Рішення

від 03.06.2014 по справі 910/3094/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3094/14 03.06.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оленерго" м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю " Аверсойл " м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 528052,61 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача: Демкович І.В.,

від відповідача: Живиця О.О.

СУТЬ СПОРУ :

у лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оленерго" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що на виконання умов укладеного з відповідачем договору поставки нафтопродуктів № 12123 від 12 грудня 2013 р. він передав останньому дизельне паливо вартістю 639891,05 грн.

Всупереч умов договору відповідач частково оплатив одержаний товар, заборгувавши йому 459891,05 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, 1279,79 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 2892,66 грн. три проценти річних з простроченої суми, 63989,11 грн. штрафу, а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на не укладення з позивачем договору поставки нафтопродуктів № 12123 від 12 грудня 2013 р., неодержання від нього товару за цим договором.

2 червня 2014 р. ОСОБА_3 через канцелярію суду подав клопотання про залучення його до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Враховуючи, що рішення суду у даній справі не впливає на права та обов'язки заявника, у задоволенні клопотання відповідно до вимог ст. 27 ГПК України судом відмовлено.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 12 грудня 2013 р. позивач запропонував відповідачу укласти договір поставки нафтопродуктів № 12123, надавши йому підписані зі свого боку два примірники цього договору.

Загальний порядок укладення господарських договорів встановлений ст. 181 ГК України.

Згідно з цими вимогами проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Доказів повернення відповідачем оформленого договору суду не надано.

При цьому, поясненнями позивача, наявними у матеріалах справи копіями рознарядки відповідача № 1 від 12 грудня 2013 р., його листом № 0114/04 від 28 січня 2014 р., вбачається, що відповідач прийняв пропозицію позивача про укладення спірного договору.

Про прийняття пропозиції позивача укласти спірний договір свідчить також факт перерахування відповідачем на користь позивача 180000 грн. в рахунок плати за цим договором.

За правилами ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Враховуючи, вчинення відповідачем зустрічних дії відповідача, які полягали у прийнятті товару, сплаті за нього на користь позивача грошових коштів, суд вважає, що договір поставки нафтопродуктів № 12123 між сторонами був укладений.

Згідно з умовами цього договору позивач зобов'язався передати відповідачу нафтопродукти в кількості та за ціною згідно накладних документів на товар, а останній - прийняти та оплатити їх вартість на умовах попередньої оплати.

Термін дії договору відповідно до умов п. 7.1 договору встановлений до 12 грудня 2014 р., а в частині розрахунків до їх повного проведення.

Поясненнями позивача, частково відповідача, наявними у справі копіями залізничної накладної № 34412841 від 14 грудня 2013 р., листом відповідача № 0114/04 від 28 січня 2014 р стверджується факт передачі позивачем відповідачу 60,350 т дизельного палива за договором вартістю 639891,05 грн., а також оплати останнім товару у розмірі 180000 грн.

Посилання відповідача на неприйняття від позивача товару за договором суперечать змісту поданої ним податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року, в якій він визнав спірну господарську операцію щодо придбання у позивача нафтопродуктів у заявленому обсязі. Також про дійсність операції з передачі-приймання товару за договором свідчить прийняття відповідачем виписаної позивачем податкової накладною № 104 від 12 грудня 2013 р. Тому доводи відповідача з цього приводу є необґрунтованим.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по оплаті за спірним договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 459891,05 грн. боргу (639891,05-180000), 1279,79 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 2892,66 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Вимоги про стягнення 63989,05 грн. штрафу підлягають частковому задоволенню, оскільки позивач провів розрахунок вказаної суми без урахування умов п. 5.9 договору, згідно якого покупець сплачує постачальникові штраф у розмірі 10 % від вартості відвантаженого, але не оплаченого товару, а не з вартості відвантаженого товару, з чого виходив позивач у своєму розрахунку.

Виходячи з вартості неоплаченого товару з відповідача на користь позивача відповідно до вимог cт. 624 ЦК України підлягають стягненню 45989,10 грн. штрафу (459891,05 грн. х 10%).

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оленерго" м. Києва задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверсойл" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 21-Г, код 37445070) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оленерго" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 32-Б, оф. 1002, код 38749914) 459891,05 грн. боргу, 1279,79 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 2892,66 грн. три проценти річних з простроченої суми, 45989,10 грн. штрафу, 10201,05 грн. витрат по оплаті судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар