Постанова

від 25.01.2007 по справі 30/368-06-11199

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/368-06-11199

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" січня 2007 р. Справа № 30/368-06-11199

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарях судового засідання: Іоффе С.Б., Волощук О. Ю.

за участю представників сторін

від позивача: Цуркан М.В., Безуглий К.В. – за дорученням    

від відповідача: Шевченко М.В. –за дорученням,

                           Захарченко А.Д. –генеральний директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Компанії „Арді” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса

на рішення господарського суду  Одеської області

від  21 листопада 2006 року                    

у справі № 30/368-06-11199                                                                                                                                                                                                                                                                                        

за позовом  Відкритого акціонерного товариства ”Лазтранссервіс”, м. Одеса

до Компанії „Арді” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса

про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості по орендній платі

   По справі оголошувалася перерва з 23 до 25 січня 2007 року для вирішення питання про заявлений представником позивача відвід головуючому у справі, першим заступником голови Одеського апеляційного господарського суду, що розглянутий ухвалою від 23.01.2007 року.

В С Т А Н О В И Л А:

   25.10.2006 р. Відкрите акціонерне товариство ”Лазтранссервіс” (далі позивач, ВАТ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Компанії „Арді” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі відповідач, Компанія) про розірвання договору оренди ринку будівельних матеріалів „Лєсной базар” з доповненнями і змінами (нова редакція) від 03.01.2003р., укладеного між сторонами та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі в сумі 57 460 грн. 60 коп., зобов'язання відповідача звільнити займані площі та території ринку „Лєсной базар” та не чинити перешкод у користування майном, а також стягнення понесених судових витрат по справі: 659 грн. 60 коп. на сплату держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.01.2003 р. між сторонами у справі був укладений договір оренди ринку будівельних матеріалів, за умовами якого позивач передав, а  відповідач прийняв у платне тимчасове користування територію ринку загальною площею 2900 кв. м., що розташована за адресою: м. Одеса, Ленінградське шосе, 2. Пунктом 4.2 договору сторонами визначений розмір орендної плати в розмірі 4089 грн. на місяць, яка в період з 15 грудня по 15 березня зменшується на 50 %. Орендна плата сплачується відповідачем щомісячно до 15 числа, що слідує за звітним місяцем, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. Всупереч умовам укладеного договору відповідач сплачував орендну плату з порушенням строків та не в повному обсязі, внаслідок чого має заборгованість по її оплаті за 2004 рік в сумі 26 578 грн. 50 коп. та за 2005 рік в сумі 30 882 грн. 10 коп., у зв'язку з чим договір оренди підлягає розірванню в судовому порядку та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 57460 грн. 60 коп. заборгованості по орендній платі. Крім того, відповідач повинний відшкодувати позивачеві понесені судові витрати по справі: 659 грн. 60 коп. на сплату держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   У відзиві на позов відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, оскільки він не має заборгованості перед позивачем по оплаті орендної плати.

   Рішенням господарського суду Одеської області від 21.11.2006 р. (суддя Рога Н. В.) позов задоволений частково та розірвано укладений між сторонами договір оренди ринку будівельних матеріалів від 03.01.2003 р., з відповідача на користь позивача стягнуто 53420 грн. 60 коп. заборгованості по оплаті орендної плати, а також 619 грн. 20 коп. понесених витрат на сплату держмита та 118 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті частині позову –відмовлено.

   Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконував свої зобов'язання за укладеним договором оренди щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, внаслідок чого має заборгованість по її оплаті за період 2004-2005 років в сумі 53420 грн. 60 коп., у зв'язку з чим договір оренди підлягає розірванню у судовому порядку та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню зазначена сума боргу по орендній платі. Крім того, відповідач повинний відшкодувати позивачеві понесені судові витрати по справі.  

   В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно прийнято без достатніх на це підстав, не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з  порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. В судовому засіданні представники відповідача доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі.            

   Відзив на апеляційну скаргу не надходив. В судовому засіданні представники позивача просили рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

   До апеляційної скарги відповідачем надані додаткові докази, а саме: копії листів до СПД від 01.06.2004 р. –4 примірника, копія ухвали місцевого суду у справі № 17/165-04-4637, листи СПД Спесивих О.В., Савельєвої А.Г., Володіна В.Д. від 19.07.2005 р., 17.04.2006 р. та 17.04.2006 р. відповідно, 2 примірника розрахунків, договір оренди від 03.01.2003 р., акт звірки взаєморозрахунків від 01.07.2004 р., договори на обслуговування, оренди торгових місць –7 примірників та договори відповідного зберігання від 01.04.2005 р. –2 примірника.

   В судовому засіданні представники відповідача заявили клопотання про залучення зазначених додаткових доказів до матеріалів справи, проти чого заперечував представник позивача.

   Оскільки, представники відповідача нічим не обґрунтували неможливість подання зазначених додаткових доказів суду першої інстанції з причин, що не залежали від них, то колегія суддів, відповідно до вимог ч. 1 ст. 101 ГПК України, відхиляє заявлене клопотання як необґрунтоване, так як воно суперечить чинному господарсько-процесуальному законодавству України та матеріалам справи.   

   Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга обґрунтована і підлягає задоволенню з наступних підстав.

   Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 03.01.2003 р. між сторонами у справі був укладений договір оренди ринку будівельних матеріалів (нова редакція) за умовами якого позивач передав, а  відповідач прийняв у платне тимчасове користування територію ринку загальною площею 2900 кв. м., що розташована за адресою: м. Одеса, Ленінградське шосе, 2. Сторонами визначено, що орендна плата сплачується відповідачем щомісячно до 15 числа, що слідує за звітним місяцем, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. Розмір орендної плати погоджений сторонами в сумі 4089 грн., у зимові місяці –в сумі 2044 грн. 50 коп., а у березні та грудні –в сумі 3066 грн. 75 коп. на місяць. Пунктом 5.2 договору сторонами передбачено, що відповідач має право від свого імені укладати договори на всі види послуг, що необхідні для цільового використання об'єкту оренди, передавати орендоване майно в суборенду, залучати для виконання робіт та від свого імені укладати договори с третіми особами, організаціями і службами.

   Рішенням господарського суду Одеської області від 18.04.2006 р. у справі № 1/48-06-1534, що набрало законної сили, ВАТ зобов'язаний продовжити дію договору оренди ринку від 03.01.2003 р. з Компанією.

   Єдиною підставою для розірвання договору оренди позивач вважає несвоєчасне та не в повному обсязі сплату відповідачем орендної плати в 2004-2005 роках.

   Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

   З ухвали господарського суду Одеської області від 04.08.2004 р. слідує, що провадження у справі № 17/165-04-4637 по спору між тими ж сторонами про розірвання того ж самого договору оренди припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за заявою позивача від 04.08.2004 р. у зв'язку з повним погашенням відповідачем заборгованості по орендній платі за вищеназваним договором.

   Таким чином, відповідач за умовами укладеного договору повинний сплатити позивачеві орендну плату в наступних розмірах: за серпень 2004 р. в сумі 4089 грн., за вересень 2004 р. в сумі 4089 грн., за жовтень 2004 р. в сумі 4089 грн., за листопад 2004 р. в сумі 4089 грн., за грудень 2004 р. в сумі 3066 грн. 75 коп., за січень 2005 р. в сумі 2044 грн. 50 коп., за лютий 2005 р. в сумі 2044 грн. 50 коп., за березень 2005 р. в сумі 3066 грн. 75 коп., за квітень 2005 р. в сумі 4089 грн., за травень 2005 р. в сумі 4089 грн., за червень 2005 р. в сумі 4089 грн., за липень 2005 р. в сумі 4089 грн., за серпень 2005 р. в сумі 4089 грн., за вересень 2005 р. в сумі 4089 грн., за жовтень 2005 р. в сумі 4089 грн., за листопад 2005 р. в сумі 4089 грн., та за грудень 2005 р. в сумі 3066 грн.75 коп., а всього 62357 грн. 25 коп.     

   З наданих відповідачем платіжних доручень слідує, що останнім було перераховано позивачеві: 20.12.2004 р. доручення № 224 –2000 грн., 23.11.2004 р. доручення № 205 –2089 грн., 15.11.2004 р. доручення № 202 –1000 грн., 26.11.2004 р. доручення № 187 –3089 грн., 21.09.2004 р. доручення № 170 –4089 грн., 25.08.2004 р. доручення № 153 –4089 грн., 30.11.2005 р. доручення № 437 –10 грн., 29.12.2005 р. доручення № 459 –80 грн., 31.10.2005 р. доручення № 422 –1574 грн., 30.09.2005 р. доручення № 400 –2145 грн., 29.04.2005 р. доручення № 310 –1300 грн., 30.03.2005 р. доручення № 286 –689 грн., 25.03.2005 р. доручення № 283 –1100 грн., 21.03.2005 р. доручення № 277 –1300 грн., 16.05.2005 р. доручення № 312 –600 грн.

   Згідно прибуткових касових ордерів відповідачем до каси позивача внесено 26.02.2005 р. –4040 грн. та 15.08.2005 р. –3060 грн.

   Всього позивачем отримано від відповідача за зазначений період часу 32254 грн. орендної плати.

   Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем, відповідно до п. 5.2 договору від 03.01.2003 р., були укладені договори на обслуговування та оренду торгових міст на ринку будівельних матеріалів „Лєсной базар” з громадянами: Володіним В.Д., Савельєвою А.Г., Спесивих О.В. та Заворотньою Л.М., за умовами яких вказаним громадянам відповідачем були надані торгівельні міста на орендованій ним території ринку, а громадяни зобов'язалися сплачувати відповідачеві за це обумовлену плату.   

   З матеріалів справи слідує, що в 2004-2005 роках вищевказані громадяни сплачували орендну плату, за згодою відповідача, за зазначеними договорами не останньому, а безпосередньо позивачеві, яким отримано від:

- Володіна В.Д. з листопада 2004 р. по лютий 2005 р. за одне торгівельне місце –1720 грн., з березня по червень 2005 р. за 4 відкриті ділянки –6880 грн., з липня по серпень 2005 р. за 6 ділянок –5160 грн., з вересня по грудень 2005 р. за 6 ділянок в сумі 8342 грн., а всього 22102 грн.,

- Савельєвої А.Г. з березня по серпень 2005 р. за три контейнера –4860 грн., за листопад та грудень 2005 р. –1620 грн., а всього 6480 грн.,

- Спесивих О.В. –з квітня по серпень 2005 р. за п'ять відкритих ділянок –10750 грн., за жовтень 2005 р. за одну відкриту ділянку –430 грн., за листопад та грудень 2005 р. за п'ять відкритих ділянок –4300 грн., а всього 15480 грн.,   

- Заворотньої Л.М. –з серпня по листопад 2004 р. за одну відкриту ділянку та один контейнер –2460 грн., з грудня 2004 р. по вересень 2005 р. за один контейнер –2700 грн., а всього 5160 грн.

   Всього, в зазначений період, від вищеназваних громадян позивачем отримано –49222 грн., що не спростовувалось представником позивача при розгляді справи апеляційним судом.

   Оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач мав будь-які правові підстави для отримання вищевказаної грошової суми від названих громадян, то цю суму слід зарахувати в рахунок орендної плати відповідача за договором оренди від 03.01.2003 року, а тому вважати, що відповідач не виконував свої зобов'язання за укладеним договором оренди щодо своєчасної та повної сплати орендної плати –неможливо, внаслідок чого позовні вимоги про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості по орендній платі задоволені бути не можуть, у зв'язку з їх недоведеністю.

   Крім того, відповідно до вимог ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

   В матеріалах справи відсутні, та позивачем, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, не надані докази того, що останній звертався до відповідача з пропозицією про розірвання договору оренди, що свідчить про те, що позивач не дотримався, встановленого чинним законодавством України, порядку розірвання господарського договору, а тому в позові про розірвання договору оренди слід відмовити ще й зазначених підстав.  

   Оскільки, при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

                          Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів, –

                                                          П О С Т А Н О В И Л А:  

   Апеляційну скаргу Компанії „Арді” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса –задовольнити.

   Рішення господарського суду Одеської області від 21.11.2006 року у справі № 30/368-06-11199 –скасувати, а в позові –відмовити.

   Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

           Головуючий суддя                                                         В. В. Шевченко

            Судді                                                                               В. В. Бєляновський

                                                                                                     М. А. Мирошниченко