Постанова

від 02.06.2014 по справі 802/1072/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 червня 2014 р. Справа № 802/1072/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Колос М.С.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представників відповідача: Прокопюк О.В., Кучера Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

09.04.2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4) звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати наступні рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ):

- податкове повідомлення-рішення № 0007941701 від 21.03.2014 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 187 860 грн., з яких 150 288 грн. основного платежу та 37 572 грн. застосовані штрафні (фінансові) санкції;

- податкове повідомлення-рішення № 0007931701 від 21.03.2014 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 163 637,64 грн., з яких 130 910,11 грн. за основним платежем та 32 727,53 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- рішення № 0007971701 від 21.03.2014 року про донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 45 251,26 грн., з яких 41 137,51 грн. недоїмки та 4113,75 грн. застосовані штрафні санкції.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11.03.2014 року за результатами документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року відповідачем складено акт № 551/1701/НОМЕР_1, яким встановлено порушення п. 138.1 ст. 138, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України, ч. 2 ст. 9, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та п. 198.3 ст. 198 ПК України. На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято оскаржувані рішення про визначення грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість та єдиного соціального внеску. Позивач вважає такі рішення протиправними і просить суд їх скасувати, посилаючись на те, що реальність господарських операцій ФОП ОСОБА_4 з ПП "Агропромбудресурс", про фіктивність яких стверджує податковий орган, підтверджується сукупністю необхідних первинних документів, які були надані до перевірки та долучені до заперечень на акт перевірки. Крім того, проведеною перевіркою не було встановлено розбіжностей між кількістю придбаного та реалізованого товару, що також підтверджує факт придбання позивачем товару і його подальшу реалізацію покупцям. Відтак, висновки відповідача є безпідставними, а прийняті ним рішення підлягають скасуванню як протиправні.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав заявлені позовні вимоги та надав пояснення згідно з наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями.

Представники відповідача у судовому засіданні вимоги позивача заперечили з мотивів, викладених у наданих суду письмових запереченнях. Наполягають на тому, що Вінницька ОДПІ при проведенні перевірки ФОП ОСОБА_4 і прийнятті оскаржуваних рішень діяла відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі та в межах повноважень, що передбачені законами, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази, які є у справі, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов не може бути задоволений з огляду на таке.

Встановлено, що ОСОБА_4 як фізична особа-підприємець зареєстрована виконавчим комітетом Вінницької міської ради 17.08.2007 року (ідентифікаційний код НОМЕР_1), починаючи з 20.08.2007 року перебуває на податковому обліку у Вінницькій ОДПІ за № 19055 та в спірний період була платником податку на додану вартість.

Згідно з реєстраційними даними основними видами діяльності ФОП ОСОБА_4 є оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього, неспеціалізована оптова торгівля та інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України, ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", наказу Вінницької ОДПІ № 207 від 28.01.2014 року та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2014 року посадовими особами Вінницької ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 551/1701/НОМЕР_1 від 11.03.2014 року (том 1, а.с. 13-40), яким зроблено висновки про порушення позивачем вимог:

- п. 138.1 ст. 138, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності за період, що перевірявся, на суму 130 910,11 грн. за 2012 рік;

- ч. 2 ст. 9, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого занижено єдиний внесок в сумі 41 137,51 грн. за 2012 рік;

- ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого несвоєчасно сплачено єдиний внесок, нарахований за вересень 2013 року з урахуванням переплати, в сумі 1644,40 грн.;

- п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 150 288 грн., в тому числі за квітень 2012 року - на 21 553 грн., за травень 2012 року - 15 686 грн., за червень 2012 року - на 13 084 грн., за липень 2012 року - 39 874 грн., за серпень 2012 року - 20 721 грн., за вересень 2012 року - на 21 826 грн., за жовтень 2012 року - на 3274 грн., за листопад 2012 року - на 7199 грн., за грудень 2012 року - на 7071 грн.

Не погодившись з вказаними висновками акту перевірки, ФОП ОСОБА_4 подала заперечення на акт перевірки № 1 від 18.03.2014 року (том 1, а.с. 41-45). Однак, згідно з рішенням Вінницької ОДПІ № 3241/1701 від 21.03.2014 року заперечення ФОП ОСОБА_4 на акт перевірки залишені без розгляду у зв'язку з порушенням термінів їх подання, передбачених п. 86.7 ст. 86 ПК України (том 1, а.с. 46).

Правомірність залишення без розгляду вищевказаних заперечень на акт перевірки позивачем у ході розгляду справи не оспорювалася.

21.03.2014 року на підставі висновків акту перевірки № 551/1701/НОМЕР_1 від 11.03.2014 року Вінницькою ОДПІ прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0007931701 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 163 637,64 грн., з яких 130 910,11 грн. за основним платежем та 32 727,53 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0007941701 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 187 860 грн., з яких 150 288 грн. основного платежу та 37 572 грн. застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Крім того, Вінницькою ОДПІ прийнято рішення № 0007971701 від 21.03.2014 року, яким позивачу за результатами проведеної перевірки донараховано єдиний внесок в сумі 45 251,26 грн., в тому числі 41 137,51 грн. недоїмки та 4113,75 грн. штрафних санкцій.

Вищезазначені рішення суб'єкта владних повноважень є предметом спору у цій адміністративній справі. Надаючи їм правову оцінку, суд керується такими мотивами.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом під час перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_4 у період, що перевірявся, перебувала у господарських взаємовідносинах з ПП "Агропромбудсервіс" (код ЄДРПОУ 37096823), які були пов'язані з поставкою товару. Так, за умовами договору № 1/04-11 від 04.01.2011 року продавець ПП "Агропромбудсервіс" зобов'язувався поставити, а покупець ФОП ОСОБА_4 прийняти та оплатити дрібно-фасовочний матеріал для систем каналізації, водо- та газопостачання в кількості та асортименті згідно замовлень покупця. Вартість товару, яка буде поставлена визначається у розмірі, вказаному замовленням покупця та фактичними обсягами товару. Крім того, поставка придбаного товару здійснюється силами постачальника.

Разом із тим, проведеною перевіркою за вказаними господарськими операціями виявлено розбіжності на загальну суму 770 059,55 грн. за 2012 рік щодо правильності визначення ФОП ОСОБА_4 вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку 5 до податкової декларації, з даними визначними в ході проведення перевірки.

Як стверджує Вінницька ОДПІ в акті перевірки № 551/1701/НОМЕР_1 від 11.03.2014 року, такі витрати позивача документально не підтверджені та безпосередньо не пов'язані з одержанням доходу. Відтак, має місце заниження суми податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 130 910,11 грн.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених висновків, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Згідно з п. 177.2. ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування фізичних осіб-підприємців є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Таким чином, доходом фізичної особи-підприємця, який перебуває на загальній системі оподаткування, є виручка у грошовій та негрошовій формі, тобто всі суми коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в касу підприємця в рахунок оплати за реалізовані товари, виконані роботи чи надані послуги протягом звітного періоду.

У свою чергу пунктом 177.4 статті 177 ПК України передбачено, що до переліку витрат фізичних осіб-підприємців, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу ("Податок на прибуток підприємств").

Тобто норма п. 177.4. ст. 177 ПК України є відсильною нормою і вказує на те, що витрати суб'єкта господарювання, який не є платником податку на прибуток, але надає звітність про доходи від заняття підприємницької діяльністю, формуються у тому ж порядку як у платників податку на прибуток.

Перелік витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, закріплений у статті 138 ПК України та відповідно до пункту 138.1 цієї статті включає витрати операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, а також інші витрати, визначені згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

В силу вимог п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.8 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

При цьому за змістом пункту 138.4 статті 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Отже, до декларації про доходи, одержані за звітний річний період, включаються тільки прямі валові витрати, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від визначеного виду діяльності і факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд видатків, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає.

Водночас згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ ПК України.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку.

Згідно із ст. 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 2 статті 3 Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій відповідно до п. 1 ст. 9 Закону є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як роз'яснив Вищий адміністративний суд України у листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

На спростування висновків Вінницької ОДПІ позивачем суду надано ряд первинних бухгалтерських документів, які, на його думку, підтверджують витрати звітного періоду по господарських операціях з ПП "Агропромбудсервіс", зокрема податкові і видаткові накладні, рахунки на оплату (том 1, а.с. 63-250; том 2, а.с. 1-236).

Проте у ході судового розгляду справи встановлено, що вони хоч і оформлені відповідно до вимог, передбачених ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", однак є формально складеними, не відображають реального характеру господарських операцій, що відбулись між ФОП ОСОБА_4 та ПП "Агропромбудсервіс", та спростовуються тими доказами, які були зібрані та досліджені судом у судовому засіданні.

Так, висновки відповідача про непідтвердження витрат ФОП ОСОБА_4 у зв'язку з придбанням товару у ПП "Агропромбудсервіс" та завищення позивачем податкового кредиту обґрунтовуються, зокрема, матеріалами чисельних перевірок вказаного контрагента, що були проведені Кіровоградською ОДПІ протягом 2012-2013 рр., а саме:

- актом № 1200/1520/37096823 від 24.12.2012 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Агропромбудсервіс" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року, квітень 2012 року", згідно з висновками якого підприємствами-покупцями ПП "Агропромбудсервіс" безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, включених до податкових накладних, що виписані ПП "Агропромбудсервіс" на загальну суму 12 191 грн. в лютому 2011 року, 8299 грн. в липні 2011 року, 104 367 грн. в квітні 2012 року, а підприємствами-постачальниками ПП "Агропромбудсервіс" безпідставно сформовано податкові зобов'язання на загальну суму 11 501 грн. в лютому 2011 року, 6557 грн. в липні 2011 року та 2223 грн. в квітні 2012 року (том 3, а.с. 77-92);

- актом № 9/22-7/37096823 від 11.02.2013 року "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Агропромбудсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Весна" за липень 2012 року", згідно з висновками якого не підтверджено об'єкт оподаткування з ПДВ при продажу товарів за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року, які підпадають під визначення ст. 185 ПК України, а саме безпідставно сформовано податкові зобов'язання за рахунок сум податку на додану вартість контрагентів-покупців за липень 2012 року на загальну суму 116 519 грн., в тому числі ФОП ОСОБА_4 (том 3, а.с. 37-49);

- актом № 53/22-2/37096823 від 10.04.2013 року "Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Агропромбудсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Весна" за період з 01.08.2012 року по 31.12.2012 року, з ПП "Оптіма Інвест-груп" період з 01.01.2013 року по 31.01.2013 року", згідно з висновками якого ПП "Агропромбудсервіс" порушено п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України у зв'язку із завищенням суми податкового зобов'язання на загальну суму 529 125 грн., в тому числі по господарських операціях з ФОП ОСОБА_4 (том 3, а.с. 94-136);

- актом № 55/22-7/37096823 від 24.04.2013 року "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Агропромбудсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Весна" за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року, згідно з висновками якого не підтверджено об'єкт оподаткування з ПДВ при продажу товарів за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року в сумі 116 968 грн. по господарських взаємовідносинах з контрагентами-покупцями, в тому числі ФОП ОСОБА_4 (том 3, а.с. 50-60);

- актом № 474/1520/37096823 від 01.06.2013 року "Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Агропромбудсервіс" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень, серпень та листопад 2012 року", згідно з висновками якого підприємствами-покупцями ПП "Агропромбудсервіс" безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, включених до податкових накладних, що виписані ПП "Агропромбудсервіс" в травні 2012 року на загальну суму 150 969,07 грн., а підприємствами-постачальниками ПП "Агропромбудсервіс" в травні 2012 року безпідставно сформовано податкові зобов'язання на загальну суму 147 652,32 грн. (том 3, а.с. 62-75).

Таким чином, в ході проведених перевірок Кіровоградською ОДПІ було встановлено, що ПП "Агропромбудсервіс" мало взаємовідносини з підприємствами-постачальниками, по яких відсутнє фактичне здійснення товарних операцій по ланцюгу поставки та по ПП "Агропромбудсервіс" встановлено порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Агропромбудсервіс" з постачальниками та покупцями.

Отже, за висновками перевірок Кіровоградської ОДПІ, діяльність ПП "Агропромбудсервіс" здійснюється з метою проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання. Метою проведення документування фактично здійснених господарських операцій по отриманню продукції від ПП "Агропромбудсервіс" до його покупців є отримання податкової вигоди для контрагентів і як наслідок несплата платежів до бюджету. Відтак, операції купівлі товарів, в тому числі ФОП ОСОБА_4 у ПП "Агропромбудсервіс", не спричиняють реального настання правових наслідків.

Пунктом 83.1 ст. 83 ПК України передбачено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що відповідачем правомірно при проведенні перевірки ФОП ОСОБА_4 взято до уваги акти перевірок контрагента позивача та враховано висновки Кіровоградської ОДПІ за результатами таких перевірок, які спростовують можливість фактичного здійснення ПП "Агропромбудсервіс" господарських операцій з ФОП ОСОБА_4 у звітному періоді.

При цьому суд наголошує на тому, що усі враховані відповідачем акти Кіровоградської ОДПІ є актами позапланових документальних перевірок, що оформлені відповідно до вимог ст.ст. 75, 78, 86 ПК України, а не актами про неможливість проведення зустрічної звірки, які дійсно не можуть розглядатися належними доказами на підтвердження законності висновків податкового органу, на що звертає увагу представник позивача.

Також судом встановлено, що Вінницька ОДПІ ставить під сумнів реальність поставки позивачу товару від ПП "Агропромбудсервіс" з мотивів відсутності товарно-транспортних накладних, які до перевірки надані не були, незважаючи на вимогу про надання ФОП ОСОБА_4 всіх документів, які стосуються ревізійного періоду.

Позивач не заперечує тієї обставини, що товарно-транспортні накладні не надавалися до перевірки, однак просить суд взяти до уваги, що такі товарно-транспортні накладні фактично є в наявності та були долучені до заперечень на акт перевірки.

Надаючи оцінку вказаним доводам позивача суд зазначає, що згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Водночас пунктом 86.7 ст. 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

В силу вимог абз. 4 п. 86.7 ст. 86 ПК України рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

З огляду на вказані норми права та враховуючи залишення без розгляду заперечень ФОП ОСОБА_4 на акт перевірки у зв'язку з порушенням термінів їх подання, суд вважає правомірним неврахування Вінницькою ОДПІ при прийнятті оскаржуваних рішень тих товарно-транспортних накладних, що були додані до заперечень на акт перевірки.

Крім того, на виконання принципу адміністративного судочинства щодо офіційного з'ясування всіх обставин у справі, судом досліджено товарно-транспортні, надані позивачем на підтвердження факту транспортування товару від ПП "Агропромбудсервіс" (том 2, а.с. 243-250; том 3, а.с. 1-5). При цьому встановлено, що зазначені накладні стосуються лише незначної частини придбаного у даного контрагента товару (труб), а з їх змісту неможливо ідентифікувати, який саме товар (труби) поставлялися (водяні, газові чи інші), якої кількості, за якою ціною, згідно з якими саме видатковими накладними.

Відтак, на переконання суду, такі товарно-транспортні накладні не можуть бути доказом на підтвердження факту транспортування придбаного у ПП "Агропромбудсервіс" товару і його отримання позивачем ФОП ОСОБА_4

Крім того, ухвалою суду від 21.05.2014 року, постановленою із занесенням до журналу судового засідання, позивача було зобов'язано надати суду додаткові письмові докази, а саме розрахункові (платіжні) документи про оплату придбаного у ПП "Агропромбудсервіс" товару згідно з тими рахунками на оплату, які були подані суду разом з іншими первинними документами (податковими і видатковими накладними).

Разом із тим, на час винесення судом рішення позивач без поважних причин вимог ухвали суду не виконав та вищевказаних документів суду не надав.

Крім того, в ході розгляду справи позивачем не надано доказів подальшого використання у власній господарській діяльності придбаного у ПП "Агропромбудсервіс" товару або наступної його реалізації покупцям.

Отже, позивачем не надано суду достатніх і необхідних первинних, платіжних та інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції та підтверджують фактичне здійснення поставки товару і не дають підстав для сумніву у їх реальності та безтоварності.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір по суті, суд додатково враховує постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 року у справі № 802/3456/13-а за позовом ФОП ОСОБА_5 до Вінницької ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень, у якій суд апеляційної інстанції також надав оцінку господарським операціям з ПП "Агропромбудсервіс" та дійшов висновку про безпідставність формування позивачем показників податкової звітності за результатами взаємовідносин з вказаним підприємством як постачальником товару. При цьому колегією суддів взято до уваги посилання відповідача на висновки актів перевірок Кіровоградської ОДПІ № 1200/1520/37096823 від 24.12.2012 року, № 1234/1520/37096823 від 29.12.2012 року, № 9/22-7/37096823 від 11.02.2013 року, № 53/22-2/37096823 від 10.04.2013 року, № 55/22-7/37096823 від 24.04.2013 року, № 474/1520/37096823 від 01.06.2013 року.

З огляду на викладене суд погоджується з висновками акту перевірки Вінницької ОДПІ № 551/1701/НОМЕР_1 від 11.03.2014 року про те, що позивачем ФОП ОСОБА_4 в порушення вимог п. 138.1 ст. 138, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України до складу валових витрат за 2012 рік включені витрати по операціях з придбання товару у ПП "Агропромбудсервіс", які не мали реального характеру, документально не підтверджені та безпосередньо не пов'язані з одержання доходу, внаслідок чого завищено витрати на загальну суму 770 059,55 грн. та занижено податок на доходи фізичних осіб за 2012 рік, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 130 910,11 грн.

Відтак, правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ № 0007941701 від 21.03.2014 року немає.

Крім того, як вбачається з акту перевірки № 551/1701/НОМЕР_1 від 11.03.2014 року, перевіркою показників, відображених ФОП ОСОБА_4 у рядку 10.1 декларацій "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній вартості України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою" за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року у загальній сумі 418 523 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з придбання залізних виробів, водопровідного і опалювального устаткування і приладдя до нього. При цьому в порушення вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України підприємцем завищено податковий кредит по господарських операціях з ПП "Агропромбудсервіс" на загальну суму 150 288 грн., в тому числі за квітень 2012 року - на 21 553 грн., за травень 2012 року - 15 686 грн., за червень 2012 року - на 13 084 грн., за липень 2012 року - 39 874 грн., за серпень 2012 року - 20 721 грн., за вересень 2012 року - на 21 826 грн., за жовтень 2012 року - на 3274 грн., за листопад 2012 року - на 7199 грн., за грудень 2012 року - на 7071 грн.

Перевіряючи вказані висновки податкового органу, суд керується такими мотивами.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Враховуючи те, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, які б окремо або в сукупності об'єктивно підтверджували реальність господарських операцій, що відбулись із ПП "Агропромбудсервіс", а відповідачем доведено фіктивність діяльності цього контрагента та спрямованість його дій на отримання незаконної податкової вигоди, про що зазначалося раніше, суд доходить висновку, що ФОП ОСОБА_4 безпідставно сформовано податковий кредит по господарських операціях з ПП "Агропромбудсервіс" на загальну суму 150 288 грн. за квітень-грудень 2012 року.

При цьому суд додатково бере до уваги ту обставину, що Вінницькою ОДПІ встановлено аналогічне порушення ФОП ОСОБА_4 вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України по взаємовідносинах із ПП "Агропромбудсервіс", що відображено в акті перевірки № 572/1701/НОМЕР_1 від 12.03.2014 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 з питань взаємовідносин з ПП "Агропромбудсервіс" за жовтень та грудень 2011 року та з ПП "Аналітикбудторг" за грудень 2011 року" (том 3, а.с. 26-35). Визначене на підставі вказаного акту перевірки грошове зобов'язання з ПДВ (податкове повідомлення-рішення № 0009161701 від 01.04.2014 року) на даний час вважається узгодженим (том 3, а.с. 24-35), що в цілому засвідчує фактичне визнання ФОП ОСОБА_4 неправомірності формування податкового кредиту по господарських операціях з ПП "Агропромбудсервіс".

Відтак, у задоволенні адміністративного позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ № 0007941701 від 21.03.2014 року слід відмовити.

Надаючи оцінку іншому оскаржуваному рішенню відповідача, а саме рішенню № 0007971701 від 21.03.2014 року про донарахування єдиного соціального внеску, суд зазначає, що прийняття цього рішення обумовлено збільшенням податковим органом суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - це максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку зараховується єдиний внесок.

Максимальна величина доходів, на яку нараховується єдиний внесок, у 2012 році складала: за період з 01.01.2012 по 31.03.2012 року - 1073 грн., з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року - 1094 грн., з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року - 1102 грн., з 01.10.2012 року по 30.11.2012 - 1118 грн., з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року - 1134 грн.

Таким чином, враховуючи заниження ФОП ОСОБА_4 суми чистого оподаткованого доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 770 059,53 грн., відхилення суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу у розмірі 36,6% та 34,7 %, становить 41 137,51 грн.

Враховуючи те, що суд погоджується з висновками Вінницької ОДПІ про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, правомірним слід вважати і рішення відповідача про донарахування ФОП ОСОБА_4 єдиного соціального внеску в сумі 45 251,26 грн., з яких 41 137,51 грн. недоїмки та 4113,75 грн. застосовані штрафні санкції.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), за згідно з ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Вінницької ОДПІ №0007941701 та № 0007931701 від 21.03.2014 року, а також рішення № 0007971701 від 21.03.2014 року, а тому заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 94 КАС України та ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір". Оскільки при зверненні до суду позивач сплатив 10 % розміру ставки судового збору, а саме 487,20 грн., з нього слід стягнути решту суми судового збору, що підлягає сплаті при звернення до адміністративного суду, тобто судовий збір у розмірі 4384,80 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на спеціальний рахунок Державної судової адміністрації України (банк одержувача - ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку 802015, р/р 31219206784002) решту суми судового збору, що підлягав сплаті при звернені до адміністративного суду, а саме судовий збір в сумі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена: 06.06.2014 року.

Суддя Сало Павло Ігорович