Постанова

від 03.06.2014 по справі 809/1515/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2014 р. Справа № 809/1515/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Ткачук І.М.

за участю:

представника позивача Созанської С.Я.,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Галицького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

до відповідача: ОСОБА_2

про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 1591,36 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Галицький районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 1591,36 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог частин 2, 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", будучи зареєстрованим з 19.01.2012 року в Галицькому районному центрі зайнятості, як безробітна особа, не повідомив позивача про укладення ним з товариством з обмеженою відповідальністю "Геліконт" цивільно-правового договору за №1/11 та №1/12, внаслідок чого незаконно отримував допомогу по безробіттю за період з 01.11.2012 року по 30.12.2012 року в розмірі 1591,36 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, пояснив суду, що йому відомо про наявність заборгованості перед Галицьким районним центром зайнятості в сумі 1591,36 грн, які будуть ним сплачені.

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Закону та інших підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши подані докази, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 19.01.2012 року відповідач звернувся до Галицького районного центру зайнятості, з заявою про працевлаштування чи надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". При зверненні до відповідача ОСОБА_2 в заяві від 19.01.2012 року повідомив, що на час звернення до позивача, він як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та пенсію за вислугою років. Не є найманим працівником, не укладав договір цивільно-правового характеру. Даною заявою зобов'язався своєчасно повідомляти службу зайнятості про всі зміни даних, які внесені у персональну картку (а.с. 8).

Виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_2 призначено з 19.01.2012 року на підставі п. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За період перебування на обліку в центрі зайнятості отримував допомогу по безробіттю, в тому числі з 01 листопада 2012 року по 26 грудня 2012 року в сумі 1591,36 грн.

Позивачем встановлено факт не подання ОСОБА_2, під час перебування на обліку як безробітний, відомостей про обставини перебування у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю "Гелікон" на підставі договорів цивільно-правового характеру за № 1/11 від 01.11.2012 року по 27.11.2012 року та №1/12 від 01.12.2012 року по 30.12.2012 року.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно частини 1 статті 8 Закону, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Закон України "Про зайнятість населення" визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно частини 4 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення", у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

У відповідності до підпункту "а" пункту 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать громадяни, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб.

Частиною 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, суд приходить до переконання, що на відповідача вказаним вище Законом покладено обов'язок, повідомити позивача про укладення ним цивільно-правових договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю "Гелікон", оскільки вказана обставина є такою, що впливає на умови виплати забезпечення і надання соціальних послуг, а її наявність у відповідності до частини 1 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" є перешкодою у наданні відповідачу статусу безробітної.

Крім того, в судовому засіданні відповідач пояснив, що працював на ТзОВ "Геліконт" протягом декількох днів, за виконану роботу отримав грошову винагороду. Визнав, що своєчасно не повідомляв службу зайнятості про всі зміни його даних, які внесені у персональну картку.

Вказана обставина підтверджується листом №1/03 від 05.03.2014 року ТзОВ "Геліконт", де зазначено, що ОСОБА_2 працював в листопаді-грудні 2012 року за цивільно-правовими договорами №1/11 від 01.11.2012 року по 27.11.2012 року, за яким йому було нараховано 1850,00 грн та №1/12 від 01.12.2012 по 30.12.2012 року, за яким було нараховано 1500,00 грн (а.с. 13).

Судом встановлено, що за період з 23.02.2012 року по 22.04.2012 року відповідачу, як безробітному виплачено 1591,36 грн допомоги по безробіттю.

За змістом статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виконавча дирекція Фонду та її робочі органи проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно пункту 1 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року за № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року за № 7-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248 (далі - Порядок) цей Порядок визначає механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", пункту 16 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та частини третьої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно пункту 2 Порядку, розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Відповідно пункту 3 Порядку перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі встановлення Центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною третьою статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідач, в порушенні Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", не повернув позивачу незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 1591,36 грн, хоча про необхідність її повернення був повідомлений, претензією №3438-01/12-14 від 28.03.2014 року (а.с. 12).

Згідно вимог частини 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" протиправно отримав допомогу по безробіттю в розмірі 1591,36 грн за період 01.11.2012 року по 26.12.2012 року, яка підлягає поверненню Галицькому районному центру зайнятості - робочому органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь Галицького районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (77100, вул. Коновальця, 35, м. Галич, Галицький район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 19390245, р/р 37173300901079, МФО 836014) виплачену допомогу по безробіттю в сумі 1591 (одну тисячу дев'яносот одну) гривню 36 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.

Постанова складена в повному обсязі 06.06.2014 року.