Рішення

від 03.06.2014 по справі 15/34

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.2014 Справа № 15/34

Суддя Ващиліна Н.М., розглянувши матеріали справи

За позовом фермерського господарства „Квіти Закарпаття", с. Верхній Коропець Мукачівського району

до ПП „МЕТ-АЛЬЯНС БУД", м. Дніпропетровськ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Кольчино Мукачівського району

про стягнення солідарно 125094,15 грн., в тому числі 124819,20 грн. основного боргу, 18,47 грн. інфляційних втрат та 256,48 грн. процентів,

Представники:

від позивача - Ігнатенко С.С., представник за довіреністю від 06.05.2013;

від відповідача-1 - не з'явився;

від відповідача-2 - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: фермерським господарством „Квіти Закарпаття" заявлено позов до ПП „МЕТ-АЛЬЯНС БУД" та до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення солідарно 125094,15 грн., в тому числі 124819,20 грн. основного боргу, 18,47 грн. інфляційних втрат та 256,48 грн. процентів.

В судовому засіданні 03.06.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Представник позивача просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи. Вважає, що вимоги підтверджені належними доказами, зокрема, платіжним дорученням №21 від 13.01.2010, вимогою від 26.02.2010, договором поруки, розрахунком заборгованості тощо.

Відповідач-1 (ПП „МЕТ-АЛЬЯНС БУД", м. Дніпропетровськ) явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (повідомлення про вручення поштового відправлення - а.с.120); письмових пояснень щодо суті спору з доказами в їх обґрунтування, витребуваних судом ухвалою про поновлення провадження у справі, не подав.

Згідно письмових пояснень, що містяться у матеріалах справи (а.с.64) та пояснень, наданих у судовому засіданні 08 червня 2010 року, відповідач-1 не визнає позовні вимоги, подав докази про одержання представником позивача Шаланкі Йосипом Йосиповичем на підставі довіреності №16 від 13.01.10 та накладної №15/01/10/10 від 15.01.10 металопродукції на суму 124819,20 грн. Наголосив, що на момент отримання продукції назва позивача була „Сільськогосподарське фермерське господарство "Квіти Закарпаття", а також на штучне притягнення в якості іншого відповідача фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, який жодного відношення до даної домовленості сторін не має.

Від відповідача-2 надійшло письмове заперечення проти позову, відповідно до якого позовні вимоги не визнає, оскільки позивачем до нього жодних вимог не пред'являлося. Строк для пред'явлення претензії, визначений договором поруки від 12.01.2010, був позивачем пропущений. Наслідком пропущення даного строку є припинення дії договору поруки від 12.01.2010, що в свою чергу знімає з відповідача-2 обов'язок солідарно відповідати перед позивачем за виконання всіх зобов'язань ПП „МЕТ-АЛЬЯНС БУД", що виникають з договору купівлі-продажу від 12.01.2010.

Представником позивача 02.06.2014 року були подані додаткові письмове пояснення (вх.№02.5.1-14/7057/14 від 02.06.2014), відповідно до якого останній заперечив виконання відповідачем-1 взятих на себе зобов'язань по поставці товару, щодо вартості якого позивачем була здійснена попередня оплата. Так само не було виконано вимогу щодо повернення сплаченого авансу, внаслідок чого станом на 26.03.2010 у відповідача-1 виникла заборгованість перед позивачем на суму 124819,20 грн., яка станом на день даного судового засідання залишається неповернутою.

Стосовно посилання представника відповідача-1 на передачу ТМЦ громадянину Шаланкі Йосипу Йосиповичу згідно довіреності №16 від 13.01.2010 як на доказ виконання взятих на себе зобов'язань по поставці товару, зазначив, що відповідно до наявного у матеріалах справи висновку експерта (судової почеркознавчої експертизи) №823 від 13.04.2011 встановлено, що «підпис в графі «Керівник підприємства» довіреності № 16 від 13.01.2010 p., виданої на ім'я Шаланкі Й.Й. на отримання від ПП „MET-АЛЬЯНС БУД" цінностей за pax. № 12/01/10/10 від 12.01.2010 p., виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою».

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,

СУД ВСТАНОВИВ:

Дванадцятого січня 2010 року між фермерським господарством „Квіти Закарпаття", с. Верхній Коропець Мукачівського району (далі - позивач) та приватним підприємством „МЕТ-АЛЬЯНС БУД" (далі - відповідач-1) було укладено усний договір купівлі-продажу товару (труб) на умовах повної попередньої оплати за товар. Угоду на поставку продукції досягнуто шляхом надіслання відповідачем-1 на адресу позивача рахунку №12/01/10/10 від 12.01.2010, в якому зазначено найменування товару, одиницю виміру, кількість, ціну та загальну суму товару 124819,20 грн.

На виконання умов договору, позивачем рахунок був оплачений платіжним дорученням №21 від 13 січня 2010 на суму 124819,20 грн. У зв'язку з проведенням попередньої оплати у ПП „МЕТ-АЛЬЯНС БУД" перед позивачем виникло зобов'язання поставити товар, предмет, кількість і асортимент якого відображені в рахунку № 12/01/10/10 від 12.01.2010.

Позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою від 26.02.2010 щодо поставки товару, вказаного у рахунку № 12/01/10/10 від 12.01.2010, а у разі неможливості провести поставку товару або відмови від поставки, здійснити повернення суми попередньої оплати - 124819,20 грн.

Дана вимога отримана відповідачем-1 18 березня 2010 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.14).

Разом з тим, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, смт. Кольчино Мукачівського району (поручитель за договором, далі - відповідач-2) та позивачем (кредитор за договором) укладено договір поруки від 12.01.2010 (далі - договір поруки).

Відповідно до змісту пункту 1.1 договору поруки, відповідач-2 зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання всіх зобов'язань відповідача-1, що виникатимуть з договору купівлі-продажу товарів (труб) від 12.01.2010 року (основний договір), укладеного між позивачем та відповідачем-1.

Згідно п.2.2. договору поруки Боржником за основним договором є ПП „МЕТ-АЛЬЯНС БУД".

Пунктом 4.1 договору поруки передбачено, що у разі порушення Боржником своїх зобов'язань за основним договором Поручитель зобов'язаний виконати за Боржника зобов'язання останнього у 10-денний термін з дня отримання вимоги від Кредитора.

У зв'язку з тим, що відповідач-1 стверджував про отримання позивачем металопродукції по довіреності №16 від 13.01.10 на суму 124819,20 грн., а фермерське господарство „Квіти Закарпаття" категорично заперечувало дані твердження, враховуючи, що в діях посадових осіб позивача або відповідача-1 була можлива наявність ознак злочину, суд дійшов висновку про необхідність надіслання матеріалів справи до слідчих органів для встановлення факту одержання (чи не одержання) представником фермерського господарства „Квіти Закарпаття" Шаланкі Йосипом Йосиповичем по довіреності №16 від 13.01.10 та згідно накладної №15/01/10/10 від 15.01.10 металопродукції (труби в асортименті) та суму 124819,20 грн.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 17 червня 2010 року провадження у справі зупинено та надіслано матеріали справи слідчим органам для здійснення відповідної перевірки.

На запит господарського суду Закарпатської області від 03.03.2014 №01-12/1518/14 супровідним листом №3615/4855 від 25.03.14 матеріали справи повернуті господарському суду, а також надані висновки проведених почеркознавчої та технічної експертиз, у зв'язку з чим провадження у справі було поновлено.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Наявними у матеріалах справи документальними доказами підтверджується, що сторони здійснювали фактичні дії, які свідчать про виконання договору, що за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, господарське зобов'язання (зобов'язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Оплата товару, здійснена платіжним дорученням №21 від 13 січня 2010 є попередньою оплатою товару, тобто позивач вимоги укладеної між сторонами угоди щодо попередньої оплати товару відповідачу-1 виконав в повному обсязі.

Згідно з п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач-1 подав докази про одержання представником позивача Шаланкі Йосипом Йосиповичем на підставі довіреності №16 від 13.01.10 та накладної №15/01/10/10 від 15.01.10 металопродукції на суму 124819,20 грн.

У зв'язку з тим, що позивач категорично заперечував твердження відповідача-1 щодо отримання позивачем металопродукції, враховуючи, що в діях посадових осіб позивача або відповідача-1 була можлива наявність ознак злочину, суд дійшов висновку про необхідність надіслання матеріалів справи до слідчих органів для встановлення факту одержання (чи не одержання) представником позивача металопродукції (труби в асортименті) на суму 124819,20 грн.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 17 червня 2010 року провадження у справі зупинено та надіслано матеріали справи слідчим органам для здійснення відповідної перевірки.

На запит господарського суду Закарпатської області від 03.03.2014 №01-12/1518/14 супровідним листом №3615/4855 від 25.03.14 матеріали справи повернуті господарському суду, а також надані висновки проведених почеркознавчої та технічної експертиз

З наявного у матеріалах справи (а.с. 112-116) висновку експерта (судової почеркознавчої експертизи) №823 від 13.04.2011р. встановлено, що «підпис в графі «Керівник підприємства» довіреності №16 від 13.01.2010 p., виданої на ім'я Шаланкі Й.Й. на отримання від ПП „MET-АЛЬЯНС БУД" цінностей за pax. №12/01/10/10 від 12.01.2010 p., виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою».

З наявного у матеріалах справи (а.с. 106-111) висновку експерта (судової технічної експертизи) №822 від 12.04.2011р. встановлено, що «відбиток печатки «Селянське (фермерське) господарство «Квіти Закарпаття» код 32880741 -1-», наявний в довіреності № 16 від 13.01.2010p., виданій на ім'я Шаланкі Й.Й. на отримання від ПП „MET-АЛЬЯНС БУД" цінностей за pax. № 12/01/10/10 від 12.01.2010 p., нанесений не кліше печатки «Селянське (фермерське) господарство «Квіти Закарпаття» код 32880741», вільний відтиск якої надані для порівняльного дослідження, а іншим кліше».

Крім того, у наданому відповідачем-1 екземплярі довіреності №16 від 13.01.2010р. у графі «Головний бухгалтер» підпис взагалі відсутній.

З огляду на викладене, подана відповідачем-1 суду довіреність №16 від 13 січня 2010р. на ім'я Шаланкі Йосипу Йосиповичу є підробленою, що встановлено висновками проведених експертиз, а тому даний документ не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 33, ч. 2 ст. 34 ГПК України тієї обставини, що позивач уповноважував громадянина Шаланкі Йосипу Йосиповичу на отримання товару від відповідача-1, та, відповідно, не підтверджує виконання відповідачем-1 взятих на себе зобов'язань з поставки товару.

Інші належні та допустимі докази передання товарно-матеріальних цінностей відповідачем-1 саме позивачу у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми 124819,20 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача суму 18,47 грн. інфляційних нарахувань (за період з 26.03.2010 по 31.03.2010) та 256,48 грн. 3% річних (за період з 26.03.2010 по 19.04.2010).

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

При цьому суд бере до уваги дату звернення позивача з вимогою до відповідача-1 як момент початку строку нарахування інфляційних та річних (перебіг якого починається з наступного робочого дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок).

Згідно з п.2 ст.530 ЦК України відповідач-1 зобов'язаний був поставити товар чи повернути суму попередньої оплати позивачу протягом семи днів з дня отримання відповідної вимоги, тобто до 25 березня 2010 р.

У відповідності до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.12 №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи із індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.11 №23/466) та лист Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.97 №62-97р.).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індексу інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням цього місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.12 №52/30).

Судом проведено перерахунок відповідних нарахувань інфляційних втрат та 3% річних відповідно до „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", що затверджені у листі Верховного Суду України від 03.04.97 №62-97.

За вказаний період існування заборгованості розмір 3% річних становить 256,48 грн., а розмір інфляційних втрат має значення 0 та становить 0,00 грн.

На підставі вищенаведеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 256,48 грн. підлягають задоволенню, а в частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат належить відмовити.

Щодо позовних вимог до відповідача-2 суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно ч.1 ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 4.1 договору поруки передбачено, що у разі порушення Боржником своїх зобов'язань за основним договором Поручитель зобов'язаний виконати за Боржника зобов'язання останнього у 10-денний термін з дня отримання вимоги від Кредитора.

При цьому, відповідно до п. 5.1 договору поруки, у разі невиконання Боржником своїх зобов'язань за Основним договором Кредитор має право протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту прострочки платежу звернутися з письмовою вимогою про виконання таких зобов'язань до Поручителя. У випадку, якщо така вимога у встановлений даним пунктом строк не буде пред'явлена, порука вважатиметься припиненою.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано позивачем, ним, відповідно до умов договору, до відповідача-2 не було заявлено як до поручителя письмової вимоги у встановлений договором термін.

З огляду на викладене, враховуючи умови укладеного між позивачем та відповідачем-2 договору, вбачається, що порука є припиненою, тому в цій частині позову належить відмовити.

Судові витрати у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України та п. 4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства „МЕТ-АЛЬЯНС БУД" (код 36728175, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 5/76) на користь фермерського господарства „Квіти Закарпаття" (код 32880741, с. Верхній Коропець Мукачівського району, вул. Мукачівська, 2Б) суму 125075,68 грн. (сто двадцять п'ять тисяч сімдесят п'ять грн. 68 коп.), в т.ч. 124819,20 грн. основного боргу та 256,48 грн. 3% річних, а також суму 1486,72 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят шість грн. 72 коп.) у відшкодування витрат з оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.06.14.

Суддя Н.М. Ващиліна