Рішення

від 29.05.2014 по справі 908/1495/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/47/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2014 Справа № 908/1495/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластополімер" (295053, Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Буденного, 32; юридична адреса: 97576, Республіка Крим, Сімферопольський район, село Андрусове, вул. Лісна, буд. 1; E-mail: chemprom@crimeainfo.com)

до відповідача публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" (69600, місто Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, 3)

про стягнення 26070,52 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача : Кріпак Д.В., довіреність № б/н від 01.01.2014 р., паспорт серії НОМЕР_1 від 28.03.2012 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 05.05.2014 року звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластополімер" з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" про стягнення 26070,52 грн., які складаються з 25000,50 грн. основного боргу та 1070,02 грн. пені. Позовні вимоги ґрунтуються на ст.ст. 205, 232, 610, 625, 692 ЦК України та вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 144001574 від 02.09.2009 р.

Ухвалою суду від 06.05.2014 року порушено провадження у справі № 908/1495/14, присвоєно справі номер провадження 18/47/14, судове засідання призначене на 29 травня 2014 р. В судовому засіданні 29.05.2014 р. розгляд справи закінчений, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом з тим, матеріали справи містять лист № 126-06/05 від 26.04.2014 р., яким позивач підтримав свої вимоги з підстав, що зазначені у позові. Також просив справу розглядати без представника ТОВ «НВП «Пластополімер» у зв'язку із склавшимися обставинами на території України та Республіки Крим.

Представник відповідача заявлені позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що зазначив у відзиві № 1/05-к-2805 від 28.05.2014 р. Враховуючи положення пунктів 3, 6 статті 83 ГПК України просив зменшити розмір пені та розстрочити виконання рішення, внаслідок скрутного фінансового становища на підприємстві, на підтвердження чого суду надані документальні докази.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластополімер" (постачальник, позивач у справі) та відкрите акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор» (покупець, відповідач у справі) 02.12.2009 р. уклали договір поставки № 144001574 (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався передати (поставити) в обумовлені строки покупцю товар, а покупець зобов'язався прийняти зазначений товар та сплатити за нього грошові кошти (п. 1.1 договору).

Поставці підлягає фторопласт (п. 2.1 договору). Загальна кількість товару, який підлягає поставці, його дольове співвідношення (асортимент, номенклатура) по сортах, видах, типах, визначається специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.2 договору). Постачальник водночас з передачею товару передає покупцю документи, які стосуються товару: рахунок-фактуру, податкову накладну, накладну на товар, сертифікат якості, сертифікат відповідності (п. 2.3 договору).

Ціна товару визначається специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 5.1 договору).

Пунктом 5.4 договору визначений порядок оплати товару, а саме: 50% попередня оплата, 50% протягом 7-ми календарних днів з моменту поставки товару на склад покупця.

Додатковою угодою № 5 від 22.10.2012 р. до договору поставки сторони змінили пункт 7.1. а саме продовжили строк дії договору до 31 грудня 2013 р.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар, що підтверджується видатковими накладними № ВН-2291 від 18.12.2013 р. (поставка пластини фторопластової Ф4 6х250х250, кількістю 115,2 кг., загальною вартістю 23040,46 грн.), № ВН-2291/1 від 20.12.2013 р. (поставка пластини фторопластової Ф4 6х250х250, кількістю 134,8 кг., загальною вартістю 26960,54 грн.), вантажними деклараціями.

Факт отримання зазначеного товару не заперечується відповідачем та підтверджується довіреністю № 25482 від 17.12.2013 р. на ім'я Соломка Людмили Миколаївни на отримання від товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластополімер" пластини фторопластової Ф4 6х250х250, загальною кількістю 250 кг.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором № 144001574 від 02.12.2013 р. належним чином не виконав, сплатив лише 25000,50 грн. вартості отриманого товару (попередня оплата), внаслідок чого заборгованість відповідача склала 25000,50 грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на його адресу була спрямована претензія № 49-06/02 від 26.02.2014 р. з проханням сплатити суму боргу та пеню у розмірі 1525,00 грн.

Претензія залишена відповідачем без відповіді, борг без оплати.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 25000,50 грн. основного боргу підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати поставленого позивачем товару на суму 25000,50 грн., у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 25000,50 грн. основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.

За порушення відповідачем строків оплати отриманого товару, позивач, враховуючи положення п. 6.3.1.1 договору, просив стягнути 1070,02 грн. пені за період прострочення з 28.12.2013 р. по 13.04.2014 р.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Умовами п. 6.3.1.1 договору встановлено, що за прострочення виконання зобов'язань за цим договором винна сторона оплачує другій стороні пеню у розмірі 0,1% від вартості невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення.

Наданий позивачем розрахунок суми пені є невірним. Перерахувавши заявлену до стягнення суму пені, суд дійшов висновку, що за період з 27.12.2013 р. по 13.04.2014 р. до стягнення належить 952,76 грн. пені, в решті вимог щодо стягнення 117,26 грн. пені суд відмовляє, оскільки вони заявлені безпідставно.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Визнання позову відповідачем відповідає нормам матеріального права та обставинам справи.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи обставини справи, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, організаційно-правову форму підприємств, позицію позивача, суд визнав за можливе частково задовольнити заяву відповідача, викладену у відзиві № 1/05-к-2805 від 28.05.2014 р. про зменшення розміру пені та розстрочку виконання рішення суду: відхиливши прохання в частині зменшення суми пені та розстрочивши виконання рішення на два місяці рівними частинами, а саме до 30.06.2014 р. - 1297663 грн., до 31.07.2014 р. - 12976,63 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (69600, місто Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, буд. 3, код ЄДРПОУ 00213428 р/р №26004301155024 в філії «Відділення Промінвестбанк у м. Запоріжжі», МФО 313355) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» (295053, Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Буденного, 32; юридична адреса: 97576, Республіка Крим, Сімферопольський район, село Андрусове, вул. Лісна, буд. 1, код ЄДРПОУ 25135942, р/р 26008010199658 в ПАТ «ВТБ Банк» місто Сімферополь, МФО 321767) 25000,50 грн. (двадцять п'ять тисяч грн. 50 коп.) основного боргу, 952,76 грн. (дев'ятсот п'ятдесят дві грн. 76 коп.) пені, розстрочивши виконання рішення на два місяця рівними частинами, а саме до 30.06.2014 р. включно - 12976,63 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот сімдесят шість грн. 63 коп.), до 31.07.2014 року включно - 12976,63 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот сімдесят шість грн. 63 коп.). Видати наказ.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (69600, міссто Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, буд. 3, код ЄДРПОУ 00213428 р/р № 26004301155024 в філії «Відділення Промінвестбанк у м. Запоріжжі», МФО 313355) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Пластополімер» (295053, Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Буденного, 32; юридична адреса: 97576, Республіка Крим, Сімферопольський район, село Андрусове, вул. Лісна, буд. 1, код ЄДРПОУ 25135942, р/р 26008010199658 в ПАТ «ВТБ Банк» місто Сімферополь, МФО 321767) 1818,78 грн. (одну тисячу вісімсот вісімнадцять грн. 78 коп.) судового збору. Видати наказ.

4. В іншій частині позову - відмовити .

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 03 червня 2014 р.