Ухвала

від 03.06.2014 по справі 826/2352/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року Справа: № 826/2352/14

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А.,Федотова І.В.,

за участю секретаря Бабенка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-інвестиційна компанія «Голд ВА» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2013 року № 0006202202,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-інвестиційна компанія «Голд ВА» ( далі - позивач ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві ( далі - відповідач ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2013 року № 0006202202.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 26 березня 2014 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-інвестиційна компанія «Голд ВА» ( далі - ТОВ «ФІК «Голд ВА» ) є юридичною особою та перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві як платник податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «ФІК «Голд ВА» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Біг Маркет Консалтинг» за період: з 01.01.2013 року по 31.08.2013 року, за результатами якої складено акт від 25.10.2013 року № 299/1-26-50-22-0233745342.

Згідно з висновками зазначеного акту перевірки, відповідачем було встановлено порушення ТОВ «ФІК «Голд ВА» вимог податкового законодавства, що призвело до заниження суми ПДВ на загальну суму 31 666,67 грн.

На підставі та на виконання акту перевірки від 25.10.2013 року № 299/1-26-50-22-0233745342 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2013 року № 0006202202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у загальному розмірі на 39584,00 грн., з яких 31 667,00 грн. - за основним платежем та 7917,00 грн. - за штрафними санкціями.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України ( далі - ПК України ), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ( далі - Закон № 996-XIV ), Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 ( далі - Положення № 88 ).

Так, відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та надання послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог п. 198.2. ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок складення платником податку-продавцем податкової накладної та надання її покупцю визначено статтею 201 ПК України.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Згідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, з метою встановлення правомірності/протиправності формування платником податків показників податкової звітності, зокрема, витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, належить з'ясовувати питання щодо реальності господарських операцій, за результатами яких суб'єктом господарювання було обчислено його податкові зобов'язання.

При цьому, дослідивши обставини справи, колегія суддів встановила, що у період з 01.01.2013 року по 31.08.2013 року позивач здійснював господарську діяльність з приватним підприємством «Побут-1» ( далі - ПП «Побут-1» ) і ТОВ «Укроптпром».

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до акту перевірки та апеляційної скарги відповідача, ним не заперечується ані сам факт існування господарських правовідносин між ТОВ «ФІК «Голд ВА» і вказаними контрагентами, ані реальність проведених між ними господарсько-фінансових операцій, що з урахуванням правових приписів ч. 3 ст. 72 КАС України, обумовлює наявність підстав для звільнення від доказування товарності правочинів, укладених між позивачем і ПП «Побут-1», ТОВ «Укроптпром».

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що підставою для збільшення відповідачем податкового зобов'язання ТОВ «ФІК «Голд ВА» та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало виявлення податковими органами фіктивності господарських операцій між позивачем і ТОВ «Біг Маркет Консалтинг».

Втім, як було правильно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ФІК «Голд ВА» не перебувало у господарських правовідносинах із ТОВ «Біг Маркет Консалтинг» та не укладало з даним суб'єктом господарювання жодних договорів, а внесення позивачем до розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації з ПДВ за червень та липень 2013 року постачальника з ІПН 385722410284, який належить ТОВ «Біг Маркет Консалтинг» є помилковим.

При цьому, у зв'язку з допущенням ТОВ «ФІК «Голд ВА» вказаної помилки при складанні податкової звітності позивачем, на підставі та на виконання вимог п. 50.1 ст. 50 ПК України було подано до контролюючих податкових органів уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ до моменту проведення ними перевірки податкової звітності товариства та складання відповідного акту за її результатами, що не заперечується самим відповідачем та зазначається ним на сторінці 13 акту від 25.10.2013 року № 299/1-26-50-22-0233745342.

Більш того, директором ТОВ «Біг Маркет Консалтинг» Беш А.І. було надано письмову відповідь від 11.11.2013 року № 11/11-13 на запит про інформацію від 04.11.2013 року № 04/11-13 стосовно правовідносин ТОВ «Біг Маркет Консалтинг» з ТОВ «ФІК «Голд Ва», в якій зазначено, що договори між ТОВ «ФІК «Голд Ва» і ТОВ «Біг Маркет Консалтинг» не укладалися, ТОВ «Біг Маркет Консалтинг» не продавало товари, не виконувало роботи та не надавало послуги позивачу, дебіторська та кредиторська заборгованість між підприємствами відсутня.

Доводи апелянта щодо встановлення ним за результатами перевірки позивача безтоварності господарських між ТОВ «ФІК «Голд ВА» і ТОВ «Біг Маркет Консалт», колегія суддів знаходить безпідставними, необґрунтованими жодними доказами, такими, що повністю спростовуються викладеною аргументацією та не можуть бути прийняті до уваги.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, діючи у порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та не переконав суд у своїй правоті.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно наявності підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2013 року № 0006202202 та приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, із дотриманням вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України , суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2014 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 159, 160 , 195 , 196 , 198 , 200 , 205 , 206 , 212 , 254 КАС України , суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Федотов І.В.

Ісаєнко Ю.А.