Рішення

від 27.05.2014 по справі 922/1227/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2014 р.Справа № 922/1227/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Золочівського району Харківської області смт. Золочів, в інтересах держави в особі, позивача-1: Головного управління Державного земельного агенства у Харківській області, м. Харків; позивача-2: Золочівської районної державної адміністрації, смт. Золочів; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, м. Харків; до відповідача-1: Феськівської сільської ради Золочівського району Харківської області, с. Феськи; відповідача-2: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Маяк; про скасування рішення, звільнення земельної ділянки за участю :

прокурора - Панова М.С., посвідчення №015274 від 18.02.2013р.;

представників:

позивача 1 - не з"явився;

позивача 2 - не з"явився;

третьої особи - Стороженко О.В., довіреність №10-26/2118 від 18.03.2014р.;

відповідача 1 - Глух Л.Г., голова (рішення від 16.11.2010р.);

відповідача 2 - ОСОБА_4, особисто.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Золочівського району Харківської області, в інтересах держави в особі, позивача-1: Головного управління Державного земельного агенства у Харківській області та позивача-2: Золочівської районної державної адміністрації, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача-1: Феськівської сільської ради Золочівського району Харківської області, та до відповідача-2: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, про скасування рішення №108 ХХХІІІ сесії VІ скликання Феськівської сільської ради від 20.12.2013р. та зобов'язання приватного підприємця ОСОБА_1 припинити незаконне використання та звільнення займаної земельної ділянки площею 20,20га, яка використовується на підставі вищевказаного рішення.

Прокурор в судовому засіданні 27.05.2014р. позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Позивачі в судове засідання 27.05.2014р. своїх повноважних представників не направили.

Позивач 1 надав до суду пояснення №184 від 29.04.2014р. (а.с.89-91), в яких просить суд при вирішенні справи врахувати, що згідно ст. 13 ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження. Дану справу позивач 1 просить суд розглянути без участі представника Головного управління Держземагенства у Харківській області.

Представник відповідача 1 позов прокурора визнає частково, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву №02-25/228 від 28.04.2014р., в якому, зокрема, зазначає, що в зв"язку з невідповідністю договорів про короткострокове користування чинному земельному законодавству України 13.03.2014р. сільська рада прийняла рішення про розірвання дозволів на короткострокове користування земельними ділянками, а відтак спірне рішення втратило чинність і предмет спору в цій частині відсутній.

Представник відповідача 2 позов прокурора також визнає частково, так у відзиві на позов (вх.№17461 від 27.05.2014р.) відповідач заперчує проти позову в частині зобов"язання повернути земельну ділянку, оскільки спірна ділянка, за актом прийому-передачі від 17.03.2014р., була повернута сільській раді. До відзиву відповідач надав докази на підтвердження викладених обставин, у тому числі зазначений акт.

Всі учасники судового процесу про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 81, 88).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно вивчивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, суд установив наступне.

Рішенням Феськівської сільської ради Золочівського району Харківської області ХХХІІІ сесії VI скликання №108 від 20.12.2013р. (а.с.13) надано дозвіл приватним підприємцям на короткострокове користування земельними ділянками для комерційного та сільськогосподарського використання (п.1. рішення), приватним підприємцям рекомендовано в десятиденний термін після винесення рішення сесії оформити короткострокове користування земельною ділянкою (п.2. рішення).

На підставі даного рішення, Феськівська сільська рада Золочівського району Харківської області (орендодавець) та приватний підприємець ОСОБА_1 (орендар) уклали договір короткострокового користування земельною ділянкою від 20.12.2013р. (а.с. 14-16), згідно умов якого орендодавець передає, а орендар набуває право на оренду земель загальною площею 33,30га, в тому числі: ріллі 33,30га, із них 13,1га із земель запасу та 20,20га невитребуваних часток паїв, для сільськогосподарського використання, розташованих за межами населених пунктів на території Феськівської сільської ради.

Договір укладений на термін один рік з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. (п.2.2. договору).

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України та ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Разом з тим, ПП ОСОБА_1 використовував спірну земельну ділянку земель сільськогосподарського призначення, не уклавши при цьому договір оренди на дану земельну ділянку в установленому законом порядку.

Відповідно до інформації, наданої відділом Держземагенства в Золочівському районі (а.с.66-68), земельна ділянка загальною площею 20,3га, в тому числі ріллі - 20,3га входила до складу земель колективної власності реформованого КСП "Пролетар Харківщини", і на даний час дві земельні ділянки є власністю громадян ОСОБА_5 (земельна ділянка площею 3,1981га, кадастровий номер 6322686500:02:001:0226) та ОСОБА_6 (земельна ділянка площею 3,1982га, кадастровий номер 6322686500:02:001:0087), решта земель - нерозподілені земельні ділянки власників земельних часток (паїв); технічна документація на вищезазначену земельну ділянку, проекти відведення не розроблялися.

Оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст.373 ЦК України, ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 124 Земельного кодексу визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 Земельного кодексу України, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до вимог ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що спірне рішення № 108 XXXIII сесії VI скликання Феськівської сільської ради від 20.12.2013 р. є незаконним, оскільки винесено з порушенням наведених норм земельного законодавства, за відсутності проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, та за відсутності дозволів на їх, проектів, розробку.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача 1, викладених у відзиві №02-25/228 від 28.04.2014р. (а.с.70-71) про законність дій сільської ради, мотивовані посиланнями на ст.13 ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження). Норми встановлені у цій ст. 13 ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" не звільняють орендарів відповідних земельних ділянок від обов'язку, встановленого зокрема у ст.ст. 123, 126 ЗК України щодо виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наявності дозволів на їх, проектів, розробку тощо. Зазначені норми підлягають застосуванню оскільки хоча ці земельні ділянки і відносяться до спеціальної категорії нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок, але право власності на них від держави до майбутніх власників цих ділянок станом на момент ухвалення спірного рішення не перейшло, про що свідчить відсутність обставин, передбачених ст.125 ЗК України (право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав).

З урахуванням викладеного на підставі матеріалів справи суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є законними обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В частині вимог про зобов'язання відповідача припинити незаконне використання та звільнення займаної земельної ділянки суд виходить з наступного.

Укладений на підставі спірного рішення договір короткострокового користування земельною ділянкою було достроково розірвано на підставі рішення Феськівської сільської ради XXXV сесії VI скликання від 13.03.14 р. про розірвання з приватними підприємцями договорів на короткострокове користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення. Угода про дострокове розірвання договору короткострокового користування земельною ділянкою від 20.12.2013р. була укладена 17.03.2014р., того ж дня ділянка за актом прийому-передачі відповідачем повернута.

Факт повернення земельної ділянки загальною площею 33,30га, яка знаходиться на території Феськівської сільської ради Золочівського району Харківської області, до звернення прокурора із даним позовом до суду (31.03.2014р.) підтверджується матеріалами справи (акт прийому-передачі земельної ділянки від 17.03.2014р. надано разом із відзивом 27.05.2014р.). Слід також зазначити, що спірна земельна ділянка прийнята Феськівською сільською радою Золочівського району Харківської області без зауважень, в акті зазначено, що земельна ділянка передана без недоліків, які суттєво заважали би її використанню за цільовим призначенням, спірних питань немає.

При цьому, акт обстеження земельної ділянки №878 від 24.03.2014р. (а.с.25-26), наданий до позовної заяви, не спростовує той факт, що земельна ділянка повернута Феськівській сільській раді Золочівського району Харківської області та не підтверджують факту зайняття спірної ділянки ПП ОСОБА_1.

Таким чином судом встановлено, що ще до подачі позову відповідна земельна ділянка була звільнена, її використання припинено, а отже станом на момент подачі позову порушення прав позивача вже не існувало. За таких обставин в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідачів, пропорційно задоволеним позовним вимогам, та підлягають стягненню на користь Державного бюджету України, у розмірі 609,00грн. судового збору з кожного з відповідачів.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 123, 124, 125, 126 Земельного кодексу України, статтями 12, 80, 83, 116, 122, 123, 125, 126, 152, 156, 157, 187, 188, 189 Земельного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати рішення №108 ХХХІІІ сесії VІ скликання Феськівської сільської ради від 20.12.2013р.

3. В задоволенні позову про зобов"язання приватного підприємця ОСОБА_1 припинити незаконне використання та звільнення займаної земельної ділянки площею 20,20га, яка використовується на підставі рішення №108 ХХХІІІ сесії VІ скликання Феськівської сільської ради від 20.12.2013р. відмовити.

4. Стягнути з Феськівської сільської ради Золочівського району Харківської області (62252, Харківська область, Золочівський район, с. Феськи, вул. Берестки, 5, код 04398666) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 609,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 609,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.06.2014 р.

Суддя О.В. Бринцев

/справа №922/1227/14/