Рішення

від 21.05.2014 по справі 910/7508/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7508/14 21.05.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА"

до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОУКРАЇНА"

про стягнення 25.740,72 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Лисенко І.О. - за довіреністю від 28.01.2014 № 165;

відповідача: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО УКРАЇНА" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 25.740,72 грн.

Суть спору: позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" мотивовані тим, що останнім було поставлено товар товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОУКРАЇНА" який був отриманий, але не оплачений на підставі договору купівлі-продажу, укладеного сторонами спору у спрощений спосіб. У зв'язку із наявною у відповідача перед позивачем заборгованістю, останнім заявлено позовну вимогу про стягнення в сумі 25.740,72 грн. боргу в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2014, прийнято вказаний вище позов до розгляду та порушено провадження у справі № 910/7508/14.

Відповідач про дату, час та місце розгляду даної справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах даної справи повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштового відправлення суду, яким надсилалася ухвала про порушення провадження у справі.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач про поважні причини нез'явлення його представника суд не повідомив.

Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 21.05.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" (далі - позивач) поставлено товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОУКРАЇНА" (далі - відповідач) товар на загальну суму 25.740,72 грн. Факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару підтверджується видатковою накладною від 01.06.2012 № ЧЕР-002059, яка підписана, зокрема, з боку відповідача особою, уповноваженою довіреністю від 30.05.2012 № 134 на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей (засвідчені копії вказаних накладної та довіреності на отримання ТМЦ містяться у матеріалах даної справи, а їх оригінали оглянуто судом в судовому засіданні).

При складанні видаткової накладної від 01.06.2012 № ЧЕР-002059 позивачем у вказаному первинному бухгалтерському документі зазначено, що господарська операція за названою накладною, здійснювалася сторонами спору на підставі договору купівлі-продажу від 03.04.2012 № 12 ЗК 26 КВСЯ. Однак, посилання у видатковій накладній на договір від 03.04.2012 № 12 ЗК 26 КВСЯ є помилкою, оскільки предметом зазначеного правочину є поставка засобів захисту рослин, а згідно видаткової накладної, яка є підставою позову, позивачем було поставлено відповідачеві насіння сільськогосподарських культур.

Таким чином, господарська операція за видатковою накладною від 01.06.2012 № ЧЕР-002059 була здійснена сторонами без укладення останніми господарського договору у письмовій формі.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару за видатковою накладною від 01.06.2012 № ЧЕР-002059 свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з купівлі-продажу товару, укладеного останніми у спрощений спосіб, відтак, в силу ст. 655 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору купівлі-продажу є предмет (товар) та ціна, які узгоджені сторонами спору у названій видатковій накладній.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

14 березня 2014 позивачем направлено на адресу відповідача вимогу від 07.03.2014 № 294 про сплату заборгованості, зокрема, за видатковою накладною від 01.06.2012 № ЧЕР-002059 в сумі 25.740.72 грн. Однак, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу, відповідач вартість отриманого за видатковою накладною від 01.06.2012 № ЧЕР-002059 товару на користь позивача не оплатив.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту оплати відповідачем товару від сторін спору до суду не надходило.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем, станом на момент вирішення даного спору по суті, складає 25.740.72 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Положеннями частин 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, підсумовуючи сукупність наведених вище фактів, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 25.740.72 грн. за отриманий останнім, але не оплачений на користь позивача у повному обсязі товар, підлягає задоволенню повністю, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином останнім доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОУКРАЇНА" (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Глибочицька, буд. 40; ідентифікаційний код 31351291, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" (03680, м. Київ, Солом'янський район, вул. Солом'янська, буд. 5, кімната 415 ; ідентифікаційний код 32154038, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 25.740.72 грн. (двадцять п'ять тисяч сімсот сорок) грн 72 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28 травня 2014 року.

Суддя С.В. Балац