cpg1251
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
05 лютого 2014 рокусправа № 804/9635/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.
суддів: Чабаненко С.В., Шлай А.В.,
за участю секретаря судового засідання:Кязимової Д.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОЧАГ" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОЧАГ" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
15 липня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МК ОЧАГ" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровської області з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 5 липня 2013 року № 0001332220 та № 0001322220.
Позовні вимоги мотивує тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "МК ОЧАГ" правильно та своєчасно оподатковані суми по господарським операціям з контрагентами підприємства, та останні маюти реальний характер.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОЧАГ" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 5 липня 2013 року № 0001332220 та № 0001322220 - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано відсутністю оподатковуваних операцій між заявленими особами, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат. Також, документальне оформлення операцій між позивачем та контрагентами не може свідчити про фактичне існування та реальність господарських правовідносин між ними, оскільки судом не встановлено факт поставки товару та виконання робіт контрагентами, зазначеними позивачем по ланцюгу постачання.
Відповідно до ст. 55 КАС України здійснено процесуальне правонаступництво, а саме, Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податової служби замінено на Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровської області
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, помилковість висновків суду, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що висновки щодо завищення валових витрат за весь перевіряємий період фактично не підтверджені та грунтуютья лише на
твердженні про нікчемність та недійсність правочину без встановлення факту його виконання. При цьому стверджується, що платником податків ТОВ "МК ОЧАГ" не доведено існування господарської операції та можливість їх здійснення контрагентами. Проте, такий підхід до визначення достовірності податкового обліку суперечить чинному законодавству, у якому закладені презумпція правомірності дій будь-якої особи та укладених правочинів, і саме на контролюючий орган покладається обов'язок доказування. Підстави стверджувати, що висновки перевірки не відповідають фактичним обставинам, полягають у тому, що під час перевірки податковим органом не досліджено порядок оприбуткування придбаних товарів, їх подальший рух та зміна показників відповідних декларацій, пов'язаних з рухом товарів. Також, стверджує, що додані документи в повному обсязі свідчать про реальність здійснених операції з контрагентами підприємства, у зв'язку з чим висновок податкового органу не відповідає фактичним обставинам та базується не на дослідженні здійснених операцій та документів, якими врни оформлені, а лише на отриманні контролюючим органом відомостей з власних баз даних.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, просила останню задовольнити на підставах, що в ній зазначені, скасувавши рішення суду першої інстанції та прийнявши нове - про задоволення позову.
Представник відповідача в судовому засіданні просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно із підпунктом 78.1.11. пункту 78.1. статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, у зв'язку з отриманням постанови начальника УРОВС ГСУ ДПС України, полковника податкової міліції В.І. Мельника від 05.02.2013 року №2825/7/09-00-17 по кримінальному провадженню №32013180000000005 від 15.01.2013 року, наказу виданого ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 13.06.2013 року №492 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "МК Очаг" (код ЄДРПОУ 34316354)", проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОЧАГ" (код ЄДРПОУ 34316354) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ "Матадор" (код ЄДРПОУ 31820299), ТОВ "Старт-Д" (код ЄДРПОУ 32694059), ТОВ "Шоковита" (код ЄДРПОУ 33421689) за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року.
Наказ ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська №492 від 13.06.2013 року та повідомлення №44/10/22-1 19 від 13.06.2013 року вручені 13.06.2013 року головному бухгалтеру ТОВ "МК Очаг" (код ЄДРПОУ 32139706) Луньовій О.Л. Перевірка проведена з відома директора ТОВ "МК Очаг" Петько Ігоря Володимировича.
Перевірка проведена на підставі копій документів, наданих листом підприємства б/д, б/н (вх. №5403/10 від 01.04.2013 року) для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах із вищезазначеними контрагентами, зокрема, надано наступні копії документів: договір з ТОВ "Матадор", ТОВ "Старт-Д", ТОВ "Шоковита", податкові та видаткові накладні за перевіряємий період, банківські рахунки за перевіряємий період, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за перевіряємий період, договори, податкові та видаткові накладні постачальників товару, банківські виписки, інше. Перевірка проведена згідно з документами, наданими ТОВ "МК Очаг".
За результатами перевірки платнику податків 14.06.2013 року вручений акт від 13.06.2013 року №1453/22.1-09/34316354 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "МК Очаг" (код ЄДРПОУ 34316354) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ "Матаодр" (код ЄДРПОУ 31820299), ТОВ "Старт-Д" (код ЄДРПОУ 32694059), ТОВ "Шоковита" (код ЄДРПОУ 33421689), за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року".
Згідно висновків акту перевірки, перевіркою встановлені порушення:
- відображення в податковому обліку результатів господарських відносин з ТОВ "Матадор", ТОВ "Старт-Д", ТОВ "Шоковита";
- порушення підпункту 135.5.4. пункту 135.5. статті 135, пункту 137.1. статті 137, пункту 138.2. статті 138, підпункту 139.1.8. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у зв'язку з оформленням нікчемного правочину з ТОВ "Матадор", ТОВ "Старт-Д", ТОВ "Шоковита" на суму 21560 грн., у тому числі за 2 квартал 2012 року у сумі 13860 грн., за 4 квартал 2012 року у сумі 7700 грн.;
- порушення підпункту 135.5.4. пункту 135.5 ст. 135, пункту 185.1 ст. 185 пункту 187.1. статті 187, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 9333 грн., в тому числі за червень 2012 року в сумі 6000 грн., за жовтень 2012 року 3333 грн., у зв'язку із неправомірним формуванням податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Матадор", ТОВ "Старт-Д",ТОВ "Шоковита".
На підставі акту перевірки Державна податкова інспекція в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська винесла оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 05.07.2013 року:
- №0001332220, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 26950 грн., з них: 21560 грн. за основним платежем, 5390 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- №0001322220, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 11666 грн., з них: 9333 грн. за основним платежем, 2333 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
У відповідності з п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 44.1. ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Так, питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підпунктом "а" п.198.1 якої передбачено право на віднесення сум податку з ПДВ до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Колегія суддів зазначає, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивачу з підстав нікчемності угод між ТОВ «МК ОЧАГ» з ТОВ "Матадор", ТОВ "Старт-Д", ТОВ "Шоковита", а відповідно не спричинення реального настання правових наслідків, тому як останні мали безтоварний характер, судом першої інстанції не прийнято до уваги, що укладені між сторонами договори не визнавались не дійсними в судовому порядку, а твердженння податкового органу про нікчемність останніх не ґрунтується на законі, тому як завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.
Законом не передбачено права органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати фіктивними (недійсними, нікчемними) правочини. Стаття 20 Податкового кодексу України, що регулює діяльність органів ДПС, подібних повноважень не надає.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «МК ОЧАГ» мало договірні взаємовідносини з ТОВ "Матадор", ТОВ "Старт-Д", ТОВ "Шоковита". На підтвердження здійснених за договорами операцій були складені наступні документи: договора поставки товару, видаткові та податкові накладні, рахунки, акти прийому-передачі робіт, подорожні листи, довіреності (а.с. 115-250 Т.1-а.с. 1-62 Т.2).
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Проаналізувавши зазначені вище первинні документи, колегія суддів, приходить до висновку, що надані позивачем документи первинної бухгалтерської звітності по відносинам з контрагентом підтверджують реальність здійснення господарських операцій та не містять недоліків форми чи змісту, що спричиняють втрату ними сили доказового джерела, а отже, суд першої інстанції дійшов не вірного висновку про нереальний характер господарських операцій ТОВ «МК ОЧАГ» з контрагентами і висновки останнього щодо заниження позивачем податку на прибуток, заниження податку на додану вартість та у зв'язку з цим неправомірне формування податкового кредиту у зв'язку з оформленням нікчемних правочинів з останніми є надуманими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.
До того ж, колегія суддів зазначає, що в основу акту перевірки податкового органу увійшли: акт перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 21.12.2012 року № 7200/224/31820299 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОМ «Матадор» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року та іншими, за яким встановлено нікчемність правочинів та не реальність господарських операцій, акт перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 21.12.2012 року № 7203/224/32694059 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Старт Д» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року та інш, згідно якого встановлено здійснення перевіряємим суб'єктом діяльності направленої на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам та акту тієї ж установи від 21.12.2012 року № 7206/224/33421689 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Шоковита» під час здійснення господарських відносин з БПП «Сура» за період вересень 2011 року, ТОВ «КОМПАНІЯ «ХІМАГРОСЕРВІС» за період листопад 2011 року за яким встановлено нікчемність угод у зв'язку з відсутністю факту поставок товару по ланцюгу постачання.
Колегія суддів вважає, що зазначені акти не є належним доказом в підтвердження доводів податкового органу з підстав, що на жодну зі сторін цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності установчих документів контрагента за угодами та дотримання ними вимог податкового і іншого законодавства, тому як юридична відповідальність має індивідуальний характер. Обмеження права позивача (як сумлінного платника податку) на формування податкового кредиту та визначення податку на додану вартість у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітності по податкам суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
Відтак, припущення відповідача про наявність порушень податкового та іншого законодавства по ланцюгу контрагентів позивача до інших контрагентів не підтверджено доказами, тому не свідчить про нереальність здійснених господарських операцій між позивачем та його безпосередніми контрагентами.
Окремо взяті дані акту податкового органу, складного по контрагентам позивача, не можуть бути підставою для встановлення заниження позивачем податку на прибуток, заниження податку на додану вартість та у зв'язку з цим неправомірне формування податкового кредиту, тому як доказами останнього є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів.
Протиправність вищезазначених актів перевірки також підтверджується судовими рішеннями, а саме постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 року, залишеної без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 року та постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2013 року, частково скасованої судом апеляційної інстанції від 14.05.2013 року, на що суд першої інстанції при винесенні рішення також не звернув уваги (а.с. 64-87 Т.1).
Також, слід зазначити, що надаючи оцінку подорожнім листам, суд першої інстанції не звернув увагу, що за останніми та укладеними угодами позивач не був перевізником товару, а укладені договори поставки не вимагають від суб'єкта господарювання безумовної наявності трудових та виробничих ресурсів, які можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових та господарських угод, а сам лише факт не можливості представника позивача пояснити, що собою являє трихограма та яким чином здійснювалось її розселення, за наявності письмових доказів, не свідчить про не участь ТОВ «Матадор» у заявлених операціях. Доказів протилежного відповідачем не надано.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, колегія суддів не вбачає заниження податку на прибуток з боку позивача у зв'язку з оформленням правочинів зі своїми контрагентами, заниження податку на додану вартість у з в'язку з неправомірним формуванням податкового кредиту, що кореспондується з приписами п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.8 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 ПК України і за встановлених обставин не є порушенням останніх, що є підставою для задоволення позовних вимог останнього та відповідно скасування податкових повідомлень- рішень.
Вирішуючи питання про судові витрати по справі, колегія суддів виходить з приписів ст.ст. 94, 207 КАС України.
Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України є, в тому числі, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 161, 195, 198, 202, 207 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОЧАГ" - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОЧАГ" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОЧАГ" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0001332220 від 05.07.2013 року та № 0001322220 від 05.07.2013 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОЧАГ" суму судового збору у розмірі 580 грн. 16 коп.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: А.В. Шлай
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2014 |
Оприлюднено | 10.06.2014 |
Номер документу | 39104794 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Іванов С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні