Ухвала

від 18.12.2013 по справі 872/15024/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2013 р. справа № 804/12002/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Кругового О.О. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Упраління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Гріль» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Упраління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання потиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Гріль» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2013 року №0001612201.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки в акті перевірки про здійснення господарської діяльності ТОВ «Лігран» без фактичної поставки товару зроблені лише з огляду на аналіз фінансово-господарської діяльності контрагента позивача, а не виходячи з аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у періоді, що перевірявся та за наслідками яких позивачем зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість. Також відповідач не звертає уваги на надані документи на підтвердження реального здійснення господарської діяльності, а саме: податкові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні та робить висновок лише виключно на тій підставі, що у ТОВ «Лігран» встановлена відсутність виробничого обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Незважаючи на надані документи, що підтверджують фактичну господарську діяльність та фактичне придбання товару, відповідачем зроблений висновок, що ТОВ «Лігран» здійснювало операції з продажу без фактичної поставки товару.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Гріль» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001612201. Вирішено питання про судові витрати по справі.

Постанова суду мотивована тим, що встановлено фактичне проведення спірних оподатковуваних операцій та підтвердження таких операцій первинними документами, які вимагаються податковим законодавством, що свідчить про відсутність порушення позивачем приписів Податкового кодексу України та є підставою для задоволення позову.

Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач, вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що підприємством неправомірно завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду всього у сумі 5076,00 грн., у тому числі за квітнь 2012 року у сумі 5076,00 грн.. Також зазначає, що товарно-транспортні накладні, надані платником податків, оформлені неналежним чином та не є документами на підтвердження витрат з перевезення та фактичного переміщення придбаних ТМЦ. Окрім цього, зазначає, що вартість наданих транспортних послуг оформлюється актом прийому - здачі наданих транспортних послуг, однак до перевірки не надано акти прийому передачі наданих транспортних послуг, що унеможливлює з'ясувати зміст господарської операції.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі на підставах, що в ній зазначені, рішення суду першої інстанції просив скасувати, а в задоволенні позову відмовити.

Представники позивача ТОВ Фірма «Гріль» в судовому засіданні вважали, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за її безпідставністю, а рішення суду першї інстанції просили залишити без змін.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені постанови, що оскаржується, в межах доводів апеляційної скарги, прийшла до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Фірма «Гріль» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Лігран» за період з 01.02.2012 р. по 30.04.2012р.

За результатами перевірки 01.08.2013 року складений акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Фірма «Гріль» (код за ЄДРПОУ 13474113) з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Лігран» (код за ЄДРПОУ 34656476) за період з 01.02.2012 року по 30.04.2012 року».

На підставі акту перевірки ДНІ у Бабушкінському м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.08.2013 року за формою «В4» №0001612201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5076 грн.

Згідно акту перевірки за період з 01.02.2012 року по 30.04.2012 року ТОВ Фірма «Гріль» задекларовано позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 18 Декларації) у сумі 33361 грн., залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на початок перевіряємого періоду у сумі 1146413 грн., на кінець перевіряємого періоду у сумі 1122917 грн., податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 0 грн.

Висновком акту перевірки встановлено, що перевіркою повноти визначення податку на додану вартість встановлено заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 18 Декларації) всього у сумі 5076 грн., у тому числі за лютий 2012 року у сумі 1410 грн., за березень 2012 року у сумі 2820 грн. та за квітень 2012 року у сумі 846 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) всього у сумі 5076 грн., зокрема за квітень 2012 року сумі 5076 грн.

Приписами п 185.1 ст. 185 Податкового Кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Підпунктами 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами куійвлі- продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 зазначеного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичвеї-особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг) є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Пунктами 201.4, 201.6 та 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Колегією суддів встановлено, що ТОВ Фірма «Гріль» (покупець) укладено з ТОВ «Лігран» (продавець) договори купівлі-продажу відповідно до умов якого подавець продає, а покупець купує пелети: від 28.02.2012 року № 2897 на суму 7050 грн., ПДВ 1410 грн., всього 8460 грн.; від 13.03.2012 року № 1588 на суму 7050 грн., ПДВ 1410 грн., всього 8460 грн.; від 22.03.2012 року № 2255 на суму 7050 грн., ПДВ 1410 грн., всього 8460 грн.; від 02.04.2012 року № 245 на суму 78333,33 грн., ПДВ 15666,67 грн., всього 94000.

На підтвердження господарських операцій позивачем надано :

- податкову накладну № 1691 від 29.02.2012 року та видаткові накладні від 29.02.2012 року № 1691, від 01.03.2012 року № 1691/1, від 05.03.2012 року № 1691/2, від 07.03.2012 року № 1691/3, від 12.03.2012 року № 1691/4 на поставку пелет в кількості 9 т на суму 8460 грн., в тому числі ПДВ 1410 грн.;

- податкову накладну № 807 від 14.03.2012 року та видаткові накладні від 14.03.2012 року № 807, від 16.03.2012 року № 807/1, від 19.03.2012 року № 807/2, від 20.03.2012 року № 8071/3, від 21.03.2012 року № 807/4 на поставку пелет в кількості 9 т на суму 8460 грн., в тому числі ПДВ 1410 грн.;

- податкову накладну № 1555 від 23.03.2012 року та видаткові накладні від 23.03.2012 року № 1555, від 26.03.2012 року № 1555/1, від 27.03.2012 року № 1555/2, від 28.03.2012 року № 1555/3, від 02.04.2012 року № 1555/4 на поставку пелет в кількості 9 т на суму 8460 грн., в тому числі ПДВ 1410 грн.;

- податкову накладну № 140 від 03.04.2012 року та видаткові накладні від 03.04.2012 року № 140, від 04.04.2012 року № 140/1, від 05.04.2012 року № 140/2, на поставку пелет в кількості 9 т на суму 8460 грн., в тому числі ПДВ 1410 грн. Вказана поставка відбулась в кількості 5,4 т пелет, і зв'язку із чим в декларації з ПДВ за серпень 2012 року здійснено коригування у зв'язку із зміною вартості та кількості товару на «- 2820» грн., ПДВ «- 546» грн.

На підтвердження перевезення пелет позивачем надані 18 товарно-транспортних накладних, згідно яких вантажовідправником є продавець ТОВ «Лігран»; перевізником, замовником та вантажоодержувачем зазначено ТОВ Фірма «Гріль. пункт навантаження м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 106а, пункт розвантаження м. Дніпропетровськ., вул. Барикадна, 1, водій ОСОБА_1, автомобіль - ІГЛ АЕ 32-02 від 29.02.2012 № б/н, від 01.03.2012 № б/н, від 05.03.2012 № б/н, від 07.03.2012 № б/н, від 12.03.2012 № б/н, від 03.04.2012 № б/н, від 04.04.2012 № б/н, від 05.04.2012 № б/н, від 14.03.2012 № б/н, від 16.03.2012 № б/н, від 19.03.2012 № б/н, від 20.03.2012 № б/н, від 21.03.2012 № б/н, від 23.03.2012 № б/н, від 26.03.2012 № б/н, від 27.03.2012 № б/н, від 28.03.2012 № б/н, від 02.04.2012 № б/н.

Надаючи оцінку доводам податкового органу про допущені помилки при заповненні ТТН, у тому числі, зазначення «ферма» замість «фірма», виправлення з «березня» на «квітня» інші описки, судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що зазначені неточності не свідчать про нездійснення господарської операції.

Також, суд першої інстанції вірно зазначив, що при проведенні документальної перевірки використані дані автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів Аналітичної системи ІАІС «Податковий блок», згідно з результатами якого встановлено що ТОВ «Лігран» включено суми ПДВ від спірної операції за лютий, березень та квітень 2012 року. Проте, відомості автоматичного співставлення не є підставою для визначення податкових зобов'язань.

Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що до перевірки не надані документи, що підтверджують подальшу реалізацію отриманих від ТОВ «Лігран» товарів, коллегія суддів зазначає, що такі доводи є необгрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що пелети, як вид палива з деревини придбані для опалення, та були використані за цільовим призначенням, що підтверджується, зокрема:

- актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 15.12.2010 року, який підтверджую прийняття котельної теплообмінника ТРА (пелета);

- інструкцією з експлуатації та технічної супроводжувальною документацією на котел багатофункційний з автоматичним поданням ВІОРЬЕХ, згідно яких постійним видом палива для котла є пелети, дрібне вугілля, сухі зерна зернових культур, сухі кісти фруктів та овочів;

- актами списання пелет;

- бухгалтерською довідкою та аналізом використання газу, що свідчить про економію у разі опалення із застосування пелет як палива.

Щодо доводів відповідача про те, що відомості про безтоварність операцій прямо вбачається з акту про результати перевірки від 28.12.2012 року №7250/224/34656476, складеного ДПІ у Бабушкінському районі м Дніпропетровська за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лігран», суд зазначає, що вказаним актом не вивчались та не надавалась оцінка реальності здійснення спірних операцій, первинні документи щодо поставки пелет не досліджувались.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції правильно зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені відповідачем внаслідок встановлення відсутності об'єкту оподаткування в правовідносинах між позивачем та вищевказаним контрагентам, поряд з цим, суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними.

Відсутність наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів свідчить про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. І

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегією суддів, встановлено фактичне проведення спірних оподатковуваних операцій та підтвердження таких операцій первинними документами, які вимагаються податковим законодавством, а отже встановлено відсутність порушення з боку платника податків підпункту 14.1.202. пункту 14.1. статті 14, пункту 185.1. статті 185, пункту 198.3., пункту 198.6. статті 198, пунктів 201.1., 201.4., 201.6., 201.7. статті 201 ПК України, що і стало підставою для задоволення позову щодо скасування податкових повідомлень - рішень.

До того ж, колегія суддів зазначає, що з вказаного акту податкової перевірки ТОВ «Лігран» вбачається, що єдиною підставою висновків податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є припущення про відсутність реальних операцій (об'єктів оподаткування) за угодами останнього з ТОВ «Інфотерм», ТОВ «Олімп», ПП «СВ Гермес», ПВП «Форест», ТОВ «Кафепродакшн», ТОВ «Пасіфік», БПП «Сура», ТОВ «Хімагросервіс», згідно якої встановлено відсутність у ТОВ «Лігран» основних фондів, виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів, сировини та матеріалів, які є необхідними для здійснення господарської діяльності у зв'язку з чим зроблено висновок про здійснення останнім діяльності, направленої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Колегія суддів вважає, що зазначений акт не є належним доказом в підтвердження доводів податкового органу з підстав, що на жодну зі сторін цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності установчих документів контрагента за угодами та дотримання ними вимог податкового і іншого законодавства, тому як юридична відповідальність має індивідуальний характер. Обмеження права позивача (як сумлінного платника податку) на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітності по податкам суперечить практиці Європейського суду з прав людини.

Щодо доводів, відносно недійсності угод між позивачем та ТОВ Лігран», а відповідно здійснення останнім діяльності, направленої на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, колегія суддів зауважує, що завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.

Законом не передбачено права органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати фіктивними (недійсними) правочини. Стаття 20 Податкового кодексу України, що регулює діяльність органів ДПС, подібних повноважень не надає.

Посилання відповідача в акті перевірки на положення цивільного законодавства є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Відповідачем не надано судових рішень, що набули законної сили, яким договори, що укладалися між позивачем та його контрагентом в судовому порядку визнані недійсними.

Припущення відповідача про наявність порушень податкового та іншого законодавства по ланцюгу від контрагента позивача до інших контрагентів не підтверджено доказами, тому не свідчить про нереальність здійснених господарських операцій між позивачем та його безпосереднім контрагентам.

Окремо взяті дані акту податкового органу, складного по контрагенту позивача, не можуть бути підставою для не включення залишку від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а доказами порушення правил формування податкового кредиту є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів у спростування обставин, встановлених судами обох інстанцій, відповідачем не надано.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ГРІЛЬ" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: Д.В. Чепурнов