Рішення

від 02.06.2014 по справі 904/2600/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.05.14р. Справа № 904/2600/14 За позовом Приватного підприємства "Виса-М", м. Миколаїв

до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 54 323 грн. 00 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Власов І.І., керівник;

від відповідача: Кулага Н.С., дов. № 02 від 17.05.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Виса-М" звернулося до господарського суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить стягнути з Комунального Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпродзержинської міської ради заборгованість в розмірі 54 323 грн. 00 коп., з яких 46 106 грн. 26 коп. борг за надані послуги, 46 грн. 11 коп. - пеня, 3 227 грн. 44 коп. - штраф, 793 грн. 63 коп. - 3%річних, 4 149 грн. 56 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов Договору на надання послуг з дезінфекції та дезінсекції від 07.03.13р. № 016.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань.

Відповідач позовні вимоги визнав частково. У відзиві на позов зазначив, що допустив порушення умов Договору в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг, оскільки є бюджетною установою, яка обслуговується в органі держказначейства, тому всі фінансові зобов'язання виконує в межах бюджетних асигнувань згідно норм бюджетного законодавства. У зв'язку із чим зазначив, що нарахування позивачем господарських санкцій є безпідставним та просив в позовних вимогах в частині стягнення пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних відмовити.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалася перерва з 22.05.2014р. по 27.05.2014р.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.03.13р. між Управлінням житлового господарства Дніпродзержинської міської ради, яке реорганізоване згідно із рішенням Дніпродзержинської міської ради від 29.03.13р. № 752-33/VI у Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Дніпродзержинської міської ради (замовник) та Приватним підприємством "Виса-М" (виконавець) укладено Договір на надання послуг з дезінфекції та дезінсекції № 016 (надалі-Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надавати послуги з дезінфекції та дезінсекції, відповідно до технічних завдань замовника та умов цього договору, а замовник сплачує надані виконавцем послуги за цінами, на умовах та у термін, згідно умов цього договору та актів виконаних робіт, які є невід'ємною частиною цього договору (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

Сторони узгодили, що послуги за цим Договором надаються протягом 2013 року (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору сума договірних послуг за цим Договором складає 99,636 грн. без ПДВ.

Основним документом для розрахунку за надані послуги є акт приймання виконаних робіт, встановленої форми, завірений підписами сторін та печатками (п. 2.5 Договору).

Розрахунок за надані послуги здійснюється після підписання обома сторонами акту виконаних робіт, шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця в термін не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним (п. 2.7 Договору).

На виконання умов Договору позивачем надані визначені Договором послуги на загальну суму 46 106 грн. 26 коп., про що сторонами складені двосторонні акти виконаних робіт: акт від 04.07.13р. на суму 22708 грн. 99 коп. та акт від 25.07.13р. на суму 23 397 грн. 27 коп.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг не виконав, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 46 106 грн. 26 коп.

Згідно із п. 7.3 Договору у разі не усунення виконавцем недоліків, передбачених п. 2.9 цього Договору, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості неякісно наданих послуг за цим Договором, або вартості неякісних матеріалів - за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Неустойка підлягає стягненню в повному обсязі, незалежно від відшкодування збитків. Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням Договору про надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі.

Із посиланням на умови п. 7.3 Договору та норми ст. 231 ГК України, позивач нарахував до сплати відповідачу 7% штрафу у розмірі 3 227 грн. 44 коп. та пеню із розрахунку 0,1% в сумі 46 грн. 11 коп.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача суму 793 грн. 63 коп. 3 % річних за період з 27.07.1321.02.14р. та інфляційні втрати за період з липня 2013р. по квітень 2014р. в розмірі 4 149 грн. 56 коп.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором, копіями актів виконаних робіт, двостороннім актом звірки взаєморозрахунків від 01.01.14р. тощо.

На час розгляду справи, доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Вищевказаний договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

За нормами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором, майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати наданих позивачем послуг, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача основного боргу в сумі 46 106 грн. 26 коп. - є обґрунтованим і підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 793 грн. 63 коп. та інфляційних втрат в розмірі 4 149 грн. 56 коп., то вони підлягають частковому задоволенню, оскільки з урахуванням умов п. 2.7 Договору, позивачем невірно визначений період застосування господарських санкцій.

Так, згідно здійсненого судом перерахунку підлягають стягненню з відповідача 3% річних в сумі 701 грн. 07 коп. за період з 21.08.13р. по 21.02.14р. та інфляційні втрати в розмірі 3 500 грн. 89 коп. за період з вересня 2013р. по квітень 2014р.

Одночасно, господарський суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7% від вартості послуг в сумі 3 227 грн. 44 коп. та пені в сумі 46 грн. 11 коп., нарахованих позивачем із посиланням на умови п. 7.3 Договору та норми абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Але за приписами п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Одночасно, як вбачається зі змісту п. 7.3 Договору, сторони узгодили лише відповідальність виконавця за не усунення недоліків, передбачених п. 2.9 Договору, за порушення строків виконання зобов'язання, порядок відшкодування виконавцем збитків, завданих замовнику тощо.

За наведених підстав, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7% від вартості послуг в сумі 3 227 грн. 44 коп. та пені в розмірі 46 грн. 11 коп., необґрунтовані, не підтверджені належними доказами та задоволенню не підлягають.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпродзержинської міської ради (51931, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул.. Москворецька, 14, код ЄДРПОУ 34827358) на користь Приватного підприємства „Виса-М" (54000, м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 91-143, код ЄДРПОУ 37278851) 46 106 грн. 26 коп. (сорок шість тисяч сто шість грн. 26 коп.) заборгованості, 701 грн. 07 коп. (сімсот одну грн.. 07 коп.) 3% річних, 3 500 грн. 89 коп. (три тисячі п'ятсот грн.. 89 коп.) інфляційних втрат, 1 691 грн. 97 коп. (одну тисячу шістсот дев'яносто одну грн. 97 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено - 02.06.14р.