Рішення

від 21.05.2014 по справі 910/5785/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5785/14 21.05.14

За позовом Комунального підприємства "Школяр" Шевченківського району

м. Києва

до Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної

адміністрації

про стягнення 404 123, 38 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Заярна О.М. - по дов. №61 від 30.04.2014р.

Кочевенко Л.І. - директор (наказ №34 від 21.12.2013р.)

Від відповідач Кіпчук Ю.В. - по дов. №07/33-47 від 15.01.2014р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Школяр" Шевченківського району м. Києва

звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Управління освіти Шевчнківської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 404 123,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №85 від 04.09.2013 року позивачв надав відповідачу послуги їдалень у другому півріччі 2013 року на загальну суму 404 123,38 грн. Відповідач в порушення умов договору не розрахувався за надані позивачем послуги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 05.05.2014 р.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 05.05.2014р. представника відповідача розгляд справи було вікдадено на 21.05.2014р.

19.05.2014р. від позивача до відділу діловодство Господарського суду міста Києва надійшла заява про зміну підстав позову, а саме поз ивач просит ь стягонути з відповідача 404 123,38 грн. основного боргу,що виник внаслідок позадоговірних відносин сторні.

Представники позивача позовні вимоги в судовому засіданні 21.05.2014р. підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що перед відповідачем має борг в сумі 404 123,38 грн. Заборгованість відповідач не має можливості погасити у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування.

В судовому засіданні 21.05.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

04.09.2013 р. між Комунальним підприємством "Школяр" (надалі позивач) та Управлінням освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі відповідач) укладено договір № 85, за умовами якого позивач зобов'язався у другому півріччі 2013 року надати послуги їдалень (послуги з організації шкільного харчування), а відповідач -прийняти вказані послуги та оплатити їх.

Відповідно до п.п. 3.1., п. 4.1. ціна цього договору становить 811 845,00 грн. Оплата послуг проводиться відповідачем на підставі акту здачі-приймання послуг протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання акту.

Згідно з п. 4.2. договору у разі затримки цільового бюджетного фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 5 банківських днів з дати отримання відповідачем цільового бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що послуги надаються протягом ІІ півріччя 2013 року в дні, коли проходить навчальний процес.

Договір, відповідно до п. 10.1., набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013 р.

При розгляді справи судом встановлено, що позивачем відповідачу було організовано харчування в закладах освіти Шевченківсткого району м. Києва на загальну суму 702 981, 88 грн. без договору. Частково відповідач здійснив оплату за організацію харчування в сумі 298 858,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2014 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 31/1 про сплату заборгованості у розмірі 404 123,38 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач після отримання претензії не здійсннює перерахування заборгованості у розмірі 404 123,38 грн., яке Комунальне підприємство "Школяр" Шевченківської районної в місті Києві ради просить стягнути у судовому порядку.

Оцінюючи подані сторонами докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається матеріалів справи, позивачем надано послуги на загальну суму 702 981,88 грн., що підтверджується звітами по забезпеченню харчуванням школярів, підписаними представниками сторін та скріпленими їх печатками.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів перерахування відповідачу вартості наданих позивачем послуг в повному осязі не надав.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 404 123,38 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства "Школяр" Шевченківської районної в місті Києві ради задовольнити.

Стягнути з Управлінням освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 6-А, код ЄДРПОУ 37470086), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Комунального підприємства "Школяр" Шевченківської районної в місті Києві ради (04060, м. Київ, вул. О. Теліги, 31/1, код ЄДРПОУ 21476511) заборгованість у розмірі 404 123 грн. 38 коп. та 8 082 грн. 47 коп.грн. -судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.05.2014 р.

Суддя Трофименко Т.Ю.