Рішення

від 03.06.2014 по справі 907/384/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.2014 Справа № 907/384/14

Розглянувши матеріали справи

за позовом Прокурора міста Мукачева в інтересах держави

в особі Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород

та Державного професійно-технічного навчального закладу „Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича", м. Мукачево

до Фермерського господарства „Колос-Л", с. Дерцен Мукачівського р-ну

про стягнення 3424,00 грн. заборгованості з оплати за проходження виробничої практики учнів ліцею за угодами про проходження такої у період з 29.12.2012 по 25.01.2013,

Головуючий суддя Якимчук Л.М.

За участю представників сторін:

Від прокуратури - Кобзар С.П., прокурор відділу прокуратури міста Ужгорода;

Від позивача 1 - не з'явився;

Від позивача 2 - Чорій О.І., Русин Н.Я., представники по дов. від 06.05.2014;

Від відповідача - Левко Р.Й., представник по дов. від 30.05.2014.

Суть спору: Прокурор міста Мукачева звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород та Державного професійно-технічного навчального закладу „Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича", м. Мукачево до Фермерського господарства „Колос-Л", с. Дерцен Мукачівського р-ну, про стягнення 3424,00 грн. заборгованості з оплати за проходження виробничої практики учнів ліцею за угодами про проходження такої у період з 29.12.2012 по 25.01.2013.

Прокурор у процесі підтримав позовні вимоги повністю з підстав, вказаних у позовній заяві.

Зазначає, що між Державним професійно-технічним навчальним закладом „Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича" та Фермерським господарством „Колос-Л" укладено договори про проходження виробничої практики з 29.12.2012 по 25.01.2013 неповнолітніми учнями ліцею ОСОБА_6 та ОСОБА_7, умовами яких передбачено, що відповідач зобов'язаний перераховувати на рахунок позивача 2 заробітну плату учнів за виконання робіт, однак всупереч вказаним умовам договору відповідачем не перераховано відповідних коштів. Тому, враховуючи встановлений управлінням статистики у Мукачівському районі розмір середньомісячної заробітної плати робітників, що обслуговують сільськогосподарські та інші пересувні установки (1712 грн.), просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3424 грн. за двох учнів, обґрунтовуючи позовні вимоги ст.ст. 509, 526, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Представники позивача (державного професійно-технічного навчального закладу „Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича") підтримали позовні вимоги з підстав, вказаних у позовній заяві, а також подали розрахунок оплати виробничої практики, зроблений у відповідності до ст. 8 Закону України „Про державний бюджет" на 2013 рік та ст. 13 Закону України „Про державний бюджет" на 2012 рік, відповідно до якого сплаті на розрахунковий рахунок ліцею підлягають кошти у розмірі 709,86 грн. за проходження практики учнями ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Представник відповідача повідомив про оплату заборгованості в розмірі 1418,86 грн., на підтвердження чого подав Квитанцію №0893030015 від 30.04.2014. Пояснив, що до сплати підлягає саме така сума, оскільки виробнича практика учнів є першим трудовим досвідом, відтак розмір оплати повинен виходити з мінімально встановленого бюджетним законодавством розміру. Додав детальний розрахунок сплаченої суми.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників учасників процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Дванадцятого грудня 2012 року між Державним професійно-технічним навчальним закладом „Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича" (позивачем 2 у справі) та Фермерським господарством „Колос-Л" (відповідачем у справі) укладено Угоди №№2549, 2550 про виробничу практику учнів ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_2) за спеціальністю "тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва", за умовами яких строк дії практики - з 29.12.2012 по 25.01.2013 (пункти 5 угод).

Відповідно до пункту 3.10 вказаних угод одним з обов'язків відповідача є обов'язок переводити оплату за виконання робіт вказаними практикантами на рахунок ліцею.

За результатами проведеної прокуратурою перевірки у позивача-2 з питань додержання трудових прав неповнолітніх, проходження учнями виробничої практики та їх подальшого працевлаштування, встановлено, що вказаний обов'язок відповідачем виконано не було, у зв'язку з чим прокурором подано даний позов про стягнення з фермерського господарства "Колос-Л" суми 3424 грн. за проходження практики двома учнями, враховуючи встановлений управлінням статистики у Мукачівському районі розмір середньомісячної заробітної плати робітників, що обслуговують сільськогосподарські та інші пересувні установки (1712 грн.).

Проаналізувавши чинне законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі у частині стягнення 1418,86 грн. слід припинити, а у задоволенні решти позовних вимог відмовити, з огляду на наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, пункт 3.10 укладених між сторонами угод, підписаних та скріплених печатками сторін, відтак обов'язкових до виконання, містить зобов'язання відповідача проводити оплату за виконання робіт учнями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рахунок ліцею.

Оскільки договором не встановлено розміру та порядку нарахування відповідних виплат (що не звільняє відповідача від обов'язку, передбаченого пунктом 3.10 угод, оплачувати працю неповнолітніх учнів), суд вважає належним розрахувати розмір виплат виходячи з передбаченого бюджетним законодавством мінімального погодинного розміру оплати праці, враховуючи відсутність у практикантів стажу роботи за даною кваліфікацією, оскільки дана практика учнів є першим трудовим досвідом практикантів, то така робота не може оплачуватися, як вважає прокурор, на підставі інформації органів статистики про розмір середньомісячної заробітної плати робітників, що обслуговують сільськогосподарські та інші пересувні установки.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про державний бюджет на 2012 рік" мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі становить з 1 грудня - 6,8 грн.

Згідно з ст. 8 Закону України "Про державний бюджет на 2013 рік" мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі становить з 1 січня - 6,88грн.

Отже, враховуючи проходження учнями виробничої практики з 29.12.2012 по 25.01.2013, а також вказані норми права, до сплати одному учню підлягає 709,43 грн. (1418,86 грн. - за двох) відповідно до поданих розрахунків як позивача 2, так і відповідача, перевірених судом.

У зв'язку з оплатою відповідачем вказаної заборгованості (1418,86 грн. за двох учнів, Квитанція №0893030015 від 30.04.2014) після подачі позову до суду (позовна заява надійшла до суду 18.04.2014), провадження у справі у цій частині належить припинити на підставі пункту 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору.

У іншій частині позову належить відмовити, з огляду на наведений розрахунок, відповідно до якого до сплати підлягає саме 1418,86 грн. за виконану учнями роботу, а інформацію управління статистики у Мукачівському районі щодо розміру середньомісячної заробітної плати по Закарпатській області у 2012 році робітників, що обслуговують сільськогосподарські та інші пересувні установки, не може бути застосовано при визначенні розміру оплати практиканта, оскільки така стосується оплати кваліфікованого спеціаліста.

Відповідно до п.4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" встановлено, що з 1 січня 2014 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1218 грн. на місяць.

Відповідно до п. 2.1. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Тобто, в даному випадку судовий збір становить 1827,00 грн.

Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Таким чином, враховуючи сплату частини суми боргу відповідачем після порушення провадження у справі, судовий збір в розмірі 757,09 грн. покладається на відповідача; враховуючи відмову в частині позову судовий збір в розмірі 1069,91 грн. покладається на визначеного прокурором позивача, а саме - державний професійно-технічний навчальний заклад „Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, п.1 1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У частині стягнення суми 1418,86 грн. провадження у справі припинити.

2. У іншій частині позову відмовити.

3. Стягнути з Фермерського господарства „Колос-Л" (Мукачівський р-н, с. Дерцен, вул. Ракоці, 114, код 22088952) в дохід Державного бюджету України (отримувач - УДКСУ у м. Ужгороді Закарпатської області, 38015610; банк одержувача - ГУДКСУ в Закарпатській області; код ЄДРПОУ суду 03499922, МФО 812016, рахунок №31211206783002, код платежу - 22030001) суму 757,09 грн. (сімсот п'ятдесят сім грн. 09 коп.) судового збору.

4. Стягнути з державного професійно-технічного навчального закладу „Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича" (м. Мукачево, вул. Чернишевського, 32, код 02543650) в дохід Державного бюджету України (отримувач - УДКСУ у м. Ужгороді Закарпатської області, 38015610; банк одержувача - ГУДКСУ в Закарпатській області; код ЄДРПОУ суду 03499922, МФО 812016, рахунок №31211206783002, код платежу - 22030001) суму 1069,91 грн. (одна тисяча шістдесят дев'ять грн. 91 коп.) судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 06.06.2014.

Суддя Л. М. Якимчук