Рішення

від 03.06.2014 по справі 910/3230/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3230/14 03.06.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтрейдінг"

до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

Третя особа, яка не

заявляє самостійних

вимог на предмет спору

на стороні відповідача Державна казначейська служба України

про стягнення 265 285,87 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Денисюк В. В. (дов. № б/н від 12.02.2014 року)

Від відповідача Мостепанюк В. І. (дов. № 100/2196/сек від 05.02.2014 року)

Від третьої особи не з'явились

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 03.06.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комтрейдінг" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі по тексту - відповідач) про стягнення 265 285,87 грн. за договором № 86-1/14 від 29.11.2013 року та покладання судових витрат на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/3230/14, розгляд справи призначено на 15.04.2014 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 15.04.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу № 910/3230/14 передано для розгляду судді Сіваковій В. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2014 року справу № 910/3230/14 прийнято до провадження судді Сівакової В. В., розгляд справи призначено на 20.05.2014 року.

Розпорядженням В. о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г.П. з відпустки, справу № 910/3230/14 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2014 в порядку ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну казначейську службу України, в зв'язку з чим в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 03.06.2014.

В судове засідання 03.06.2014 представники сторін з'явились, представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представником відповідача в судовому засіданні подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача йог зобов'язань за договором № 86-1/14 від 29.11.2013 року в частині оплати поставленого товару.

Відповідач проти позову заперечує з підстав здійснення діяльності відповідачем за рахунок коштів Державного бюджету України та затримки у виділенні бюджетних асигнувань. Крім того, з посиланням на п. 7.3. договору № 86-1/14 від 29.11.2013 року відповідач заперечує проти нарахування штрафних санкцій за договором.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Згідно пояснень відповідача, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.07.2013 №472-р в липні 2013 року відкрито бюджетну програму КПКВК 6151800 «Проведення капітального ремонту покрівлі адміністративного будинку, придбання обладнання та предметів довгострокового користування» (далі - бюджетна програма). Бюджетні призначення за бюджетною програмою складають 3 800 000,00 грн.

Річним планом закупівель на 2013 рік Комісії на проведення конкурсних процедур закупівель було передбачено видатки у сумі 3 518 300 грн. За цією програмою процедурою закупівлі були відкриті торги, за результатами яких з переможцями укладено та зареєстровано в Державній казначейській службі України договори, зокрема №86-1/14 від 29.11.2013.

Договір № 86-1/14 від 29.11.2013 року (надалі за текстом - договір) укладений 29.11.2013 року між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як замовником.

Згідно п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується у 2013 році передати у власність замовника «Апаратуру електрична для проводового телефонного чи телеграфного зв'язку; відеофони (комутатори)» (код згідно ДК 016:2010 - 26.30.2), а саме, комутатори (далі - товар) у кількості та за ціною, що визначені у специфікації, а замовник зобов'язується прийняти товар та оплатити його.

Відповідно до п. 3.1. договору та Специфікації на поставку (додаток № 1 до договору), загальна вартість товару складає 259 200,00 грн. (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч двісті гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ 43 200,00 грн.

Пункт 3.2. договору передбачає, що ціна договору не може перевищувати бюджетне призначення замовника. Фактична вартість товару, що поставляється за цим договором, підтверджується видатковою накладною.

Пунктом 4.1. договору сторони визначили, що оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі рахунків - фактур та накладних. Замовник має право на відстрочку платежів на термін до 5 календарних днів з моменту поставки. Оплата здійснюється замовником після поставки та передачі у власність замовника товару (п. 4.2. договору).

Згідно положень п. 4.4. договору у разі затримки у виділенні бюджетних асигнувань оплата за поставку товару здійснюється протягом 3-х банківських днів з дати отримання замовником бюджетних асигнувань на здійснення закупівлі на свій реєстраційний рахунок. Будь-які штрафні санкції в такому випадку до замовника не застосовуються.

Пунктом 7.2. договору, сторони погодили, що за порушення строків оплати поставленого товару замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожний день прострочення.

За умовами п. 7.3 договору стягнення пені до замовника не застосовується у разі внесення змін до розпису Державного бюджету України (скорочення видатків) за загальним фондом, за бюджетною програмою КПКВК 6151800 ''Проведення капітального ремонту покрівлі адміністративного будинку, придбання обладнання та предметів довгострокового користування»; якщо причиною несвоєчасної оплати вартості товару є несвоєчасне бюджетне фінансування замовника. Відсутність бюджетного призначення підтверджується замовником документально.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв згідно видаткової накладної № 1 від 19.12.2013 товар обумовлений договором на суму 259 200, 00 грн. В той же день позивач виставив відповідачу рахунок на оплату поставленого товару № 1. Відповідні бюджетні зобов'язання зареєстровані Державною казначейською службою України 20.12.2013.

Як вбачається із матеріалів справи, фактичне фінансування відповідача у 2013 році за бюджетною програмою склало лише 5,2% від обсягу бюджетних призначень. Недофінансування становить 3 604, 3 тис. грн.

Відповідач, як слідує із матеріалів справи вживав необхідних та законно можливих заходів для недопущення кредиторської заборгованості. Проте, кошти в обсязі необхідному для оплати поставленого за договором товару асигновані не були, доказів іншого матеріали справи не містять.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому з наступних підстав.

Договір № 86-1/14 від 29.11.2013 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставлено відповідачу товар на загальну суму 259200,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, при укладанні договору сторони погодили, що оплата за поставлений товар здійснюється після поставки товару, і що відповідач має право на відстрочку на термін до 5 календарних днів з моменту поставки. При цьому, сторони також погодили, що у разі затримки у виділенні бюджетних асигнувань оплата за поставку товару здійснюється протягом 3-х банківських днів з дати отримання замовником бюджетних асигнувань на здійснення закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 259 200, 00 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 259 200, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 4.1. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 259200, 00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що судом встановлено факт затримки виділення бюджетних асигнувань на оплату поставленого товару за договором, проте враховуючи принципи розумності та справедливості при виконанні сторонами договорів, з огляду на той факт, що поставка була здійснена в грудні 2013 року, суд дійшов висновку, що строк виконання зобов'язань по оплаті поставленого товару настав.

Заявлені позивачем вимоги щодо стягнення 518, 40 грн. інфляційних втрат, 1 043, 90 грн. 3 % річних та 4 523, 57 грн. задоволенню не підлягають, враховуючи погоджені сторонами умови договору, визначені п.п. 4.4., 7.2. договору, оскільки судом встановлено факт несвоєчасного бюджетного фінансування відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

При цьому, відповідно до п. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року за № 7 передбачено, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Враховуючи, що вини відповідача в невиконанні ним своїх зобов'язань за договором суд не вбачає, оскільки ним вчинено всі передбачені договором дії для здійснення оплати наявної бюджетної заборгованості, що станом на момент винесення рішення по справі заборгованість не сплачена не з вини відповідача (при цьому наявне невиконання зобов'язань по перерахуванню коштів третьою особою), суд дійшов висновку про покладення витрат по оплаті судового збору на сторін порівну.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8, корп. 30; ідентифікаційний код 37956207; в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтрейдінг" (04205, м. Київ, проспект Оболонський, буд. 7, кв. 104; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32594130) 259200 (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч двісті) грн. 00 коп. основної заборгованості та 2652 (дві тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн. 87 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.06.2014 р.

Суддя Г.П. Бондаренко