Ухвала

від 20.05.2014 по справі 2а-15670/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15670/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

20 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Епель О.В.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби, третя особа: Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2012 р. № 0001421704/4411 та № 0001431704/4410, -

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2) звернулася до суду з позовом до державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва ДПС, податковий орган), третя особа: державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Печерському р-ні м. Києва ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2012 р. № 0001421704/4411 та № 0001431704/4410.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, у період з 23.05.2012 р. по 06.06.2012 р. ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва ДПС було проведено виїзну планову перевірку позивача.

За результатами цієї перевірки був складений Акт про результати виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р. № 2937/17/4/НОМЕР_1 від 12.06.2012 р. (далі - Акт перевірки).

Податковим органом встановлено, що в порушення вимог п. 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727/98 від 03.07.1998 р. із змінами та доповненнями, п. 19.1 "а" ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-IV із змінами та доповненнями позивач в період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р. вела книгу обліку доходів та витрат неналежним чином, а саме: заповнювала з виправленнями та помарками; в порушення вимог п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями позивач віднесла до складу валових витрат за 2011 рік витрати на перевезення вапна підприємством ПП "Еліс Транс Сервіс" (код ЄДПРОУ 34691070) у сумі 71 666,65 грн. (без ПДВ), які не підтверджені документально, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за 2011 рік на суму 12 183,33 грн.; в порушення вимог п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України позивач завищила податковий кредит з податку на додану вартість у перевіряємому періоді на суму 16 333,35 грн., в тому числі за липень 2011 р. - на суму 2 000,00 грн., за серпень 2011 р. - на суму 666,67 грн., за вересень 2011 р. - на суму 5 666,67 грн., за жовтень 2011 р. - на суму 3 666,67 грн., за листопад 2011 р. - на суму 1 166,67 грн., за грудень 2011 р. - на суму 3 166,67 грн., що призвело до заниження позитивної різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за перевіряємий період на суму 16 333,35 грн., в тому числі за липень 2011 р. - на суму 2 000,00 грн., за серпень 2011 р. - на суму 666,67 грн., за вересень 2011 р. на суму 5 666,67 грн., за жовтень 2011 р. - на суму 3 666,67 грн., за листопад 2011 р. - на суму 1 166,67 грн., за грудень 2011 р. - на суму 3 166,67 грн.

Отже, за результатами перевірки донараховано: податку з доходів фізичних осіб - 12 183,33 грн. та податку на додану вартість - 16 333,35 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва ДПС прийнято ППР № 0001421704/4411 та ППР № 0001431704/4410, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання, а саме: ППР № 0001431704/4410 на 15 229,16 грн.; ППР № 0001421704/4411 на 20 416,69 грн.

Відповідно до Акту перевірки відповідачем встановлено, що позивачем були допущені порушення стосовно віднесення до валових витрат та податкового кредиту суми, що були сплачені у взаємовідносинах з ПП "Еліс Транс Сервіс".

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що відповідно до Акту від 25.04.2012 р. № 1015/22-4/34691070 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки TOB "Еліс Транс Сервіс" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року" ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва службовою запискою № 1784/вих./26-06/38 від 08.02.2012 р. надано висновок спеціаліста № 50 від 02.12.2012 р. стосовно наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарських операцій ПП "Еліс Транс Сервіс", тобто фінансово-господарська діяльність ПП "Еліс Транс Сервіс" здійснюється поза межами правового поля, що, в свою чергу, свідчить про ненабуття належним чином цивільної правоздатності ПП "Еліс Транс Сервіс", фінансово-господарські взаємовідносини між ПП "Еліс Транс Сервіс" та контрагентами є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цими правочинами.

Обговорюючи спірні правовідносини, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та випливає з матеріалів справи, між ПП "Еліс Транс Сервіс" та позивачем було укладено договір транспортного експедирування № 1475 від 29.07.2011 р. (далі - Договір).

Пунктом 4.2 Договору експедирування встановлено, що Експедитор пред'являє Замовнику для оплати рахунки.

Пунктом 4.3 Договору експедирування визначено, що кошти, які отримані від Замовника на розрахунковий рахунок Експедитора, за виключенням винагороди, транзитні та використовуються для розрахунку з Перевізником.

Виконання умов Договору підтверджується первинними документами, а саме: рахунками-фактури, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), податковими накладними.

Крім того, колегія суддів враховує, що допитаний судом першої інстанції в якості свідка ОСОБА_4, який обіймав посаду директора ПП "Еліс Транс Сервіс" на момент вчинення спірних операцій, підтвердив реальність операцій та факт підписання первинних документів, наявних в матеріалах справи.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст. 3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Договір, укладений між позивачем та його контрагентом в судовому порядку не оспорювався, недійсним (фіктивним) не визнавався, його зміст не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому висновок податкового органу про нікчемність договору не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Колегія суддів зазначає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу Акта від 25.04.2012 р. № 1015/22-4/34691070 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки TOB "Еліс Транс Сервіс", на який посилається відповідач в своїй апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки, відповідно до вимог податкового законодавства України, вказані обставини не можуть бути підставами для застосування санкцій щодо позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та TOB "Еліс Транс Сервіс" останній був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість, установчі та реєстраційні документи не визнавались недійсними.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених до п. 167.1, ст. 167, п. 176.1 ст. 176, 177.2, 177.5 ст. 177, 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України , Законі України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" , Законі України від 22.05.2003 № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" , Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 № 13-92 , надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги не спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Епель О.В.