Рішення

від 03.06.2014 по справі 910/5368/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5368/14 03.06.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія

"АРГУМЕНТ-КОНСАЛТИНГ"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 15 189,21 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача Малінін Д. О. (дов. б/н від 25.03.2014 року)

Від відповідача ОСОБА_1 (паспорт)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 03.06.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "АРГУМЕНТ-КОНСАЛТИНГ" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 15 189,21 грн. за договором про надання юридичних послуг № 37 від 18.10.2013 року, з яких 14 400, 00 грн. основного боргу, 146, 40 грн. інфляції, 120, 53 грн. 3 % річних, 522, 28 грн. пені, а також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/5368/14, розгляд справи призначено на 13.05.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2014 року розгляд справи у судовому засіданні було відкладено на 27.05.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2014 в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 03.06.2014 в зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

В судове засідання 03.06.2014 представники сторін з'явились.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а відповідач в судовому засіданні надав письмовій відзив на позовну заяву та заперечив проти задоволення позовних вимог.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором про надання юридичних послуг № 37 від 18.10.2013 року в частині оплати наданих послуг.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що відповідачем перед позивачем жодних завдань не ставилося, послуги не надавалися, і відповідно оплата не проводилась, в обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на п.п. 2.3., 2.7., 3.7. договору.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2013 року між сторонами - позивачем, як виконавцем та відповідачем, як замовником було укладено договір про надання юридичних послуг № 37 (далі за текстом - договір), термін дії якого з 18 жовтня 2013 року по 31 грудня 2013 року.

Згідно п. 1.1. договору виконавець прийняв на себе зобов'язання по здійсненню комплексу юридичних послуг. Юридичне обслуговування в пакеті «Експерт» включає: а) надання коротких усних та письмових консультацій (на e-mail, телефоном), по діючому законодавству, що не потребує попереднього аналізу та вивчення; б) надання виписок із діючого законодавства, - типових документів правового характеру (шаблонів заяв, скарг, договорів, форм, наказів, актів тощо; в) складання господарських договорів, заяв, скарг і інших документів правового характеру, аналіз діючих на відповідність чинному законодавству України; г) надання письмових експертних висновків з аналізом питання, юридичним висновком та посиланням на норми діючого законодавства; д) участь у переговорах, що проводяться замовником, з метою представництва його інтересів і правового консультування; е) представництво замовника в органах державної влади та управління, в судах, перед юридичними і фізичними особами, з питань захисту законних прав і інтересів замовника, пов'язаних з правовими питаннями, оскарження неправомірних дій посадових осіб органів державної влади та управління по відношенню до замовника, по іншим питання його поточної діяльності; є) виконання інших дій, які сторонами будуть визнані необхідними і узгодженими.

Сторонами в п. п. 2.1., 2.2. договору визначено, що замовник письмово, усно або в іншій обумовлений сторонами спосіб, повідомляє виконавця про питання, що виникли в результаті господарської діяльності замовника, а виконавець визначає строки надання послуг, перспективи вирішення питань замовника, а також перелік документації і інформативних даних, необхідних для надання послуг.

Строком початку надання послуг виконавцем буде вважатись день отримання від замовника необхідних документів і інформації, а також здійснення відповідних оплат, якщо вони необхідні (п. 2.3. договору).

Пунктом 2.7. договору сторони погодили, що якщо в процесі надання послуг виявиться недоцільність їх подальшого надання, виконавець призупиняє надання послуг і у трьохденний строк повідомляє про це замовнику. У цьому випадку сторони в дводенний строк приймають рішення про доцільність і подальший порядок надання послуг.

За умовами п. 2.11. договору за результатами кожного етапу або об'єму наданих послуг виконавець направляє замовнику акт прийому - передачі послуг.

Відповідно до пунктів 2.12., 2.13. договору сторони визначили порядок приймання наданих послуг. Так, у випадку якщо сторонами не складався календарний план для надання комплексу послуг, представник виконавця самостійно веде погодинний облік наданих замовнику послуг і при необхідності на вимогу замовника, надає матеріали обліку не рідше одного разу в місяць. Одночасно, на основі матеріалів обліку погодинної оплати послуг, виконавець передає акт прийому - передачі наданих послуг з зазначенням суми, що підлягає перерахуванню на його користь, а також рахунок на суму, що підлягає оплаті замовником. Замовник протягом доби з дня отримання акту зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт прийому чи мотивовану відмову від його підписання. У випадку якщо протягом 1 доби замовник не підпише акт та не направить вмотивовану відмову, акт вважатиметься підписаний і усі роботи прийнятими замовником.

Згідно п.п. 3.1. договору, щомісячна плата за надання послуг складає 2 000 грн. без ПДВ, яка оплачується відповідно до п.п. 3.5. договору, відповідачем шляхом 100% попередньої оплати до 5 числа кожного, поточного місяця, а за перший місяць після підписання договору - протягом 5 робочих дні з дня підписання.

За умовами п. 3.7. договору, у випадку визнання подальшого надання послуг недоцільним замовник оплачує виконавцеві фактично наданий об'єм послуг.

Пунктом 4.3. договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати послуг виконавця, замовник сплачує виконавцю пеню, яка обраховується від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати у розмірі двох облікових ставок Національного банку України, діючих у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.1. договору встановлено, за умови, що ні одна з сторін за 15 днів до закінчення стоку дії договору письмово не повідомить іншу сторону про своє бажання розірвати договір або внести зміни, дія договору автоматично пролонгується на наступні дванадцять місяців без складання додаткової угоди до договору.

За твердженням позивача на виконання умов договору ним надавались юридичні послуги замовнику протягом жовтня 2013 року - січня 2014 року.

На підтвердження факту надання послуг, позивачем в матеріали справи надані такі документи: акт виконаних робіт від 31.12.2013 на суму 7 200, 00 грн., акт виконаних робіт від 31.01.2014 року на суму 2 400, 00 грн., роздруківки електронного листування з відповідачем за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року, журнал виконаних робіт. При цьому, акти виконаних робіт відповідачем не підписані, сума оплати наданих послуг визначена з врахуванням ПДВ. Надсилання актів виконаних робіт позивачем відповідачу засобами поштового зв'язку підтверджується матеріалами справи.

Згідно викладеного в позовній заяві, відповідач жодного разу не здійснив оплату за договором, при цьому, в телефонному режимі зобов'язувався погасити заборгованість, але ніяких дій по оплаті не вчиняв. Відсутність актів виконаних робіт за лютий та березень 2014 року, позивач пояснює тим, що в цих місяцях не було етапів і об'ємів робіт, проте, на думку позивача, відсутність таких об'ємів не звільняє замовника за договором здійснювати платежі у вигляді абонентської плати до 5 числа поточного місяця. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором за період з жовтня 2013 по березень 2014 року, яка за його розрахунком складає 14 400, 00 грн. а також 146, 40 грн. інфляційних втрат, 120, 53 грн. 3 % річних та 522, 28 грн. пені.

За твердженням відповідача, у нього зникла необхідність користуватися послугами позивача, він не ставив перед позивачем ніяких завдань, не надавав ніякої інформації і не передавав документації, відтак, на думку відповідача, у нього відсутній обов'язок оплачувати послуги, які не надавались.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Договір про надання юридичних послуг № 37 від 18.10.2013 року є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Із наданих позивачем в матеріали справи роздруківок листування з відповідачем вбачається фактичне надання позивачем відповідачу юридичних послуг протягом жовтня - грудня 2013 року та їх споживання останнім, що спростовує відповідні твердження відповідача. Доказів оплати наданих в зазначений період послуг матеріали справи не містять, і відповідач факт не оплати послуг підтвердив в судовому засіданні.

Доказів надання позивачем відповідачу послуг за договором в період з січня 2014 року по березень 2014 року матеріали справи не містять.

Приписами ст. 903 ЦК України встановлений обов'язок замовника оплатити саме надану йому послугу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що за договором у відповідача перед позивачем наявне невиконане зобов'язання по оплаті наданих йому в період з жовтня по грудень 2013 року юридичних послуг, в розмірі встановленому договором .

Судом встановлено, що вартість послуг за місяць погоджена сторонами в розмірі 2 000, 00 грн. без ПДВ, проте в рахунках на оплату наданих послуг виставлених позивачем відповідачу, та в актах виконаних робіт позивачем зазначено, що оплаті підлягають послуги в сумі 2 400, 00 грн. з ПДВ. Нарахування позивачем відповідачу ПДВ за надані послуги не відповідає умовам договору, при цьому матеріали справи не містять доказів, що відповідач, як фізична особа - підприємець є платником ПДВ.

Отже, у відповідача перед позивачем на момент винесення рішення по справі існує невиконане зобов'язання по оплаті наданих йому юридичних послуг за договором з жовтня по грудень 2013 року в розмірі 6 000, 00 грн.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 6 000, 00 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 6 000, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати наданих послуг, у відповідності до п. 3.5 договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6 000, 00 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Заявлені позивачем вимоги про стягнення пені за порушення відповідачем грошового зобов'язання за період з 24.10.2013 по 01.04.2014 в розмірі 522, 28 грн. ґрунтуються на законі та договорі, і відповідно в підлягають частковому задоволенню за приписами ст. 230, 231, 232 ГК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», відповідно до розрахунку суду, оскільки позивачем пеня розраховувалась за іншим розміром основної заборгованості. За розрахунком суду за загальний період з 24.10.2013 по 01.04.2014 стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 302, 02 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Відповідно до якої, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Частиною 2 вищезазначеної статті встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення 120, 53 грн. 3 % річних та 146, 40 грн. інфляційних втрат згідно ст. 625 ЦК України за порушення відповідачем грошового зобов'язання за період з 24.10.2013 по 01.04.2014 ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 229 Господарського кодексу України), і відповідно в підлягають частковому задоволенню, відповідно до розрахунку суду. За розрахунком суду за загальний період з 24.10.2013 по 01.04.2014 стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 69, 69 грн. 3 % річних та 3, 11 грн. інфляційних втрат.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги задовольняються судом частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 6 000, 00 грн. основного боргу, 302, 02 грн. пені, 69, 69 грн. 3 % річних та 3, 11 грн. інфляційних втрат.

Витрати на оплату судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються судом на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код ДРФОП НОМЕР_1); в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження») на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "АРГУМЕНТ-КОНСАЛТИНГ" (14655, м. Київ, вул. Артема, 1-5, оф. 512; код ЄДРПОУ 34761996) 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 302 (триста дві) грн. 02 коп. пені, 69 (шістдесят дев'ять) грн. 69 коп. 3 % річних, 3 (три) грн. 11 коп. інфляційних втрат та 840 ( вісімсот сорок) грн. 42 коп. судових витрат.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.06.2014 р.

Суддя Г.П. Бондаренко