Постанова

від 03.06.2014 по справі 813/2952/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2014 року № 813/2952/14

о 15 год., 00 хв. м. Львів Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Р.К.», представник - не прибув до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, представник - не прибув про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень № 0001761530 від 25.11.2013 року, № 0001001510 від 27.11.2013 року

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.Р.К.» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним адміністративним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі актів перевірки № 404/1510/22372423 від 27.11.2013 року та №3371530/22372423 від 25.11.2013 року, згідно яких встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства та нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань визначених податковим органом. Спірні податкові повідомлення - рішення позивач вважає протиправними, оскільки податкові повідомлення - рішення № 0000011510 та № 0000011530 від 30.07.2013 року оскаржені позивачем в судовому порядку та скасовані постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 року у справі № 813/7429/13-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 року, відповідно, на думку позивача, відпали правові підстави застосування штрафних санкції спірними податковими рішення за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, які є неузгодженими.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав 19.05.2014 року за вхідним № 17679 клопотання у якому просив справу розглядати без його участі.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву у якому відповідач просив суд в задоволенні позову відмовити з підстав, що на підставі проведеної податковим органом виїзної позапланової документальної перевірки позивача, оформленої актом перевірки № 850/1520/22372423 від 09.07.2013 року, винесено податкове повідомлення - рішення № 0000011510 від 30.07.2013 року за платежем - ПДВ на суму 48781,50 грн. та податкове повідомлення - рішення № 0000011530 від 30.07.2013 року за платежем - податок на прибуток на суму 60974,75 грн. Позивачем вказані податкові повідомлення - рішення оскаржено в судовому порядку, які скасовані постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 року у справі № 813/7429/13-а. Донараховані суми до акту перевірки № 850/1520/22372423 від 09.07.2013 року по ПДВ відображено в картці обліку особового рахунку позивача по терміну сплати 16.08.2013 року. Відповідно податковий борг по податковому зобов'язанню з ПДВ визначеному у податкові декларації по ПДВ за липень 2013 року, виник в результаті часткового зарахування податковим органом здійсненої позивачем оплати по вказаній декларації в погашення податкового боргу, що виник 16.08.2013 року на підставі податкового повідомлення - рішення № 0000011530 від 30.07.2013 року. Донараховані суми по акту перевірки № 850/1520/22372423 від 09.07.2013 року по податку на прибуток відображено в картці особового рахунку позивача по терміну сплати - 16.08.2013 року, відповідно позивач повинен сплатити заборгованість у вересні 2013 року. Однак, на думку відповідача, позивачем в порушення вимог ст. 57, 87 ПК України, а саме своєчасно не сплачено заборгованість з ПДВ та податку на прибуток, у зв'язку з чим правомірно винесено спірні податкові повідомлення - рішення якими до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Відповідач прибуття повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неприбуття не повідомив, хоча був належним повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення за № 02829397.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

25.11.2013 року відповідачем проведено перевірку позивача своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету. За результатами проведеної перевірки складено акт № 3371530/22372423.

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем - податок на прибуток, чим порушено п. 57.1. ст. 57 ПК України, а саме: протягом граничних строків несвоєчасно сплачено суму самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток із затримкою на 23 календарних днів в сумі 55252,00 грн., у зв'язку з чим передбачено відповідальність за ст. 126 ПК України.

25.11.2013 року відповідачем, на підставі акту перевірки № 3371530/22372423 від 25.11.2013 року, прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001761530, у якому встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, визначеного ПК України та на підставі абз. 3 п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України, а саме за затримку сплати на 23 календарних дні грошового зобов'язання у розмірі 55252,00 грн., внаслідок чого зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 5525,20 грн. за платежем - податок на прибуток підприємств.

27.11.2013 року відповідачем проведено перевірку позивача своєчасності розрахунків з бюджетом. За результатами проведеної перевірки складено акт № 404/1510/22372423.

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем - ПДВ, чим порушено п. 57.1. ст. 57 ПК України, а саме: несвоєчасна сплата суми податкового зобов'язання, зазначеного в поданій податковій декларації з ПДВ за липень 2013 року на 11 в сумі 9814,60 грн. та 9 календарних днів в сумі 48781,50 грн., у зв'язку з чим передбачено відповідальність за ст. 126 ПК України.

27.11.2013 року відповідачем, на підставі акту перевірки № 404/1510/22372423 від 27.11.2013 року, прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001001510, у якому встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного ПК України та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України, а саме за затримку сплати на 11 та 9 календарних дні грошового зобов'язання у розмірі 58596,10 грн., внаслідок чого зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 5859,61 грн. за платежем - податок на додану вартість.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п. 57.1. ст. 57 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 126 цього ж Кодексу, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом враховуються обґрунтування позовних вимог позивача, оскільки:

30.07.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000011530, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 850/1520/22372423 від 09.07.2013 року, встановлено порушення п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток підприємств, усього 60974,75 грн., в тому числі за основним платежем - 55267,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5707,75 грн.

30.07.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000011510, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 850/1520/22372423 від 09.07.2013 року, встановлено порушення п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.1. ст. 4, п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та 44.1., п. 44.6. ст. 44, п. 198.3. ст. 198, п. 201.4., п. 201.5., п. 201.6. ст. 201 ПК України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, усього 48781,50 грн., в тому числі за основним платежем - 44215,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4566,50 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 року, у справі № 813/7429/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Р.К.» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги, адміністративний позов ТОВ «Ю.Р.К.» задоволено повністю, визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення рішення № 0000011530, № 0000011510, № 0000021510 від 30.07.2013 року та податкову вимогу № 43-15 від 05.09.2013 року.

Судом не враховуються заперечення відповідачем позовних вимог щодо правомірності прийняття спірних податкових повідомлень рішень про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, оскільки законодавцем передбачено застосування штрафу у випадку несплати або несвоєчасної сплати платником узгодженої суми грошових зобов'язань протягом строків встановлених Податковим кодексом України.

Так, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 року, у справі № 813/7429/13-а визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення рішення № 0000011530, № 0000011510 від 30.07.2013 року якими визначено позивачу грошові зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток підприємств, у зв'язку з чим вказані податкові зобов'язання є неузгодженими. Відтак, з врахуванням вищевказаного, у відповідача відсутні правові підстави нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату на суму грошового зобов'язання, яке по суті є неузгодженим.

Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийняття спірних податкових повідомлень - рішень та порушення позивачем податкового законодавства щодо предмету спору, відповідач суду не надав.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема, яким до платника податків застосовано штрафні (фінансові) санкції, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Таким чином, з врахуванням ст. 162 КАС України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Р.К.» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень № 0001761530 від 25.11.2013 року, № 0001001510 від 27.11.2013 року, підлягають задоволенню повністю.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0001761530 від 25.11.2013 року, № 0001001510 від 27.11.2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Р.К.» (ЄДРПОУ 22372423, с. Зубра, Пустомитівський район, Львівська область) 121,80 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 06.06.2014 року.

Суддя Гавдик З.В.