Рішення

від 02.06.2014 по справі 910/6649/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6649/14 02.06.14

За позовом Приватного підприємства "Бар"єр.Безпека Бізнесу"

До Обслуговуючого кооперативу "ТОВАРИСТВО ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАБУДОВНИКІВ "ЧОРНОБИЛЕЦЬ 2005"

Про стягнення 139 845,47 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Ніщик І.В. по довіреності № 05-05-14/03 від 05.05.14 р.

Від відповідача: не з'явились

Обставини справи :

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне підприємство "Бар'єр. Безпека Бізнесу" з позовом до Обслуговуючого кооперативу "ТОВАРИСТВО ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАБУДОВНИКІВ "ЧОРНОБИЛЕЦЬ 2005" про стягнення 139 845,47 грн., з яких 137 000,00 грн. - основний борг, 2845,47 грн. - 3% річних.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором про надання послуг з охорони об'єкту № 48 від 23.12.2008р. щодо оплати за надані йому послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2014 р. порушено провадження у справі № 910/6649/14 р. та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.05.2014р. за участю представників сторін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2014р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 02.06.2014р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі від 14.04.2014 р. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, адже відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18: особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

23 грудня 2008 року між Обслуговуючим кооперативом "ТОВАРИСТВО ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАБУДОВНИКІВ "ЧОРНОБИЛЕЦЬ 2005" (Замовник) та Приватним підприємством "Бар"єр. Безпека Бізнесу" укладено договір про надання послуг з охорони об'єкту № 48.

Відповідно до п. 1.1. Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по охороні громадського порядку на об'єкті замовника у кількості цілодобових постів згідно інструкції, яка узгоджується з замовником; організувати та забезпечити охорону товарно-матеріальних цінностей замовника, прийнятих під охорону згідно журналу-обліку матеріальних цінностей.

Об'єкт замовника розташований за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 44 а (п. 1.2. договору).

Пунктом 9.1. договору сторони визначили, що даний договір укладений терміном з 25.12.2008р. до 31.12.2009 року. У випадку, якщо жодна з сторін на протязі місяця до закінчення терміну дії договору не вимагатиме його припинення, або переукладення, то договір вважається продовженим на той же час і на тих же умовах.

Розділом другим договору сторони погодили ціну договору та порядок розрахунків, відповідно до якого:

2.1. Вартість послуг за цим договором визначається протоколом ціни (додаток № 2), який є невід'ємною частиною даного договору.

2.2. Зміна ціни договору може бути переглянута за погодженням сторін, з оформленням відповідного протоколу, який після його підписання є невід'ємною частиною даного договору.

2.3. підставою для проведення взаємних розрахунків і платежів є рахунок, що надається виконавцем. Підтвердженням надання послуг є акт виконаних робіт, який має бути підписаний обома сторонами.

2.4. Оплата за цим договором здійснюється замовником шляхом передплати щомісячно до п'ятого числа поточного місяця.

Згідно з п. 4.1. даного договору, замовник зобов'язаний своєчасно вносити плату на поточний рахунок виконавця за послуги охорони відповідно рахунку наданого виконавцем.

З матеріалів справи вбачається, що вартість послуг з охорони сторони визначили в протоколах узгодження договірної ціни і надання послуг охорони, а саме:

- в додатку № 2 до Договору Протокол узгодження договірної ціни на надання послуг охорони від 23 грудня 2008року, та згідно якого вартість послуг з охорони за один календарний місяць складала 14 640,00 (чотирнадцять тисяч шістсот сорок гривень, 00 коп.) грн.. в тому числі ПДВ 2 440.00 (дві тисячі чотириста сорок грн., 00 коп.) гривень. Протокол від 23.12.2008 р. діяв по 14.04.2009 р. включно та втратив чинність з 15.04.2009 р.;

- в додатку № 2 до Договору, Протокол узгодження договірної ціни на надання послуг охорони від 15 квітня 2009 року, та згідно якого вартість послуг з охорони за один календарний місяць складала 12 700,00 (дванадцять тисяч сімсот гривень, 00 коп.) грн., в тому числі ПДВ 2 116,66 (дві тисячі сто шістнадцять грн., 66 коп.) гривень. Протокол від 15.04.2009 р. діяв по 28.02.2011 р. включно та втратив чинність з 01.03.2011 р.;

- в додатку № 2 до Договору, Протокол узгодження договірної ціни на надання послуг охорони від 01 березня 2011 року, та згідно якого вартість послуг з охорони за один календарний місяць складає 13 700,00 (тринадцять тисяч сімсот гривень, 00 коп.) грн., в тому числі ПДВ 2 283,33 (дві тисячі двісті вісімдесят три грн.. 33 коп.) гривень. Протокол від 01.03.2011 р. діє по теперішній час.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає, що на умовах зазначеного договору за період з 07.04.2011р. по 07.04.2014р., позивач надав відповідачу охоронні послуги за загальну суму 520 600,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Відповідач частково провів розрахунки з позивачем, сплативши за надані послуги по охороні об'єкту відповідно до договору № 48 від 23.12.2008р. - 383 600,00 грн.

Таким чином, заборгованість Обслуговуючий кооператив "ТОВАРИСТВО ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАБУДОВНИКІВ "ЧОРНОБИЛЕЦЬ 2005" по охороні об'єкта за період з квітня 2011 року по квітень 2014 року складає 137 000,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень п. 1 ст. 903 ЦКУ якщо договором передбачено надання послуг а плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Проте відповідач в порушення умов договору, за надані послуги в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 137 000,00 грн.

При розгляді справи судом встановлено, що акти наданих послуг за з квітня 2011 по квітень 2014р. відповідачем підписані.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, отже суд дійшов висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 137 000,00 грн. заборгованості за надані послуги охорони за Договором правомірна та підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов'язань відповідно до договору № 48 про надання послуг з охорони об'єкту позивач просить стягнути 3% річних в розмірі 2 845,47 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності обчислення позивачем 3 % річних судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Тож, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 2 845,47 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували обґрунтованість заперечення проти задоволення позову чи посвідчували зміни умов договору.

Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "ТОВАРИСТВО ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАБУДОВНИКІВ "ЧОРНОБИЛЕЦЬ 2005" (04209, м. Київ, вул. Богатирська, 44-А, код 33347025) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Приватного підприємства "Бар"єр. Безпека Бізнесу" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 16, код 33882743) - 137 000 (сто тридцять сім тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості, 2 845 (дві тисячі вісімсот сорок п'ять) грн. 47 коп. - 3 % річних та 2 796 (дві тисячі сімсот дев'яносто шість) грн. 90 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.06.2014р.

Суддя Трофименко Т.Ю.