Постанова

від 05.06.2014 по справі 810/2771/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2014 року місто Київ № 810/2771/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомІрпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області доТовариства з обмеженою відповідальністю «WM-Україна» пронадання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Ірпінська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області, звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «WM-Україна» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначив, що відповідач має податковий борг і не сплачує його добровільно, тому позивач на підставі пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України просить суд надати дозвіл на погашення цього боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалами судді Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2014 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день та час до суду з'явився представник відповідача. Від представника позивача до суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, 22.05.2014 суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «WM-Україна» є юридичною особою, код за ЄДРПОУ: 32430672 (місцезнаходження: 08292, Київська область, Бородянський район, село Блиставиця, вулиця Леніна, будинок 61). Відповідача було взято на облік як платника податків в Ірпінській ОДПІ Бородянського відділення від 07.10.2003 за № 82.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідачем не сплачені в повному обсязі самостійно обчислені суми зобов'язань по сплаті ПДВ, визначені в деклараціях № 9085623234 від 21.01.2013 у розмірі 558 749, 00 гривень, з яких за рахунок переплат сплачено 262 682, 44 гривень, № 008543106 від 20.02.2013 у розмірі 10 961, 00 гривень та № 9014884005 від 30.03.2013 у розмірі 844 928, 00 гривень.

За несвоєчасну сплату зобов'язань по ПДВ відповідачу було нараховано штрафні санкції, а саме:

- у розмірі 10% від суми сплаченого боргу, що становить 18 572, 01 гривень, у зв'язку з чим відповідачу виставлено податкове повідомлення-рішення № 0000671500 від 12.03.2013;

- у розмірі 20% від суми сплаченого боргу, що становить 24 800, 00 гривень, у зв'язку з чим відповідачу виставлено податкове повідомлення-рішення № 0000641500 від 12.03.2013;

- у розмірі 20% від сум сплаченого боргу, що становить 43 800, 00 гривень, у зв'язку з чим відповідачу виставлено податкове повідомлення-рішення № 0001451500 від 04.04.2013.

Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені позивачем відповідачу та відповідачем не оскаржувалися.

Крім того, податковим органом була проведена позапланова виїзна документальна перевірка платника, за результатами якої було складено Акт від 12.02.2013 № 36/220/32430672 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «WM - Україна» з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «ЕКО» (ЄДРПОУ 32104254), ККП Донецької міської ради «Палац Спорту «Дружба» (ЄДРПОУ 32104254), ТОВ «Продагросервіс» (ЄДРПОУ 22888316), ТОВ «Льодовий комплекс» (ЄДРПОУ 34372822), ТОВ «Київкапіталбуд» (ЄДРПОУ 37172671), ПП «Дагпром-Союз» (ЄДРПОУ 35132771), ТОВ «Гільдія 2008» та на підставі вказаної перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.02.2013:

по податку на додану вартість № 0000172200 на загальну суму 153 411, 50 гривень (122 729, 00 гривень - основний платіж та 30 682, 50 гривень - штрафні санкції), яке отримане уповноваженою особою 21.02.2013;

по податку на прибуток № 0000182200 на загальну суму 44 421, 25 гривень (35 537, 00 гривень - основний платіж та 8 884, 25 гривень - штрафні санкції), яке отримане уповноваженою особою відповідача 21.02.2013.

У подальшому, 20.03.2013 податковим органом була проведена камеральна перевірка податкової звітності відповідача з податку на прибуток, про що складено Акт від 20.03.2013 № 000073/10-05-15/32430672.

В ході проведення вказаної перевірки податковим органом встановлено, що відповідачем було порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток. На підстав казаної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001141500 від 20.03.2013, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 20%, що становить 18 794, 78 гривень. Вказане податкове повідомлення-рішення вручено уповноваженій особі відповідача 20.03.2013 та відповідачем не оскаржувалося.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань та нарахованих штрафних санкцій у відповідача утворився податковий борг у розмірі 1 461 779, 27 гривень.

Відповідачем у добровільному порядку суми заборгованості та суми нарахованих штрафних санкцій сплачено не було, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

У зв'язку з наявністю у ТОВ «WM-Україна» узгодженого податкового боргу Ірпінською ОДПІ у відповідності до статті 59 Податкового кодексу України та Порядку направлення органами Державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПА України № 1037 від 24.12.2010 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 № 1432/18727 (чинний на момент направлення податкових вимог), виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 228 від 13.09.2012 на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями - 58 687, 98 гривень. Вказана вимога була направлена відповідачу на адресу реєстрації, однак залишилися без задоволення, що свідчить про ухилення ТОВ «WM-Україна» від погашення існуючого податкового боргу в добровільному порядку.

Оскільки податковий борг відповідачем не був погашений до Київського окружного адміністративного суду було подано позов про стягнення боргу на користь державного бюджету. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2013 у справі № 810/3211/13-а позовні вимоги ДПІ Бородянського району Київської області (правонаступник Ірпінська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області) були задоволені в повному обсязі. Судове рішення по справі № 810/3211/13-а відповідачем не оскаржувалося, а отже відповідно до приписів статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набрало законної сили.

У відповідності до положень статей 87, 95 Податкового кодексу України та на виконання вищевказаної постанови Київського окружного адміністративного суду, як вказує позивач, податковим органом до обслуговуючих банків ПАТ КБ «ПРЕМІУМ» надіслана платіжна вимога № 3 від 18.03.2013, а також до ПАТ «АКБ «КИЇВ» надіслано інкасове доручання № 5 від 28.03.2013 та до ПАТ КБ «ПРЕМІУМ» надіслано інкасове доручання № 7 від 28.03.2013, до ПАТ КБ «ПРЕМІУМ» надіслано інкасове доручання № 8 від 28.03.2013, до ПАТ КБ «ПРЕМІУМ» надіслано інкасове доручання № 9 від 04.04.2013, а також до ПАТ «АКБ «КИЇВ» надіслано інкасове доручання № 12 від 04.04.2013, а також до ПАТ «АКБ «КИЇВ» надіслано інкасове доручання № 16 від 11.04.2013.

У зв'язку з відсутністю обігових коштів на рахунку відповідача на виконання платіжної вимоги банками, платіжні вимоги повернуті без виконання.

Згідно з довідкою Ірпінської ОДПІ загальна сума податкового боргу станом на 28.04.2014 складає 722 860, 19 гривень.

23.01.2013 заступником начальника ДПІ Бородянського району Київської області (правонаступник Ірпінська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області) прийнято рішення № 1 про опис майна відповідача у податкову заставу. У цей же день вказане рішення було вручено відповідачу.

24.01.2013 податковим керуючим на підставі вказаного рішення складено Акт № 1 опис майна відповідача.

25.01.2013 право податкової застави зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 39796877).

У зв'язку з викладеним, податковий орган звернувся до суду з адміністративним позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковим кодексом України визначені функції та компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно зі статтею 19 1 Податкового кодексу України органи державної податкової служби виконують такі функції, зокрема: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом (підпункт 19 1 .1.1); здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі (підпункт 19 1 .1.15).

Відповідно, з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, а також погашенням податкового боргу пунктом 20.1 статті 20 Податкового кодексу України податковим органам надано певні права, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34).

В силу положень статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Порядок погашення податкового боргу і відповідні дії податкового органу визначаються главою 9 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що з метою погашення податкового боргу орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

В свою чергу, відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Як зазначалося вище, податковим органом здійснено опис майна відповідача, яке оформлено Актом № 1 від 24.01.2013.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби також звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, Податковим кодексом України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Крім того, суд зазначає, що умовою надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі, є наявність судового рішення про стягнення суми податкового боргу з платника податків, адже наявність рішення про стягнення заборгованості є підставою для звернення стягнення на майно платника податків, у тому числі й те, що перебуває у податковій заставі.

Враховуючи те, що податковий орган звертався до суду з позовом про стягнення податкового боргу, однак у повному обсязі не реалізував повноваження, визначене статтею 95 Податкового кодексу України та порушив порядок погашення податкового боргу, визначений Податковим кодексом України, підстави для надання судом дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі, відсутні.

Згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Судом встановлено, що судовим рішенням в адміністративній справі № 810/3211/13-а встановлено строк і порядок виконання судових рішень шляхом розстрочення сплати податкового боргу ТОВ «WM-Україна» до 15.07.2016. Доказів несплати розстроченої суми рівними частинами суду не надано, будь-які рішення про скасування розстрочення матеріали справи також не містять.

З аналізу вищезазначеного вбачається, що розстроченням податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його податкового боргу.

Таким чином, за даним судовим рішенням, зокрема, в адміністративній справі № 810/3211/13-а, строк сплати податкового боргу не сплив та підстав для надання дозволу на погашення суми податкового боргу з ТОВ «WM-Україна» за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі не має.

Позивачем не надано доказів здійснення податковим органом заходів за платника податків і на користь держави щодо погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності та доказів недостатності коштів у відповідача, які перебувають у його власності станом на час звернення до суду з даним позовом та винесення рішення по даній справі, для погашення податкового боргу, що є обов'язковими підставами для звернення до суду для надання дозволу на погашення податкового богу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі.

Надані позивачем інкасові доручення (розпорядження), зокрема № 7 від 28.03.2013 (р/р відповідача № 26003010109511) з відміткою про відсутність коштів на рахунках платника спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, з платіжного доручення № 59 від 30.05.2014 (р/р відповідача № 26003010109511) встановлено, що відповідачем здійснено проплату в сумі 5 500, 00 гривень на рахунок позивача (р/р № 31113029700124), що є належним доказом наявності на рахунках (зокрема, р/р № 26003010109511) відповідача коштів.

Також, судом встановлено, що надані позивачем інкасові доручення були направлені до банківських установ раніше, ніж прийнята постанова у справі № 810/3211/13-а.

Судом встановлено, що вказані інкасові доручення направлялися позивачем на виконання постанови Київського окружного адміністративного суду у справі № 810/379/13-а від 01.03.2013 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «WM-Україна» податкового боргу у сумі 1657955, 26 гривень. У вказаній справі було також винесено ухвалу від 07.06.2013 про розстрочення виконання постанови суду шляхом сплати суми податкового боргу рівними частинами до 15.09.2016.

Суд звертає увагу, що позивач взагалі не повідомив суду вказані обставини.

Таким чином, враховуючи викладене та встановлені судом обставини, позов задоволенню не підлягає у зв'язку з невжиттям позивачем всіх заходів для погашення податкового боргу та неврахування наявності рішень суддів про розстрочення сплати податкового боргу.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

Суд вважає, що позивач не навів жодних обґрунтованих доказів, які б були підставами для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідач не надав суду жодних доказів понесення ним судових витрат, тому судові витрати присудженню з Державного бюджету України на його користь не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.