Рішення

від 02.06.2014 по справі 910/6735/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6735/14 02.06.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ємилівське

хлібоприймальне підприємство»

До Аграрного фонду

Про стягнення 168512,80 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача не з'явився

Від відповідача Деруга Н.В. - по дов. №384 від 08.04.2014р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ємилівське хлібоприймальне підприємство» звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення заборгованості з Аграрного фонду 168512,80 грн. основного боргу. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань договору складського зберігання зерна № 360/11 від 08.12.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2014 р. порушено провадження у справі № 910/6735/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.05.2014р. за участю представників сторін.

13.05.2014р. через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість явки повноважного представника в судове засідання.

В судовому засіданні, судом оглянуто оригінали документів, витребувані ухвалою про порушення провадження по справі від позивача.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився. Заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засідання представників сторін.

Оскільки нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання ним вимог суду перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, суд визнав за необхідне розгляд даної справи відкласти на 02.06.2014р.

В судове засідання представник позивача не з'явився. Про час та місце розгляду судом повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував із підстав викладених в письмовому відзиві, а саме.

31.12.2011 року між Аграрним фондом та ТОВ «Хліб Інвестбуд» було укладено біржові контракти Аграрної біржі № 560 АБ та № 561АБ.

Згідно умов вищезазначених біржових контрактів Продавець (ТОВ «Хліб Інвестбуд») продав, а Покупець (Аграрний фонд) купив товар - пшеницю м'яку 2 та 3 класів 2011 року врожаю.

Пунктом 2 актів передавання - приймання до біржових контрактів Аграрної біржі від 31.12.2011 року № 560 АБ та № 561 АБ визначено, що продавець гарантує, що оплата за зберігання даного зерна до 31.12.2011 року, здійснюється продавцем за власний рахунок.

Виходячи з пункту 2 актів передавання - приймання до біржових контрактів, саме ТОВ «Хліб Інвестбуд» має здійснювати оплату за зберігання зерна пшениці до 31.12.2011 року.

Процедура переоформлення зерна від одного власника до іншого передбачена Інструкцією про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, що затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008 № 661 (далі - Інструкція).

Підрозділом 2 глави 5 Інструкції передбачено, що переоформлення зерна від одного власника іншому проводиться в їх присутності або в присутності уповноважених ними осіб згідно з заявою власника про переоформлення. У заяві вказуються культура, клас, обсяг переоформлення, реквізити нового власника.

При переоформленні зерна ВТЛ зернового складу надає бухгалтерії аналізну картку з відміткою "переоформлення".

Якість зерна визначається на дату переоформлення і відповідає якості, що склалася в партії на момент переоформлення та зареєстрована в журналі форми № ЗХС-49 "переоформлення".

Відповідно до п. 2.4. підрозділу 2 глави 5 Інструкції до заяви додаються складські документи і доручення, видається наказ керівника зернового складу (форма № 16), складається акт приймання-передавання зерна, який підписується в тристоронньому порядку (перший власник зерна, новий власник зерна і керівник зернового складу).

В документах, доданих до позовної заяви відсутній тристоронній акт згідно вимог Інструкції, який засвідчує факт переоформлення даного зерна пшениці.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Акти передавання - приймання до біржових контрактів Аграрної біржі від 31.12.2011 № 560 АБ та № 561АБ є первинними документами, які містять відомості про господарську операцію, зокрема про купівлю Аграрним фондом у ТОВ «Хліб Інвестбуд» пшениці 2 та 3 класів урожаю 2011 року та підтверджують факт того, що власником даного зерна Аграрний фонд став лише 31.12.2011.

У зв'язку з вищевикладеними обставинами в Аграрного фонду заборгованість в сумі 168 512,80 грн. перед ТОВ «Ємилівське XIIII» не обліковується.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 02.06.2014р., відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

08.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ємилівське хлібоприймальне підприємство» (зберігач) та Аграрним фондом (поклажодавець) було укладено договір складського зберігання зерна №360/11 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору відповідач зобов'язується передати, а зберігач зобов'язується прийняти на зберігання зерно пшениці, ячменю, кукурудзи, якість якого відповідає ДСТУ, за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а зерновий склад зобов'язується прийняти таке зерно для зберігання на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцю або особі, зазначеній ними як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством України.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг зберігання зерна продовольчої пшениці, ячменю, кукурудзи в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 168512,80 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 936 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно п. 1.1. договору відповідач зобов'язується передати, а зберігач зобов'язується прийняти на зберігання зерно продовольчої пшениці, ячменю

Відповідно до матеріалів справи позивач зберігав продукцію відповідача, а саме:

пшеницю 2 кл. 5198,34 кг за складською квитанцією №144 від 08.12.2011 року.

пшеницю 3 кл. 700 000 кг за складською квитанцією №145 від 08.12.2011 року.

пшеницю 3 кл. 479020 кг за складською квитанцією №152 від 20.12.2011 року.

Відповідно до матеріалів справи позивач зберігав продукцію відповідача в кількості та за найменуванням, вказаних у складських квитанціях.

Розмір відшкодування витрат визначено сторонами в п. 4.3 договору.

Відповідно до п.4.4 Договору, відповідач відшкодовує витрати із зберігання зерна з моменту передачі зерна відповідачем на зберігання позивачу на підставі актів наданих послуг та розрахунку обсягів коштів зберігання зерна як об'єкту державного цінового регулювання в строк ------.

В матеріалах справи міститься претензія №1 від 16.07.2013р., відповідно до якої позивач просив відповідача сплатити 168 512. 80 грн. за зберігання зерна протягом грудня 2011 року. До даної передніх позивач надав розрахунок обсягів коштів за зберігання об'єктів державного цінового регулювання.

Враховуючи те, що умови договору не містять строк виконання зобов'язання по сплаті послуг зберігання, кредитор вправі вимагати його виконання у порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, положеннями якої передбачено: якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На претензію позивача відповідач надав відповідь, що заборгованість в сумі 168 512.80 грн. за період грудня 2011 року у відповідача не обліковується.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення плати за період з 08.12.2011 року по 31.12.2010року та з 20.12.2011р. по 31.12.2011р. в результаті чого виникла заборгованість, яка згідно наданих позивачем документів складає 168 512, 80 грн. грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 168 512,80 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Витрати по сплаті судововго збору , відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Твердження відповідача про те, що він набув право власності на зерно лише 31.12.2011 на підставі укладених з ТОВ "Хліб Інвестбуд" біржових контрактів та актів передавання-приймання, не приймаються судом до уваги, оскільки зерно передано позивачу на зберігання відповідно 08.12.2011р. та 20.12.2011, позивач зберігав це зерно, а отже відповідач має сплатити за таке зберігання.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Аграрного фонду (м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 33642855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ємилівське хлібоприймальне підприємство» (26533, селище Ємилівка вул. Леніна, 2, Голованівського району, Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 36654381) 168 512 грн. 80 коп. основного боргу, 3370 грн. 27 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 06.06.2014 р.

Суддя Т. Ю. Трофименко