Ухвала

від 03.03.2009 по справі 13/136/08-ап-9/317/08-ап-13/338/08-ап

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2009 року                           Справа №

13/136/08-АП-9/317/08-АП-13/338/08-АП

Колегія суддів Дніпропетровського

апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді 

- Добродняк І.Ю. (доповідач)

суддів              -   Баранник Н.П., Кожан М.П..   

при

секретарі          -  Дубова К.С.

за

участю представників:

позивача:         - Стоянов Ю.О. дов від 30.05.08 №

24529/10-014

відповідача:         - не з'явився

третьої

особи:         - не з'явився

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну

скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на

постанову господарського

суду Запорізької області від 09.06.2008 року

у

справі № 13/136/08-АП-9/317/08-АП-13/338/08-АП

(категорія статобліку - 6.6.26)

за  позовом    

Державної

податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

до

Суб'єкта

підприємницької діяльностіОСОБА_1

третя

особа Державний

реєстратор   Орджонікідзевської районної адміністрації

Запорізьклої міської ради Євстаф'єва Г.І. 

про  визнання недійсною державної реєстрації, -

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у

Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя звернулася до суду з позовом про

визнання нечинним запису про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особиОСОБА_1від дати внесення до Єдиного державного

реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців України, тобто від 01.08.06.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державна

реєстрація фізичної особи - підприємцяОСОБА_1проведення в порушення п.1 ст.42

Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців», а саме: відсутня дійсна воля громадянки ОСОБА_1, яка на

реєстрацію, ведення підприємницької діяльності не мала необхідних коштів,

економічних знань, можливостей.

Постановою

господарського суду Запорізької області від 09.06.2008 року у задоволенні

позову Державній податковій інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

відмовлено з тих підстав, що діяльність Державної податкової інспекції та її

повноваження регламентуються Законом України «Про державну податкову службу»,

який, зокрема, не передбачає прав та повноважень позивача щодо звернення до

суду з вимогами про визнання недійсним запису про державну реєстрацію.

Не погодившись  з постановою суду, Державна податкова

інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя подала апеляційну скаргу, в

якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права,

просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову,

якою позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги посилались

на те, що п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»

органам державної податкової служби надано право звертатися у передбачених

законом випадках до судових органів із (заявою) позовною заявою про скасування

державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Представник позивача

в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач (його

представник) в  судове засідання не

з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином,

що підтверджено доказами, які містяться в матеріалах справи.

Перевіривши

законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги

та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що  апеляційна скарга не підлягає задоволенню з

наступних підстав.

Відповідно до п.4

ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція

адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних

повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.50 КАС України

юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути

відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення)

окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск

(ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця

чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації

права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених

законом.

Закон України «Про

державну податкову службу»  регламентує

повноваження та діяльність Державної податкової служби.

Згідно п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону

України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової

служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами

України, мають право: звертатися у передбачених законом випадках до судових

органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації

суб'єкта підприємницької діяльності.

Визначені позивачем вимоги про

визнання нечинним запису про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи за своєю суттю не підпадають під положення п. 17 ч.

1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», мають інші

правові наслідки.

Крім того, норми діючого

законодавства взагалі не передбачають можливості визнання нечинним  запису про державну реєстрацію суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна

реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту

створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або

позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших

реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних

записів до Єдиного державного реєстру.

Перелік відомостей, які повинні

міститися в Єдиному державному реєстрі щодо фізичної особи - підприємця,

зазначений в ч.4 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб

та фізичних осіб - підприємців».   

Статтею 18 Закону України «Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено,

я кщо відомості, які

підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то

такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з

третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з ч.3 ст.46 цього ж Закону

фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного

державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької

діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно ч.1 ст.46 Закону України «Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна

реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця

проводиться у разі:

прийняття фізичною особою -

підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності;

смерті фізичної особи - підприємця;

постановлення судового рішення про

оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою;

постановлення судового рішення про

визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її

цивільної дієздатності;

постановлення судового рішення про

припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Підставами для постановлення судового

рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця

є:

визнання фізичної особи - підприємця

банкрутом;

провадження нею підприємницької

діяльності, що заборонена законом;

неподання протягом року органам

державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової

звітності відповідно до закону.

Фізична особа позбавляється статусу

підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну

реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Виходячи з аналізу наведених правових

норм, визначені позивачем обставини не є законодавчо встановленою підставою для

внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису стосовно

відповідача.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.16

Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -

підприємців» єдиний державний реєстр створюється і ведеться спеціально

уповноваженим органом з питань державної реєстрації, який є його розпорядником

та адміністратором.

Відповідач - фізична особа -

підприємецьОСОБА_1не є особою, на яку покладені обов'язок і відповідальність

щодо ведення єдиного державного реєстру, у зв'язку з чим фізична особа -

підприємецьОСОБА_1не може бути відповідачем за позовами щодо даних державної

реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців України.   

З огляду на

викладене, колегія суддів вважає, що вимоги до фізичної особи -

підприємцяОСОБА_1про визнання нечинним запису про його державну реєстрації є

необґрунтованими та безпідставними.

Таким чином, колегія

суддів дійшла висновку про те, що передбачених статтею 202 Кодексу

адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду

першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається. Колегія

суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а

постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200,

205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної

податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя залишити - без

задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 09 червня

2008 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з

моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до

Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Ухвалу виготовлено у повному

обсязі  12.06.09   

Головуючий:                                                                                

І.

Ю. Добродняк 

Судді:

Н.

П. Баранник

М. П. Кожан