Рішення

від 28.05.2014 по справі 908/1488/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/54/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2014 Справа № 908/1488/14

за позовною заявою: Маріупольського міжрайонного відділу Управління державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області, 87515, м. Маріуполь, вул. Італійська, 84

до відповідача: Азовського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Дачна, буд. 92

про стягнення 5 173,80 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

05.05.14 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Маріупольського міжрайонного відділу Управління державної служби охорони при Головному Управління МВС України в Донецькій області (далі Маріупольський МРВ УДСО) про стягнення з відповідача - Азовського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства (надалі Управління) 5 173,80 грн. суми основного боргу за договором від 01.01.13 № 1292/Мр на охорону об'єктів за допомогою системи охоронної сигналізації.

05.05.14 автоматизованою системою документообігу господарського суду визначено вказану позовну заяву до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 05.05.14 судом порушено провадження у справі № 908/1488/14, якій присвоєно № провадження 17/54/14, судове засідання призначено на 28.05.14. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті спору.

Представники сторін в судове засідання призначене на 28.05.14 не з'явились.

19.05.14 до матеріалів справи надійшла заява Маріупольського МРВ УДСО від 15.05.14 № 296 про відмову від позову та припинення провадження по справі.

27.05.14 на адресу суду від Азоврибоохорони надійшла телеграма, в якій відповідач просить суд розглянути справу без його участі. Крім того, 28.05.14 до матеріалів справи надійшов відзив відповідача за № 605/04 від 26.05.14 в якому відповідач вказує на те, що заборгованість погашена ним в повному обсязі.

Розглянувши заяву позивача від 15.05.14 № 296 про відмову від позову та припинення провадження по справі, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із приписами ст. 78 ГПК України, відмова позивача від позову, … викладається в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами (ч.1). До прийняття відмови позивача від позову … господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін (ч.2). Про прийняття відмови позивача від позову … господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі (ч.4).

Частиною 6 ст. 22 ГПК України закріплено, зокрема, що господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

З огляду на викладені вище приписи чинного законодавства, вбачається, що господарський суд у випадках відмови позивача від позову, має перевірити, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб. А у разі, якщо відповідні дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд має вирішити спір по суті згідно з вимогами чинного законодавства.

Обґрунтовуючи свою заяву від 15.05.14 № 296 позивач посилається на те, що 28.04.14 Маріупольський МРВ УДСО звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з відповідача суми боргу 5 173,80 грн. 30.04.14 відповідач сплатив заявлену у позові суму, припинивши у такий спосіб існування предмету спору. Інших спірних питань між сторонами не залишилось. На думку заявника, оскільки погашення відбулося після звернення до суду із позовом, таке усунення існування предмету спору у зв'язку з його врегулюванням зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України. На підставі викладеного, керуючись ст. 78, ч. 1-1 ст. 80 ГПК України, позивач просить суд прийняти відмову від позову у зв'язку із повним погашенням заборгованості, та припинити провадження по справі. При цьому, судовий збір позивач просить суд покласти на відповідача.

На підтвердження викладених обставин, позивач надав до своєї заяви банківську виписку по особовому рахунку Маріупольського МРВ УДСО за 30.04.14, відповідно до якої відповідачем здійснено на рахунок позивача 6 оплат у розмірі 862,30 грн. кожна, а всього сплачено суму в розмірі 5 173,80 грн. (6 х 862,30 грн. = 5 173,80 грн.) за заявлений у позові період по договору від 01.01.13 № 1292/Мр.

Припинення господарським судом провадження у справі у зв'язку із відмовою позивача від позову передбачено п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Разом із тим, зміст заяви Маріупольського МРВ УДСО від 15.05.14 № 296 свідчить, що позивач просить суд фактично припинити провадження у справі на підставі п. 1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, тобто у зв'язку із відсутністю предмету спору, а не у зв'язку із відмовою позивача від позову.

Судом враховано, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до п. 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", (…) господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмету спору (наприклад, сплата суми боргу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Згідно із абз. 3 п. 4.4. зазначеної постанови, припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Як свідчать матеріали цієї господарської справи, позовна заява Маріупольського МРВ УДСО надійшла до господарського суду 05.05.14, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на 1 арк. позовної заяви від 05.05.14 вх. № 1548/09-05/14. Провадження у справі № 908/1488/14 судом порушено 05.05.14.

Вбачається, що заявлена до стягнення сума боргу перерахована відповідачем позивачу 30.04.14, тобто до порушення провадження по справі № 908/1488/14, а отже підстави для застосування судом п. 1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК відсутні.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи те що:

- позивачем у заяві від 15.05.14 № 296 не повідомлено суду чи відомі йому наслідки відмови від позову;

- уповноважені представники сторін в судове засідання призначене на 28.05.14 не з'явились, у зв'язку із чим суд позбавлений можливості з причин від нього не залежних роз'яснити позивачу наслідки відмови від позову,

- позивач просить суд припинити провадження по справі на підставі п. 1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (відсутність предмету спору), а не у зв'язку із відмовою від позову, яка передбачена п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України;

- підстави для застосування судом п. 1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України відсутні;

- і що суд, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову, якщо такі заяви суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав та, як наслідок, відмовив у задоволенні заяви позивача від 15.05.14 № 296 про відмову від позову та припинення провадження по справі.

З підстав наведених вище справа підлягає вирішенню по суті спору згідно з вимогами чинного законодавства.

У засіданні суду 28.05.14, на підставі ст. 82 1 , 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач заявлені вимоги обґрунтовує положеннями ст.ст. 526, 610-612, 614, 615 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 218, 224 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 54 ГПК України і посилаючись на наступне. Так, 01.01.13 між сторонами укладено договір на охорону об'єктів за допомогою системи охоронної сигналізації № 1292/Мр на виконання умов якого позивачем у період з січня по грудень 2013 року надавали відповідачу послуги охорони. Однак, відповідач розрахувався за отриманні охоронні послуги частково внаслідок чого, за відповідачем утворилась заборгованість за надані послуги в сумі 5 173,80 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач у відзиві від 26.05.14 № 605/04 зазначав, що відповідач фінансується виключно за рахунок коштів з державного бюджету, у кошторисі на 2014 рік не передбачено видатки щодо сплати судових витрат. Крім того пояснював, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла не з вини відповідача, а у зв'язку із невиконання платіжних доручень Бердянським УДКСУ Запорізької області при наявності в обліку відповідних зобов'язань та залишків коштів на рахунку для обліку відкритих асигнувань. Також, зазначав, що на час розгляду цієї справи в суді заборгованість перед позивачем у цій справі погашена в повному обсязі.

Відповідно до норм ст. 75 ГПК України зазначену справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.13 між Маріупольським міжрайонним відділом Управління державної служби охорони при Головному Управління МВС України в Донецькій області (Виконавець) та Азовським басейновим управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства (Замовник) укладено договір на охорону об'єктів за допомогою системи охоронної сигналізації № 1292/Мр, за умовами якого (п. 1.1. договору) Виконавець на кошти отримані від Замовника починаючи з 01.01.13 за допомогою системи охоронної сигналізації здійснює охорону об'єктів, які внесені до Дислокації (додаток № 1 до Договору) і позначені на Плані-схемі (додаток № 3 до договору), а Замовник зобов'язується виконати приписи, щодо обладнання та укріпленності об'єкту надані Виконавцем (додаток № 4 до Договору) та здійснювати оплату замовлених послуг.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що за згодою сторін охорона об'єкту полягає в здійсненні виконавцем, в обумовлений договором час, спостереження за системою охоронної сигналізації, встановленої на об'єкті, забезпечуючи її функціонування, здійснюючи належне обслуговування, а у разі надходження на пункт централізованого спостереження сигналу тривоги - забезпеченні реагування наряду міліції охорони.

Ціна вказаного договору відповідно до п. 2.1 визначена і узгоджена сторонами Дислокацією та протоколом узгодження вартості. На момент укладення договору вартість охорони дорівнює 862,30 грн. на місяць.

Згідно дислокації на 2013 рік (додаток № 1 до договору) сторони погодили та визначили об'єкти охорони, дні і години їх охорони, а також ціну договору, яка складає 10 347,60 грн. з ПДВ.

В Протоколі узгодження вартості (Додаток № 5 до договору) сторонами визначено, що ціна за здійснення заходів охорони становить: 0,35 грн. за одну годину спостереження по радіоканалу; 0,76 грн. реагування ГЗ; 240 грн. за регламентоване обслуговування 1 умовної установки сигналізації в рік. Пунктами, 2, 3 протоколу закріплено, що цей протокол є підставою для розрахунків між Виконавцем і Замовником. Розрахунки між сторонами за здійснення заходів охорони, виходячи з визначених цим протоколом цін, здійснюються з 01.01.13.

Пунктом 2.3. договору сторони визначили, що оплата за охоронні послуги здійснюється замовником самостійно на умовах оплати, шляхом перерахування грошових коштів, суми, зазначеній у Дислокації (додаток № 1 до договору) і п. 2.1 цього Договору, на банківський рахунок Виконавця, щомісячно до 10 числа місяця наступного за звітним, на підставі рахунку та акту виконаних робіт, наданих Виконавцем. Датою оплати вважається дата зарахування коштів замовника на банківський рахунок Виконавця.

Форма розрахунків - безготівкова, оплата здійснюється у гривнях (п. 2.4. договору).

Датою оплати (датою виконання Замовником зобов'язань), згідно із п. 2.5. договору, є дата зарахування грошей на рахунок Виконавця. У разі недостатності (відсутності) суми проведеного Замовником платежу для виконання зобов'язань, обумовлених пунктами 2.3, цього договору, вимоги Виконавця погашаються Замовником у черговості визначеної ст. 534 ЦК України.

Пунктом 3.3.14 договору закріплено, що обов'язками Замовника є здійснення оплати замовлених послуг належним чином, в порядку і строки обумовлені цим договором.

Згідно із п. 4.2.1 договору, Замовник має право вимагати від Виконавця належного виконання обов'язків за цим договором.

Відповідно до 10.1 вищевказаного договору, він набуває чинності після підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2013р. Початок надання послуг охорони, а також їх припинення може бути оформлено відповідними актами (Додатки № 6, № 7 до Договору).

Вбачається, що за своєю правовою природою правовідносини сторін є господарськими, а укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи № 908/1488/14, на виконання умов вищевказаного договору позивачем у період з січня по грудень 2013 року включно надані відповідачу послуги по охороні, загальна вартість яких склала 10 347,60 грн.

Статтею 526 ЦК України закріплено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, ін. актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або ін. вимог, що звичайно ставляться. Крім того, ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо ін. не встановлено договором або законом.

Аналогічні приписи закріплено частинами 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, згідно із положеннями яких, суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, ін. правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, відповідач прийняті договірні зобов'язання щодо здійснення своєчасної та повної сплати за надання послуг охорони не виконав належним чином, внаслідок чого за відповідачем виникла заборгованість за липень - грудень 2013 р. в розмірі 5 173,80 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Водночас судом встановлено, що відповідачем 30.04.14 було перераховано на рахунок позивача 6 оплат по 862,30 грн. кожна, а всього перерараховано суму в розмірі 5 173,80 грн. за послуги охорони за договором від 01.01.13 № 1292/Мр за спірний період (липень - грудень 2013р.), що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача за 30.04.14, яка надана до матеріалів справи.

З огляду на викладене, вбачається, що відповідачем борг у розмірі 5 173,80 грн. погашено 30.04.14, тобто до винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у цій справі (ухвала від 05.05.14).

Таким чином, суд виходить з того, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума боргу за липень - грудень 2013 р. в розмірі 5 173,80 грн. за договором від 01.01.13 № 1292/Мр є безпідставно заявленною.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Маріупольського МРВ УДСО до Управління про стягнення 5 173,80 грн. заборгованості за спірний період за договором від 01.01.13 № 1292/Мр.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат між сторонами, господарський суд виходив, зокрема, з наступного.

За загальним правилом, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із п. 4.7 роз'яснень постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", ч. 2 ст. 49 ГПК України передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи, що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Матеріали цієї справи свідчать, що Маріупольський МРВ УДСО звернувся до господарського суду за судовим захистом у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків по оплаті замовлених послуг за період липень - грудень 2013р. в порядку і строки обумовлені договором від 01.01.13 № 1292/Мр. При цьому, позовну заяву позивачем направлено до суду 28.04.14, що підтверджується штемпелем підприємства поштового зв'язку на конверті в якому позов надійшов до суду.

Як вже встановлено судом, відповідач оплатив заявлену до стягнення позивачем суму боргу у розмірі 5 173,80 грн. за період липень - грудень 2013 р. з порушенням строків передбачених п. 2.3. договору. До того ж, оплата відповідачем здійсненна вже після направлення позивачем (28.04.14) до суду позовної заяви, а саме 30.04.14.

Таким чином, з обставин справи № 908/1488/14 вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором від 01.01.13 № 1292/Мр.

З огляду на вищевикладене, сума судового збору в розмірі 1 827 грн. на підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України судом покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2 1 , 4 2 , 4 3 , 4 5 22, 33, 34, 44, 49, 75, 78, 80, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Азовського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Дачна, буд. 92, код ЄДРПОУ 35088183, р/р 35212009003659 в БУГУДКУ в Запорізькій облатсі, МФО 813015) на користь Маріупольського міжрайонного відділу Управління державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (87515, м. Маріуполь, вул. Італійська, 84, код ЄДРПОУ 37885304, р/р 260034979 в ПАТ "ПУМБ" м. Донецьк, МФО 334851) - 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.06.2014

Суддя В.Л. Корсун