Рішення

від 03.06.2014 по справі 909/461/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2014 р. Справа № 909/461/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П., при секретарі судового засідання Манів-Головецькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківського прокурора

з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері

в інтересах держави в особі

Державного агентства автомобільних доріг України

в особі Публічного акціонерного товариства

"Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

в особі Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор"

вул. Привокзальна, 9 , м. Івано-Франківськ, 76001

вул. Фізкультури, 9, м. Київ-150, 03680

вул. Горького, 51, м. Київ-150, 03150

вул. Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ, 76004

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-К ЛТД"

вул. Я.Мудрого, 5, м. Тлумач, Тлумацький район,

Івано-Франківська область,78000

про стягнення заборгованості за поставлену продукцію в сумі 215 851 грн. 61 коп.

За участю представників:

від прокуратури: Безрукий О.Р. - прокурор Івано-Франківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, (службове посвідчення № 016992 від 21.05.13);

від позивача: Федорів В.І. - начальник юридичного відділу ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", (довіреність № 5/01-ю-02 від 09.01.14);

від відповідача представники не з'явились

ВСТАНОВИВ:

у відповідності до ч.1 ст. 2 ГПК України, Івано-Франківський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Державного агентства автомобільних доріг України в особі ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в особі Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор", на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництва, звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія-К ЛТД" про стягнення заборгованості за поставлену продукцію в сумі 215 851 грн. 61 коп.

Керуючись ч.3 ст. 2 ГПК України, Івано-Франківський прокурор в позовній заяві № 106-780 вих-14 від 28.04.14 (вх. № 6062/14 від 29.04.14) визначив на підставі якого законодавства подається позов, в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність їх захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 30.04.14 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 13.05.14.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 13.05.14, відповідно до положень ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 03.06.14.

Представник відповідача жодного разу в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надіслав, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 30.04.14 та від 13.05.14 (даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень); письмових заяв, повідомлень щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні до суду не надходило.

Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.13 № 28 на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі.

Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Присутніми в судовому засіданні представниками прокуратури та позивача позовні вимоги підтримано з підстав викладених у позовній заяві; просять позов задовольнити.

В обгрунтування позовних вимог посилаються на неналежне виконання відповідачем умов договору № 20 на поставку нерудних будівельних матеріалів від 12.04.2011, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 215 851 грн. 61 коп.

Згідно вимог ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представників прокуратури та позивача, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 12 квітня 2011 року між філією "Івано-Франківський спеціалізований кар'єр" ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (надалі- постачальник) та ТзОВ "Вікторія-К ЛТД" (надалі - покупець) укладено договір № 20 на поставку нерудних будівельних матеріалів та додаткові угоди № 1 від 02 січня 2012 року, від 30.12.2012 до договору поставки № 20 від 12.04.2011, який є їх невід»ємною частиною.

Зазначений вище Договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України. Згідно приписів ст. 204 ЦК України, договір поставки № 23 від 07.05.2013 є правомірним правочином, так як іншого (розірвання, припинення, скасування цього договору) сторонами суду не представлено.

Згідно вимог Закону України «Про акціонерні товариства» назву позивача змінено - з Державного агентства автомобільних доріг України в особі Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на Державне агентство автомобільних доріг України в особі Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Пунктом 1 договору встановлено, що постачальник бере зобов'язання виготовити і відпустити нерудні будівельні матеріали, згідно ДЕСТу, а покупець прийняти і оплатити їх.

Пунктом 2 договору погоджено, що постачальник бере на себе зобов'язання в 2011 році поставити покупцю з кар»єру «Делева» Тлумацького району гірничу масу в кількості 41 000 тон.

Виконання позивачем договірних зобов»язань підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме, копіями:

накладної № 7 від 28.05.12 на суму 39 715 грн. 20 коп.;

накладної № 15 від 27.06.12 на суму 29 036 грн. 54 коп.;

накладної № 13 від 31.07.12 на суму 5 164 грн. 56 коп.;

накладної № 9 від 31.08.12 на суму 15 493 грн. 68 коп.;

накладної № 3 від 28.09.12 на суму 17 215 грн. 20 коп.;

накладної № 6 від 31.10.12 на суму 15 493 грн. 68 коп.;

накладної № 13 від 30.11.12 на суму 12 050 грн. 64 коп.;

накладної № 4 від 30.04.13 на суму 24388 грн. 20 коп.;

накладної № 2 від 29.05.13 на суму 33 856 грн. 56 коп.;

накладної № 3 від 27.0613 на суму 8 607 грн. 60 коп.;

накладної № 5 від 31.07.13 на суму 11 476 грн. 80 коп.;

накладної № 15 від 30.08.13 на суму 8 607 грн. 60 коп.;

накладної № 12 від 30.09.13 на суму 8 033 грн. 76 коп.;

накладної № 12 від 30.10.13 на суму 11 763 грн. 72 коп.;

накладної № 10 від 29.11.13 на суму 11 476 грн. 80 коп.

Товар отриманий уповноваженою особою - ОСОБА_3 на підставі наявних в матеріалах справи довіреностей: серії ЯОС № 188632 від 01.05.12, серії ЯОС № 188633 від 18.06.12, серії ЯОС № 188634 від 31.07.12, серії ЯОС № 188635 від 31.08.12, серії ЯОС № 188638 від 28.09.12, серії ЯПА № 034369 від 31.10.12, серії ЯОС № 188650 від 30.11.12, серії ЯПА № 034394 від 30.04.13; відповідачу поставлено гірчичну масу в кількості 850 тон на суму 24388 грн. 20 коп., серії ЯПА № 034395 від 29.05.13, серії ЯОС № 188645 від 27.06.13, серії ЯОС № 188648 від 31.07.13, серії ЯПА № 034398 від 30.08.13, серії ЯПА № 034398 від 30.08.13, серії ЯПА № 034400 від 30.10.13, серії ААЄ № 0018269 від 28.11.13 .

Порядок розрахунків визначений в пункті 6 Договору - розрахунок між сторонами проводиться за оплатою на поточний рахунок.

Покупець прийняті на себе договірні зобов»язання щодо проведення розрахунку належним чином не виконав; оплату вартості товару в сумі 215851 грн. 61 коп. не здійснив. Даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків від 07 квітня 2014 року.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки договір № 20 на поставку нерудних будівельних матеріалів від 12.04.2011 скріплений підписами уповноважених на це осіб, сторонами погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, дотримання положень такого Договору є обов'язковими як для позивача, так і для відповідача. Вказаний договір, укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 215 851 грн. 61 коп., на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально, відповідачем не надано суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача, вимога про стягнення з відповідача 215 851 грн. 61 коп. заборгованості обгрунтована та підлягає задоволенню.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача. Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, відповідно до вимог статті 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.ст. 121, 124 Конституції України, ст.ст. 174, 193, 265 ГК України, ст.ст. 204, 509, 525, 526, 610, 629, 712ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 4-3, 22, 33, 49, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Івано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Державного агентства автомобільних доріг України в особі Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-К ЛТД" про стягнення заборгованості за поставлену продукцію в сумі 215 851 грн. 61 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-К ЛТД" (вул. Я. Мудрого, 5, м. Тлумач, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78000; код 32523342) на користь Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України» (вул. Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ, 76004; код 31790584) заборгованість в сумі 215 851(двісті п'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят одна)грн. 61 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-К ЛТД" (вул. Я. Мудрого, 5, м. Тлумач, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78000; код 32523342) в доход державного бюджету - судовий збір в розмірі 4 317(чотири тисячі триста сімнадцять) грн. 02 коп. за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37952250, банк отримувача- ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) - 836014, рахунок отримувача - 31219206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.06.14

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"