Рішення

від 05.06.2014 по справі 917/763/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2014 р. Справа №917/763/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиргородський цукор", вул. Шевченка, 6/2, м. Кіровоград, 25006

до Приватного підприємства "Ливенське", с. Бутенки, Кобеляцький район, Полтавська область, 39213

про стягнення грошових коштів

Суддя Сірош Д.М .

Представники :

від позивача: Сілівестренко Р.А., довіреність №11/04/11 від 19.0.2014 р.

від відповідача : не з'явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України .

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 600 000,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні, в обґрунтування позовних вимог посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем листом № 71 від 27.03.2012 р. змінено призначення платежів згідно платіжних доручень № 271 від 28.04.2011 р. на суму 584 500 грн, № 272 від 28.04.2011р. на суму 15 500 грн та зазначено: "плата за металоконструкції" згідно договору № 2804/11 від 28.04.2011 р.

05.06.2014 р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю явки керівника в судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні проти вказаного клопотання заперечила.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, виходячи з наступного:

Згідно зі ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено протягом двох місяців з дня надходження позовної заяви. В даному випадку перебіг цього строку закінчується 22.06.2014 року, тому суд не вбачає законних та обґрунтованих підстав для подальшого відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище (ч. 2 ст. 28 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

У п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р. роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Таким чином, юридична особа не обмежена у виборі особи та наданні такій особі повноважень на представництво її інтересів у господарському суді.

Також, слід зазначити, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив :

28 квітня 2011 року між приватним підприємством "Ливенське" (надалі - відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Новомиргородський цукор" (надалі - позивач) укладено договір купівлі-продажу № 2804/11 (а.с. 12 - 15).

Згідно з п. 1.1 договору відповідач, як продавець, зобов'язаний здійснити поставку та передати у власність позивача мішки поліпропіленові з вкладишем під цукор.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору № 2804/11 від 28.04.2011 р. кількість мішків поліпропіленових з вкладишем під цукор становить 200 000 шт. за ціною 3,00 грн в т.ч. ПДВ, за одну одиницю товару, на загальну суму 600 000,00 грн в т.ч. ПДВ (а.с. 16).

Згідно з п. 4.2 договору загальна сума договору становить 600 000,00 грн, у т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 7.1 договору покупець проводить 100% попередню оплату за товар шляхом внесення 100% від даної суми на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до п. 3.1 договору поставка товару здійснюється самовивозом протягом 15 робочих днів з дати оплати товару/партії товару зі складу продавця на умовах поставки товару FCA згідно Інкотермс 2000. Продавець зобов'язується не пізніше ніж за три календарних дні до дати запланованої поставки письмово повідомити Покупця про точну дату завантаження (поставки) та місце відвантаження (поставки) Товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі виставленого рахунку № 213 від 28 квітня 2011 р. (а.с. 17), здійснено 100% попередню оплату шляхом перерахування коштів за мішки в сумі 600 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 272 від 28 квітня 2011 року на суму 15 500,00 грн, № 271 від 28 квітня 2011 року на суму 584 500,00 грн (а.с. 10 - 11).

Отже, позивач виконав свої зобов'язання належним чином та у повному обсязі.

Проте, відповідач, порушуючи договірні зобов'язання, Товар не поставив та не повернув позивачу суму попередньої оплати в розмірі 600 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про повернення коштів у розмірі 600 000,00 грн, шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується поштовими квитанціями, описами вкладення в цінний лист та роздруківками з сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта http://services.ukrposhta.com/barcodesingle/ (а.с. 18 - 27).

Проте, як зазначає позивач, відповідачем проігноровані вимоги щодо повернення грошових коштів у розмірі 600 000,00 грн.

Вказану суму боргу позивач просить суд стягнути з відповідача.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положеннями ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно статей 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків і сторони у відповідності до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умовах договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей, тощо) яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше вказане в пропозиції укласти договір, або не встановлено законом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частина 1 ст. 193 ГК України, передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати за товар, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення суми попередньої оплати, тому позовні вимоги в частині стягнення 600 000,00 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо зміни призначення платежу (вважати платою за металоконструкції) за платіжними дорученнями № 271 від 28.04.2011 р. на суму 584500, № 272 від 28.04.2011 р. на суму 15 500 та судом відхиляються, виходячи з наступного.

Відповідно до Посадової інструкції головного бухгалтера ТОВ "Новомиргородський цукор" головний бухгалтер (п. 2.13) за письмовим погодженням з генеральним директором товариства шляхом проставляння підпису генеральним директором товариства на платіжному та/або розрахунковому та/або іншому документі забезпечує проведення розрахунків з іншими кредиторами/дебіторами згідно з договірними зобов'язаннями.

Згідно з п. 3.4 посадової інструкції головний бухгалтер представляє інтереси товариства в сторонніх організаціях з питань які належать до компетенції головного бухгалтера при наявності доручень та довіреностей виданих генеральним директором товариства. Головному бухгалтерові може надаватися право другого підпису на документах з питань, що входять у його функціональні обов'язки, при наявності на даному документі першого підпису, що належить генеральному директору товариства (копія посадової інструкції у матеріалах справи).

Відповідно до п. 2.2.1, п. 2.2.2, п. 3 наказу № ЗБ від 18 квітня 2011 року "Про облікову політику ТОВ "Новомиргородський цукор" головний бухгалтер наділяється правом другого підпису на податкових накладних, податкових деклараціях, податковій та іншій законодавчо встановленій звітності, балансах, звітах про фінансову діяльність товариства. Головний бухгалтер має право другого підпису на перелічених документах, лише при наявності на даному документі першого підпису, що належить генеральному директору підприємства.

Головний бухгалтер представляє інтереси товариства в сторонніх організаціях з питань, які належать до компетенції Головного бухгалтера чи з інших питань діяльності Товариства при наявності відповідних доручень та довіреностей виданих генеральним директором товариства. Головному бухгалтерові може надаватися право другого підпису на документах з питань, що входять у його функціональні обов'язки лише при наявності на даному документі першого підпису, що належить генеральному директору підприємства.

Посадовою особою, якій надається право дозволу на проведення господарських операцій від імені товариства без довіреності є генеральний директор товариства. Директор, фінансовий директор, головний бухгалтер, інші працівники та посадові особи мають право діяти від імені товариства на підставі довіреностей та доручень виданих Генеральним директором;

посадовою особою, якій дозволено отримувати та видавати товарно-матеріальні цінності без довіреностей є генеральний директор товариства. Інші працівники та посадові особи підприємства мають право діяти на підставі довіреностей та доручень виданих Генеральним директором (копія наказу № 36 від 18.04.2011 р. у матеріалах справи).

Згідно статуту ТОВ "Новомиргородський цукор" в редакції від 16.04.2011р., чинної станом на березень 2012 року, єдиною уповноваженою особою, що має право представляти інтереси товариства без довіреностей є Генеральний директор (копія статуту у матеріалах справи).

Проте, на копії листа № 71 від 27.03.2012 р. (а.с. 62), наданого ПП "Ливенське" до матеріалів справи, відсутній підпис Генерального директора ТОВ "Новомиргородський цукор" ОСОБА_2, а також відсутні будь-які відомості про те, що головний бухгалтер ОСОБА_3 підписала вказаний лист, як уповноважена на те особа та має право на визначення та зміну призначень платежів у платіжних дорученнях.

Також, відповідач не надав доказів того, що ТОВ "Новомиргородський цукор" в особі Генерального директора ОСОБА_2 погоджувало з головним бухгалтером ОСОБА_3, або з ПП "Ливенське" зміну призначень платежу за платіжними дорученнями № 271 від 28.04.2011 р. на суму 584 500 грн, № 272 від 29.04.2011 р. на суму 15 500, 00 грн.

Таким чином, ОСОБА_3, як головний бухгалтер ТОВ "Новомиргородський цукор", не володіла правом підпису від імені ТОВ "Новомиргородський цукор" на документах, що мають відношення до зміни призначення платежу у платіжних дорученнях чи інших платіжних/розрахункових документах та не мала самостійного права на особисте розпорядження грошовими коштами ТОВ "Новомиргородський цукор", визначення та/або зміни призначень платежів.

Отже, у ПП "Ливенське" відсутні правові підстави посилатися на зміну призначення платежу на підставі копії листа, підписаного не уповноваженою особою.

Додаткових угод до договору № 2804/11 від 28.04.2011 р. на зміну об'єму, найменування, кількості та вартості товару відповідач суду також не надав.

Судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 32 - 33, 43 - 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Ливенське", с. Бутенки, Кобеляцький район, Полтавська область, 39213 (код 33133396) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиргородський цукор", вул. Шевченка, 6/2, м. Кіровоград, 25006, (код 32119999) суму попередньої оплати в розмірі 600000,00 грн, 12000,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.06.2014 р.

Суддя Сірош Д.М.