Рішення

від 03.06.2014 по справі 910/7085/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7085/14 03.06.14

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

Святошинського району міста Києва

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Аш і Ко»

Про стягнення 44 502,18 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Петруньок І.В. - по дов. № б/н від 01.01.2014

від відповідача Лученко Я.М. - по дов. № б/н від 01.01.2014

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аш і Ко» про стягнення 40 113,29 грн. боргу за фактично спожиті комунальні послуги за період з 01.07.2009 по 01.01.2011, 3 270,26 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 1 118,63 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2014 порушено провадження у справі № 910/7085/14 та розгляд справи призначено на 29.04.2014.

В судовому засіданні 29.04.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 13.05.2014.

Відповідач у поданому 13.05.2014 до відділу діловодства суду відзиві проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на наступне. Відповідач вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності. Між сторонами до 01.01.2011 відсутні договірні відносини. Зазначає, що відповідач за адресою на яку постачались комунальні послуги не знаходився. Вказує на те, що позивачем не подано доказів надання будь-яких послуг відповідачу.

Позивач в судовому засіданні 13.05.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 13.05.2014 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 13.05.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 22.05.2014.

Позивачем 20.05.2014 до відділу діловодства суду подано заперечення на відзив відповідача.

В судовому засіданні 22.05.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 03.06.2014.

В судовому засіданні 03.06.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає наступні терміни:

виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до розділу 2 статуту Комунального підприємства, який зареєстрований 29.09.2008 державним реєстратором Святошинського районної у м. Києві державної адміністрації (із змінами від 30.09.2009), метою діяльності підприємства є:

4.1.1. забезпечення на підставі укладених договорів між споживачами та виробниками (постачальниками) надання комунальних послуг з холодного, гарячого водопостачання, водовідведення, теплопостачання до споживачів по внутрішньо будинкових мережах та збір платежів від споживачів зазначених послуг для розрахунків з виробниками (постачальниками) послуг;

4.1.2. укладення з балансоутримувачем житлового та нежитлового фондів договорів на забезпечення надання комунальних послуг;

4.1.3. укладення з населенням, орендарями, власниками житлових та нежилих приміщень договорів на надання комунальних послуг;

4.1.4. надання рахунків на сплату комунальних платежів споживачам.

Спірні відносини між сторонами виникли у зв'язку з наданням відповідачу у період з 01.07.2009 по 01.01.2011 комунальних послуг, вартість яких відповідачем повністю не сплачена.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

08.04.2009 між Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва (орендодавцем) та відповідачем (орендарем), на підставі розпорядження Святошинської районної в місті Києві держадміністрації № 1754 від 30.09.2003, укладено договір оренди нежитлового приміщення № 56 (далі - договір № 56).

Пунктом 1.2. договору № 56 передбачено, що орендодавець на підставі витягу з протоколу засідання комісії з питань надання в оренду майна, що належить до комунальної власності Святошинського району, № 18 від 25.12.2008 передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 6/10, загальною площею 233,9 кв. м. для розміщення магазину продовольчих товарів з реалізацією алкогольних напоїв (п.п.1.2.).

Відповідно до п.п. 2.1. договору № 56 відповідач вступає у строкове платне користування нежитловим приміщенням одночасно з підписанням сторонами цього договору.

Відповідно до п. 9.1. договору № 56 зазначений договір діє з 08.04.2009 до 01.07.2009.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2010 у справі № 40/467, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2010 встановлено, що строк дії договору оренди № 56 від 08.04.2009 закінчився 01.07.2009, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «Аш і Ко» виселено з нежитлового приміщення загальною площею 233,9 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 6/10.

Пунктом 2.4. договору № 56 зазначається, що у разі припинення дії цього договору приміщення вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

В матеріалах справи відповідний акт відсутній та не поданий сторонами.

Отже, твердження відповідача, що він комунальні послуги не отримував, оскільки нежитлові приміщення після 30.06.2009 не займав, судом не приймаються до уваги.

Умовами п. 3.8. договору № 56 передбачено, що комунальні послуги за користування водою, опаленням, електроенергією, тощо сплачуються орендарем окремо відповідно до договору на надання комунальних послуг, який укладається з Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району (КП УЖГ Святошинського району). В разі укладення договір на надання окремих комунальних послуг зі сторонніми організаціями орендар повинен в місячний термін надати КП УЖГ копії таких договорів.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем договір про надання комунальних послуг відповідач з Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району не уклав. Доказів укладення договору на надання комунальних послуг з іншими організаціями та відповідно доказів сплати за комунальні послуги цим організаціям відповідачем також не подано.

Договір на постачання комунальних послуг був укладений між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аш і Ко» лише 01.01.2011 за № 454/11, за умовами якого комунальні послуги постачаються в приміщення загальною площею 233,9 кв. м. за адресою : м. Київ, вул. Чистяківська, 6/10, зі строком дії до 30.11.2013.

Відсутність акту прийому-передачі про повернення орендованого нежитлового приміщення загальною площею 233,9 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 6/10 та укладення відповідачем 01.01.2011 договору про надання комунальних послуг до цих приміщень свідчить, що відповідач займає ці приміщення з 08.04.2009.

В матеріалах справи наявне документальне підтвердження водопостачання до будівлі за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 6/10 (табуляграми та облікові картки).

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Також статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідачем не подано доказів того, що він звертався з відповідними претензіями до виконавців відповідних послуг, в порядку визначеному ст. 18 Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Доказів того, що відповідач звертався до виробників відповідних послуг із заявою про відключення від надання цих послуг до займаного ним приміщення також не подано.

На період з 01.07.2009 по 01.01.2011 між сторонами у справі договір на надання комунальних послуг не укладався. При цьому, як слідує з матеріалів справи відповідач у цей період комунальні послуги фактично прийняв, претензій щодо наданих послуг у відповідача не було та від їх надання позивач не відмовлявся.

Таким чином, між сторонами у справі з приводу надання послуг у вказаний період виникли відносини з договору про надання комунальних послуг, укладеного відповідно до вимог ст. 181 Господарського кодексу України у спрощений спосіб шляхом прийняття замовлення до виконання.

В матеріалах справи наявний типовий договір № 25 від 01.06.2012 укладений між сторонами про реструктуризацію заборгованості за комунальні послуги, за умовами якого позивач надав розстрочку у погашенні заборгованості за комунальні послуги, що утворилась станом на 01.06.2012 на суму 70 389,34 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/16325/13 від 12.03.2014 досліджено поданий сторонами акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого заборгованість за договором на постачання комунальних послуг № 454/11 від 01.01.2011 за період з 01.01.2011 по 01.07.2013 становить 19 993,14 грн.

Судом встановлено, що до суми в розмірі 70 389,34 грн. входить визнана відповідачем сума заборгованості за наданні комунальні послуги, яка виникла до укладення договору на постачання комунальних послуг № 454/11 від 01.01.2011.

Стаття 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, …

Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.05.2005 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Пунктом 18 Правил визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріали справи свідчать, що відповідач плату за спожиті комунальні послуги у період з 01.07.2009 по 01.01.2011 не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, що становить за обґрунтованими розрахунками позивача 40 113,29 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати спожитих комунальних послуг у розмірі 40 113,29 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 3 270, грн. збитків від зміни індексу інфляції та 1 118,63 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про обґрунтованість нарахування 3 270,26 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 1 118,63 грн. - 3% річних, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Стосовно посилань відповідача на пропущення позовної давності суд відзначає, що відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Уклавши договір про реструктуризацію заборгованості за комунальні послуги № 25 від 01.06.2012 відповідач тим самим вчинив дію, що свідчить про визнання ним боргу за надані комунальні послуги, а отже перебіг позовної давності почався з 01.06.2012 та ще не сплив.

Щодо посилань відповідача на відсутність договору між сторонами, суд зазначає, що нормами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аш і Ко» (м. Київ, вул. Автозаводська, 18, код ЄДРПОУ 33400256) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (м. Київ, вул. Прилужна, 6, код ЄДРПОУ 03366552) 40 113 (сорок тисяч сто тринадцять) грн. 29 коп. основного боргу, 3 270 (три тисячі двісті сімдесят) грн. 26 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 1 118 (одну тисячу сто вісімнадцять) грн. 63 коп. - 3% річних, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 05.06.2014.

Суддя В.В.Сівакова