.93 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачає, що кошти - гривня або іноземна валюта.

Згідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МВЕ ДОНБАС» м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 4123,30 грн. - задовольнити.

Стягнути з відкритих банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «МВЕ ДОНБАС» (83119, м.Донецьк, вул. Щетиніна, буд.45, кв.141, ЄДРПОУ36380730) на користь державного бюджету (отримувач Буд. та Прол. УК/Пролетар. р-н, код ЄДРПОУ 38034036 - р/р 31114009700011, код платежу - 11021000, банк отримувача ГУ ДКСУ в Донецькій області м. Донецька, МФО 834016) заборгованость зі сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 4123,30 грн. (чотири тисячі сто двадцять три гривні тридцять копійок).

Повний текст постанови складено та підписано 27 травня 2014 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.