Постанова

від 28.05.2014 по справі 5011-6/1643-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2014 р. Справа№ 5011-6/1643-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Тарасенко К.В.

Тищенко А.І.

від прокуратури: Давиденко О.В. - посв. №024243 від 25.01.2014р.;

від позивача : не з'явився;

від відповідача: Накопало О.А. - представник за дов.б/н від 30.01.2014р.;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва

на рішення Господарського суду м. Києва від 27.02.2014 р.

у справі № 5011-6/1643-2012 (суддя: Ковтун С.А.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Закритого акціонерного товариства "Концерн "ЕССЕ"

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю "Литий камінь"

про розірвання договорів оренди земельних ділянок від 27.05.2003 р.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Концерн "ЕССЕ" (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (далі - третя особа) про розірвання договорів оренди земельних ділянок від 27.05.2003 р. площею 0,2018 га (кадастровий номер 8000000000:72:078:0046) та площею 0,0247 га (кадастровий номер 8000000000:72:078:0048), зареєстрованих 04.07.2003 р. за № 91-6-00125 та № 91-6-00126 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.02.2014р. у справі № 5011-6/1643-2012 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2014р. у справі №5011-6/1643-2012 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права.

Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для розірвання спірних договорів оренди, оскільки такі підстави передбачені як договорами, так і законом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2013р. у справі №5011-6/1643-2012, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014р. розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача та третьої особи в засідання Київського апеляційного господарського суду 28.05.2014р. не з'явилися, були належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014р.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»).

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, позивач та третя особа не скористалися належними їм процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 28.05.2014р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників позивача та третьої особи за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2014р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Заступника прокурора міста Києва - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалам справи, 24.10.2002 р. Київська міська рада на III сесії XXIV скликання прийняла рішення № 69-1/229 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею".

Вказаним рішенням Київська міська рада, відповідно до Земельного кодексу України, Постанови Верховної Ради Української PCP від 18.02.1990 р. "Про земельну реформу", Закону України "Про оренду землі" та з урахуванням матеріалів інвентаризації земель вирішила затвердити проект відведення земельних ділянок закритому акціонерному товариству "Концерн "ЕССЕ" для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з нежитловими приміщеннями на вул. Жилянській, 118 у Шевченківському районі м. Києва та передати закритому акціонерному товариству "Концерн "ЕССЕ", за умови виконання п. 1.1 цього рішення, земельні ділянки, загальною площею 0,23 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з нежитловими приміщеннями на вул. Жилянській, 118 у Шевченківському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови, в тому числі: ділянку № 1 площею 0,21 га - в довгострокову оренду на 25 років; ділянку № 2 площею 0,02 га (період будівництва) -в короткострокову оренду на 2 роки.

На виконання рішення № 69-1/229 від 27.05.2003 р. між Київською міською радою та Закритим акціонерним товариством "Концерн "ЕССЕ" укладено два договори оренди земельних ділянок: про короткострокову (на 2 роки) та довгострокову (на 25 років) оренду земельних ділянок, що знаходяться за адресою: вул. Жилянська, 118 у Шевченківському районі м. Києва, розмірами, відповідно, 0,0247 га та 0,2018 га для, відповідно, будівництва житлового будинку з нежитловими приміщеннями та будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з нежитловими приміщеннями.

Пунктами 7.2 договорів оренди земельних ділянок прописані обов'язки орендаря (позивача), зокрема, обов'язок щодо додержання екологічної безпеки землекористування, державних стандартів, проектних рішень, міських правил забудови, інших чинних у м. Києві правил і норм щодо користування земельними ділянками.

Згідно п. 11 договорів за порушення умов договорів або умов використання земельних ділянок, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавством

Відповідно до п. 14 договорів їх дія припиняється у разі дострокового розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках:

а) неналежного виконання іншою стороною умов договору;

б) випадкового знищення чи пошкодження земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає використанню земельної ділянки за цільовим призначенням; в) з інших підстав, визначених законодавством України.

16.10.2008 р. Київська міська рада на II сесії VI скликання прийняла рішення № 535/535 "Про відміну рішення Київської міської ради від 24.10.2002 р. № 69-1/229 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" (далі - Рішення № 535/535).

Рішення № 535/535 вмотивовано тим, що будівельні роботи, проведені Закритим акціонерним товариством "Концерн "ЕССЕ", призвели до виникнення тріщин у п'ятиповерховому житловому будинку на вул. Жилянській, 120-б у Шевченківському районі м. Києва.

Засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р.

Згідно ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Вони регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України).

Припинення прав на землю регламентовано главою 22 Земельного кодексу України, статтею 141 якого передбачені підстави припинення права користування земельною ділянкою.

Вказана норма не передбачає таку підставу припинення як скасування рішення про надання земельної ділянки у користування. Відсутня така підстава і серед приписів статті 143 Земельного кодексу України, що встановлює підстави примусового припинення прав на земельну ділянку.

Скасування акту, на виконання якого було укладено договір, не віднесено також до підстав розірвання договору, визначених статтею 651 та статтею 652 Цивільного кодексу України.

Крім того, як правильно встановлено судом першої інстанції, виявлення тріщин у п'ятиповерховому житловому будинку на вул. Жилянській, 120-б у Шевченківському районі м. Києва не є тією обставиною, з якою закон пов'язує необхідність припинення права користування земельними ділянками у судовому порядку.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для розірвання спірних договорів оренди.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Межі повноважень органів місцевого самоврядування на скасування своїх рішень визначені рішенням Конституційного суду України від 16.04.2009 р. у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування). Конституційним судом України вирішено, що положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначаючи межі повноважень Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відповідно до ст. 69 Закону України від 16.10.1996 № 422/96-ВР "Про Конституційний Суд України" рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

Доводи апелянта щодо неправильного застосування норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2014р. у справі №5011-6/1643-2012 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Заступника прокурора міста Києва - задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2014р. у справі №5011-6/1643-2012 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №5011-6/1643-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя -

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді К.В. Тарасенко

А.І. Тищенко