Рішення

від 02.06.2014 по справі 350/93/14-ц

РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 350/93/14-ц

Номер провадження 2/350/179/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 червня 2014 року смт. Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Стадник О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Рожнятів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Віківуд ЛТД» про зобов»язання повернути трудову книжку,-

В С Т А Н О В И В :

У своїй позовній заяві позивач просить суд поновити йому строк для подачі позову та ухвалити рішення, яким зобов'язати ТзОВ «Віківуд ЛТД» видати йому належним чином оформлену трудову книжку, стягнути на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу та судові витрати по справі.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що з 01 вересня 2011 року працював у ТзОВ «Віківуд ЛТД» менеджером із зовнішньоекономічної діяльності. 02 жовтня 2013 року був звільнений з роботи за згодою сторін. У день звільнення відповідач провів з ним повний розрахунок, однак трудову книжку не повернув до теперішнього часу не зважаючи на неодноразові усні прохання. 28 жовтня 2013 року він звернувся до директора ТзОВ «Віківуд ЛТД» з письмовою заявою видати йому трудову книжку, копії наказів про прийняття та звільнення з роботи і довідку про заробітну плату. Однак відповідач на його заяву не реагує. На даний час єдиним підтвердженням того, що він працював на підприємстві ТзОВ «Віківуд ЛТД» є індивідуальні відомості про застраховану особу. Відповідачем порушені норми трудового законодавства щодо порядку і строків видачі трудової книжки, внаслідок чого він не має можливості працевлаштуватися та заробляти собі на життя.

Вважає, що строк звернення до суду пропустив з поважних причин, оскільки звертався до відповідача із заявою про видачу копії наказу про прийняття на роботу та копії наказу про звільнення з роботи для підтвердження перебування із підприємством у трудових відносинах. Однак відповіді на свої письмові звернення так і не отримав.

У своєму запереченні на позов відповідач позов не визнав, мотивуючи тим, що 02 жовтня 2013 року ОСОБА_1, був звільнений з посади заступника директора з виробництва ТОВ «Віківуд ЛТД» за згодою сторін. У день звільнення з позивачем проведено повний розрахунок та надано оригінал трудової книжки, довідку про середню заробітну плату за останні шість місяців, наказ про переведення на посаду менеджера, наказ про звільнення з роботи. Таким чином на даний час ТОВ «Віківуд ЛТД» повністю виконало свої зобов»зання перед позивачем відповідно до норм чинного законодавства.

Сторони у судове засідання не з»явилися, направили суду заяви про розгляд справи й їх відсутності, позивач позов підтримує,не заперечує щодо ухвалення заочного рішення,представник відповідача не визнає.

Оскільки в розпорядженні суду не було оригіналів документів, суд вважав за необхідне обов"язковою участь представника відповідача,який неодноразово повідомлявся про необхідність прибути до суду,однак не з"явився,тому суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін та ухвалити заочне рішення а позов задоволити виходячи з наступного.

Згідно ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Позивач звертався до директора ТзОВ «Віківуд ЛТД» із проханням видати йому трудову книжку, накази про прийняття і звільнення з роботи та довідку про заробітну плату, що підтверджується копією його заяви від 28 жовтня 2013 року та копією повідомлення про вручення відповідачу рекомендованого листа (а. с. 8, 9).

Вказані документи необхідні були позивачу для підтвердження перебування із підприємством у трудових відносинах. Однак відповідач не надав суду будь-яких доказів того, що на зазначену заяву направив позивачу трудову книжку чи будь-яку відповідь.

Відповідно до ст. 234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Зважаючи на те, що відповідач не надав позивачу документів, які давали б йому можливість своєчасно звернутися до суду за захистом свого порушеного права, суд приходить до висновку, що позивачу слід поновити строк звернення до суду, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Позивач працював у ТзОВ «Віківвуд ЛТД», що підтверджується копією індивідуальних відомостей пенсійного фонду України про застраховану особу (а.с.13).

Позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем працюючи заступником директора з виробництва,і був звільнений з роботи 02 жовтня 2013 року, що визнається сторонами.

Відповідно до частини 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 ст. 235 КЗпП України, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу, працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

За змістом п. 4. 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, власник або уповноважений ним органом зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення, з внесеним до неї записом про звільнення.

При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органа працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2. 10 цієї Інструкції.

За змістом п. 7. 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них ведеться відділом кадрів або іншим підрозділом підприємства, який здійснює оформлення прийняття і звільнення працівників. У цій книзі реєструються всі трудові книжки, що прийняті від працівників при влаштуванні на роботу, а також трудові книжки і вкладиші до них із записом серії і номера, що видані працівникам знову.

У разі одержання трудової книжки у зв'язку із звільненням, працівник розписується у особистій картці і у книзі обліку трудових книжок.

У матеріалах справи наявна копія наказу № 02-09/13/ЗК1 про звільнення ОСОБА_1, (а. с. 20). Даний документ був поданий представником відповідача на підтвердження того факту, що позивач був ознайомлений із наказом про звільнення з роботи та отримав трудову книжку.

Позивач факт підписання наказу про звільнення з роботи заперечив та просив витребувати у ТзОВ «Віківуд ЛТД» для огляду у судовому засіданні ряд документів, серед яких і оригінал наказу про звільнення з роботи, книгу обліку руху трудових книжок та копію його особової картки. У зв»язку з цим 03 березня 2014 року суд виніс ухвалу про витребування доказів, яка відповідачем по даний час не виконана.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч. 1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, і відповідно до ч. 2 цієї ж статті сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ч. 2 ст. 64 письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

На вимогу суду відповідач не подав суду для огляду оригінал наказу про звільнення з роботи ОСОБА_1 Позивач категорично заперечив факт ознайомлення його з зазначеним наказом про звільнення з роботи і підписання даного наказу з зазначенням на ньому про те, що він отримав трудову книжку. За таких обставин подану представником відповідача копію наказу про звільнення позивача з роботи суд визнає неналежним доказом факту видачі позивачу трудової книжки.

За ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Представник відповідача стверджує, що процедура звільнення позивача проведена у відповідності до положень чинного трудового законодавства, проте жодних доказів, на підтвердження своїх заперечень суду не подав.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при звільненні з роботи ОСОБА_1 відповідачем порушені норми трудового законодавства, зокрема у день звільнення з роботи йому не видана трудова книжка. Тому ТзОВ «Віківуд ЛТД» слід зобов»язати видати позивачу належним чином оформлену трудову книжку та виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.

На вимогу суду відповідач не надав довідку про середньоденний заробіток відповідача, а тому суд приймає за основу розрахунок, поданий позивачем та не спростований відповідачем, відповідно до якого середньоденна заробітна плата позивача складає 90 гривень. З часу звільнення позивача з роботи по час постановлення рішення вимушений прогул складає 165 робочих днів. Відшкодування за час вимушеного прогулу складає (90х165) = 14850 гривень.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем документально підтверджено понесені витрати на отримання правової допомоги в розмірі 2000 гривень, що підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Відповідно до закону при подачі позову позивач звільнений від сплати судового збору. Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судовий збір у доход держави слід стягнути з відповідача.

На підставі ст.ст.47,48,233-234 КЗпП України, ст. ст. 197 ч. 2, 209, 212, 214-215,224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Поновити позивачу строк подачі позову до суду про вирішення трудового спору.

Позов ОСОБА_1 до ТзОВ «Віківуд ЛТД» про зобов»язання повернути трудову книжку задовольнити.

Зобов»язати ТзОВ «Віківуд ЛТД» видати ОСОБА_1 належно оформлену трудову книжку.

Стягнути з ТзОВ «Віківуд ЛТД», код ЄДРПОУ 32050508, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 14850 (чотирнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят ) гривень та 2000 (дві тисячі) гривень судових витрат по справі.

Стягнути з ТзОВ «Віківуд ЛТД» в доход держави в особі УДКСУ у Рожнятівському районі, код ЄДРПОУ 32050508, код отримувача 37795394, банк отримувача ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код 836014 - 243 гривні 60 копійок судового збору по справі, зарахувавши його на рахунок 31210206700385, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано - Франківської області через Рожнятівський районний суд протягом десяти днів з часу отримання його копії.

Заочне рішення може бути розглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: