Рішення

від 05.06.2014 по справі 910/7270/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7270/14 05.06.14

За позовом ТОВ "АРТ СТУДІЯ ДРУКУ"

до ТОВ "РІА "МОЛОКО"

про виконання договірних зобов'язань та відшкодування матеріальної шкоди 21180,01 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники сторін:

Від позивача: Івашківський А.О. ( дов. № 2 від 14.04.14)

Від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням умов договору підряду про виготовлення поліграфічної продукції № 1401.08 від 14.01.2013 в розмірі 21 180, 01 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.04.2014 порушено провадження у справі №910/7270/14 та призначено до розгляду на 22.05.2014.

Представник позивача з'явився в судове засідання 22.05.2014, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання 22.05.2014 не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений

Розгляд справи відкладено на 05.06.2014.

В судове засідання 05.06.2014 прибув представник позивача, дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання 05.06.2014 представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська/Хорива, 11/13-А, на яку було відправлено ухвали суду, адреса підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Проте ухвала суду не була отримана відповідачем та повернулась до суду з наступної причини: "не значиться".

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю «APT СТУДІЯ ДРУКУ» (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «РІА «МОЛОКО» (далі - відповідач) було укладено Договір підряду про виготовлення поліграфічної продукції № 1401.08.

Відповідно до договору, ТОВ «APT СТУДІЯ ДРУКУ» виступило як підрядник, а ТОВ «РІА «МОЛОКО» як замовник.

Відповідно до п.1.1. Договору, на умовах, визначених у договорі та у письмово погоджених сторонами замовленнях на виготовлення поліграфічної продукції, підрядник зобов'язується протягом строку дії даного договору за завданнями замовника вчасно виготовити якісну поліграфічну продукцію, згідно наданих замовником оригінал-макетів продукції та передати її замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити роботу підрядника за виготовлену ним продукцію.

17.05.2013 ТОВ «APT СТУДІЯ ДРУКУ» виставило рахунок-фактуру №СД-0000531 ТОВ «РІА «МОЛОКО» на виготовлення поліграфічної продукції, а саме, журналу «Молокопереробка №1/2013» кількістю - 300 (триста) штук на суму 14400 (чотирнадцять тисяч чотириста гривень) 00 коп.

24.05.2013 ТОВ «APT СТУДІЯ ДРУКУ» видало видаткову накладну №СД-0000385 та передало у власність ТОВ «РІА «МОЛОКО» вищевказану продукцію. За вищевказану продукцію відповідач розрахувався на суму 7900 (сім тисяч дев'ятсот гривень) 80 коп., що підтверджується банківськими виписками(копії в матеріалах справи).

Враховуючи вищевказане, відповідач за рахунком №СД-0000531 має борг в розмірі 6499 (шість тисяч чотириста дев'яносто дев'ять гривень) 20 коп.

17.05.2013 ТОВ «APT СТУДІЯ ДРУКУ» виставило рахунок-фактуру №СД-0000533 ТОВ «РІА «МОЛОКО» на виготовлення поліграфічної продукції, а саме, журналу «Молокопереробка №2/2013» кількістю - 200 (двісті) штук на суму 7900 (сім тисяч дев'ятсот гривень) 80 коп.

23.07.2013 ТОВ «APT СТУДІЯ ДРУКУ» видало видаткову накладну №СД-0000532 та передало у власність ТОВ «РІА «МОЛОКО» вищевказану продукцію. За вищевказану продукцію відповідач розрахувався на суму 2400 (дві тисячі чотириста гривень) 00 коп., що підтверджується банківською випискою № СД-0000164 від 30.08.2013 на суму 2400 (дві тисячі чотириста гривень) 00 коп.

Враховуючи вищевказане, відповідач за рахунком №СД-0000533 має борг в розмірі 5500 (п'ять тисяч п'ятсот гривень) 80 коп.

12.06.2013 ТОВ «APT СТУДІЯ ДРУКУ» виставило рахунок-фактуру №СД-0000658 ТОВ «РІА «МОЛОКО» на виготовлення поліграфічної продукції, а саме, журналу «Молокопереробка №4» кількістю - 200 (двісті) штук на суму 7900 (сім тисяч дев'ятсот гривень) 80 коп.

27.08.2013 ТОВ «APT СТУДІЯ ДРУКУ» видало видаткову накладну №СД-0000610 та передало у власність ТОВ «РІА «МОЛОКО» вищевказану продукцію.

Згідно з п. 2.4 договору, строк виготовлення продукції, якщо він не вказаний в замовленні на виготовлення продукції, складає 7 календарних днів і починає свій перебіг з моменту виконання наступних умов:

- надання затвердженого замовником оригінал-макету продукції;

- підписання замовником усіх «Пруфів» (плоттерних роздруківок);

- наявності внесеної передплати у розмірі 70% від загальної ціни продукції.

Відповідно до п. 3.2. договору оплата роботи з виготовлення Продукції проводиться замовником у два етапи: перший етап: передоплата у розмірі 70% ціни продукції, у тому числі ПДВ, протягом трьох банківських днів з дня виставлення рахунку-фактури.

За умови виконання п. 2.4. договору, підрядник передає замовнику 50% продукції у строк, встановлений сторонами у даному договорі та замовленні на виготовлення продукції. Другий етап: 30% що залишився від загальної ціни продукції, у тому числі ПДВ, замовник зобов'язаний оплатити не пізніше 30 календарних днів з дня отримання 50 % продукції по першому етапу. Не пізніше наступного робочого дня після проведення оплати підрядник передає замовнику останні 50% продукції.

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань по договору, не розрахувався в повному обсязі за продукцію виготовлену позивачем, у зв'язку з чим 18.02.2014 відповідачу було направлено претензію, але відповідь не було отримано, а борг не сплачено.

Станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 19 900,80 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором щодо оплати здійснених позивачем робіт, то позовні вимоги про стягнення з нього грошових коштів в розмірі 19 900,80 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню за прострочення грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договірної ціни за кожен день прострочення, яка згідно розрахунку позивача становить 1279,21 грн.

Відповідно до п. 6.3. договору за порушення замовником строків оплати передбачених підпунктами 3.2.1. та 3.2.2. пункту 3.2. договору замовник зобов'язується сплатити підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного Банку, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Отже, згідно з розрахунком позивача підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в сумі 1 279,21 грн. З цією сумою суд погоджується, так як позивачем вона розрахована арифметично вірно.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ СТУДІЯ ДРУКУ" задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РІА "МОЛОКО" (04071, м. Київ, Подільський район, вул. Костянтинівська/Хорива, буд. 11/13-А, код ЄДРПОУ 33404617) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ СТУДІЯ ДРУКУ" (01033, м. Київ, вул. Короленківська, буд. 4, код ЄДРПОУ 37250375) основний борг в розмірі 19 900(дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот) грн. 80 коп., пеню в розмірі 1 279(одна тисяча двісті сімдесят дев'ять) грн. 21 коп. та судовий збір у розмірі 1 827(одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 06.06.2014