Рішення

від 22.04.2014 по справі 911/777/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"22" квітня 2014 р. Справа № 911/777/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер", Житомирська обл., Черняхівський р-н, с. Андріївка

до товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Буд Актив" , Київська обл., м. Біла Церква

про стягнення 171953,23 грн

Суддя Третьякова О.О.

Представники сторін:

Позивача - не з'явився,

Відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер" (далі - Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Буд Актив" (далі - Відповідач) про стягнення 171953,23 грн.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на порушення Відповідачем зобов'язання по поставці товару за Договором №135/01 від 22.05.2013.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.03.2014 порушено провадження у справі №911/777/14 та призначено її до розгляду на 25.03.2014 о 09:40 год.

В судовому засіданні 25.03.2014 згідно ст.77 ГПК України оголошено усну перерву до 08.04.2014.

У зв'язку з неявкою Позивача ухвалою Господарського суду Київської області від 08.04.2014 розгляд справи відкладено на 22.04.2014.

Враховуючи, що при поданні позовної заяви Позивачем була допущена арифметична помилка при обрахунку заявленої до стягнення суми, Позивач уточнив прохальну частину позову та заявляє до стягнення з Відповідача 165200,00 грн суми передоплати, 3540,00 грн пені та 816,92 грн три проценти річних, що разом складає 169556,92 грн. Таким чином, Позивач фактично зменшив позовні вимоги.

У відзиві на позовну заяву №6/11 від 24.03.2014 (за вх. суду №5329/14 від 25.03.2014) Відповідач проти позову заперечує та просить в позовних вимогах відмовити повністю з тих підстав, що строк виконання Відповідачем обов'язку по поставці ще не настав.

Представники сторін в судове засідання 22.04.2014 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, їх явка обов'язковою не визнавалась і їх відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.

Згідно ст.85 ГПК України у судовому засіданні 22.04.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер" та товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Буд Актив" було укладено Договір №1305/01 від 22.05.2013 (далі - Договір).

Згідно п.1.1. Договору Відповідач (Постачальник) зобов'язується на протязі дії Договору поставляти Позивачу (Покупцю) товар (цегла рядова М-100) окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які після їх підписання сторонами мають силу специфікації, а Покупець зобов'язаний приймати товар та оплачувати його на встановлених Договором умовах.

Відповідно до п.п.1.2.,1.3. Договору загальний обсяг товару, що поставляється за цим Договором, визначається протягом строку дії Договору з урахуванням кількості та асортименту (номенклатури) товару за всіма поставленими відповідно до умов Договору окремими партіями товару. Загальна сума Договору визначається як вартість всього поставленого товару на умовах та в порядку, передбаченому даним Договором.

Пунктом 3 Договору сторони погодили, що ціни на товар визначаються в накладних, виписаних на кожну окрему партію товару. Оплата за товар здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Продавця. Підставою для оплати є рахунок, який надається Постачальником Покупцю. Всі платежі, що надійшли від Покупця на рахунок Постачальника в якості сплати отриманого на підставі цього Договору товару, незалежно від вказаного їх призначення в платіжному дорученні, приймаються в рахунок сплати боргів Покупця, які хронологічно виникли раніше.

Як зазначається в п.4.1. Договору Постачальник зобов'язаний постачати Покупцю товар окремими партіями в строки, кількості та асортименті (номенклатурі), на умовах даного Договору транспортом Продавця.

Судом досліджено, що на виконання умов Договору Позивачем було здійснено на користь Відповідача попередню оплату за товар в сумі 503200,00 грн, що підтверджується виписками з рахунку Позивача, відкритого в акціонерному товаристві «УкрСиббанк», за період з 21.05.2013 по 11.06.2013, карткою рахунку покупця №631 за період з 01.01.2013 по 23.12.2013, виписками з рахунку Відповідача, відкритого у акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль», за період з 22.05.2013 по 11.06.2013, копії яких додані до матеріалів справи.

Відповідач здійснив поставку товару - цегли на загальну суму 318450,00 грн, що підтверджується видатковими накладними №РН-0000203 від 22.05.2013, №РН-0000206 від 23.05.2013, №РН-0000209 від 24.05.2013, №РН-0000211 від 25.05.2013, №РН-0000214 від 26.05.2013, №РН-0000218 від 28.05.2013, №РН-0000221 від 29.05.2013, №РН-0000224 від 30.05.2013, №РН-0000242 від 02.06.2013, №РН-0000243 від 02.06.2013, №РН-0000247 від 06.06.2013, №РН-0000249 від 07.06.2013, №РН-0000254 від 11.06.2013, №РН-0000258 від 12.06.2013, №РН-0000261 від 13.06.2013, №РН-0000267 від 16.06.2013, №РН-0000269 від 17.06.2013, №РН-0000270 від 18.06.2013, №РН-0000271 від 19.06.2013, копії яких додані до матеріалів справи.

Також Відповідач повернув Позивачу частину суми попередньої оплати в розмірі 19550,00 грн, про що свідчать виписки з рахунку Відповідача, відкритого в акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль», за період з 22.08.2013 по 04.09.2013, копії яких додані до матеріалів справи.

В матеріалах справи міститься копія гарантійного листа Відповідача №30/10/13-1 від 30.07.2013, адресованого Позивачу, в якому Відповідач підтверджує наявність передоплати, здійсненої Позивачем на виконання умов Договору, в розмірі 165200,00 грн та гарантує повернення зазначених коштів протягом 12 місяців.

Судом встановлено, що Позивачем на адресу Відповідача направлялася претензія від 23.12.2013 за №60 про здійснення поставки цегли на залишкову суму сплачених коштів у розмірі 165200,00 грн протягом семиденного строку з дня отримання претензії, а у разі неможливості поставки - повернення попередньої оплати в сумі 165200,00 грн. Зазначена претензія отримана Відповідачем 27.12.2013 згідно рекомендованого повідомлення про вручення №0911701952041, проте залишена без відповіді і задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, як це передбачено ч.1 ст.712 ЦК України.

Частиною 2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що Відповідач в обумовлений строк свої зобов'язання щодо поставки цегли не виконав, попередню оплату, здійснену Позивачем на виконання умов Договору, не повернув, станом на день розгляду спору сума попередньої оплати складає заявлений до стягнення розмір, суд вважає, що Позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення з Відповідача 165200,00 грн попередньої оплати.

Окрім цього, Позивач на підставі п.7.1 Договору заявляє до стягнення з Відповідача 3540,00 грн пені.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено ч.1. ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 7.1 Договору, на який посилається Позивач, лише встановлено, що за порушення умов Договору сторони несуть взаємну відповідальність, передбачену законодавством України.

Однак, ані Договором, ані будь-яким законодавчим актом, такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня за порушення Відповідачем спірного зобов'язання не передбачений.

Крім того, суд зазначає, що згідно положень ч.3 ст. 549 ЦК України пеня - це вид неустойки, що підлягає застосуванню за порушення тільки грошового зобов'язання, в той час як зобов'язання по поставці товару грошовим не являється.

Також, Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 816,92 грн трьох процентів річних від суми утриманої попередньої оплати.

Згідно ч.3 ст.693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст.536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки сторонами в Договорі розмір процентів за користування чужими грошовими коштами не встановлено, Позивач для визначення розміру процентів керувався законом, а саме нормою ч.2 ст.625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, як вбачається з правової позиції, викладеної в п.6.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" проценти річних, про які йдеться у ч.2 ст.625 ЦК України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених ст.536 названого Кодексу. Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у ст.536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (ст.1214 ЦК України).

Таким чином, ст.625 ЦК України не є спеціальною нормою, яка встановлює розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, передбачених ст.536 ЦК України, і в даному випадку посилання Позивача на ст.625 ЦК України, як на норму закону, що визначає розмір таких процентів, є безпідставним.

Крім того, у випадках повернення сум авансу та завдатку обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних не виникає, оскільки відповідні дії вчиняються стороною не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав (п.5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

З урахуванням зазначеного, суд відмовляє в задоволенні вимог Позивача про стягнення з Відповідача 3540,00 грн пені та 816,92 грн трьох процентів річних через їх необґрунтованість та недоведеність.

Заперечення Відповідача щодо ненастання строку виконання ним зобов'язання по поставці товару судом до уваги не приймаються та спростовуються обставинами, викладеними вище.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 165200,00 грн попередньої оплати є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою, Відповідачем належним чином не спростованою, а тому підлягає задоволенню.

Згідно ст.49 ГПК України відшкодування понесених Позивачем витрат по сплаті судового збору покладається судом на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2 ,4 3 , 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Буд Актив" (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Курсова, 22, кв.28, код 38168858) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер" (12321, Житомирська обл., Черняхівський р-н, с. Андріївка, вул. Черняхівського, 93, код 34460630) 165200,00 грн (сто шістдесят п'ять тисяч двісті гривень) попередньої оплати та 3304,00 грн (три тисячі триста чотири гривні) витрат по сплаті судового збору.

3. В інших вимогах в позові відмовити.

4. Копію рішення надіслати сторонам.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено " 06" червня 2014 року.

Суддя О.О.Третьякова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.