Рішення

від 05.06.2014 по справі 913/1348/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

05 червня 2014 року Справа № 913/1348/14

Провадження № 15пд/913/1348/14

За позовом позивача-1 - Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ

позивача-2 - Луганської міської ради, м.Луганськ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний ярмарок", м.Луганськ

про внесення змін до договору оренди землі від 23.12.2002, державна реєстрація від 27.01.2003 № 4217

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.

У засіданні брали участь:

від позивача-1 - Шинкарьова О.А. - начальник відділу претензійно-позовної роботи та роботи по взаємодії з органами виконавчого провадження юридичного управління, довіреність № И01/03-31/5160/0/2-13 від 20.08.2013;

від позивача-2 - Шинкарьова О.А. - начальник відділу претензійно-позовної роботи та роботи по взаємодії з органами виконавчого провадження юридичного управління, довіреність № И01/03-31/5159/0/2-13 від 20.08.2013;

від відповідача - не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Луганською міською радою заявлено вимоги про внесення змін до договору оренди землі від 23.12.2002, державна реєстрація від 27.01.2003 № 4217, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральний ярмарок", відносно земельної ділянки площею 0,0691 га, під будівництво та розміщення торговельного комплексу, благоустрій прилеглої території, яка знаходиться за адресою: кв.Гайового (в районі будинку № 10), м.Луганськ, а саме: викласти абзац перший п.2.1 розділу 2 "Орендна плата" договору в новій редакції: "Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків нормативної грошової оцінки".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.05.2014 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 05.06.2014.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманої на сайті www.irс.gov.ua місцезнаходженням відповідача є: вул.Челюскінцев, б.1-А, м.Луганськ. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, не надання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 05.06.2014 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачів, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

З 01.01.2013 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", відповідно до п.7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що з дня набрання чинності цим законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Згідно до ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин, тому, оскільки земельна ділянка була надана відповідачу рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради, але на теперішній час вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради, належними позивачами за даним позовом є виконавчий комітет Луганської міської ради та Луганська міська рада.

Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 09.10.2002 № 229/38 вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Центральний ярмарок" в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,0691 га під будівництво та розміщення торговельного комплексу, благоустрій прилеглої території, яка знаходиться за адресою: кв.Гайового (в районі будинку № 10), м.Луганськ.

На виконання вказаного рішення між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральний ярмарок" було укладено договір оренди землі від 23.12.2002, державна реєстрація від 27.01.2003 № 4217.

В п.1.1 договору сторони визначили предмет договору - земельна ділянка площею 0,0691 га, яка знаходиться за адресою: кв.Гайового (в районі будинку № 10), м.Луганськ.

В п.1.2 договору сторони визначили передбачили, що земельна ділянка надається орендарю терміном до 09 жовтня 2051 року під будівництво та розміщення торговельного комплексу, благоустрій прилеглої території.

Згідно до п.2.1 договору річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного), який діє на момент укладення договору оренди земельної ділянки збільшеного на коефіцієнт 2,5, що визначений рішенням Луганської міської ради від 02.04.1999 № 7/9 (Розрахунок розміру земельного податку (річного), який діє на момент укладення договору оренди земельної ділянки додається до договору та є його невід'ємною частиною).

Відповідно до пп.2.1.1 п.2.1 договору на момент укладення договору річна орендна плата складає 4437 грн 80 коп.

У п.4.2 договору сторони встановили, що зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку. Зміни і доповнення до даного договору вносяться шляхом укладання додаткових угод, що набирають чинність після підписання, нотаріального посвідчення та державної перереєстрації договору і є невід'ємними частинами даного договору. Умови договору оренди земельної ділянки діють у випадку, коли після набрання договором чинності законами України встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені договором, крім випадків, визначених ст.21 Закону України "Про оренду землі", а також випадків, визначених законами України, якщо вони підвищують рівень захисту прав орендарів, орендодавців, третіх осіб.

З набранням з 01.01.2011 чинності Податковим кодексом України було змінено розмір орендної плати та встановлений її мінімальний та максимальний розміри.

З метою приведення договору оренди землі від 23.12.2002, державна реєстрація від 27.01.2003 № 4217, у відповідність з вимогами діючого законодавства, на підставі заяви відповідача б/н від 28.01.2013 Луганською міською радою було прийнято рішення від 28.03.2013 № 33/147 "Про внесення змін до договору оренди землі від 23.12.2002, державна реєстрація від 27.01.2003 № 4217, який укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральний ярмарок".

Пунктом 1 зазначеного рішення вирішено внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 23.12.2002, державна реєстрація від 27.01.2003 за № 4217, який укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральний ярмарок", а саме: викласти абзац перший п.2.1 розділу 2 "Орендна плата" договору у наступній редакції: "Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".

Пунктом 2 вказаного рішення було зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральний ярмарок" в місячний термін звернутись в Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів, для укладення договору про внесення змін до договору оренди землі від 23.12.2002, державна реєстрація від 27.01.2003 № 4217.

Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до абзацу 1 п.п.2.19. п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Відповідач не звернувся до Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів (яке в подальшому перейменоване в Департамент з питань земельних ресурсів" про внесення змін до договору оренди землі від 23.12.2002, державна реєстрація від 27.01.2003 № 4217, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Стаття 30 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Обґрунтованою суд вважає вимогу позивачів про викладення абзацу першого п.2.1 розділу 2 "Орендна плата" договору у новій редакції: "Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків нормативної грошової оцінки", враховуючи наступне.

Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011, зокрема, встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14).

Згідно ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до ст.290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно із ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Можливість внесення змін до договору оренди землі передбачена чинним земельним законодавством та умовами договору оренди (п.4.2 договору).

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, є обґрунтованою вимога позивачів про внесення змін до договору оренди землі від 23.12.2002, державна реєстрація від 27.01.2003 № 4217, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральний ярмарок".

Судовий збір покладається на відповідача, враховуючи приписи ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний ярмарок" задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору оренди землі від 23.12.2002, державна реєстрація від 27.01.2003 № 4217, який укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральний ярмарок", відносно земельної ділянки площею 0,0691 га, під будівництво та розміщення торговельного комплексу, благоустрій прилеглої території, яка знаходиться за адресою: кв.Гайового (в районі будинку № 10), м.Луганськ, виклавши абзац перший п.2.1 розділу 2 "Орендна плата" договору у наступній редакції: "Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків нормативної грошової оцінки".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний ярмарок", вул.Челюскінців, б.1А, м.Луганськ, ідентифікаційний код 31673530, на користь Луганської міської ради, вул.Коцюбинського, б.14, м.Луганськ, ідентифікаційний код 26070794, судовий збір у сумі 1218 грн. 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.06.2014.

Суддя С.В. Смола