Рішення

від 03.06.2014 по справі 911/1375/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"03" червня 2014 р. Справа № 911/1375/14

за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» , м. Дніпропетровськ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Пі» , м. Миронівка Київської області,

про стягнення 22 987,70 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Яндульський Д.В. , уповноважений, довіреність від 17.09.2012р. б/н;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 26.03.2014р. до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Пі», м. Миронівка Київської області, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 22 987,70 грн., яка складається з 8 000,00 грн. основного боргу, 8 717,10 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 4 254,60 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 2 016,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Ай-Пі» своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування від 30.03.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.04.2014р. позовну заяву публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Пі" про стягнення 22 987,70 грн. прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/1375/14 та призначено розгляд справи в засіданні господарського суду Київської області на 06.05.2014р. Цією ж ухвалою суд в порядку ст. 65 ГПК України зобов'язував сторін виконати ряд дій та подати ряд документів, необхідних для розгляду спору по суті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.05.2014р. розгляд справи відкладено на 03.06.2014р.

В судове засідання 03.06.2014р. з'явився повноважний представник позивача, який подав витребувані судом документи, позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач свого представника у судові засідання 06.05.2014р. та 03.06.2014р. не направив, вимоги ухвал від 17.04.2014р. та від 06.05.2014р. не виконав, витребувані судом документи та докази не подав.

Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України.

За змістом зазначених статей, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд, у відповідності до вимог ст.ст. 64, 87 ГПК України, направляв відповідачу на належну адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копії ухвал господарського суду від 17.04.2014р. та від 06.05.2014р. рекомендованим листом з повідомленням. Вказані поштові відправлення повернуті підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ (далі по тексту - ПАТ КБ "ПриватБанк", Банк) до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Пі», м. Миронівка (далі по тексту - ТОВ «Ай-Пі»), всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відповідно до частини 1 ст. 1066, частин 1, 2 ст. 1067 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Відповідно до ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. При цьому права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054, частиною 1 ст. 1055, частиною 1 ст. 1056 1 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до вищезазначених норм закону, 30.03.2011р. ТОВ «Ай-Пі» підписано заяву про відкриття рахунку, якою відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, тарифів банку (далі по тексту - Умови), які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування від 30.03.2011р. на наступних умовах:

- вид кредиту - "кредитний ліміт на поточний рахунок" корпоративного клієнта, який надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів в межах кредитного ліміту (26 000,00 грн.). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, яке полягає в проведенні його платежів зверх залишку коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо (пункт 3.18.1 Умов);

- періодом безперервного користування кредитом є період часу, на протязі якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування кредитним лімітом на поточному рахунку - не більше 35 днів (пункт 3.18.1.11 Умов);

- для розрахунку процентів за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від строку існування непогашеного залишку по кредиту: а) за період користування кредитом до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го по 25-те число місяця процентна ставка складає 0% річних, б) при необнуленні дебетового сальдо протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, процентна ставка складає 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню (пункти 3.18.1.12, 3.18.4.1.1, 3.18.4.1.2 Умов);

- в разі непогашення кредиту починаючи з 91 дня після дати завершення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта вважаються порушеними. При порушенні клієнтом зобов'язань він сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості та пеню в розмірі 0,1315% від суми залишку заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (пункт 3.18.4.1.3 Умов);

- клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць шляхом списання винагороди із своїх рахунків. При зміні ліміту банк може вимагати винагороди від різниці між встановленим лімітом та колишнім лімітом (пункт 3.18.4.4 Умов);

- при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті процентів, строків повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 3.18.5.1 Умов);

- нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом (пункт 3.18.5.4 Умов).

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з виписки по рахунку ТОВ «Ай-Пі» з 20.09.2011р. по 25.02.2014р., банк належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання згідно Умов, надавши відповідачу кредит в межах встановленого ліміту в розмірі 8 000,00 грн.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з виписки по рахунку ТОВ «Ай-Пі» з 20.09.2011р. по 25.02.2014р. відповідач у строки, встановлені Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифів банку, дебетове сальдо не обнулив, в результаті чого з станом на 25.02.2014р. за заявлений позивачем період за відповідачем рахується прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 8 000,00 грн. та по комісіям за користування кредитом в розмірі 2 016,00 грн.

Крім того, відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Як встановлено судом, Договором банківського обслуговування від 30.03.2011р. для розрахунку процентів за користування кредитним лімітом встановлена диференційована процентна ставка, відповідно до якої при необнуленні дебетового сальдо протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, процентна ставка складає 24% річних, а в разі непогашення кредиту починаючи з 91 дня після дати завершення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта вважаються порушеними. При порушенні клієнтом зобов'язань процентна ставка становить 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що за станом на 25.02.2014р. (за заявлений позивачем період) за відповідачем рахується заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 8 717,10 грн., виходячи з розрахунку диференційованої процентної ставки, передбаченої Договором банківського обслуговування від 30.03.2011р.

Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н підставу своїх вимог і заперечень. Суд ухвалами від 17.04.2014р. та від 06.05.2014р. витребовував у відповідача докази, що підтверджують погашення ТОВ «Ай-Пі» кредитного ліміту, процентів та штрафних санкцій за Договором банківського обслуговування від 30.03.2011р. Відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором не надав та доводи позивача не спростував.

У зв'язку із простроченням грошових зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сум 4 254,60 грн., передбачену пунктом 3.18.5.1 Умов, виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення. Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно до визначення частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Пунктом 3.18.5.1 Умов передбачено, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті процентів, строків повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до частини 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Постановою правління НБУ від 09.08.2010р. №377 "Про регулювання грошово-кредитного ринку" розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,75%. Постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 "Про регулювання грошово-кредитного ринку" розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5%. Постановою правління НБУ від 06.06.2013р. №209 "Про регулювання грошово-кредитного ринку" розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,0%. Постановою правління НБУ від 09.08.2013р. №315 "Про регулювання грошово-кредитного ринку" розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 6,5%.

Відповідно до вказаних норм закону перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що поданий позивачем розрахунок виконано арифметично вірно та у відповідності до чинного законодавства і станом на 25.02.2014р. належна до стягнення з відповідача пеня складає 4 254,60 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направляв відповідачу претензію від 10.02.2014р. №10221KIMRS05B, в якій просив негайно погасити прострочену заборгованість в повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами Договору банківського обслуговування від 30.03.2011р., про що свідчать копії фіскального чеку "Укрпошти" від 20.02.2014р. №6218 та опису вкладення в цінний лист від 20.02.2014р. №4994512097812. Доказів того, що відповідач надав відповідь на зазначену вище претензію або задовольнив вимоги позивача та належним чином сплатив існуючу заборгованість, суду не подано.

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості та штрафних санкцій, надані позивачем, суд задовольняє позов публічного акціонерного товариства Комерційного Банку "ПриватБанк" повністю та приймає рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Пі» заборгованості в сумі 22 987,70 грн. за Договором банківського обслуговування від 30.03.2011р., яка складається з: 8 000,00 грн. основного боргу, 8 717,10 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 4 254,60 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 2 016,00 грн., та, відповідно до частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судові витрати на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 11, частиною 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, 530, частиною 1 ст. 546, ст. 547, частиною 3 ст. 549, ст. ст. 610, частиною 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, ст. ст. 629, 634, частиною 1 ст. 1048, ст. 1054, частиною 1 ст. 1055, частиною 1 ст. 1056 1 , частиною 1 ст. 1066, частинами 1, 2 ст. 1067, ст. 1069 Цивільного кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", частиною 6 ст. 231, частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України, статтями 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Пі» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Пі» (08800, Київська обл., Миронівський р-н, м. Миронівка, вул. Леніна, буд. 141, код ЄДРПОУ 33958682)

на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570)

8 000,00 грн. (вісім тисяч гривен нуль копійок) заборгованості за кредитом ,

8 717,10 грн. (вісім тисяч сімсот сімнадцять гривень десять копійок) заборгованості по процентам за користування кредитом,

4 254,60 грн. (чотири тисячі двісті п'ятдесят чотири гривні шістдесят копійок) пені,

2 016,00 грн. (дві тисячі шістнадцять гривень нуль копійок) заборгованості по комісії за користування кредитом,

1 827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень нуль копійок) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 06.06.2014р.